Для чого використовують марганцеву руду?

Марганцеві руди — дуже перспективна експортна сировина. На території України зосереджується близько 20% світових запасів марганцевих ресурсів, у тому числі майже 50% світових запасів припадає на високоякісні марганцеві руди. Марганець широко використовують у виробництві сталі.

Де використовують марганець?

Перманганат калію використовують для: дезінфекції льохів, теплиць і парників; стерилізації ґрунту; підживлення рослин мікроелементами; захисту рослин від грибкових хвороб.

Де добувають марганець в Україні?

Окрім Нікопольського родовища, марганцеві руди добуваються на Велико-Токмацькому родовищі (Запорізька область) та на техногенному (утвореному в результаті промислової діяльності) шламосховищі ім. Максимова (Дніпропетровська обл.).

Марганцеві руди — Вікіпедія Марганцеві руди — мінеральні утворення з вмістом манґану в таких кількостях, при яких його доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. М.р. почали використовувати наприкінці XVIII ст. для виготовлення фарб і медичних препаратів. У природі відомо близько 160 мінералів, що … See more

Марганцева руда використання

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ РАЙОНІВ ЗАЛЯГАННЯ РУД МАРГАНЦЮ

Запаси

Україна займає перше місце в світі за підтвердженими запасами руд марганцю і друге місце – за обсягом загальних запасів. Поклади руд марганцю зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні, який є найбільшим у світі. Потужність рудного горизонту в Нікопольському басейні змінюється від декількох сантиметрів до 6 метрів, складаючи в середньому 1,5-2,0 м, в той час як глибина залягання руд змінюється від 10 до 140 м, в середньому – 40-75 м. За мінеральним складом розрізняють три промислові типи марганцевих руд: оксидні, карбонатні та окисно-карбонатні, або змішані.

До складу Нікопольського басейну входять Нікопольське, Велико-Токмацьке та Федорівське родовища. Також значні запаси руд марганцю в Україні розташовані в техногенному (утвореному в результаті промислової діяльності) шламосховищі ім. Максимова.

Згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2021 р. балансові запаси руд марганцю в Україні нараховували 2 162,83 млн т.

Структура балансових запасів руд марганцю за областями України станом на 01.01.2020 р. та 01.01.2021 р., млн т

Балансові запаси руд марганцю обліковуються на території Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Більшість балансових запасів руд марганцю, а саме 72,97%, були сконцентровані у Запорізькій області станом на кінець 2020 року. На Дніпропетровську область припадало 26,75% загальних обсягів запасів руд марганцю і на Херсонську – 0,28%. У 2020 році, як і в попередньому році, обсяг запасів руд марганцю несуттєво зменшився тільки у Дніпропетровській області, а саме на 0,72%.

Суттєві розвідувальні роботи

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» в звітному періоді не проводились суттєві розвідувальні роботи.

ОБСЯГИ ВИДОБУВАННЯ РУД МАРГАНЦЮ

Як і в попередньому році, видобування руд марганцю здійснювалось лише на території Дніпропетровської області трьома приватними компаніями. АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» провадила видобувні роботи у західній частині Нікопольського родовища, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - у східній частині цього родовища, а ТОВ «Ландшафт» розробляє Шламосховище ім. Максимова.

Згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України», обсяги видобування руд марганцю у 2020 році зменшилися на 1,41% у порівнянні з 2019 роком, та становили 3 849,50 тис. т. У 2020 році видобування руд марганцю зменшилося у порівнянні з 2019 роком на всіх підприємствах крім ТОВ «Ландшафт». Найбільше зменшення відбулось на АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (на 2,55%).

Динаміка обсягів видобування руд марганцю в Україні у 2019-2020 рр.

У 2020 році лідером з видобування руд марганцю став ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», обсяги видобування якого склали 2 316,4 тис. т або 60,17% від загального видобування в Україні. На другому місці - ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», який видобув 1 222 тис. т руд марганцю або 31,74% від загального видобування в Україні. ТОВ «Ландшафт» видобув 311,10 тис. т або 8,08%.

За умови збереження обсягів видобування руд марганцю в Україні на рівні 2020 року, обсягів балансових запасів вистачить на 562 роки.

ВАРТІСТЬ ВИДОБУВАННЯ РУД МАРГАНЦЮ

Дані Держстату про вартість продукції галузі видобування руд марганцю доволі лімітовані. Також, відсутні будь-які дезагреговані дані в інших публічних джерелах даних. Згідно з даними Держстату, галузь видобування руд металів (види економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд» за КВЕД-2010) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн.

