повітряна система охолодження двигуна

повітряна система охолодження двигуна

Повітряна система охолодження двигуна

При повітряній системі охолодження (рис. 1 а) тепло від циліндрів двигуна передається безпосередньо обдувається їх повітрю. Для цього з метою збільшення поверхні тепловіддачі на циліндрах і голівці роблять охолоджуючі ребра, виготовлені литтям. Циліндри оточені металевим кожухом.

Який з двигунів має повітряну систему охолодження?

Як наслідок, ці системи застосовують в авіаційних, мотоциклетних і деяких спеціальних двигунах, для яких переваги таких систем є вирішальними, а недоліки несуттєвими. Принципи повітряного охолодження також застосовуються в градирнях.

Як працює система охолодження двигуна?

Нагріта ОР по верхньому патрубку надходить у радіатор, де, розгалужуючись по трубках на тонкі цівки, охолоджується повітрям, яке просочується повз трубки під дією тяги, створюваної обертовими лопатями вентилятора. Охолоджена ОР знову надходить у сорочку охолодження двигуна. Кеш

Як працює повітряна система охолодження?

Двигун охолоджується, віддаючи тепло рідини, що циркулює в сорочці охолодження. Нагріта рідина надходить в радіатор, де охолоджується інтенсивним потоком повітря від вентилятора і знову подається в сорочку. Примусове рух рідини забезпечується насосом.

Повітряне охолодження — Вікіпедія У повітряній системі охолодження необхідний температурний режим двигуна забезпечується повітряним потоком. У двигунах з такою системою для збільшення площі охолодження на циліндрах наявні ребра. У мотоциклів, цих ребер та набігаючого потоку повітря буває достатньо … See more

Система охолодження двигуна внутрішнього згоряння

Способи охолодження [ ред. | ред. код ]

У двигунах застосовується два способи охолодження:

У першому випадку теплота від стінок циліндрів передається рідиною, а в другому — безпосередньо в навколишнє середовище (повітря).

Система охолодження, крім основної функції охолодження двигуна, виконує низку інших функцій, до яких належать:

  • нагрівання повітря в системі опалення, вентиляції та кондиціонування;
  • охолодження масла в системі змащування;
  • охолодження відпрацьованих газів в системі рециркуляції відпрацьованих газів;
  • охолодження повітря в системі турбонаддування;
  • охолодження робочої рідини в автоматичній коробці передач.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5.
  • Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1
  • Боровських Ю. І., Буральов Ю. В., Морозов К. А. Будова автомобілів: навчальний посібник / Ю. І. Боровських, Ю. В. Буральов, К. А. Морозов. — К.: Вища школа, 1991. — 304 с. — ISBN 5-11-003669-1

Рідинна система охолодження двигуна

Систе́ма водяно́го охоло́дження — система в автомобілях призначена для підтримання оптимального теплового стану двигуна у межах 80-90°. При збільшенні температури в'язкість оливи зменшується, тому вона погано утримується в парах тертя, підвищується зношення деталей і зменшується потужність двигуна. При зниженні температури олива густішає: олива гірше подається в пари тертя, збільшується витрата палива — і зменшується потужність.

Зміст

Властивості [ ред. | ред. код ]

Основними недоліками системи рідинного охолодження є: більша складність конструкції і технічне обслуговування взимку і менша надійність в роботі (близько 20% усіх відмов двигуна припадає на рідинну систему охолодження).

Є три види рідинного охолодження: термосифонне, змішане, примусове.

Рідинна система охолодження складається з оболонки блока і головки блока, рідинної помпи, вентилятора, радіатора, термостата, жалюзі й різних патрубків, шлангів і краників.

Основна перевага термосифонної системи охолодження простота пристрою, а недолік — порівняно повільна циркуляція води в ній, що приводить до посиленого випарування води із системи, а отже, до необхідності частої перевірки рівня води і поповнення нею системи.

Зараз термосифонною системою охолодження обладнані тільки пускові двигуни П-1ОУД і П-350.

Різниця температур нагрітої й охолодженої води для системи з примусовою циркуляцією води не перевищує 100.

Радіатори тракторних і комбайнових двигунів спереду закриті облицюванням із запобіжною сіткою.

Термостат прискорює прогрів води при запуску двигуна й автоматично підтримує її температуру у визначених межах. Вони можуть бути з рідким чи твердим наповнювачем.

Недолік рідинних термостатів — велика чутливість до зміни тиску в системі, що робить роботу їх нечіткою. У двигунів ЗіЛ-130 і СМД-60 встановлені термостати з твердим наповнювачем, що позбавляє цього недоліку.

Температура води в системі охолодження контролюється за допомогою дистанційного чи електричного покажчика. У деяких двигунів (3М3-53, СМД-60) для контролю за температурою води в системі охолодження застосований електричний сигналізатор з контрольною лампою.

Види рідинного охолодження [ ред. | ред. код ]

Деталі та пристрої системи [ ред. | ред. код ]

Принцип дії [ ред. | ред. код ]

Відцентровий насос, який дістає обертання за допомогою паса від шківа колінчастого вала, засмоктує охолодну рідину з нижньої частини радіатора через патрубок і нагнітає її в сорочку охолодження циліндрів. Охолоджувальна рідина омиває насамперед найбільш нагріті деталі двигуна, відбирає частину тепла, а потім через верхній патрубок подається у верхній бачок радіатора. Проходячи крізь серцевину радіатора в нижній бачок, нагріта рідина охолоджується й знову спрямовується до відцентрового насоса. Водночас частина нагрітої рідини надходить у сорочку впускного трубопроводу для підігрівання пальної суміші, а також у разі потреби відводиться через спеціальний кран в опалювач салону кузова.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5.
  • Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1
  • Боровських Ю. І., Буральов Ю. В., Морозов К. А. Будова автомобілів: навчальний посібник / Ю. І. Боровських, Ю. В. Буральов, К. А. Морозов. — К.: Вища школа, 1991. — 304 с. — ISBN 5-11-003669-1

Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .


Подібні статті

Останні статті

Категорії