Хто прилітає до годівниці?

Та на годівниці найчастіше можна зустріти великого строкатого і середнього строкатого дятлів. У великого є три смужки чорного кольору на щоці, які розходяться в різні боки «зіркою», а самець має червону плямку на потилиці. У середнього дятла – яскраво-червона «шапочка», як у самців, так і у самок.

Що давати в годівничку для птахів?

Що можна класти в годівничку:

• насіння соняшника;
• насіння чортополоху;
• несолене сало;
• суміш насіння;
• фрукти і ягоди;
• арахіс;
• просо, овес або пшениця;
• шишки та жолуді;

Який птах прилітає до нас взимку?

Це снігурі, чижі, чечітки, омелюхи, зимняки, найменші наші птахи – золотомушки та інші. "Так само в значній кількості до нас взимку прилітають граки, які шукають поживу на газонах та смітниках. Чисельність зимуючих на Черкащині птахів залежить від умов зимівлі у більш північних районах.

Які птахи зимують в Україні та чим їх годувати: фото, корм Є види птахів такі, як дрозди, які люблять різні ягоди чи фрукти. Можна ціле яблучко або половинку в годівницю покласти, також калину, горобину», – …

Які птахи прилітають до моєї годівнички взимку? Родинний проєкт

Формування предметних компетентностей: активізувати бажання дітей допомагати птахам у несприятливу пору року; підвести до розуміння , що птахи — наші друзі, їх необхідно оберігати; виготовити годівнички та підгодовувати пташок; розвивати спостережливість, дослідницьку діяльність учнів; свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкодити; виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до них;

Формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно — цифрова компетентність.

Обладнання: годівнички, корм для птахів, комп’ютер, відеоролик, конверти з фотографіями птахів, малюнки годівничок, фарби, кольорові олівці, папір, аркуш паперу формату А1.

Тип уроку: урок творчого застосування знань та вдосконалення вмінь.

Форма проведення: урок — презентація проекту.

Освітні галузі: природнича, інформатична, мовно-літературна.

І. Вступна частина

1. Організаційний момент

2. Повідомлення теми та мети уроку

- Птахи — наші друзі. Про них складено чудові пісні та вірші, легенди і казки. Неможливо навіть уявити нашу землю без птахів. І сьогоднішня презентація проекту є не тільки пізнавальною. Вона допоможе зрозуміти сучасні природоохоронні проблеми. Головними героями нашої зустрічі, звісно, стануть птахи.

ІІ. Основна частина

1. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя

1) Підготовча діяльність учнів.

— Дізнаються про зимуючих птахів з енциклопедій, довідників, художньої літератури, зі скарбнички народної мудрості;

— з’ясовують, які годівниці потрібні для зимуючих птахів, які матеріали необхідні, як їх виготовити;

— виготовляють годівниці та розвішують їх на пришкільній ділянці, біля житлових будинків;

— добирають корм для зимуючих птахів; складають рецептурну книгу кормів для птахів;

— випускають листівки «Допоможіть птахам взимку», буклет «Різновиди годівничок», плакат «Птахи в нашому житті»;

— проводять конкурс малюнків «Зимуючі птахи»;

— оформлюють стіннівку «Нагодуй пташку».

Діти переглядають і коментують відео «Птахи взимку» (https//youtu.be/21MH3L1WIIU).

- Який висновок можна зробити, переглянувши відео?

Висновок. Узимку життя птахів залежит від того, чи знайдуть вони корм. Кожен з нас може допомогти птахам пережити голодні часи.

2. Фізкультхвилинка

Учитель промовляє текст, а діти повторюють за ним тільки рухи.

Крильця пташки розправляють,

3. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

- Об’єднавшись у групи, ви працювали над реалізацією проєкту «Які птахи прилітають до моєї годівнички взимку?» Нумо, послухаємо звіт груп.

Учні демонструють годівниці, виготовлені разом із дорослими вдома, світлини годівниць, які вони прикріпили біля своїх будинків.

Доповідачі діляться інформацією.

— Найпростіша годівничка може врятувати пташине життя. Я разом із татом виготовив годівничку з новорічного подарунку. Ми поклали туди крихти білого хліба, зерна пшениці, пшона. Тато повісив її за вікном на кухні.

