Що таке порівняльний зворот приклади?

Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови. Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Наприклад, у реченні: Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д. Кеш

Як визначити порівняльний зворот?

Порівняльний зворот – це одиниця мови (сполучення слів), яка шляхом порівняння образно характеризує дію, предмет чи його ознаку. До складу порівняльного звороту входить порівняльний сполучник (як, ніби, нібито, наче, начеб, начебто, неначе, неначебто, мов, мовби, мовбито тощо) і повнозначне слово. Кеш

Як підкреслюється в реченні порівняльний зворот?

Порівняльний зворот образно характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими предметами, діями, ознаками. У реченні порівняльний зворот є одним членом речення і здебільшого виконує синтаксичну роль обставини способу дії. Порівняльні звороти в усному мовленні виділяються інтонацією, а на письмі - комами.

Порівняльні звороти. Конструкції з як, мов, наче. Порівняльний зворот може бути виражений: 1) іменником: а) у називному відмінку: Дуб стоїть, як воїн; б) у непрямому відмінку: Треба навчитися шанувати свою Батьківщину, як матір. (А. Яна.); 2) прикметником: Повітря тут у видолинку …

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Порівняльний зворот — це частина простого речення, у якому зіставляються, порівнюються одні предмети з іншими. Порівняння використовується для створення яскравого образу: І сонце, мов святковий коровай, з-за обрію повільно випливає (Д. Луценко). Сонце за його круглою формою нагадало поетові святковий коровай, і такий образ передано порівняльним зворотом. Порівняльні звороти утворюються за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, неначе, начебто, ніби, нібито, буцім, ніж.

Сполучник приєднує або одиничне слово, або кілька слів: Я жду твого повернення, як дива (Д. Луценко). Неначе ляля в льолі білій, / Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко).

1. Спишіть речення. Підкресліть порівняльні звороти.

1. Цвіт дерев, як ранній снігопад, тихо осипається додолу. 2. Пісня любові й дитинства в серці бринить, як струпа. Наче священна молитва, з рідного краю луна. 3. Летіли над полем слова голубами, летіли, як зорі, до чистого неба. 4. Давно пора дитинства одцвіла, мов яблунь зачароване галуззя. 5. Творці, мислителі народу, крізь полум’я буремних літ несли Вкраїни горду вроду, як материнський заповіт. 6. Вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли. Раннім туманом у мами коси, як дим, зацвіли. 7. Знову наснилось дитинство, тепле, як гарна весна (За Д. Луценком).

2. На прикладі третього речення поясніть, як впливає форма вираження порівняння (орудний відмінок і порівняльний зворот) на зміст речення.

1. Над килимом прив’ялених левад кружляло листя, мов жар-птиці пір'я. 2. Жар-птицями живими на очах тріпонуться гарячі фарби гаю (За Д. Луценком).

2. Зіставте порівняння в цих реченнях. Чому поет, порівнюючи барви осіннього листя, обирає образ жар-птиці? З якими словами в реченнях виявляють зв'язок орудний відмінок іменника та порівняльний зворот?

3. Прочитайте порівняльні звороти: як молоком облиті, мов срібний дощ, як діаманти, ніби кольорові метелики, неначе помережаний кольорами килим, мов жовті коси, як білі вівці, мов радісна веселка. Уявіть садок, парк, ліс навесні, улітку, восени, узимку. Які з наведених порівнянь ви використаєте для опису природи в різні пори року?

Прочитайте усмішку. Чому відповідь Оленки викликає сміх?

Якось зайшла розмова про майбутні професії. Оленка сказала, що хоче стати стюардесою.

А ти знаєш, у чому полягає робота стюардеси? запитала її вчителька.

Стюардеса подає пасажирам їжу та напої, відповіла Оленка, а коли їм погано, вона виводить їх па свіже повітря…

Залежно від синтаксичної ролі в реченні порівняльні звороти виділяються комами, тире або не виділяються.