В якості альтернативного джерела інформації було використано дані, надані підзвітними компаніями через онлайн платформу ІПВГ в рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2020 рік. В галузі видобування руд марганцю підзвітними компаніями були ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат». Виручка даних компаній та обсяги реалізованої продукції наведені в таблиці нижче.

Виручка від реалізації товарної продукції власного видобутку підзвітними компаніями галузі видобування руд марганцю у 2020 році

Підприємство	Обсяги видобування незбагаченої руди, тис. т.	Обсягиреалізації товарної продукції,тис .т.	Виручка від реалізації товарної продукції (без ПДВ) натериторії України, млн. грн	Виручка від реалізації товарної продукції, (без ПДВ) експорт, млн. грн
ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»	1 237,2	612,88	502,45	0,00
АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»	2 427,7	1 020,36	2 203,63	0,00
Всього	3 664,9	1 633,24	2 706,08	0,00

Експорт/імпорт

Обсяг експорту руд марганцю в 2020 році зріс більше, ніж у 2 рази порівняно з 2019 роком й становив 69,30 тис. т вартістю 10,82 млн дол. США. Експорт здійснювався в чотири країни: США (82,30%), Чехія (15,62%), Угорщина (1,28%), Польща (0,80%).

Загальний обсяг імпорту руд марганцю в 2020 році становив 581,18 тис. т, що менше за аналогічний показник 2019 року на 51,93%. Більша частина обсягу імпорту руд марганцю, а саме 90,45%, було імпортовано з Гани.

Обсяги експорту руд та концентратів марганцю за країнами в натуральних та грошових одиницях у 2020 р

Обсяги імпорту руд та концентратів марганцю за країнами в натуральних та грошових одиницях у 2020 р

Портал даних видобувної галузі України це веб-сайт, який створено на вимогу Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях». Цей Закон регулює збирання, розкриття та поширення інформації з метою забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях. Закон передбачив функціонування електронної системи подання та аналізу звітності для підприємств і організацій, яка покращить звітування, звірку і валідацію даних.

Портал даних видобувної галузі України поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності і платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування в Україні та світі.

Мета цього порталу – надати електронний інструмент для заміни паперових звітів, збору найбільш актуальних даних про платежі і діяльність підприємств, а також для надання інвесторам, аналітикам і громадам доступу до повної та об’єктивної інформації щодо видобувної галузі країни і використання корисних копалин.

За підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини

Історія відкриття і освоєння українських марганцевих руд

На початку 21 ст. Україна за запасами і ресурсами марганцевих руд займає 1 місце у Європі і 2 у світі (після Південно-Африканської Республіки). Головні запаси (близько 2,28 млрд тонн) зосереджені у Нікопольському басейні (33 %) та Велико-Токмацькому родовищі (67 %). Але український марганець у порівнянні з іншими корисними копалинами — кам'яною сіллю, нафтою, вугіллям — зовсім «молодий» — його першим великим знахідкам на території країни, які мали промислове значення, трохи більше 120 років. Честь відкриття Нікопольського марганцевого басейну, — одного з найбільших у світі, — належить гірничому інженеру Валеріану Олександровичу Домгеру (1851—1885).

Зміст

Відкриття покладів марганцю Валеріаном Домгером [ ред. | ред. код ]

У липні 1883 року російський геолог, гірничий інженер Валеріан Домгер (1851-1885) складав 47-й аркуш геологічної дев'ятиверстової карти європейської частини Російської імперії, який охоплював Південну Україну. Простір досліджень охоплював близько 13000 кв. верст у Верхньодніпровському і Катеринославському повітах Катеринославської губернії, а також Херсонському і Олександрійському повітах Херсонської губернії, та по лінії Катерининської залізниці. Саме в ході цих системних геологорозвідувальних робіт Валеріан Домгер і виявив у оголеннях берегів річки Солоної (притока річки Базавлук) виходи на поверхню манганової (марганцевої) руди. Фахово за допомогою шурфів прослідкувавши простягання рудного пласта майже на 7 верст, а також виконавши хімічні аналізи проб руди, Домгер переконався, що виявив промислове родовище марганцю. Повідомлення про це геолог видрукував у «Вістях геологічного Комітету» в 1884 року, що і засвідчило його пріоритет у відкритті родовища.