— Мій дідусь вміє гарно майструвати. Ми попросили його допомогти нам виготовити годівничку. Вихідного дня я зі своїми сусідами-однолітками побували у дідуся на майстер-класі. Цікаво було працювати гуртом. Годівнички гарні. (Діти демонструють вироби)

— Після напоїв залишається багато пластикових пляшок. Щоб використати їх із користю, ми виготовили з них годівнички для птахів..

— Годівниці з деревини привабливі тим, що прослужать довго, оскільки добре тримають форму — це обумовлено властивостями і надійністю деревини.

Учитель: вимог щодо оформлення годівнички немає, ви можете виготовити її з будь-яких матеріалів.

- Що ще треба знати про годівнички? (Важливо підтримувати стаціонарну годівничку в охайному вигляді, адже це впливає на здоров’я птахів. Хоча б раз на місяць очищуйте її від сміття й мийте легким мильним розчином.)

Грамота за виготовлення годівничок

Виступ ІІ групи Господарики»

Учні звітують, який корм варто заготовляти та згодовувати птахам.

— Найкращим кормом для птахів є звичайне соняшникове насіння (дуже полюбляють снігурі та синиці), але пам’ятайте: воно має бути несмаженим. Дрібним птахам , які мають маленький дзьоб, важкувато добути ядро зі шкаралупи, тому радимо дещо потовкти насіння.

— Годівнички можна наповнювати просом, подрібненим кукурудзяним зерном, гарбузовим насінням, насінням бур’янів (кропиви, лободи, лопуха), дині, плодами горобини, калини. До корму можна підмішувати насіння маку в невеликій кількості. Ним люблять ласувати чижі й зеленяки. Для зимової підгодівлі дроздів викладайте на сніг шматочки яблук і грушок.

— Рештки від сала, кістковий мозок, залишки топленого жиру, крихти тістечок, печива тощо — усім цим можна сміливо ділитися з птахами взимку.

— Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами, а також рисом і пшоном. Два останні види круп розбухатимуть у шлунках птахів і завдаватимуть їм додаткових неприємностей у холоди. Також не варто загодовувати птахів хлібом. Оскільки хліб для голодного птаха, як попкорн для голодної людини — швидко наповнює порожній шлунок. Але не має поживної цінності для птахів. Така їжа приваблює до годівнички переважно голубів (особливо в містах).

Діти презентують виготовлені листівки «Допоможіть птахам взимку».

4. Фізкультхвилинка

Учитель промовляє текст, а діти повторюють за ним рухи.

В них сидіть немає звички,

5. Творче перенесення знань у нові ситуації

1) Вікторина «Чи знаєш ти птахів?»

- Якого птаха називають лісовим лікарем? (Дятла)

- Який птах висиджує пташенят узимку? (Шишкар)

- А як ви вважаєте, чому шишкар виводить своїх пташенят узимку, а не влітку? (Шишкарі живляться насінням шишок. Узимку багато корму для пташенят, оскільки дозріло насіння шишок. А гніздо у шишкаря тепле, і мама, як пухова ковдрочка гріє, тому мороз не страшний)

- Який птах пересувається, притискаючись до стовбура, немов повзе по корі? (Повзик)

- Голівка у цієї пташки в чорній шапочці, а грудка яскраво жовта. Вона їсть несолоне сало, м'ясо, рибу. (Синиця)

- Якому птахові дали назву за властивість з’являтися з першим снігом? (Снігурі)

- Якого птаха називають компанійським? (Горобця)

2) Робота в групах. Гра «Посади птахів до годівнички»

- Зараз, діти, ми виконаємо завдання: посадимо птахів до годівничок. Працювати ви будете в групах. Будьте уважними. Подумайте, які птахи зимуючі, а які — перелітні.

- Як ви вважаєте, яких птахів ми запросимо до годівнички — перелітних чи зимуючих? (Зимуючих)

Групи отримують конверти з фотографіями птахів, малюнок годівнички.

І група — ластівка, горобець, зозуля, омелюх, синиця, лелека, дятел.

ІІ група — лелека, жайворонок, сорока, снігур, шпак, горобець, ластівка, омелюх.

ІІІ група — дика качка, ворона, соловей, дятел, повзик, синичка, сорока, снігур.

ІV група — шпак, горобець, ластівка, омелюх, голуб, синичка, жайворонок, лебідь.

Виступ ІV групи «Дослідники пташиних свят»

Завдання: виокремити свята, пов’язані з птахами.

