Для чого використовують поверхнево активні речовини?

Поверхнево-активні речовиниРедагувати Поверхне́во-акти́вні речови́ни (ПАР, сурфактанти, детергенти) — хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшуючи розтікання, у тому числі знижуючи поверхневий натяг на межі двох рідин.

Що таке поверхнева активність?

Поверхне́ва акти́вність (рос. поверхностная активность; англ. surface activity; нім. Grenzflächenaktivität f, Ober-flächenaktivität f) — здатність деяких речовин змінювати поверхневий натяг на поверхні поділу двох тіл, що зумовлено адсорбцією.

Для чого в побуті та виробництві використовують поверхнево активні речовини?

Ці речовини незамінні у виробництві латексів, каучуку, полімерів, хімічних засобів захисту рослин, текстилю, шкіри та паперу, будівельних матеріалів, інгібіторів корозії, а також при видобутку, транспортуванні і переробці нафти.

Поверхнево-активні речовини — Вікіпедія Поверхнево-активні речовини знайшли широке застосування в області механічного оброблення металів: – операції металооброблення – очищення металу після механічного оброблення See more

Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України

Вступ. Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті - миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких,90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін.

В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас. Тому що якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і миючі засоби, то 95% продукції побутової хімії, яка випускається і реалізується в Україні, були б заборонені.

Мета роботи - встановити особливості та безпечне застосування синтетичних засобів миття посуду. Проаналізувати оцінку впливу синтетичних мийних засобів на організм людини. Зробити висновки щодо безпечного використання синтетичних засобів миття посуду на основі поверхнево-активних речовин, що існують у Україні.

Актуальним питанням сьогодення є розроблення методології за контролем виробництва та використання синтетичних миючих посуд засобів, визначення лабораторно поверхнево - активних речовин в помитому ними посуді та проведенні оцінки змивання засобів для миття з посуду та інших виробів.

За хімічною кваліфікацією миючі засоби поділяють на аніоактивні ПАР катіонні ПАР та неіоногенні ПАР.

Аніонні ПАР- це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони довгочасно зберігатися на посуду і руках людини.

Механізм дії а-ПАР на процеси в організмі базується на впливі на структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів зовнішнього дихання, харчового каналу і крові.

Вони можуть проявляти подразнюючу і резорбтивну дію на шкіру і слизові оболонки, а найбільша небезпека поверхнево-активних речовин і препаратів на їх основі для людей міститься в їх сенсибілізуючий дії, здатності викликати алергічні реакції.

Своєрідність біологічної дії поверхнево-активних речовин полягає в тому, що вони можуть не тільки власне виявляти загальнотоксичну і алергенну дію на організм людини, а й посилювати токсичну, канцерогенну, сенсибілізуючу, мутагенну дію інших хімічних речовин при комплексному та комбінованому надходженні до організму [1, 2].

В Україні діють такі основні документи, що регулюють безпеку засобів миття посуду:

- Технічний регламент мийних засобів, затверджений наказом КМ України 20.08.2008, № 717 (у редакції постанови КМ України від 12.06.2013 № 408 з грудня 2013 р.);-

ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування»;
- СанПиН № 6026 Б-91 «Санитарные правила и нормы по производству и применению товаров бытовой химии»;

- Методические указания по гигиенической оценке товаров бытовой химии», № 6026 В-91;-

- Методические указания по санитарно-гигиеническому контролю за применением чистящих средств для обработки изделий, контактирующих с пищевыми продуктами», № 4548-87 від 31.12 1987 р.

Історично склалося так, що в Україні діють унікальні нормативи безпеки ПАР. Українські вчені наприкінці 80-х років минулого сторіччя займалися гігієнічною регламентацією ПАР як основної частини синтетичних мийних засобів, яка визначає їх особливості та біологічну активність. В Інституті загальної та комунальної гігієни ім. Марзєєва були створені СанПіН № 6026 Б-91 і МВ № 6026 В-91, у В НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас ім. Л.І. Медведя - МВ № 4548-87.

Ці документи затверджені МОЗ СРСР і на сьогодні є недіючими, але фактично залишилися українським надбанням і не знайшли визнання і поширення в інших республіках колишнього союзу. Саме в цих документах викладені основні вимоги до токсикологічних характеристик миючих засобів посуду, визначено критерії гігієнічної оцінки, встановлені санітарно-гігієнічні нормативи.

У 2008 році постановою Кабінету Міністрів України був затверджений Технічний регламент мийних засобів - головний законодавчий документ країни, в якому висвітлюються питання безпеки СМЗ. При створенні Технічного регламенту в основу були покладені вимоги до мийних засобів посуду, встановлені в Regulation (EC) № 648/2004. В червні 2013 року була затверджена нова редакція Технічного регламенту [4].

В таблиці 1 наведені санітарно-хімічні показники безпеки СМЗ, які діють в Україні.

Нормативні речовини і регламенти

-показники активності водневих іонів (рН);