Що таке розвідка Зсу?

Військова́ ро́звідка — вид тактичної розвідки, що організується командирами та штабами в інтересах загальновійськових з'єднань, частин та підрозділів з метою добування відомостей про противника.

Що таке розвідка визначення?

РОЗВІДКА 1, и, жін. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. КешСхожі

Як проводиться розвідка?

Спосіб ведення розвідки – це прийом (метод) дій сил та засобів розвідки, з метою добування розвідувальних відомостей. Способами ведення військової розвідки є: спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, розвідка боєм, допит військовополонених та опитування місцевого населення.

Словник української мови

РОЗВІДКА 1, и, жін. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Леся Українка, V, 1956, 325) ; Він заспокоївся трохи, віддавши цей лист на пошту, і, сповнений віри в себе, взявся до праці над новою розвідкою про крайові відносини (Іван Франко, VI, 1951, 249) ; В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки (Олесь Донченко, V, 1957, 332) .

РОЗВІДКА 2, и, жін. , діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. Вона сватала всіх своїх молодих своячок і свояків, віддавала замуж [заміж] молоді вдови та розвідки (Іван Франко, VI, 1951, 348) .

РОЗВІДКА 3, и, жін.

1. Дія за значенням розвідати, розвідувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 10) ; Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (Олесь Гончар, Людина. 1960, 123) ; Вже понад сто п'ятдесят років у Криму провадяться археологічні розвідки і розкопки (Літературна Україна, 27.VI 1965, 4) .
В (на) розвідку — з метою здобути відомості про ворога. Щоб устерегтись од цих набігів [ногайців] , запорожці посилали в степи в розвідку козаків (Олекса Стороженко, I, 1957, 262) ; На розвідки — з метою дізнатися шляхом розпитування або спостереження про кого-, що-небудь. Яким пішов до сусіда прохати коней. Він мав їхати на розвідки про Василька (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 84) ; Розвідка боєм — з'ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу. Батальйонні автоматники, форсувавши річку. вели десь розвідку боєм (Олесь Гончар, III, 1959, 308) .

2. Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає. Згодом повернулась і наша розвідка, яка побувала в сусідньому селі, в самому розташуванні ворога, і теж підтвердила, що ворог наступати не збирається (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 24) ; Заходили зв'язківці, в сусідній кімнаті сперечалися над картою начальник розвідки й старший агітпропагандист (Юрій Бедзик, Полки. 1959, 7) ; Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони і вогневу систему (Олесь Гончар, III, 1959, 95) .

3. Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил. [Орлюк:] В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? [Величко:] Підсудний, подайте назву розвідок на записці (Олександр Довженко, I, 1958, 381) .

4. Попереднє обстеження місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об'єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін. Під час розвідки повинні бути вивчені кількість і рівень води в річці, характер льодоходів (Довідник сільського будівельника, 1956, 175) ; Він [дирижабль «СРСР-12»] літав над Північчю 57 разів — вів розвідку лісу (Знання та праця, 1, 1968, 21) ; Дівчина повернулася, щоб іти до.. свердловини. Назустріч веселе обличчя начальника розвідувальної групи, що провадить нові розвідки, поширюючи площу нафтового промислу (Олесь Донченко, II, 1956, 71) .

Повітряна розвідка

Пові́тряна ро́звідка (також авіаро́звідка [1] , рідше аероро́звідка [2] або авіарозві́дування [3] ) — один з видів військової розвідки. Ведеться частинами розвідувальної авіації, розвідувальними підрозділами авіаційних з'єднань, усіма екіпажами, що виконують бойові завдання, а також безпілотними літальними апаратами (літаки, автоматичні аеростати тощо) з метою одержання даних про противника (об'єктах, силах і засобах, місцевості тощо), необхідних для успішного ведення воєнних дій всіма видами збройних сил і родами військ.

Зміст

Історія розвитку [ ред. | ред. код ]

Першими літальними апаратами (ЛА), що наприкінці 50-х р. 19 століття були використані для ведення повітряної розвідки, були аеростати. На початку 20 в. для повітряної розвідки стали широко застосовуватися літаки. У Росії перший досвід повітряної розвідки з літаків був отриманий на маневрах Петербурзького, Варшавського й Київського військових округів у 1911. У 1912-13 в 1-й Балканській війні російський авіаційний загін під командуванням капітана Щетиніна, що діяв на боці Болгарії, виконував завдання повітряної розвідки з фотографуванням фортечних і польових споруд.

Як самостійний вид розвідки повітряна розвідка сформувалася за часи 1-й світової війни.