22 березня — свято Сороки. Із тіста печуть жайворонків та пригощають ними друзів та знайомих.

8 травня — приліт співочих птахів.

15 травня — Борисів день — солов’їне свято (починають співати солов’ї)

29 червня — на Тихона — птахи замовкають, а солов’ї співають до Петрового дня — 12 липня.

13 вересня — Купріянів день — журавлиний відліт.

12 листопада - Зіновія — свято синичок.

14 листопада — Кузьминки — перше зимове свято. На Кузьминки справлялись півневі іменини.

Виступ V групи «Ребусидія в країні птахів»

Завдання: скласти або знайти ребуси про птахів.

6. Творча вправа «Доповни порівняння»

— Краще нині горобець, як узавтра … (голубець)

— Краще битися орлом, ніж жити … (зайцем)

— Вліз межи ворони, каркай … (як і вони)

— Краще синиця в жмені, ніж … (журавель у небі)

— Моститься, мов … (квочка на яйцях, курка на сідалі)

Виступ VІ групи «Допоможи журавлику»

7. Вправа «Метод Прес»

- Уявіть, діти, що журавель не хоче відлітати у вирій. Переконаймо , що йому необхідно полетіти у вирій.

— Я вважаю, …. (журавлику, тобі обов’язково потрібно летіти у вирій).

— Тому що … (взимку ти загинеш).

— Наприклад, … (ти не зможеш у грудні відшукати собі їжу, оскільки буде холодно, вода у водоймах замерзне і ти загинеш від голоду).

— Отже, … (вирушай швидко у дорогу)!

ІІІ. Заключна частина. Рефлексія

Технологія «Крісло автора»

Учні готують повідомлення на одну з тем.

— Яку користь приносять снігурі й синички?

— Чому потрібно допомагати птахам узимку?

— Яких птахів узимку можна зустріти в наших лісах? Чим вони живляться?

— Які осілі птахи прилітають ближче до людських осель?

"Нова українська школа" матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм "повідомлення-видалення" для об'єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

© 2018-2023 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Назви птахів які взимку прилітають до годівнички

З настанням зими видовий склад птахів, які нас оточують, суттєво змінюється. До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити. Нашу територію однозначно вимушені на зиму покидати птахи, в живленні яких комахи є принциповою складовою. Наприклад, такі досить спеціалізовані птахи, як серпокрильці, ластівки та мухоловки із зникненням літаючих комах однозначно вимушені покидати наші території та мігрувати у тропічні райони. Види, які зимують у тропічних районах Азії та Африки, схильні відлітати від нас досить рано восени або навіть наприкінці літа, і пізно повертатись. Залишається у нас на зимівлю значна частина зерноїдних видів птахів, серед комахоїдних залишаються ті, які здатні хоча б частину часу живитись насінням або ягодами. Для багатьох видів, і не тільки водоплавних, принциповим є доступ до відкритої води, де завжди можна знайти поживні рослинні частини та все ще активних комах, рибу. Тому певна кількість видів залишається у нас на зимівлі, надаючи перевагу виживанню у мінливих умовах нашої зими небезпекам дальнього перельоту. Деякі види прилітають до нас на зимівлю з півночі.

Принаймні за останні сто років характер зимівель птахів в Україні суттєво змінився. Через зміну клімату зими зараз стають менш суворими, з частими відлигами, але періодичними суттєвими похолоданнями. Принаймні за останнє століття ріст міст та розвиток господарських підприємств сформували багато нових умов для птахів. Деякі види поступово міняють свій спосіб життя, пристосовуючись до них. В останні десятиліття у багатьох видів чітко простежується тенденція не обтяжувати себе важкою міграцією та проводити зиму на території України. Частіше за все це стосується ближніх мігрантів, які і раніше відлітали недалеко на південь та захід, залишаючись в межах помірної кліматичної зони. Звичайно поява нового зимуючого виду птахів відбувається у кілька етапів. Спочатку окремі особини залишаються у нас на зиму лише у теплі зими. Потім, якщо такі зимівлі були успішними, число таких зимуючих птахів росте, і врешті решт у сприятливих місцях поступово формуються зимівлі.

