Що таке конституція тіла?

КОНСТИТУ́ЦІЯ ЛЮДИ́НИ – сукупність морфологічних і функціональних особливостей організму людини, що склалася на основі спадкової програми під дією чинників середовища. Будова і функціон. особливості організму у різних людей до певної міри можуть бути схожими, що дає підстави говорити про типи К.

Якому типу конституції відповідає гармонійний склад тіла добре розвинені всі органи комбінована продуктивність?

Щільна конституція властива тваринам із міцним кістяком, щільною шкірою і мускулатурою, недостатньо розвиненою підшкірною жировою тканиною. До цього типу належить переважна більшість тварин універсального та комбінованого напрямів продуктивності. Вони витривалі, добре пристосовуються до нових умов існування. Кеш

Яким типом конституції м ф Іванов доповнив класифікацію П М Кулєшова?

Іванов доповнив класифікацію П. М. Кулєшова міцним типом конституції.

Лекція №3 Конституція та екстер’єр ко… Під конституцією розуміють за­гальну будову організму тварин, зумовлену спадковими особливос­тями його розвитку, внутрішнім взаємозв’язком будови і функцій тканин та органів як єдиної системи, що характеризує напрям про­дуктивності, обмін речовин, …

Лекція №3 Конституція та екстер’єр коней різних порід

Термін “екстер’єр” в зоотехнічну науку введено з І768 р. французьким анатомом Клодом Буржеля. В перекладі це слово означає “зовнішність”, тобто зовнішня будова тіла тварини. В сучасному розумінні екстер’єр – це вчення про взаємозв’язок зовнішніх форм тіла тварини з її здоров’ям, роботоздатністю, м’ясністю, молочністю, плодючістю та іншими селекційними ознаками. Це вчення ґрунтується на єдності форми та функції як прояву одного з загальновизнаних законів еволюції живих істот.

Знання екстер’єру, а також уміння спеціалістів виділяти незначні деталі в будові тіла коня у практиці мають велике значення й удосконалюються спостережливістю та досвідом. За допомогою екстер’єрної оцінки визначають господарське призначення коня та його роботоздатність, встановлюють племінну цінність виробничого складу та вираженість бажаного типу. За зовнішнім виглядом встановлюють такі важливі для племінних і робочих коней ознаки як міцність конституції, особливості будови тіла, загальний розвиток і міцність кістяка, м’язів, сухожилків, та зв’язок, що свідчать про витривалість та силу коня. При огляді у коней виявляють недоліки, вади чи хвороби, які заважають ефективному їх використанню на роботах чи з селекційною метою. Добір та підбір коней за екстер’єром необхідно проводити не лише в племінних господарствах, а й у користувальному конярстві.

Основним методом вивчення екстер’єру є окомірна оцінка. Хоча вона й суб’єктивна, все ж при достатній досвідченості спеціаліста досить ефективна. Окомірну оцінку доповнюють промірами, індексами, зважуванням та аналізом рухів коня на різних алюрах.

При оцінці екстер’єру слід звертати увагу не тільки на окремі статі, недоліки чи вади, а на тварину в цілому, враховуючи, насамперед, її племінну цінність, типовість і походження, гармонійність розвитку, вираженість статевого диморфізму, вік та породну приналежність. Слід диференційовано цінити недоліки і навіть вади екстер’єру. Природжений козинець, наприклад, був характерною вадою жеребця чистокровної верхової породи Дугласа, 1944 р. народження від Граніта ІІ та Дрофи. Але не дивлячись на це, в трирічному віці він виграв Великий Всесоюзний приз і став основним продовжувачем лінії Тагора в післявоєнні роки. Його внук Аден в 1981 р. виграв Кубок Європи (Німеччина), теж маючи козинець і не найкращий екстер’єр. Відомо також, що наявність недоліків і вад екстер’єру чи їх відсутність ще не дають повної уяви про племінну цінність коня. Тому необхідно враховувати, що зв’язки між зовнішньою будовою тіла тварини (екстер’єром) та її інтер’ерними особливостями, роботоздатиістю, витривалістю та племінною цінністю не такі прості, як іноді здається, і часто прямо не корелюють. Чим, наприклад, пояснити те, що перший в історії орловської рисистої породи жеребець Іппік 1.59,7 І980р. народження, який “розміняв” 2 хв. на дистанції 1600м, мав хіба що задовільний екстер’єр, але, не зважаючи на це, встановив два абсолютні рекорди. Крім того, на початок 2003 р. не було жодного чистопородного російського рисака, який би перевершив рекорд Іппіка 3 хв. 02,5с. - на дистанції 2400м. Тривалий час його використовували як плідника у своєму рідному Алтайському та Пермському (за орендою) кінних заводах.

Отже, закономірно виникав питання: чи варто оцінювати племінні і господарські якості коня за екстер’єром, якщо ця оцінка ще недосконала? Відповідь, на нашу думку, мав бути позитивною: адже недосконалість оцінки власної продуктивності коней за екстер’єром не позбавляв спеціалістів можливості вдосконалювати її, а ефективність вибракування коней за явними вадами чи недоліками екстер’єру вже перевірено практикою удосконалення заводських порід.

Велику увагу приділяють екстер’єру при створенні нових та поліпшенні існуючих порід коней. Однак для деяких із них – зокрема ахалтекінської, арабської, терської та інших, де основою популярності є нарядність, краса, ефективність рухів тощо – вимоги щодо екстер’єру жорстокіші, ніж при розведенні рисаків, напівкровних коней та ваговозів. На кінних заводах, що працюють із своїм типом коней, увага до екстер’єру, як селекційної ознаки, значно зростає порівняно з тими господарствами, які працюють на “загальний тип”. При відборі та бонітуванні екстер’єр є однією з ознак комплексної оцінки коней усіх порід і будь-якого призначення.

Зараз розробляються нові інтер’ерні методи морфологічного, фізіологічного та біохімічного контролю робочих та племінних якостей коней. Хоч різниця у багатьох показниках інтер’єру коней різних порід (табл. 6), типів, походження, фізіологічного стану та призначення істотна, однак ними поки що не можна замінити окомірної оцінки, яка супроводжується, крім вже зазначеного, визначенням індексів будови тіла, кресленням екстер’єрного профілю, перевіркою роботоздатності, аналізом родоводу та якості потомства.

6. Деякі показники інтер’єру коней різних порід (дані ВНДІ конярства)