• якщо порівняльний зворот залежить від другорядного члена або від граматичної основи речення: І білий спалах маминої хустки, як вічний поклик, манить у село (Д. Луценко). А роки, як розсідлані коні, в тумани червоні летять, летять, летять (Д. Луценко).

Залізні шляхи обійняли всю землю, мов спрут (Гео Шкурупій). Як віл, іде поволі днина (М. Драй-Хмара).

• якщо порівняльний зворот виконує роль іменної частини складеного присудка: Мені мов сестроньки оці берези та калини (Д. Павличко). Парубок стояв як зачарований (Панас Мирний).

Примітка. Перед зворотом-присудком залежно від інтонації ставимо тире: І слово це — як зірка у путі (М. Рильський). Ти — як дощ. А я — мов явір. Хочу листям тебе зловить (Д. Павличко);

• якщо зворот належить до стійких словосполучень (фразеологізмів): Руки холодні як лід. Обличчя горить як жар. Дощ ллє як з відра. Година промайнула як мить.

Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть порівняльні звороти. Поясніть розділові знаки в реченнях із порівняльними зворотами.

1. Віддавна хліб і сіть на рушникові —

Це щедрий цвіт народної душі,

Biн в нашій пісні, в звичаї, у мові

Красивий слід, мов райдугу, лишив.

2. Як пісня весни солов'їна

3. Я твоїм вольним гомоном

Повнюсь, як ватра пломенем.

1. Випишіть речення з порівняльними зворотами.

1. У травні й у червні весь Чаїний острів цвіте, мов справжній степ. 2. Було видно, як полум’я, досягти цієї смуги, одразу никне, пригасає на місці. 3. Був уже кінець травня, садки відцвітали, і земля попід деревами стала зовсім білою, як взимку. 4. Мов у вилазних хащах, плуталися, билися думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття й розбентеженості він почував себе незмірно — як у перший виліт у небо — щасливим. 5. Із глибини золотих плантацій, як біла чаєчка, виринула чиясь косинка. 6. Як усе змінилося раптово! 7. Вода на озері ніби поважчала, переливається важким перламутром вітер хвилю жене. 8. Вітер якийсь незвичайно теплий, паче вдень. 9. Усюди в прозорих, просвітлених сонцем глибинах, як тіні застиглих торпед, темнішають риб'ячі спини. 10. Довго можна дивитись, як лиже вода кострубату брилу, як на мить огортає прозорою текучою плівкою уламок сходів… (З тв. О. Гончара).

2. Обґрунтуйте думку, що порівняльні звороти належать до художніх засобів мови.

Прочитайте текст. Випишіть цитати з творів І. Франка.

В основі пізнання навколишнього світу лежить порівняння, зіставлення різних предметів, явищ, подій. Порівняння як особливість мислення характерне для різних сфер людської діяльності, отже, у кожному стилі можна виявити різні форми логічного зіставлення, порівняння. Науковий стиль, наприклад, використовує речення з дієсловами-присудками нагадувати, уподібнюватись або фрази зі словами такий самий, тотожний, однаковий тощо. У науковому й публіцистичному стилях широко використовуються речення зі зворотом подібно до: Найдавнішими з одноклітинних учені вважають джгутикових, які здатні подібно до евглени зеленої харчуватись як неорганічними речовинами (на світлі), так і готовими органічними речовинами (у темряві).

Найпоширеніша мовна форма порівняння в художньому сталі це порівняльні звороти. Однослівні та багатослівні порівняльні звороти в художньому стилі приєднуються за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, наче, ніж тощо. У кожного письменника є улюблені предмети, з якими він порівнює зображувані явища, а також улюблені сполучники. Сталь І. Франка можемо пізнати за наявністю порівняльних зворотів, у яких часто відбиваються загальновживані, звичні порівняння. Прості й ліричні рядки з поеми «Іван Вишенський»: Та, проте, гора дрімає; / день і ніч пливе над нею, / мов рожева легка хмара… Хоч повзуть тут скрізь по горах/ стежечки, немов гадюки, / та, проте, не оживляє / їх розмова, спів, ні сміх. Ритм поетичної мови залежить від синтаксичної ролі порівняльних зворотів, які відокремлюються комами, їх треба відрізняти від тих випадків, коли слова мов, як приєднують іменну частину складеного присудка й відповідно не виділяються комою, як ми спостерігаємо це в І. Франка: І я чув себе безсильним, / бідним, хворим, одиноким,/ мов дитя, сирітка кругла / без матусі, без вітця; І я був мов та пилина, / згублена з порядку світа… (За С. Єрмоленко).