Спробуємо надати короткий нарис сучасної зимової орнітофауни України. Наша країна розташована у кількох кліматичних зонах, і умови зими відрізняються у різних місцях. Окрім гірських районів, найбільш суворі зими бувають на сході та північному сході, а на заході більш м’які. Характер зими у південних приморських областях суттєво відрізняється від континентальної частини, тут існують великі зимівлі птахів. Тому спочатку й нас йтиметься про звичайні зимові види, поширені по всій території країни, а потім про особливості зимової фауни птахів у різних частинах країни. Поділ на біотопи тут досить умовний, бо багато видів птахів можуть широко переміщуватись і залітати в різні.

Синиці на годівниці

Гості з півночі

Населені пункти

Великі населені пункти створюють особливі умови для птахів. Підгодівля, просипані біля виробництв корми, додаткові сховища в міських спорудах приваблюють навіть незвичних для городян видів. У великих містах створюються особливі кліматичні умови, коли температура на один-два градуси більша, ніж на навколишніх територіях, а завдяки теплими викидам значні ділянки міських водойм можуть взагалі не замерзати взимку. Тому великі населені пункти завжди мають свої особливості фауни птахів.

Найбільш помітними зимовими птахами тут є граки (Corvus frugilegus) та галки (Corvus monedula). Граки, які колись були вісниками весни та мешканцями сільськогосподарських угідь, у минулому столітті перетворились на міських птахів. Суттєво змінились їх шляхи міграцій. Якщо на початку минулого століття граки з лісостепових районів України зимували на заході Європи, то згодом вони скоротили маршрути своїх міграцій. Завдяки кільцюванню встановлено, що наші граки зимують на території центральної Європи та Балкан, а на їх місце прилітає ще більша кількість птахів з північного сходу, переважно середнього Поволжя та Чорнозем’я Росії. Саме вони утворюють ці зимові скупчення граків в наших місцях. До граків приєднуються галки. В житті цих птахів також відбулися зміни: раніше вони були пов’язані з агроландшафтами та нерідко гніздилися в дуплах дерев. Зараз місцями гніздування галок є ніші великих будівель, а характер їх міграції схожий з граками, коли взимку місцевих птахів заміняють гості з півночі.

Взаємодія з іншими птахами свого виду грає важливу роль в житті галок та граків. Вони часто тримаються зграями, мають чіткі маршрути перельоту між місцями ночівлі та живлення. Ночівля – взагалі окрема історія. Зграйні види воронових птахів утворюють великі ночівельні скупчення, на які злітаються птахи з великих територій, ці скупчення з року в рік розташовані в одних й тих же місцях. Типова картина великих міст – нескінченні розріджені зграї галок та граків, які надвечір тягнуть в одному напрямку. Біля великих будівель вони починають кружляти, «водити хороводи», а потім летять далі. Це звичайний рух птахів на ночівлю. Місця ночівлі зазвичай розташовані в міських скверах, або на околицях промислових зон. Також поступово росте кількість зимових зустрічей шпаків (Sturnus vulgaris), які невеликими групами тримаються біля околиць міст.

Граки та галки

Взимку у населені пункти стягуються птахи, які гніздують в їх околицях. Один з прикладів – велика синиця (Parus major). Це один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, але взимку їх важко побачити в глибині лісових масивів. Птахи з сусідніх гніздових ділянок після сезону розмноження збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках місць, багатих поживою. Тоді ж вони з’являються на наших годівницях. Кільцювання великих синиць в околицях Харкова показало, що у місто злітаються великі синиці з околиць радіусом до 50 кілометрів. Чубатий жайворонок, або посмітюха (Galerida cristata), також взимку тяжіє до околиць населених пунктів. Особливо після сильних снігопадів їх зграйки можна побачити біля ферм, зерносховищ та навіть автозаправних станцій вздовж доріг. Тут їх приваблює відсутність снігу.

Деякі комахоїдні птахи також опановують наші зимові міста. З середини 20 століття у Львові сформувалась осіла популяція чорного дрозда (Turdus merula), а згодом такі осілі птахи з’явились у Києві та інших містах. Значну частину зимового раціону дроздів складають ягоди, але все рівно дрозди намагаються триматися біля проталин теплотрас, джерел теплої води, та вишукують там дрібних безхребетних тварин. У дуже невеликій кількості зимують у містах навіть дрібні комахоїдні птахи – вільшанки (Erithacus rubecula) та чорні горихвістки (Phoenicurus ochruros). Вони також переживають найбільш суворі періоди завдяки споживанню ягід.

