озимі рослини
ОЗИ́МІ КУЛЬТУ́РИ – однорічні сільськогосподарські культури, що для переходу до генеративної фази розвитку потребують проходження тривалої стадії яровизації під впливом низьких температур.
Що таке озимі рослини?
Ози́мі культу́ри — однорічні рослини, нормальний розвиток яких пов'язаний з умовами перезимівлі, дією низької температури (від 0 до 10 °С) протягом 30-70 діб і більше.
Яка зернова культура має озимі форми?
Озимі зернові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь), як правило, мають більш високу врожайність, ніж ярі, однак їх вирощування триваліше у часі та можливе в районах із достатнім сніговим покривом і досить м'якими зимами.
Яка Оцвітина у пшениці?
Оцвітина редукована, складається з двох дрібних плівчастих лусок. Квітки злакових двостатеві, рідше одностатеві, тичинок три, рідше дві-шість або багато, пиляки їх прикріплені до ниток спинкою. Маточка складається з двох-трьох зрослих гагодолистів; тичинок – здебільшого три; зав'язь верхня.
Що посіяти під зиму – оптимальні сорти для ... Sep 6, 2023 · Основним орієнтиром, що час сіяти озимі культури, є температура повітря та ґрунту. Температура повітря має бути стійкою та наближеною до 0 ⁰C, а температура ґрунту на глибині 3-5 см повинна бути 2-3 ⁰C.Перезимівля озимих культур
Одним з важливих показників формування майбутнього врожаю озимих культур є їхня перезимівля. Те, скільки рослин залишиться на весняне відновлення вегетації і в якому вони будуть стані, залежатиме майбутня кількість та якість врожаю. Які фактори впливають на перезимівлю та як її підвищити, ми розглянемо в даній статті.
Отже, на загибель рослин взимку можуть впливати такі фактори.
- Вимерзання– виникає при субкритичних температурах, тоді, коли вони встановлюються раптово або одразу після відлиги. Причиною загибелі тут стає вільна вода, що знаходиться в міжклітинному просторі. Під дією мінусових температур вона перетворюється на кристали льоду та «розривають» тканини рослин. Після цього рослина втрачає тургор, жовтіє та гине.
- Вимокання– виникає в низинних районах, де застоюється вода після танення снігу. Зазвичай відбувається на глинистих водонепроникних грунтах восени чи весною. Загибель рослин настає від того, що не проходить процес дихання, рослини виснажуються та жовтіють. Від моменту затоплення до загибелі проходить близько двох тижнів.
- Випрівання. Цьому негативному процесу піддаються рослини, що починають дихати і вегетувати під шаром снігу не маючи достатньої кількості світла. Відбувається нераціональна втрата цукрів та рослина стає вразливою до хвороб (снігова пліснява). Така ситуація також може виникати на фоні високих норм азотних добрив з осені.
- Випирання. Коли на початку зими замерзає грунт, він зменшується в об'ємі. При цьому, на рихлій землі коріння рослин обривається, а вузол кущення оголюється. За такої ситуації рослини озимих культур швидко гинуть. Уникнути цього можна, проводячи оранку за три тижні до посіву, застосовувати прикочування посіву.
- Льодяна кірка – буває двох видів – висяча і притерта. В першому випадку відбувається часткове танення снігу з пізнішим його замерзанням. На поверхні снігу утворюється льодяна кірка, а під нею рихлий сніг або пустота. Цей вид льодяної кірки є не таким страшним, він навіть може виконувати захисну функцію. Але при тривалому збереженні під нею може утворюватись парниковий ефект. Рослини починають вегетувати, але за недостатньої аерації жовтіють та гинуть.
За притертої льодяної кірки рослини вражаються механічно. Лід починає утворюватись на поверхні грунту або на глибині вузла кущення. Так як лід має більшу теплопровідність, то посилюється дія морозів. Також притерта льодяна кірка сповільнює танення снігу, перешкоджає аерації.
На сьогодні актуальним питанням залишається й температура вимерзання озимих культур. Приклад залежності висоти снігового покриву та температури повітря на вимерзання озимої пшениці наведений у таблиці.
Температура вимерзання озимої пшениці
| Температура повітря | Висота снігового покриву | Ймовірність вимерзання |
| Від -1С до -5С | 5см | 15% |
| Від -5С до -10С | 5 см | 20% |
| Від -15 до -20С | 5 см | 35% |
| Від -5С до -10С | 10 см | 8% |
| Від -15 до -20С | 10 см | 23% |
З таблиці видно, що чим більший сніговий покрив ми маємо, тим більші морози може витримувати озима пшениця. Шар у 10см здатний вберегти рослини від загибелі навіть від найлютіших морозів, у той час як шар у 3-4 см не захистить зону кущення від замерзання.
Які ж є фактори вдалої перезимівлі? Це вже давно не секрет: морозостій-кість сортів та гібридів, висота агротехніки та сприятливі погодні умови. Якщо на погоду ми не можемо впливати, то підбирати морозостійкі сорти та гібиди в залежності від зони ведення господарства не є особливою проблемою. На сьогодні виробники посівного матеріалу пропонують величезний вибір.