Освоєння родовищ: початковий період [ ред. | ред. код ]

Винятково сприятливе географічне розташування родовища між Кривим Рогом і Донбасом, що були сировинною базою чорної металургії, яка переживала свій бурхливий розвиток, неглибоке залягання руди, обжитий район і наявність дешевої робочої сили сприяли швидкому налагодженню видобутку марганцю. Вже у липні 1885 році тут була закладена перша штольня «Надія», що показала наявність великих запасів високоякісної марганцевої руди. У грудні 1885 року почав працювати перший рудник «Покровські марганцеві копальні».

Споживачами руди були металургійні заводи півдня країни. Попит на цю сировину зростав, тому інвестиції іноземного капіталу не забарилися. Ретельніші і цілеспрямованіші геологічні пошуки привели до відкриття нових покладів не тільки в західній, але і в східній частині басейну, до активної їх експлуатації.

На початку 1900-х років видобуток манганової руди в басейні вели вже 9 акціонерних товариств і приватних підприємців:

• Беклемишевські рудники «Благодать» і «Дагор»;
• рудники «Блюменфельдівський», «Гантський», «Сулицько-Лиманський» Брянського товариства;
• марганцевий рудник товариства «Рій»,
• Корольський, Миколаївський і Красногригор'ївський марганцеві рудники товариства «Піролюзит»,
• Покровські марганцеві копальні Нікополь-Маріупольського товариства,
• Городищенський рудник Південно-Російського Дніпровського товариства.

У найуспішніший в плані розвитку економіки 1913 рік, в період промислового буму було видобуто 252,7 тис. т манганової руди.

Переважна більшість процесів, пов'язаних з видобутком руди, у цей початковий період освоєння Нікопольського марганцеворудного басейну виконувалася вручну без дотримання елементарних правил безпеки.

Далі видобуток марганцевих руд в регіоні припиняється — в країні перевороти, революції, громадянська війна. Відновлюються гірничі роботи тільки 1921 року.

Освоєння родовищ: широкомасштабний видобуток марганцевих руд [ ред. | ред. код ]

У 1923 року почалися роботи з осушення і відновлення шахт Покровського рудника, який став до ладу в 1925 році. Після комплексу геолого-розвідувальних робіт будуються рудники на Мар'ївській та Олександрівській ділянках.

У 1931 році у західній частині Нікопольського марганцеворудного басейну будують рудник ім. Орджонікідзе. У січні 1934 року організований трест «Нікополь-Марганець», що інтенсифікувало видобуток марганцевих руд та їх збагачення.

Перші технічні новинки з'являються у кінці 1920-х — на початку 1930-х років — на рудопромивних фабриках басейну були встановлені перші вітчизняні збагачувальні апарати конструкції Я. В. Тимошенка. Для доставки руди до збагачувальних фабрик стали застосовувати механічну відкатку нескінченним канатом, яка згодом була витіснена мотовозами і контактними електровозами. На зміну кайлу прийшов пневматичний відбійний молоток. На шахтах басейну випробовувалися і впроваджувалися вантажні машини Криворізького заводу «Комуніст». Дніпропетровський гірничий інститут сконструював перший врубовонавантажувальний комбайн для провадження нарізних і підготовчих робіт — прообраз сучасних високопродуктивних машин. На шахтах встановлювалися перші стрічкові конвеєри. Старі дерев'яні вагонетки замінювалися металевими. На головних відкаточних штреках стали широко застосовувати канатну механічну відкатку. У шахти прийшло електричне освітлення. Ручне навантаження марганцевої руди на поверхні шахт поступилося місцем паровим і електричним екскаваторам, скреперним лебідкам.

У 1941—1945 роках роботи були перервані Другою світовою війною. За розпорядженням Державного комітету оборони на початку серпня 1941 року було демонтовано шахтне і збагачувальне обладнання, яке разом з робітниками було вивезене на Урал. Після звільнення окупованих німецькими військами територій, у 1944—1945 роках, поновилися роботи по видобутку марганцю. До 1952 року манганова руда добувалася тільки підземним способом. У 1952 році уперше застосовано відкритий видобуток руди — на Богданівському кар'єрі.

З 1963 року на кар'єрах стали застосовувати розкривні комплекси безперервної дії в складі роторних екскаваторів продуктивністю від 1000 до 5000 м 3 /рік, відвалоутворювачів, транспортно-відвальних мостів, вибійних і відвальних конвеєрів продуктивністю 1500-7500 м 3 /рік.

В 1967 році було введено у дію другу чергу шахти № 7 Грушівського ГЗК, яка стала найбільшою мангановою шахтою країни.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.