Скільки азоту в ґрунті?

В середньому на дилювіальних ґрунтах показник Nmin може становити від 30 до 60 кг/га, на лісових та бурих ґрунтах – 80-120 кг/га, на чорноземах – 120-180 кг/га, на глинистих ґрунтах – 100-210 кг/га. При цьому мінералізований у ґрунті азот має дві форми: NH4 + NO3, де найбільша частка припадає на нітрат.

Де багато азоту?

У природі азот є головною складовою частиною повітря (75,6 % за вагою або 78,09 % за об'ємом). Нітроген в меншій кількості міститься в мінералах, зокрема, в нітратах і солях амонію, у вигляді незначних домішок входить до складу вугілля, нафти тощо.

Що таке азот амонійний?

амонійний азот — хімічна формула NH4. За рахунок особливостей складу, поступово засвоюється рослиною, в тому числі при низькій температурі повітря. Продумана форма добрива сприяє активному росту кореневої системи для якісного засвоєння поживних елементів.

Визначення азоту методом К’єльдаля

Форми азоту в грунті: нітратний, амонійний та легкогідролізований

Азот – один із найважливіших елементів живлення для рослин, він входить до складу білків та нуклеїнових кислот, ферментів, молекул хлорофілу. Вміст азоту в ґрунті на достатньому рівні забезпечує повноцінний ріст та розвиток рослини, тому є одним із основних показників родючості ґрунтів.
Найбільше азоту міститься в чорноземах типових Лісостепової зони та у чорноземах звичайних північного Степу, найменший – у дерново-слабопідзолистих і середньопідзолистих ґрунтах Полісся.
Близько 93-97 % азоту входить до складу гумусу, решта – мінеральні сполуки азоту, за рахунок яких відбувається живлення рослин. Мінеральний азот в ґрунті представлений іонами амонію (NH4) та нітрат-іонами (NO3).

Вміст амонійного та нітратного азоту є динамічним показником, який постійно змінюється, багато в чому залежить від погодних умов, повітряного та водного режиму ґрунтів, а також мікробіологічної діяльності. Ці форми азоту варто визначати протягом періоду вегетації рослини та перед підживленням азотними добривами. Але щоб отримати комплексне уявлення про забезпечення ґрунту азотом допомагає інший показник – вміст азоту легкогідролізованих сполук (легкогідролізований азот).

Для того, щоб отримати об’єктивні дані про азотний режим ґрунту доцільне визначення трьох форм азоту: амонійний, нітратний та легкогідролізований азот.

Легкогідролізований азот

Легкогідролізований азот (азот легкогідролізованих сполук) – показник, який відображає найближчий резерв для поповнення мінеральних сполук азоту. Він складається з нітратів, нітритів, амонію, амідів, амінокислот, аміноцукрів. Ці форми азоту легко гідролізуються під час обробки ґрунту слабкими розчинами кислот, лугів, окисників та солей. Дія таких речовин на ґрунт аналогічна дії виділень кореневих систем рослин та інших біологічних об’єктів, що мінералізують азотовмісні сполуки.
Показник легкогідролізованого азоту характеризує забезпеченість рослин азотом упродовж періоду вегетації. Це запас азоту, який буде доступний для рослин у перспективі.

Амонійний азот

Іон амонію (NH4) поступає в ґрунт разом із добривами, або утворюється в результаті процесу амоніфікації під час розкладу органічних сполук. Амонійний азот в ґрунті представлений у формі водорозчинних солей, обмінного амонію та амонію у необмінній формі у складі ґрунтово-вбирного комплексу (ҐВК). Поступово амоній окислюється мікроорганізмами до нітратів.

Нітратний азот

Нітрати знаходяться у ґрунті у вигляді водорозчинних солей. Нітрат-іони не адсорбуються ҐВК, тому перебуваючи у постійно розчиненому стані, переміщуються по профілю ґрунту разом з водою. На цей процес впливає кількість опадів, час та форма внесених азотних добрив, а також властивості ґрунту, пов’язані з його гранулометричним складом (водопроникність та водоутримувальна здатність). Найбільше нітрати переміщуються вниз по профілю ґрунту навесні. Азот у нітратній формі легко засвоюється рослинами, тому цей показник характеризує забезпеченість ґрунту мінеральним азотом.

В лабораторії FARMER.UA можна замовити аналіз грунту на визначення цих форм окремо, або у комплексі. Аналізування проводиться згідно ДСТУ ISO 17025 та чинних методик визначення показників. За результатом аналізу надається протокол випробувань та інформаційний додаток з рівнями забезпечення відповідно до ДСТУ 4362:2004 “Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів”.