Що потрібно для утримання собаки?

3), захищеною від вітру, дощу, снігу. Для вигулу собаки, його утримання необхідно також мати нашийник, намордник та повідець (мал. 4-5). Для догляду за шерстю потрібна щітка, а для відлякування шкідливих комах — спеціальні шампуні, проти блошиний ошийник, безпечні для людини та тварини спеціальні пудри, аерозолі.

Скільки собак можна тримати в приватному будинку?

собак у приватному секторі – не більше трьох; собак у квартирі– не більше двох.

Що потрібно для перетину кордону з собакою?

При ввезенні та вивезенні домашніх тварин потрібна міжнародний ветеринарний паспорт встановленого зразка. А також необхідно пред'являти ветеринарне свідоцтво з відміткою про щеплення проти сказу, зробленої не раніше ніж за 30 днів до перетину кордону, і не пізніше, ніж за 12 місяців до перетину кордону.

Що треба знати про вигул собак: правила, штрафи, конфіскація

У парку Шевченка навіть у будні велелюдно. Після зняття карантинних обмежень містяни радо користуються можливістю прогулятися наодинці чи з сім’єю зеленими алеями. Деякі з них беруть із собою чотирилапих.

Однак не всі господарі свідомо підходять до вигулу. Хтось відверто нехтує елементарними правилами безпеки. На доріжках ми зустріли таксу, поряд із якою немає власника. Собака бігає біля фонтана разом із дітьми, які катаються на самокатах та годують голубів.

Далі на шляху трапився чоловік зі своєю великою собакою поруч серед великої кількости людей. Пес був хоч і на повідцю, але без намордника.

Ще один чоловік вигулював вівчарку подалі від людей, лавіруючи серед дерев разом зі своїм улюбленцем, намагався його наздогнати. Собака бігав без намордника та на довгому поводі.

Журналісти «Шпальти» вирішили поцікавитися правилами вигулу собак: як повинні бути оснащені пес та господар, щоб не створювати ризику для інших і не втрапити у халепу самому. Щ о загрожує порушникам та чи є у Чернівцях спеціальні місця для вигулу і тренування тварин.

«За правилами утримання домашніх тварин у нас передбачено 27 місць для вигулу собак. У законодавстві «вигул» — це тоді, коли собака може ходити без повідка на спеціально відведеній території. У будь-якому іншому місці, крім цих майданчиків, людина повинна тримати тварину на поводі», — пояснює керівник Центру стерилізації тварин Артем Жук.

Подивитися, де розташовані такі точки, можна на чернівецькому геопорталі у розділі «перелік місць та зон вигулу собак».

«Обов’язок власника — зареєструвати тварину у муніципальній базі даних. Власник повинен отримати та носити з собою муніципальний жетон, незалежно, чи він просто прогулюється з собакою, чи вигулює її. Улюбленець має бути на повідку: потенційно небезпечні породи — на короткому, інші можуть гуляти на довгому», — зазначає Артем Жук.

Також власники собак потенційно небезпечних порід зобов’язані одягнути на тварину намордник. До таких тварин належать бультер’єр, доберман, кавказька вівчарка, німецька вівчарка, ротвейлер тощо. Повний перелік таких порід можна переглянути за посиланням.

Патрульні кажуть: якщо ви помітили порушення одного з цих правил, то можете звернутися на «гарячу лінію» поліції та повідомити про те, що спостерігаєте.

Проте у Чернівцях з 27 майданчиків облаштований лише один на грантові кошти, каже керівник Центру стерилізації тварин:

«Коли будували притулок для тварин, який зараз є Центром стерилізації, то облаштували лише одну точку. Ми подавали на бюджет участи проєкт з облаштування семи майданчиків для вигулу. Ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, але проєкт не набрав достатню кількість голосів. Місто не має грошей зараз для реалізації цього, як і підприємство».

У Центрі стерилізації тварин підрахували, що за проєктно-кошторисною документацією один такий майданчик з усім обладнанням для вигулу та тренування собак можна облаштувати за 250-300 тисяч гривень.

За словами Артема Жука, у правилах вигулу домашніх тварин також вказано те, що повинен мати господар, якщо він прогулюється на вулиці за межами спеціалізованих точок.
Власник зобов’язаний вчепити поводок, носити реєстраційний жетон, одягнути на улюбленця намордник, якщо пес потенційно небезпечної породи, та мати при собі одноразові пакетики, щоб прибрати за своєю твариною.

