Як позбутися моніліозу?

уражені гілки, листя, плоди необхідно обрізати, захопивши частину здорової тканини; листя, що обсипалося на землю і зіпсовані муміфіковані плоди обережно згрібають і утилізують; стовбури та нижні гілки перед зимівлею білять вапном із додаванням мідного купоросу (3–5 грам на 100 мл побілки);

Як боротися з Моніліозом в домашніх умовах?

Перед початком цвітіння сад потрібно обприскати спеціальними фунгіцидами, ефективними проти моніліозу. Для цього можна купити в агромагазині препарати Топсин-М, Хорус або Мікосан-В, або 1%-у бордоську суміш. Прочитайте на інструкції засобу, в яку погоду можна проводити обприскування.

Як лікувати Моніліальний опік?

Використовуйте 20 мл Ізабіон® на 5 л води. Одразу після цвітіння проведіть обробку фунгіцидами Скор® (2 мл/10 л) і Хорус® (3 г/10 л) разом. Можна зробити бакову суміш із цих препаратів і додати до них інсектицид для захисту саду ще й від шкідників, у цей період якраз доречний Енжіо® (3,6 мл/10 л).

Хвороби сливи: лікування, попередження | Аптека садівника Хвороби сливи. Моніліоз (моніліальний опік і плодова гниль) – найпоширеніша грибкова хвороба кісточкових. Збудник хвороби зимує в корі та …

Моніліоз плодів (Монилиоз)

Моніліоз – дуже шкідливе грибкове захворювання рослин. Втрати врожаю щорічно становлять 20–30%, а в окремих господарствах – 50–70%. Захворювання поширене у Європі, США, Чилі, Південній Африці. Поширюється моніліоз із ушкодженими плодами, але найчастіше з ураженим садивним матеріалом.

Характеристика

Збудником моніліозу кісточкових культур є гриб Мonilinia laxa порядку Hyphomycetales. Це паразит широкої спеціалізації: здатен уражувати 12 видів дерев (рід Prunus). Це абрикос, персик, вишня, повстяна вишня, слива. Моніліоз вважають однією з найшкодочинніших хвороб цих культур. Лише деякі сорти кісточкових якоюсь мірою стійкі до моніліозу, зокрема, вишня – Анадольська, Шпанка рання та ін.; слива – Ренклод ранній, Угорка звичайна, Персикова та ін.; абрикоса – Червонощока, Нікітська та ін.; персик – Чемпіон ранній, Радянський, Глінка та ін. Іноді кісточкові потерпають від Monilinia fructigena.

Моніліоз зерняткових культур викликають й інші види грибів. Айву уражує гриб Мonilinia cydonia, груші й яблуні – Мonilіnia fructigena. Проте збитки від моніліозу яблунь і груш значно менші, ніж від моніліозу кісточкових. Типове інфікування плодів яблук Зараження плодів груші Моніліоз також може уражувати рослини родини Вересових (Ericaceae), а саме: брусницю (Vaccinium vitis-idaеa) – збудник Monilinia urnula; лохину американську або ягідник щитковий (Vaccinium corymbosum) – збудник Monilinia vaccinii-corymbosi. Чутливими є ще декілька видів родини Розових – різні представники роду Горобини (Sorbus) та їхні гібриди з деякими видами із родів Глід (Crataegus) та Мушмула (Mespilus) . Збудник Monilinia ariae уражує сакуру або дрібнопильчасту вишню (Prunus serrulata), широко відому як декоративне дерево.

Збудник

Збудник зимує в уражених органах рослин, переважно плодах, у вигляді міцелію (грибниці), яка навесні утворює нове конідіальне спороношення. Конідії лимоноподібні, 9,5–12 х 6–10 мкм, але їхній розмір може варіювати залежно від субстрату, на якому вони з'являються, і температурних умов формування. У південних районах країни конідії можуть зимувати досить рідко. Конідії інфікують переважно молоді дерева. Сприятливою для швидкого розвитку моніліозу навесні є прохолодна й волога погода під час цвітіння. Низькі температури затримують фазу цвітіння, а висока вологість (особливо під час дощів і туманів) сприяє швидкому формуванню конідій та їх поширенню. Зараження відбувається під час цвітіння за допомогою вітру та комах. Конідій потрапляє на маточку квітки, а потім через квітконіжку – в гілку. Надалі моніліоз розвивається всередині гілки, дедалі глибше проникаючи у деревину. Захворювання проявляється протягом усього вегетаційного періоду рослин. Навесні викликає побуріння і засихання квіток, в'янення та засихання молодих листків, відмирання плодових гілочок й однорічних пагонів. Через ураження молодих пагонів моніліоз іще називають «моніліальний опік». У червні-липні моніліоз уражує плоди. На поверхні плодів з’являються спочатку бурі плями, які згодом розростаються й займають всю поверхню плоду. На них хаотично розташовані дрібні сірі нарости. Ураження М. fructigena проявляється дещо інакше. На ураженій тканині плодів формуються значно більші за розміром жовто-палевого кольору подушечки, що розміщуються концентричними лініями. Плоди зморщуються, муміфікуються і лишаються на дереві до весни. Уражений плід заражує сусідні при доторканні, плоди з восковим нальотом менш уразливі. Моніліоз небезпечний не лише для врожаю, але й для всього дерева. Моніліальний опік проявляється після цвітіння як несподіване побуріння суцвіть, засихання листя, молодих пагонів і плодових гілок. Уражені гілки стають неначе обпалені, що й зумовило назву. Також моніліальний опік можна сплутати з ушкодженням морозом, що спостерігається під час ранкових приморозків.

Способи захисту рослин

1.Із агротехнічних заходів ефективні осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних ділянок дерев із заорюванням у ґрунт опалих листків та уражених плодів.

2.Збирання та спалювання восени муміфікованих плодів і опалого листя.

3.Обприскування рослин восени 3%-ним розчином бордоської рідини або 1% мідного купоросу, хлорокисом міді 0,9%.

4.У саду, де влітку було помічено ураження моніліозом, навесні проводять фунгіцидні обробки.

5.Вирізування та спалювання уражених і засохлих пагонів. Обрізування роблять рано навесні, через 8–12 днів після цвітіння. Восени слід обрізати уражені дерева у першу чергу, щоб уникнути вторинного зараження. Обрізуючи гілки варто пам’ятати, що міцелій гриба у гілках просувається від місця зараження догори, тому слід обрізувати нижче місця ушкодження, захоплюючи декілька здорових гілочок. Уникайте механічних ушкоджень здорових тканин, а у разі поранень варто обробити ушкодження садовими варом чи фарбою.

6.У червні-липні моніліоз починає входити у фазу розвитку безпосередньо на плодах. Ознакою моніліозу є загнивання плодів просто на гілках. Такі плоди бажано знімати і знищувати. У період дозрівання плодів боротися з моніліозом засобами хімічного захисту заборонено.

7.Із біопрепаратів фунгіцидної дії проти моніліозу застосовують Фунгістоп (триходермін спори гриба Trichoderma Viride, штам 16 ЦКМ F-59M, р.). Триходерма паразитує на грибі-збуднику та знищує його. Ще можна обробляти біопрепаратом Фітоспорин-М. Біопрепарати придатні до застосування у будь-який час без кореляції зі збиранням плодів.