2. Надпишіть у виписаних цитатах над кожним словом, якою частиною мови воно є.

1. Прочитайте вірш. Випишіть речення з порівняльними зворотами.

Ті слова, що сиплють, мов з коробки, —

Невагомі — довгі чи короткі…

Що лишиться від такого слова?

Ті слова, що цідять, мов з цеберка, —

Їхня суть приглушена й примеркла.

Одне слово, олово — не слово…

Ті слова, що ллють, мов із графина, —

Суміш аспірину і стрихніну.

Від цих слів бува невиліковна

Ти слова дзвінкі бери з криниці —

Стебелисті, грайні, світлолиці.

Ти бери їх з чистого джерельця,

Що струмує в тебе коло серця.

З них і народилась наша мова —

Повнозерна, срібна, чорноброва.

2. Як речення з порівняльними зворотами допомагають авторові донести до читача ідею вірша?

1. Спишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки.

1. Синє небо було прозоре та глибоке неначе вода коло берега в морі (І. Нечуй-Левицький). 2. У стінах храмів і колиб сіяє нам святково як сонце випечений хліб і виплекане слово (Д. Білоус). 3. Ти постаєш в ясній обнові як пісня линеш рідне слово (Д. Білоус). 4. Мова мов квітка в саду розквітає (К. Близнюк). 5. Забриніла пісня, заспівало слово мов струмок весною ллється наша мова (В. Бондарчук). 6. У дуті виношуємо слово лагідне і безжальне ніби криця (В. Земляний). 7. Шкварчала совість наче па пательні і одганялась од зелених мух (Л. Костенко). 8. Бо хто як я намучивсь на війні, тому життя підскочило в ціні (Л. Костенко).

2. Складіть і запишіть чотири-п'ять речень із порівняльними зворотами до іменників слово, мова.

1. Спишіть текст. Визначте синтаксичну роль порівняльних зворотів.

Наче в уповільнених кінокадрах, пронеслися-пропливли по озимині козулі. Ген, на краю поля, порпаються в піску дикі поросята.

У зрубах звертаємо з просіки на піщаний шлях, помережаний відбитками автомобільних і мотоциклетних шин. Тут пісок дрібний і білий-пребілий, немовби його сюди хтось з глибокого кар’єру навозив. Так і хочеться по ньому босоніж пробігтися. Ліворуч темніють густі хвойники й дубняки. Праворуч багріє червоним листом, ніби вмоченим у вишневий сік, чималий чагарник (С. Хаврусь).

2. Випишіть складне речення, частина якого має порівняльний відтінок.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Від/давна, шеп(і, о)том, по/під, у/зимку, темно/голові, не/вилазні ха(ш, щ)і, сум'я(т, тт)я, ро(з, с)бентеже(н, нн)ість, кіно/кадри, пронеслися/пропл(е, и)вли, авто/мобіль, мото/циклет, нe/мов/би, білий/пр(е, и)білий, босо/ніж, хто/сь, з/за обрію, не/наче/б/то, ніби/то, л(е, и)вада, о(д, т)цвіла, галу(з, зз)я, в/літку, на/весні, ро(з, с)тр(е, и)вож(е, и)не сер(дц, ц)е, ри(бя, б’я)чі спини, жар/птиця, ц(и, е)берка, не/тесана, (ль, лл)ють, асп(и, і)рин, кр(е, и)ниця, забр(е, и)ніла.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм "повідомлення-видалення" для об'єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

© 2008-2023 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.