У роки Другої світової війни, 12 % літако-вильотів радянська авіація зробила з метою ведення повітряної розвідки. Зі збільшенням розмаху воєнних дій інтенсивність повітряної розвідки зростала. У 1941 кількість літако-вильотів на повітряну розвідку склало 9,2 %, в 1944 воно збільшилося до 15 %. Повітряна розвідка не тільки добувала дані про противника, але доповнювала й документально уточнювала дані інших видів розвідки. В умовах швидко змінливої обстановки повітряна розвідка часто була єдиним засобом добування даних про противника для загальновійськового й авіаційного командування. Наприклад, узимку 1942/43 тільки повітряній розвідці вдалося вчасно розкрити перекидання з Північного Кавказу 2 німецьких танкових дивізій у район Котельниково для деблокади військ, оточених під Сталінградом. При підготовці Вісло-Одерської операції 1945 повітряна розвідка виявила за р. Вісла 7 підготовлених оборонних смуг супротивника, ешелонованих на глибину до 500 км, і 6 протитанкових ровів.

У збройних силах більшості країн основними засобами повітряної розвідки є пілотовані й безпілотні літаки-розвідники. Вони здатні швидко виходити до об'єктів розвідки, розташованим на значному видаленні, оглядати у короткий термін великі простори, добувати достовірні розвідувальні дані про противника й оперативно доставляти їхньому командуванню (у тому числі шляхом передачі з борта літака). З метою найбільш повного й своєчасного забезпечення бойових дій повітряна розвідка повинна постійно взаємодіяти з іншими видами розвідки.

Повітряна розвідка поділяється на стратегічну, оперативну й тактичну.

Стратегічна повітряна розвідка ведеться з метою забезпечення головного командування необхідними розвідувальними даними про стратегічні об'єкти противника, розташованих у його глибокому тилу.

Оперативна повітряна розвідка виконується в інтересах командування об'єднань (з'єднань) видів збройних сил і родів військ з метою одержання розвідувальних даних, необхідних для підготовки й ведення фронтових і армійських операцій, а також операцій, проведених флотами й ВПС.

Тактична повітряна розвідка ведеться в інтересах командування з'єднань і частин видів збройних сил і родів військ з метою забезпечення їхніми розвідувальними даними, необхідними для організації й ведення бою. Основні зусилля тактичної повітряної розвідки зосереджуються на об'єктах, що перебувають на полі бою й у тактичній глибині.

Основними способами ведення повітряної розвідки є:

Вибір способу ведення повітряної розвідки залежить від виконуваного завдання, типу ЛА і його розвідувального обладнання, протидії противника, часу доби й метеорологічних умов.

Візуальне спостереження здійснюється неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів. Воно дозволяє швидко обстежити більші райони, одержати загальні дані про угруповання й дії противника, про об'єкти, місцевість і погоду, негайно узагальнити й передати добуті розвідувальні дані з борта ЛА командуванню.

Аерофоторозвідка виконується за допомогою денних і нічних аерофотоапаратів (планових, перспективних, панорамних). Вона забезпечує одержання найбільш повних, достовірних і точних даних про війська противника, об'єктах і місцевості.

Для радіорозвідки використовуються літакові радіоприймальні пристрої, що дають можливість розкривати зміст радіопередач противника, визначати склад і дислокацію його сил, одержувати дані про їхню діяльність і наміри.

При радіотехнічній розвідці застосовуються прийомо-пеленгаційні пристрої, що дозволяють визначати основні технічні параметри роботи засобів радіолокації й радіотелеуправління противника, а також їхнє місцезнаходження. Вона може вестися в будь-яких метеорологічних умовах удень і вночі.

Радіолокаційна розвідка виконується за допомогою літакових РЛС, які дозволяють виявляти об'єкти, контрастні в радіолокаційному відношенні, одержувати фотознімки радіолокаційних зображень об'єктів і місцевості, розкривати заходи противника по радіолокаційному маскуванню.

Телевізійна розвідка здійснюється за допомогою телевізійних систем, що мають у своєму складі літакову передавальну й наземну приймальню станції, які дозволяють спостерігати за об'єктами й діями військ противника й своїх військ. Багато країн впроваджуються також теплові, лазерні та інші розвідувальні засоби.

Розвідувальні дані, добуті повітряною розвідкою надходять у вигляді повідомлень по радіо з борта ЛА, інформації від автоматичної бортової розвідувальної апаратури, а також оброблених документальних даних про об'єкти противника (дешифровані фотознімки й аерофільми, фотознімки екранів індикаторів літакових РЛС), у вигляді усних і письмових доповідей екіпажів після посадки ЛА.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑авіарозвідка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
2. ↑airborne prospecting — Англо-український словник авіаційних термінів. Slovnyk.me (укр.) . Процитовано 13 червня 2023 .
3. ↑авіарозвідування // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
4. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
   авіарозвідка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
5. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 282-283. — ISBN 00101-236. (рос.)

Література [ ред. | ред. код ]

• Воздушная разведка железных дорог. М., 1963;
• Лазарев Б. А., Сизов А. II. Фотографические средства воздушной разведки. Ч. 1. Рига, 1973;
• Маковский В. П. Системы обработки и передачи разведпнформации. Ч. 1. Рига, 1973; Соколов А. Н.
• Новиков А., Юнусов Т. Визуальный поиск наземных целей в сумерках.— «Авиация и космонавтика», 1965, № 12;
• Разведчик надполем боя.— «Авиация и космонавтика», 1965, № 9.

Посилання [ ред. | ред. код ]