Чорний дрізд взимку

Великі скупчення птахів взимку приваблюють у міста деяких хижаків. Деякі особини великих та малих яструбів прилітають сюди з навколишніх лісів. Рідкісні гості з півночі, сапсани (Falco peregrinus), також інколи поселяються на зиму в наших містах. Цих соколів приваблюють великі будівлі, які є аналогами скель. Між будівлями сапсанам легше полювати на голубів та інших птахів.

Узлісся та переліски

За межами міст взимку найбільшу чисельність птахів можна спостерігати там, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами. Тут птахи знаходять різноманітну поживу та сховища від хижаків. І саме у таких місцях можна зустріти наших найбільш відомих гостей з півночі. Перший з них, це, звісно, снігур (Pyrrhula pyrrhula). Цей добре відомий птах насправді не для всієї території України є виключно зимовим гостем: вони гніздують у хвойних лісах у Карпатах та місцями на Поліссі. Влітку ці птахи потайливі та тримаються далеко від людей. А пізно восени вони об’єднуються в зграйки, перелітають до більш відкритих просторів і до них приєднуються снігури з півночі. На узліссях а перелісках вони живляться насінням ясена, липи, горобини та трав’янистих рослин. Снігури не дуже рухливі, і з початком снігопадів їх зграйки воліють триматись на обраних улюблених місцях, далеко не відлітаючи. На противагу поширеній думці, чисельність снігурів взимку в останні роки не зменшилась, а залишається відносно стабільною з коливаннями в різні роки. У містах снігури тримаються не дуже часто.

Снігур

Другий гість з півночі – омелюх (Bombycilla garrulus). Ці птахи прилітають здалека: їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярною є омела. Чисельність омелюхів суттєво коливається з року в рік, бо до нас вони долітають тільки у тому разі, коли врожай ягід на півночі недостатній. У деякі роки омелюхи з’являються масовими тисячними зграями, а інколи взагалі до нас не долітають. Восени вони з’являються пізно, наприкінці листопада, або навіть у грудні, але навесні затримуються до середини квітня або навіть до травня.

Омелюхи

Ще один масовий зимовий птах – це дрізд-чикотень (Turdus pilaris). Власне, у більшому або меншому числі вони гніздяться по всій лісовій зоні України, але взимку їх стає більше завдяки прибуттю північних птахів, вони утворюють великі зграї та літають по узліссям, об’їдаючи ягоди з дерев. Ще до 1960-х років дрозди-чикотні зимували у нас нечасто, але поступово їх зимівлі стали масовим явищем. Ягоди складають основу зимового раціону і у дрозда-омелюха (Turdus viscivorus). Раніше вони відлітали далі на південь, але впродовж 20 століття також опанували зимівлі у лісостеповій зоні. Ці великі дрозди вже не утворюють великих зграй, і тримаються взимку невеликими групами по річкових долинах.

Дрізд-омелюх

Серед дрібних зерноїдних птахів найбільш чисельні по узліссях та перелісках щиглики (Carduelis carduelis), які іноді утворюють сотенні або тисячні зграї. Впродовж минулого століття зросла чисельність зимуючих коноплянок (Acanthis cannabina), зеленяків (Chloris chloris), стали частіше зимувати костогризи (Coccothraustes coccothraustes). А у заболочених вільшняках взимку тримаються великі зграї чижів (Spinus spinus). Ці дрібні птахи гніздують у хвойних лісах, у тому числі на Поліссі, у Карпатах та частково у лісостепу. А на зиму відкочовують навіть до морських узбережь. Менш чисельні зимові гості – чечітки (Carduelis flammea) та рідкісні залітні білі чечітки (Carduelis flammea) прилітають з північної тайги та лісотундри та тримаються у вільхових та березових деревостанах. Один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, зяблик (Fringilla coelebs), взагалі є перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються на зимівлю по всій території країни. Тримаються вони на околицях населених пунктах, по узліссям, часто разом з вівсянками (Emberiza citrinella), в'юрками (Fringilla montifringilla) та іншими в’юрковими птахами. Залишки високих трав з насінням на узліссі приваблюють також сірих куріпок (Perdix perdix), присутність яких можна помітити по ланцюжкам слідів на снігу.

