Що отримують рослини з ґрунту?

Воду рослини отримують переважно з ґрунту, а вуглекислий газ - із повітря.

Що засвоює рослина під час повітряного живлення із атмосфери?

Під час дихання рослина поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ. Кисень необхідний рослинам, як і решті організмів, для окиснення органічних сполук. Неорганічні речовини рослина поглинає з навколишнього середовища під час живлення. До них належать вода, мінеральні речовини, вуглекислий газ. Кеш

Що поглинає рослина з повітря під час живлення?

Рослини поглинають вуглекислий газ і сонячне світло, і утворюють кисень та глюкозу.

Кореневе живлення рослин

Кореневе живлення рослин — фізіологічний процес, що складається з вбирання мінеральних елементів з ґрунту, переміщення їх по рослині, участі в синтезі органічних сполук та використання останніх у процесі росту і розвитку.

Основна маса розчинених у воді речовин пересувається знизу вверх по ксилемі до листків, де утворюються органічні речовини, які потім з нисхідним током води по флоемі переміщуються до кореневої системи рослин. Отже, в рослині існує обмін речовин між надземною й підземною частинами.

Загальна листова поверхня більшості сільськогосподарських рослин на 1 га посіву складає 3-5 га. Для забезпечення елементами живлення корені сільськогосподарських рослин проникають у ґрунт на значну глибину:

• пшениці на 100-120 см;
• соняшника – до 245 см;
• цукрових буряків до 250 см;
• картоплі до 1,5 м;
• льону, проса до 1 м.

Крім цього корені дуже сильно розростаються в сторони. Загальна довжина коренів зі всіма їх розгалуженнями вимірюється сотнями метрів, у баштанних культур – кілометрами.

Рослини можуть через кореневу систему виділяти в навколишнє середовище речовини, які підсилюють розчинення твердих сполук. Надходження поживних речовин у рослину залежить як від зовнішніх умов, так і від біологічних особливостей рослин.

Із зовнішніх умов велике значення мають склад і концентрація солей грунтового розчину. Загальна концентрація їх не повинна перевищувати 0,2 % (краще 0,03-0,1 %). Концентрація солей більше 0,2 % викликає плазмоліз клітин і в’янення рослин. Це спостерігається на засолених грунтах. Між однаково зарядженими іонами проявляється антагонізм – явище, коли один іон обмежує надходження в рослину іншого.

На надходження в рослини поживних речовин впливає реакція середовища (pH). Найсприятливішими є слабокисла і нейтральна реакція. За слабокислої реакції у рослину краще надходять аніони, за нейтральної – катіони.

За умови надходження в рослину катіонів середовище підкислюється, а надходження аніонів – підлужується. Так, Д. М. Прянишников встановив, що коли вносити азотнокислий амоній (NH4NO3), то в слабокислому середовищі в рослину краще надходить аніон NО3 - , в нейтральному – катіон NH4 + . Тому при використанні добрив потрібно знати вплив їх на зміну реакції грунтового середовища. Якщо з добрив рослина засвоює більше катіонів, то таке добриво називають фізіологічно кислим, а коли більше аніонів – фізіологічно лужним.

Рослинам властива добова ритмічність у поглинанні елементів живлення. Протягом доби спостерігається 4-6 періодів активізації і гальмування процесів вбирання.