Що таке народна казка 5 клас?

Народна казка — жанр фольклору, казка, що виникає та побутує в народному середовищі. Її головними особливостями є наявність традиційних мотивів, персонажів, словесних виразів, та відсутність достеменно відомого автора. Народна казка є історичною попередницею літературної казки та часто слугує основою для неї.

Яка є народна казка?

В українських казках відображено вірування, цінності та побут українського народу та його попередників. Усі казки традиційно поділяються на три групи: чарівні, соціально-побутові та про тварин.

Що є структурою народної казки?

Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.

Народна казка

Народна казка — жанр фольклору, казка, що виникає та побутує в народному середовищі. Її головними особливостями є наявність традиційних мотивів, персонажів, словесних виразів, та відсутність достеменно відомого автора. Народна казка є історичною попередницею літературної казки та часто слугує основою для неї.

Зміст

Характерні особливості [ ред. | ред. код ]

Народна казка зазвичай існує в усній прозовій формі та передається від старшого покоління молодшому. В ній відображені світогляд, морально-етичні та естетичні принципи, цінності та спосіб життя народу. Народна казка має провідні мотиви (напр. обдурення лиходія, визволення нареченої), усталених персонажів (напр. троє синів, царевич), зачини й кінцівки (напр. «Жили собі дід та баба…», «…жили-поживали та добра наживали»), епітети (напр. красна дівиця, добрий молодець). Її мова повсякденна, без розгорнутих описів, неологізмів. Інколи в казці наявні традиційні вислови, що поєднують одну віддалену подію з іншою (такі як «швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться»). Більшість казок народів світу подібні, в той же час мають місцеві особливості, а також відображають індивідуальні риси виконавця. Народна казка має як розважальну, так і дидактичну функції [1] .

Оповідь в народній казці ведеться через опис конфлікту, який спонукає її героя до дій. Персонажі мають сталі функції, що повторюються з казки до казки (шукач мети, дарувальник, викрадач тощо) [1] . Вони розкриваються більше через мову та вчинки, а не вигляд. При цьому казкові персонажі мають виражену соціальну орієнтованість, в них завжди впізнаються представники професій, верств людського суспільства [2] . Час дії народної казки умовно минулий, його, як і місце, неможливо точно встановити [1] .

Походження народних казок [ ред. | ред. код ]

Народна казка близька до міфу та часто вважається похідною від нього. За поширеним уявленням казки — це колишні міфи, що внаслідок згасання чи знищення панівного культу втратили своє священне значення та підтвердження в ритуалах. Як наслідок віра в істинність таких міфів зникає, а на зміну їм приходять нові міфи. Стаючи казкою, міф використовується з розважальною чи дидактичною метою, втрачає етнографічну конкретність, міфічних героїв заміняють звичайні люди, міфічний час — казково-невизначений, зникає пояснювальність, колективні проблеми, відображені в міфі, стають в казці особистими [3] .

За іншою версією, міф і казка мають від початку різні функції та виникають паралельно один до одного. Функція міфу полягає в поясненні влаштування світу, описі його походження та появи відомих тепер назв, звичаїв, предметів тощо. Функція ж казки полягає в соціалізації людини під час обрядів ініціації, коли людина переходить з одного статусу в інший (дитина — доросла, неодружена — одружена). Казка або розігрувалася при ініціації, або розповідалася перед нею з метою повідомити необхідні для її проходження знання та привити бажані цінності. Тому казковий герой отримує допомогу від помічників і порадників, які представляють старших членів племені, повинен виявляти силу, кмітливість, знання певних звичаїв, щоб здолати перешкоди. При ініціації перешкоди й загрози зображаються символічно чи просто називаються, а в казці можуть виглядати як фантастичні істоти, землі, з якими допомагає справитися магія. Часом казковий герой гине чи зазнає каліцтв і воскресає чи зцілюється, при цьому ініціат «помирає» в одному статусі та «народжується» в іншому [4] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абв Горох, Г. В. (2012). Лексико-стилістичні засоби створення казкових образів. Педагогічна освіта: теорія і практика 11. с. 140–144.
2. ↑Фольклор и постфольклор: структура, типология, семиотика: миф и сказка. www.ruthenia.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2019 . Процитовано 16 травня 2019 .
3. ↑Фольклор и постфольклор: структура, типология, семиотика: миф и сказка. www.ruthenia.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2019 . Процитовано 16 травня 2019 .
4. ↑ Пропп, Владимир (1986). Исторические корни Волшебной Сказки. Ленинград: Изд-во ЛГУ.

Презентація"Народна казка як жанр фольклору. Будова народної казки. Види народних казок"

У презентації представлений теоретичний та практичний матеріал та домашнє завдання.

5 клас. Народна казка як жанр фольклору. Будова народної казки. Види народних казок. Презентацію підготувалаучитель зарубіжної літератури. Борівського академічного ліцею. Прус Світлана Олекасандрівна

Установи відповідність. Афоризм. Приказка. Пісня. Загадка. Прислів*явираз, що має опосередкований опис предмета чи явищаавторський крилатий вислівлаконічний за формою вислів, що передає народну мудрість вираз, який потребує пояснення, додумування твір, що поєднує словесне та музичне мистецтво

Перевір себе Афоризм. Приказка. Пісня. Загадка. Прислів*явираз, що має опосередкований опис предмета чи явищаавторський крилатий вислівлаконічний за формою вислів, що передає народну мудрість вираз, який потребує пояснення, додумування твір, що поєднує словесне та музичне мистецтво

НАРОДНА КАЗКА - фольклорний прозовий твірпро вигадані, часто фантастичні події.

Народна казка має сталу будову: зачин,основна частина,кінцівка. Фінал народної казки завжди щасливий: добро перемагає зло.