пирій повзучий
Що лікує пирій повзучий?
Порушення обміну речовин, подагра, ревматизм, хвороби сечового міхура, дихальних шляхів, жовчно- та сечокам'яна хвороба. Кеш
Як позбутися пирію в домашніх умовах?
Пирій не переносить затінення, тому для боротьби з ним підійде і такий спосіб – ділянка з пирієм навесні застеляється картоном або чорною плівкою і залишається на літо. Так можна позбутися і порослі, й коренів. На невеликій ділянці можна використовувати мульчування – покриття ґрунту мульчею, або плоскоріз.
Що посадити щоб не ріс пирій?
Ще один біологічний спосіб позбутися небажаної рослинності – посіяти сидерати проти пирію. Основне завдання сидеральних культур – саме захисне. Вони захищають ґрунт від бур'янів та ерозії. У якості сидератів можна обрати ріпак, гірчицю, озиме жито, бобові культури. Кеш
Пирій повзучий — Вікіпедія Пирі́й повзу́чий , пирій звичайний, перійка звичайна (Elymus repens (L.) Gould) — багаторічна рослина з роду пирійник (Elymus) родини тонконогових. Лікарська , кормова і харчова рослина; також вважається бур'яном .… See moreПирій повзучий
Пирі́й повзу́чий [1] , пирій звичайний, перійка звичайна [2] (Elymus repens (L.) Gould) — багаторічна рослина з роду пирійник (Elymus) родини тонконогових. Лікарська [ джерело? ] , кормова і харчова рослина; також вважається бур'яном [1] .
Зміст
Опис [ ред. | ред. код ]
![]()
Трав'яниста рослина з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий.
Суцвіття — прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід — лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.
Поширення [ ред. | ред. код ]
Поширений по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, утворює суцільні зарості, особливо на свіжих перелогах. Промислова заготівля можлива в усіх областях, запаси сировини значні.
Екологія [ ред. | ред. код ]
Перійка звичайна росте як злісний бур'ян на залужених лісових і лісокультурних площах, лісосіках, забур'янених місцях. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні — липні.
Практичне використання [ ред. | ред. код ]
У народній медицині кореневища застосовують при хворобах дихальних шляхів і нирок, як кровоочисний засіб, при нічному нетриманні сечі, при частковій втраті зору, при туберкульозі легень, жовтяниці, порушенні менструального циклу, ревматизмі і ломотах, при венеричних хворобах, водянці, каменях в сечових і жовчних шляхах, рахіті, фурункулах запаленнях сечового міхура та геморої.
Пирій повзучий використовують у гомеопатії.
Цінна кормова рослина. Лугове і перелогове сіно, скошене до цвітіння, відзначається високими поживними властивостями. На пасовищах пирій поїдається всіма видами худоби, вважається молокогінним засобом для корів. У фазі цвітіння містить 9 % протеїду, 2,7 жиру, 31 клітковини, 47 % безазотистих екстрактивних речовин. Урожай сіна на перелогах коливається від 6 до 15 (26) ц/га, на заливних луках — 20-60 ц/га.
У харчуванні [ ред. | ред. код ]
У кореневищах пирію містяться полісахарид трицитин, камедь, слиз, яблучна та інші кислоти, ефірна олія, каротин, вітамін С, крохмаль. З розмелених кореневищ отримують борошно, з якого можна готувати напої, зокрема пиво. Цілі кореневища також використовуються у виготовленні пиріївки.
Збирають білі розгалужені кореневища пирію напровесні. Їх миють, просушують, а потім перетирають, щоб звільнити від бурої луски на вузлах. Кореневища січуть в ночвах на дрібні шматочки і сушать доти, доки вони не стануть придатні для перемелювання на борошно. [3]
Збирання, переробка та зберігання [ ред. | ред. код ]
Заготовляють кореневища рано навесні або восени при оранці перелогів, витягуючи їх боронами або викопуючи лопатами. Потім обрізують надземні частини і корені, а кореневища миють у холодній воді. Сушать на горищах або під наметами, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині і періодично перемішують. Сировину пакують у мішки вагою по 40 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Синоніми [ ред. | ред. код ]
- Agropyron repens(L.) Beauv.
- Agropyron junceum var. repens(L.) T.Marsson
- Agropyron repens(L.) P.Beauv.
- Braconotia officinarumGodr.
- Elytrigia repens(L.) Nevski
- Frumentum repens(L.) E.H.L.Krause
- Triticum infestumSalisb.
- Zeia repens(L.) Lunell
Див. також [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абКаталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства (ru-RU) . Процитовано 22 грудня 2020 .
- ↑Elymus repens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.86
Джерела [ ред. | ред. код ]
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Пирій повзучий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 339. — ISBN 5-88500-055-7.
- Пирій повзучий (Elytrigia repens L.) // Аграрна енциклопедія
- Taxon: Elymus repens (L.) Gould // U.S. National Plant Germplasm System (англ.)
- Вікідані: Q21877658
- APDB: 125679
- GBIF: 2706651
- GRIN: 40612
- iNaturalist: 406698
- IPNI: 425887-1
- IRMNG: 10211858
- ITIS: 522956
- NZOR: 97823a0e-f040-49a5-98bb-a5943f72336d
- POWO: urn:lsid:ipni.org:names:425887-1
- Tropicos: 25518044