Що ж до агротехніки, то тут застосовують багато прийомів. Це і оптимальні строки посіву для розвитку й укріплення рослин, і прикотковування посівів для попередження випирання, і покращення водно-фізичних властивостей грунту.
Для вчасного виявлення та попередження проблем перезимівлі агроном господарства повинен проводити обстеження полів, правильно сплановувати агротехнічні заходи.
Добрива для озимих культур
Не слід забувати й про живлення фосфорно-калійними добривами для забезпечення правильного розвитку, накопичення цукрів і подальшого правильного проходження процесу загартовування.
Купити добрива оптом рекомендуємо в компанії «Макош», що є офіційним дилером польських мінеральних добрив на території України.
Для Вас пропонуємо тільки якісну продукцію, яка має високий вміст діючої речовини і гарно розчиняється в ґрунті.
А головне – все це, за доступними цінами!
Озимі посіви
Озимі посіви - зазвичай озимі зернові сіють з кінця літа до осені. Озимі культури - представники однорічних рослин - до настання зимових холодів встигають прорости та добре укорінитися, а з настанням весняного тепла продовжують свій життєвий цикл і дозрівають дещо раніше, ніж ярі. Більшість сучасних злаків бувають лише ярими. Озиму (і яру) форму мають пшениця, жито, ячмінь та тритикале. В цілому, озимі зернові в порівнянні з ярими, як правило, дають вищий урожай. Це пов'язано з холодостійкістю та можливістю використовувати для зростання вологу, отриману в результаті танення снігу. Таким чином, озимі сорти можна вирощувати в районах з високим сніговим покривом та досить м'якими зимами.
Зміст
Озима пшениця [ ред. | ред. код ]
У більшості районів Нечорноземної зони період між збиранням урожаю та посівом озимини дуже нетривалий. У зв'язку з цим виникає потреба створювати для посіву запаси насіння з урожаю минулого року — так званий перехідний фонд насіння.
Підготовка насіння [ ред. | ред. код ]
Важливе значення для отримання високого врожаю має якість посівного матеріалу. З великого насіння виростають рослини, які розвивають більш потужну кореневу систему, глибше закладають вузол кущіння, а, як відомо, чим глибше закладений вузол кущіння, тим вища зимостійкість озимої пшениці. Таким чином, рослини, що виросли з великого насіння, швидше ростуть, менше піддаються впливу посухи, більш стійкі до хвороб і, відповідно, дають вищі врожаї. Якщо виникає необхідність використання для посіву свіжоприбраного насіння (фізіологічно недозріле зі зниженою схожістю), то перед посівом слід піддати їх прогріванню на сонці протягом 3-5 днів або в зерносушарці при температурі 45-48 ° C протягом 2-3 годин. Крім того, насіння протруюють для знезараження від спор твердої сажки.
Терміни посіву [ ред. | ред. код ]
В результаті глибокого аналізу даних, отриманих науково-дослідними установами та передовими сільськогосподарськими підприємствами, найбільш доцільними термінами посіву пшениці озимої заведено вважати наступні:
- Крайня Північ (північніше 60° північної широти) 1 - 15 серпня
- Нечорноземна зона 10 - 30 серпня
- Лісостепова частина Центрально-Чорноземної зони та Південний Схід 20 серпня - 1 вересня
- Південна степова зона, Нижнє Поволжя 1 - 20 вересня
- Передгірні райони Північного Кавказу 15 вересня - 5 жовтня.
Способи посіву [ ред. | ред. код ]
Оптимальними є вузькорядний (міжряддя не більше 10 см) і перехресний способи посіву пшениці озимої.
Норми посіву [ ред. | ред. код ]
Досі думки про вплив родючості ґрунту на величину норми посіву залишаються суперечливими. Існує географічна мінливість норм посіву (залежно від кліматичних та ґрунтових умов): у північних зволожених регіонах застосовуються густіші посіви, а у південних та південно-східних особливо посушливих регіонах – більш рідкісні. Разом про те, основними чинниками, визначальними оптимальну норму посіву у північних (зволожених) районах є освітлення і родючість ґрунту, а посушливих — забезпечення вологою — що менше накопичено у ґрунті вологи, то рідкісним буде посів. Якщо озима пшениця культивується в посушливих районах при штучному зрошенні, норма посіву підвищується. Таким чином, зниження норм посіву озимини визначається регіоном культивування та здійснюється при переміщенні з півночі на південь та з північного заходу на південний схід .
Глибина посіву [ ред. | ред. код ]
Вирощування озимої пшениці вимагає відносно глибшого закладання вузла кущіння, тому закладення насіння в ґрунт проводиться глибше. У разі дрібного закладення підвищується ризик вимерзання та/або випрівання. В умовах Чорнозем'я та в посушливих районах насіння озимої пшениці закладають на глибину 6-7 см. В умовах сильного пересихання верхніх шарів ґрунту глибину посіву насіння на чорноземах можна збільшувати до 8-10 см. У Нечорноземній зоні на важких глинистих ґрунтах і ущільнення, звичайна глибина посіву становить 4-5 см, а на середньозв'язних ґрунтах - 5-6 см.