За дотриманням цих правил повинна стежити патрульна поліція, проте керівник Центру стерилізації тварин запевняє, що правоохоронці не виїжджають на виклики, пов’язані з собаками:

«Поліція відкладає такі виклики в останній ящик і співпраці з ними майже немає. У нас є інспекція з благоустрою, але у них, згідно з тимчасовими правилами з благоустрою, 154-та стаття, у якій і йде мова про правила тримання котів і собак, не передбачена. Вони можуть притягувати власників собак, якщо ті порушили правила благоустрою: порпалися на газоні тощо. Тоді господар отримає штраф розміром до 1500 гривень».

Натомість у поліції кажуть, що стежать за правилами утримання та вигулу домашніх улюбленців.

Від початку року правоохоронці зареєстрували 35 випадків порушень правил вигулу домашніх тварин. Із них у 19 випадках собака покусав людину.

Торік чернівчани порушили настанови 94 рази, 54 рази поліціанти реєстрували випадки нападу собаки на людину.

Однак за порушення правил утримання домашніх тварин власники щонайменше отримають попередження, щонайбільше — пожертвують ранковою кавою, адже штраф коливається від 17 до 51 гривні.

«Для посадових осіб — від трьох (51 гривня) до п’яти неоподатковуваних мінімумів (85 гривень) доходів громадян», — зазначають у пресслужбі патрульної поліції.

Якщо господар неодноразово порушує правила та ігнорує інструкції поліції, то тварину можуть відібрати. У такому випадку собаку утримуватимуть у Центрі стерилізації тварин. Про це йдеться у статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

«Дії, що завдали шкоди здоров’ю людей чи майну та повторне впродовж року порушення передбачає накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів (51-85 гривень) з конфіскацією тварин», — ідеться в документі.

Про неприємності з поліцією, пов’язані з вигулом собак, не з чуток знає Тетяна Турлай, власниця хаскі Меґґі.

«Зазвичай я вигулюю собаку або в сквері на Соборній площі, або в парку Шевченка. Оскільки спеціально відведених місць немає або вони важкодоступні, то ми намагаємося в парку ходити алеєю, яка розміщена найближче до вулиці Головної — там менше людей. На прогулянки я беру з собою повід, без нього вона бігає лише на якихось закритих територіях, де не становить небезпеки для інших. Також обов’язковий атрибут — сміттєвий пакет. Намордник ми використовуємо дуже рідко — лише коли їдемо у транспорті, адже ця порода не є потенційно небезпечною. Крім того, тварина повинна себе захистити, бо в місті багато бездомних собак».

Тетяна каже, що не може скористатися єдиним обладнаним майданчиком для вигулу та тренування тварин у парку «Жовтневий», бо він розташований далеко від її місця проживання.

«Коли ми жили на вулиці Воробкевича, цього майданчика ще не було. Як мені відомо, цю територію обладнали люди на власні кошти, не держава, депутати чи міська рада. А такі майданчики, на мою думку, повинні бути мінімум у кожному парку, бо є різні люди: ті, хто нормально ставиться до песиків, і ті, кому вони створюють незручності, викликають дискомфорт», — розповідає Тетяна.

Жінка вважає: щоби не натрапити на неприємності, потрібно дотримуватися простих правил, які не мають викликати незручності: повід та прибирання.

«Я вважаю, що це обов’язково і за це повинні штрафувати. У мене є дитина, і буде неприємно, якщо вона забрудниться, коли гулятиме по траві в парку. Якщо власник собаки дійсно порушив правила вигулу (до прикладу, дозволяє гуляти бійцівському собаці без намордника), то його мають покарати. Для кожного міста список правил свій. У Чернівцях хаскі вважають безпечною породою, в Києві їй би довелося одягати намордник. У Чернівцях із цим проблеми. Я спостерігала, як жінка гуляла з двома вівчарками без повідка, не кажучи вже про намордник. Собаки накинулися на безпритульного пса, а потім побігли до нас. Їхня господарка сказала, що не бійтеся — мовляв, вони так граються».

Тетяна запевняє, що люди не хочуть дотримуватися цих правил, бо, по-перше, їх ніхто не штрафує або штрафи мізерні, а по-друге — у місті немає де гуляти. Тож змія правосуддя вкусила себе за хвіст. Втім, перед прогулянкою з чотирилапим другом варто подумати не лише про власний комфорт, а й про безпеку тих, кого ви можете зустріти дорогою. Як би довго пес не був вашим добрим другом, ви ніколи не зможете передбачити його поведінку, коли той побачить когось, хто йому не сподобається.

Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

• Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року (ратифіковано Законом України № 578-7 від 18.09.2013) (далі - Конвенція)
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"
• Закон України "Про благоустрій населених пунктів"
• Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
• Закон України "Про ветеринарну медицину"
• Закон України "Про тваринний світ"
• Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
• Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09 липня 2002 року № 944 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам"

Визначення термінів

Стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі — Закон) встановлює, що утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку. Нагадаємо, що до тварин законодавство відносить біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця.

Домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Зазначимо, що Конвенція містить ширше визначення домашніх тварин. Так, відповідно до ст. 1 цієї Конвенції під домашньою твариною мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

Власник домашніх тварин - фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення.

Особливості утримання домашніх тварин у населених пунктах

Статтею 9 Закону передбачається, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:

• забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;
• дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Варто зазначити, що органи місцевого самоврядування можуть встановлюватися додаткові вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах.

Згідно з Методичних рекомендацій з розроблення плану утримання домашніх тварин у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 02 червня 2009 року № 264. У Правилах доцільно зазначати методи утримання домашніх тварин, при застосуванні яких, не допускається жорстоке поводження з тваринами відповідно до статті 18 Закону.

Рекомендовано також зазначати правила поведінки осіб, власників домашніх тварин при поводженні з домашніми тваринами, відповідно до статті 22 Закону.

Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість

При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана:

• дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
• надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
• забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
• негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
• негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;
• запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

• бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
• жебракування з тваринами.
• залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.
• замуровування тварин у підвальних приміщеннях.
• залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.
• Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.
• залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:

• безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
• безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
• безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
• наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
• наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати:

• домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
• домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
• домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
• домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
• собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Забороняється утримувати тварин:

• особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;
• особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Головним правилом сьогодні стає правило стосовно гуманного поводження з тваринами, що декларує не лише виключення жорстокого поводження з тваринами, а й створення для них відповідних умов утримання. Так, згідно зі статтею 7 Закону основним правилом утримання тварин є те, що умови, в яких утримуються тварини, повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Вказані положення Закону відповідають статті 4 Конвенції. Крім того, Конвенція також встановлює, що тварина не повинна утримуватись як домашня, якщо наведені положення або не виконуються, або, незважаючи на їх виконання, тварина не може пристосуватися до неволі. Останнє положення стосується насамперед диких тварин, що утримуються в неволі, оскільки, як зазначалося вище, Конвенція містить розширене поняття домашніх тварин. До основних питань, які виникають при утриманні тварин, слід віднести питання кількості тварин, що можуть утримуватись, а також питання стосовно основних правил, яких має дотримуватись особа, що утримує тварину, задля уникнення порушення прав третіх осіб. Сьогодні законодавство встановлює обмеження кількості тварин, що можуть утримуватись особою, керуючись лише санітарно-епідеміологічним благополуччям населення та можливістю створення необхідних умов для самих тварин.

Утримання майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин у межах населених пунктів

Органи місцевого самоврядування визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин (стаття 30 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом

Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин

При розробці органами місцевого самоврядування розділу "Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин" рекомендовано керуватися наступними положеннями:

1. реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин може проводитися протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;
2. реєстрація здійснюється працівниками організацій, підприємств, установ, уповноважених на те органом місцевого самоврядування, за місцем проживання (реєстрації) власника;
3. електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини;
4. обов'язковій реєстрації підлягають собаки всіх порід з трьохмісячного віку;
5. обов'язковій тимчасовій реєстрації також підлягають домашні тварини, які належать фізичним або юридичним особам, місце проживання яких не є містом, в якому вони офіційно зареєстровані, якщо вони перебувають на території відповідних міст більше 45 діб;
6. організації, підприємства, установи, уповноважені на те органом місцевого самоврядування, у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон), який повинен бути прикріплений до ошийника собаки і надають друковане видання Правил утримання домашніх тварин у відповідному населеному пункті, а також ознайомлюють власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання;
7. за бажанням власника працівники клубу любителів тварин або розплідника можуть клеймувати тварину;
8. реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред'явленні їхнім власником квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.

Крім того, власники собак, породи яких зазначені у додатку 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 липня 2002 року № 944 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам", повинні до або під час реєстрації, перереєстрації, укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація не проводиться.

Для проведення реєстрації власником домашньої тварини також надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний документ встановленого зразку на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.

Перереєстрація домашніх тварин проводиться в разі зміни місця проживання чи реєстрації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника. Домашні тварин, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються не зареєстрованими.

Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, що підтверджує право власності на тварину і попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни ідентифікаційного коду, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.

Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, сплачуються власником відповідно до встановлених тарифів, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

Від внесення плати за реєстрацію та перереєстрацію собак звільняються особи з інвалідністю по зору, для яких собака слугує поводирем.

Відповідальність за неналежне утримання тварин

Діючим законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за неналежне утримання тварин.

Згідно зі статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

За жорстоке поводження з тваринами до винної особи може застосовуватися покарання, передбачене статтею 299 Кримінального кодексу України.

Корисні посилання

Див. також