Как выглядят куры орпингтон?

Корпус: туловище большое, массивное, широко и низко посажено. Шея: средней длины, оперение обильно, слегка наклонена. Грудь: низкая, широкая, особенно объёмно развита. Спина: широкая, выходит из сильно развитых плеч, кажется короткой из-за обильного оперения на шее и седле, постепенно переходит в хвост.

Когда начинают нестись куры орпингтон?

Также кур этой породы можно держать в клетках, однако их нужно делать больше обычного, опять же, из-за больших размеров птицы. Когда начинают нестись куры орпингтон? Обычно для этого им достаточно прожить около 7-8 месяцев с момента рождения.

Как называются куры которые несут голубые яйца?

Оба пигмента закладываются еще на этапе формирования скорлупы и проникают в ее структуру (краска пропитывает всю скорлупу). Поэтому яйца арауканы голубые как снаружи, так и изнутри.

Орпінгтон (порода курей)

Орпінгтон — м'ясна порода курей. Отримала свою назву від міста Орпінгтон [en] в графстві Кент, в Англії, де вона була виведена Вільямом Куком, метою якого було отримати породу для загального користування, що відповідає англійським вимогам — наприклад білу шкіру, а не жовту, як в американських порід.

Зміст

• 1 Продуктивність
• 2 Історія
• 3 Види забарвлення
  • 3.1 Чорний орпінгтон
  • 3.2 Білий орпінгтон
  • 3.3 Палевий орпінгтон
  • 3.4 Порцеляновий орпінгтон
  • 3.5 Чорно-білий орпінгтон
  • 3.6 Червоний орпінгтон
  • 4.1 Породні ознаки півня
  • 4.2 Породні ознаки курки

  Продуктивність [ ред. | ред. код ]

  Жива маса півнів 5-7 кг, курей — 4,5 — 5,5 кг. Несучість 140—160 яєць в рік. Вага яєць 65-71 г. Колір шкаралупи жовтий-коричневий. Виводимість молодняку 93%.

  Історія [ ред. | ред. код ]

  Робота з виведення орпінгтона почалася у 1876 році. Спочатку вони мали дві форми гребеня: розоподібну і листоподібну. Згодом стали розводити птицю тільки з листоподібною формою гребеня. Перший виведений орпінгтон був чорного кольору. Спочатку деякі птахівники засуджували курку Кука — вони вважали, що птах нестабільний. Але бізнесмен домігся свого: він виростив хорошу, міцну, здорову птицю, яка швидко відгодовувалась; у неї була висока несучість і в умовах вільного вигулу могла сама собі добувати корм.

  Види забарвлення [ ред. | ред. код ]

  За кольором оперення є 11 різновидів: чорна, біла, жовта, порцелянова, чорно-біла, блакитна, смугаста, червона, куропатчаста, березова, жовта з чорною облямівкою.

  Чорний орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  Чорний орпінгтон — перша виведена В. Куком різновидність. В її утворенні брали участь: чорні голоногі лангшани, мінорки і чорні плімутроки. Нова порода зустріла теплий прийом серед численних дрібних господарів. Крім господарських властивостей, орпінгтони приваблювали своєю зовнішністю. Багато хто прагнув вдосконалити новинку. Наприклад, Партінгтон схрестив їх з чорними кохінхінами, які надали орпінгтону пишність оперення. Надалі саме тип Партінгтона став типовим для орпінгтонів. Згодом чорний орпінгтон дав початок окремій породі австралорп, яка зберегла всі господарські якості предка.

  Білий орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  Білий орпінгтон — з'явився вперше на виставці у 1889 році. Вони були отримані схрещуванням чорних гамбурзьких з білими леггорнами. Білі кури, отримані від такого схрещування, злучалися з півнями доркінг білого забарвлення. Також безсумнівна участь у виведенні була білих кохінхінів. Білий колір м'яса і оперення завжди є перевагою при виробництві м'ясних тушок, до того ж вони володіють необхідною м'ясистістю.

  Палевий орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  Палеві орпінгтони виведені схрещуванням темного доркінга, палевих кохінхінів і золотистих гамбурзьких. На виставках з'явилися у 1894 році. Жовті орпінгтони на момент свого створення були першокласною загальнокористувацькою породою. Вони володіють великою витривалістю, мають хорошу несучість і дають чудову м'ясну тушку, оскільки мають біле забарвлення шкіри та ніг. З моменту своєї появи й по теперішній час жовті орпінгтони є найпоширенішим забарвленням цієї породи.

  Порцеляновий орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  Порцелянові орпінгтони — або як їх ще називають «Орпінгтон діамантового ювілею», виведені у 1897 році, в рік діамантового ювілею королеви Вікторії, звідки і походить їхня назва. Кажуть, що отримані вони, так само як і жовті орпінгтони, але не з темними доркінгами, а зі строкатими.

  Чорно-білий орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  У 1899 році з'явилися чорно-білі орпінгтони. Вивели їх за участю чорного доркінга, смугастих плімутроків і сріблясто-плямистих гамбурзьких.