Щиглик на зимівлі

Такі скупчення різноманітних птахів на узліссях приваблюють хижаків. Найдрібніший з них – сірий сорокопуд (Lanius excubitor). Цей птах гніздиться на болотах та луках півночі, а зиму частина з них проводить у степовій зоні. Сірі сорокопуди живляться дрібними гризунами та дрібними птахами, інколи наколюючи свою здобич на гілки, як це робить наш літній вид – терновий сорокопуд. На птахів полюють – великий (Accipiter gentilis) та малий яструб (Accipiter nisus), а також малий підсоколик (Falco columbarius). Останній вид зараз не гніздиться на території України та прилітає до нас на зимівлю здебільшого з зони тайги. Малі підсоколики спеціалізуються на живленні дрібними птахами і взимку тримаються біля місць їх скупчення.

Малий підсоколик

У порівнянні з узліссями глибина лісових масивів взимку здається пустою. Лише інколи на зарості омели на деревах прилітають зграї дроздів та омелюхи. Скупчення птахів тут пов’язані з кочовими зграйками синиць, до яких приєднуються інші лісові птахи. Великі та блакитні синиці на зиму покидають глибину великих лісових масивів, тому з синиць тут більше помітні осілі болотяні (Parus palustris) та чорноголові гаїчки (Parus montanus). Найдрібніший вид – чорна синиця (Parus ater), що живе у хвойних лісах, схильна до міграцій. Хоча ці птахи гніздяться у лісовій зоні України, на зиму їх чисельність у нас зростає завдяки притоку північних птахів. Характерним зимовим лісовим птахом є золотомушки жовточубі (Regullus regulus), найдрібніші птахи нашої фауни. Гніздяться вони переважно у ялинових лісах в зоні тайги та мішаних лісів. В межах України на гніздуванні золотомушка зустрічається в Карпатах та в невеликій кількості в Поліссі, а взимку їх можна зустріти майже по всій території країни.

Золотомушка жовточуба

Відкриті простори

Великі відкриті простори полів взимку також здаються білою пустелею. Дрібні птахи або тримаються ближче до деревної та чагарникової рослинності, або шукають для годівлі ділянки, де мало снігу. Тільки південні та крайні західні території України, де зима досить м’яка та буває мало снігу, стають місцями масових зимівель багатьох видів птахів. Але про це трохи згодом.

На більшій частині країни зовсім небагато видів птахів пов’язані з відкритими просторами. Серед них зимові гості з тундри – пуночка (Plectrophenax nivalis), лапландський подорожник (Calcarius lapponicus) та рогатий жайворонок (Eremophila alpestris). Усі ці види дрібних птахів мають досить довгі крила та сильний політ, що допомагає їм рятуватись від хижаків та долати великі відкриті простори. На зиму до нас вони прилітають у дуже невеликій кількості досить пізно, перед випадінням снігу, та зустрічаються на всій території до кінця лютого або березня. У полях вони вибирають місця, де сніговий покрив здутий вітром, або підтанув, щоб збирати насіння трав бігаючи по землі.

Пуночки

На відкритих просторах взимку тримаються також зимняки (Buteo lagopus), які прилітають до нас з тундри. Ці досить помітні птахи полюють на дрібних гризунів, подовгу ширяють над полями, інколи зависають на одному місці. Часто вони також сидять на стовпах та на деревах на узліссі. Дуже близькі до зимняків найчисленніші гніздові хижі птахи України – канюки (Buteo buteo), які теж полюють на гризунів. Раніше це був типовий перелітний птах, що покидав нашу територію на зиму, і тільки у Причорномор’ї та у Криму подекуди зимував. Але в останні роки канюки почали масово залишатись на зимівлю і на континентальній Україні. Цьому сприяють періоди теплих малосніжних зим. Зараз місцями на півдні та заході канюки на зимівлі навіть переважають за чисельністю зимняків. До нас на зимівлю прилітає також польовий лунь (Circus pygargus). Ці птахи у невеликій кількості гніздяться в Поліссі, але на зиму до нас прилітають луні з північних регіонів. Вони полюють на відкритих просторах та біля узлісь, там же в чагарниках ночують. Впродовж останніх десятиліть по всій території почастішали випадки зимівлі звичайного боривітра (Falco tinnunculus), основу живлення якого складають дрібні мишоподібні гризуни. Деякі боривітри зимують також у містах, тримаючись у місцях скупчень дрібних птахів.