  Червоний орпінгтон [ ред. | ред. код ]

  Червоні орпінгтони виведені в Німеччині схрещуванням жовтих орпінгтонів темного відтінку з червоними суссексами, червоними род-айленд і куропатчастим віандотом. На виставці в Мюнхені з'явилися вперше у 1905 році.

  Опис [ ред. | ред. код ]

  Орпінгтон типова загальнокористувацька порода, великий зріст, біло-рожева шкіра, біле, ніжне м'ясо, тонкість кістяка і здатність до відгодівлі робить орпінгтона цінною м'ясною породою. Разом з тим і несучість досить висока. Насиджують орпінгтони добре. Курчата вирощуються легко. Загалом орпінгтони витривалі, порівняно легко і швидко ростуть, порівняно легко переносять спеку і холод. Хоча можуть міститися в обмеженому вигулі, але кращі результати в сенсі росту курчат і більшої несучості отримують на великих вигулах. Для повного успіху дуже важливий чистокровний, темпераментний півень. Огорожа вигулу повинна бути не менше 1,5 метрів, цей рівень для орпінгтонів достатній.

  Породні ознаки півня [ ред. | ред. код ]

  • Корпус: тулуб великий, масивний, широко і низько посаджений.
  • Шия: середньої довжини, оперення рясне, злегка нахилена.
  • Груди: низькі, широкі, особливо об'ємно розвинені.
  • Спина: широка, виходить з сильно розвинених плечей, здається короткою через рясне оперення на шиї і сідлі, поступово переходить у хвіст. Шийно-спинно-хвостова лінія утворює рівну дугу.
  • Крила: маленькі, міцно притиснуті.
  • Хвіст: короткий через повну сідловину, дуже широкий, пір'я дуже багато.
  • Живіт: широкий, об'ємний, низький.
  • Голова: маленька, округлена.
  • Гребінь: простий, стоячий, низький, рівномірно має 5-6 зубчиків, не надто широкий, слідує лінії потилиці.
  • Сережки середньої величини, округлені.
  • Вушні мочки: червоні, середньої довжини.
  • Дзьоб: сильний.
  • Очі: від помаранчевого до чорного, в залежності від кольору оперення.
  • Стегенце: тілесного кольору, вкрите пухнастим оперенням.
  • Лапи: середньої довжини, без пір'я.

  Породні ознаки курки [ ред. | ред. код ]

  • За формою кремезніша, ніж півень.
  • Спина: попри рясне оперення на шиї та сідлі ще помітна. Видно рівний вигин лінії голова-спина-хвіст.
  • Хвіст: короткий, дуже широкий, весь покритий пір'ям. Найвища точка хвоста недалеко від кінчика хвоста.

  Посилання [ ред. | ред. код ]

  Орпингтон (порода кур)

  Орпингтон — мясо-яичная порода кур; порода эта получила своё название от города Орпингтон (англ.) ( рус. в графстве Кент, в Англия, где она была выведена Вильямом Куком, целью которого было получить породу общепользовательного типа, отвечающую английским требованиям — например белую, а не жёлтую, как у американских пород, кожу.

  • 1 Продуктивность
  • 2 История
  • 3 Виды окраса
    • 3.1 Чёрные орпингтоны
    • 3.2 Белые орпингтоны
    • 3.3 Палевые (жёлтые) орпингтоны
    • 3.4 Фарфоровые орпингтоны
    • 3.5 Чёрно-белые орпингтоны
    • 3.6 Красные орпингтоны
    • 4.1 Породные признаки петуха
    • 4.2 Породные признаки курицы

    Продуктивность [ править | править код ]

    Живая масса: петухов 5-7 кг, кур — 4,5 — 5,5 кг. Яйценоскость: 140—160 яиц в год. Вес яиц : 65-71 г. Цвет скорлупы: жёлтый-коричневый. Выводимость молодняка: 93 %.

    История [ править | править код ]

    Работа по выведению орпингтонов началась в 1876 году, первоначально они имели две формы гребня: розовидную и листовидную, впоследствии стали разводить птицу только с листовидной формой гребня. Первый выведенный Орпингтон был чёрного цвета. Первоначально некоторые птицеводы осуждали курицу Кука, они считали, что птица нестабильна. Но бизнесмен добился своего, он вырастил хорошую, крепкую, здоровую птицу которая быстро откармливалась, у неё была высокая яйценоскость и в условиях свободного выгула могла сама себе добывать корм.

    Виды окраса [ править | править код ]

    По цвету оперения имеется 11 разновидностей: чёрная, белая, жёлтая, фарфоровая, чёрно-белая, голубая, полосатая, красная, куропатчатая, берёзовая, жёлтая с чёрной каймой.

    Чёрные орпингтоны [ править | править код ]

    Чёрные орпингтоны — первая выведенная В.Куком разновидность. В её образовании принимали участие: чёрные голоногие лангшаны, минорки и чёрные плимутроки. Новая порода встретила тёплый приём среди многочисленных мелких хозяев. Помимо хозяйственных качеств орпингтоны привлекали своей внешностью. Многие стремились усовершенствовать новинку и удачником здесь оказался Партингтон, скрестивший их с чёрными кохинхинами, которые придали орпингтонам пышность оперения, в дальнейшем именно тип Партингтона стал типичным для орпингтонов. Впоследствии чёрный орпингтон дал начало отдельной породе австралорп, которая сохранила все хозяйственные качества чёрных орпингтонов.

    Белые орпингтоны [ править | править код ]

    Белые орпингтоны — появились впервые на выставке в 1889 году. Они были получены скрещиванием чёрных гамбургских с белыми леггорнами. Белые куры, полученные от такого скрещивания, спаривались с петухами доркинг белой окраски, несомненно участие в выведении белых кохинхинов. Белый цвет мяса и оперения всегда является преимуществом при производстве мясных тушек, к тому же они обладают необходимой мясистостью.

    Палевые (жёлтые) орпингтоны [ править | править код ]

    Палевые (жёлтые) орпингтоны выведены скрещиванием тёмных доркингов, палевых кохинхинов, золотистых гамбургских. На выставках появились в 1894 году. Жёлтые орпингтоны на момент своего создания представляли собой первоклассную общепользовательную породу, они обладают большой выносливостью, имеют хорошую яйценоскость и дают превосходную мясную тушку так как имеют белую окраску кожи и ног. С момента своего появления и по настоящее время жёлтые орпингтоны являются самой распространённой окраской орпингтонов.

    Фарфоровые орпингтоны [ править | править код ]

    Фарфоровые орпингтоны — или как их ещё называют, «орпингтоны бриллиантового юбилея» выведены в 1897 году, в год бриллиантового юбилея королевы Виктории, откуда и произошло их название. Говорят, что получены они были, так же как и жёлтые орпингтоны, но не с тёмными доркингами, а с пёстрыми.

    Чёрно-белые орпингтоны [ править | править код ]

    В 1899 году появились чёрно-белые орпингтоны. Вывели их при участии чёрных доркингов, полосатых плимутроков и серебрито-пятнистых гамбургским. Голубые орпингтоны выведены в Англии в 1900 году И.Парьнгтоном. Мало распространены, являются любительской разновидностью.

    Красные орпингтоны [ править | править код ]

    Красные орпингтоны — выведены в Германии скрещиванием жёлтых орпингтонов тёмного оттенка с красными суссексами, красными род-айландами и куропатчатыми виандотами. На выставке в Мюнхене появились впервые в 1905 году.

    Орпингтоны типичная общепользовательная порода, крупный рост, бело-розовая кожа, белое, нежное мясо, тонкость костяка и способность к откорму делает орпингтонов ценной мясной породой. Вместе с тем и яйценоскость довольно высока. Насиживают орпингтоны хорошо. Цыплята выращиваются легко. В общем орпингтоны выносливы, сравнительно легко и быстро растут, сравнительно легко переносят жару и холод. Хотя могут содержаться в ограниченном выгуле, но лучших результатов в смысле роста цыплят и большей яйценоскости получаются на больших выгулах. Для полного успеха очень важен чистокровный, темпераментный петух. Ограда выгула должна быть не менее 1,5 метров, этот уровень для орпингтонов достаточен.

    Стандарт [ править | править код ]

    Общее впечатление: очень большая, высокостоящая, мускулистая порода с очень коротким, скудным, плотно прилегающим оперением, почти вертикальной осанкой, с головой хищной птицы и мрачным взглядом. Немного ниже, чем малайские, менее изогнута линия шеи, очень прямая спина.

    Породные признаки петуха [ править | править код ]

    Корпус: туловище большое, массивное, широко и низко посажено. Шея: средней длины, оперение обильно, слегка наклонена. Грудь: низкая, широкая, особенно объёмно развита. Спина: широкая, выходит из сильно развитых плеч, кажется короткой из-за обильного оперения на шее и седле, постепенно переходит в хвост. Шейно-спинно-хвостовая линия образует ровную дугу /изгиб/. Крылья: маленькие, прочно прижаты. Хвост: короткий из-за полной седловины, очень широкий, перьев очень много. Живот: широкий, объёмный, низкий. Голова: маленькая, хорошо округлена. Лицо: покрыто тонкой кожей. Гребень: простой, стоячий, низкий, равномерно имеет 5-6 зубчиков, не очень широк, следует линии затылка. Серёжки средней величины, округлены. Ушные мочки: красные, средней длины. Клюв: сильный. Глаза: от оранжевого до чёрного, в зависимости от цвета оперения. Бедрышко : телесного цвета, покрыто пушистым оперением. Лапы: средней длины, без перьев.

    Породные признаки курицы [ править | править код ]

    по форме более коренастая, чем петух. Спина: несмотря на обильное оперение на шее и седле ещё заметна. Виден ровный изгиб линии голова-спина-хвост. Хвост: короткий, из-за объёмной спины очень широк, весь покрыт перьями. Самая высокая точка хвоста недалеко от кончика хвоста. Грубые ошибки: Узкое туловище, форма как у кохинхина, высокая, плоская грудь, высокая или коренастая посадка, длинный, острый или очень распущенный хвост. Белое в ушных мочках.

    Ссылки [ править | править код ]

    1. Куры Орпингтон - на сельскохозяйственном сайте АгроБеларусь.