Якого кольору Шишка ялини?

Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцюватих до циліндричних. Насіння крилате.

Як виглядає ялина?

Ялина звичайна: особливості та опис рослини Потужний стовбур вкриває тонка, луската червоно-бура, інколи сірувата кора. Хвоя — чотиригранна, загострена, різних відтінків зеленого кольору, завдовжки 10–25 мм. Шишки — майже циліндричні, світло-коричневі, завдовжки 10–15 см, діаметром 3–4 см, звислі. Кеш

Як виглядає ялина європейська?

хвоя колючий, чотиригранна, довжиною від 1 до 2,5 см, темно-зелена з неглибокими устьічнимі смужками. шишки дуже привабливі: звисають вниз, довгасті і циліндричні, довжиною від 10 до 15 см і 3-4 см в діаметрі. У молодому віці світло-зеленого і фіолетового кольору, а пізніше стають бурими і червоними.

Ялина

Рід має поширення: від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Євразії й Північної Америки. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola росте на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500–3000 метрів.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Це вічнозелені дерева 20–60(-90) м заввишки; крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, на вершині округлюється до гострого, іноді смолисті. Листя окреме, залишається на дереві до 10 років, вершина зазвичай гостра. Шишки ростуть на однорічних гілках. Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцюватих до циліндричних. Насіння крилате.

Ялини-рекордсмени [ ред. | ред. код ]

Найтовще дерево з виду Picea sitchensis завтовшки на рівні грудей 539 см. Два найвищі записані дерева виду Picea sitchensis 96,7 м і 96,4 м, ростуть у штаті Каліфорнія. Вік 852 років, зареєстрований для представника виду Ялина Енґельмана, вочевидь, є поточним рекордом для роду.

Поширення в Україні [ ред. | ред. код ]

В Україні поширена ялина звичайна або європейська (Picea abies (L.) Karsten, або Picea excelsa Link.), 20–40(50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25–30 років; вік до 150, іноді й до 200 років.

Ялина — тіньо- та вологотривке дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5 % всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба). Ялина поширена насамперед у Карпатах (у Галичині й на Буковині та на сході й північному сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900–1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав'яним настилом. Менші простори займає ялина на Передкарпатті й Розточчі; невеликі острови (зазвичай як домішка до сосни й дуба) на Підляшші, південно-західному Поділлі й Чернігівщині.

Популяції ялини в Карпатах раніше вважали за окремий вид (Picea montana). Однак дуже низькі значення генетичної дистанції для чотирьох висотних і п'яти низинних популяцій вказують на відсутність у високогір'ї Українських Карпат (>1200 м) самостійного виду [2] .

Застосування [ ред. | ред. код ]

Ялина дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні музичних інструментів тощо; кора смереки має 7—15 % дубильних речовин. З ялини добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у лісосмугах тощо.

Деревина ялини використовується для багатьох цілей, починаючи від загальних будівельних робіт і виготовлення ящиків до вузькоспеціалізованого застосування в різних сферах діяльності, зокрема перший літак братів Райт, «Флаєр-1», був побудований з ялинових планок. [3]

Оскільки деревина ялини не має стійкості до комах-шкідників та до гниття після вирубки, вона зазвичай рекомендується тільки для виконання будівельних робіт всередині приміщень.

Деревина ялини має довгі деревні волокна, які необхідні для отримання міцного паперу, тому її широко застосовують для виробництва деревної маси та виготовлення найкращого паперу.

Свіжі пагони багатьох ялин є природним джерелом вітаміну С. [4] Капітан Джеймс Кук робив алкогольне ялинове пиво на основі цукру під час своїх морських подорожей, щоб запобігти захворюванню цингою серед членів екіпажу його корабля. [5] [6]

Ялина як атрибут [ ред. | ред. код ]

У Карпатах деякі селяни над дверима, просто на даху прив'язують ялинку для означення того, що божественна енергія священного Дерева життя сходитиме на хату, на родину [7] .

Класифікація [ ред. | ред. код ]

1. Ялина європейська (Picea abies) — Європа
2. Picea alcoquiana — Японія
3. Picea asperata — Китай
4. Picea aurantiaca — пд.-цн. Китай
5. Picea austropanlanica — Китай (Сичуань)
6. Picea crassifolia — Китай
7. Picea koraiensis — Корея, Китай
8. Picea koyamae — Японія
9. Picea laxa — Канада, пн. США
10. Picea meyeri — Китай
11. Ялина східна (Picea orientalis) — Кавказ
12. Picea morrisonicola — Тайвань
13. Picea wilsonii — Китай
14. Ялина сибірська (Picea obovata) — Сибір i Скандинавія
15. Picea polita — Японія
16. Picea retroflexa — Китай
17. Picea schrenkiana — Центральна Азія
18. Picea smithiana — Гімалаї
19. Picea maximowiczii — Японія
20. Picea torano — Японія
21. Picea neoveitchii — Китай
22. Picea martinezii — Мексика
23. Picea chihuahuana — Мексика
24. Picea breweriana — Північна Америка
25. Picea brachytyla — Китай
26. Picea farreri — М'янма i Китай
27. Ялина сербська (Picea omorika) — Сербія
28. Picea mariana — Північна Америка
29. Picea rubens — Північна Америка
30. Picea glehnii — Японія, Сахалін
31. Picea purpurea — Китай
32. Picea likiangensis — Китай
33. Picea linzhiensis — Китай
34. Picea spinulosa — Гімалаї
35. Ялина сиза (Picea glauca) — Північна Америка
36. Ялина Енгельмана (Picea engelmannii) — Північна Америка
37. Ялина ситхінська (Picea sitchensis) — Сітка (Аляска)
38. Picea jezoensis — Камчатка та Японія
39. Ялина колюча (Picea pungens) — Скелясті гори

Описано один викопний вид — Picea critchfieldii

Література [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Ялина // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 118. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Ялина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2123-2124. — 1000 екз.
• The Gymnosperm Database[Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Spruce (PLANT)[Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Encyclopedia Britannica (англ.)

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Півторак Г.П., Пономарів О.Д., Стоянов І.А., та ін. (укл.). Етимологічний словник української мови. — Київ, 2012. — Т. 6. — С. 543.
2. ↑Приваліхін С.М.Популяційно-генетичне різноманіття ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) в Українських Карпатах. — Дис. канд. наук, 2008.
3. ↑Milestones of Flight - 1903 Wright Flyer. Smithsonian National Air and Space Museum. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 April 2004 . Процитовано 21 серпня 2016 .
4. ↑Tree Book - Sitka spruce (Picea sitchensis). British Columbia Ministry of Forests, Lands and Natural Resource Operations. Архів оригіналу за 4 серпня 2006 . Процитовано 29 липня 2006 .
5. ↑ Crellin, J. K. (2004). A social history of medicines in the twentieth century: to be taken three times a day. New York: Pharmaceutical Products Press. с. 39. ISBN978-0789018441. Архів оригіналу за 1 травня 2016 . Процитовано 21 серпня 2016 .
6. ↑ Stubbs, Brett J. (June 2003). Captain Cook's beer: the antiscorbutic use of malt and beer in late 18th century sea voyages. Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition12 (2): 129–137. Архів оригіналу за 25 липня 2008 . Процитовано 21 серпня 2016 .
7. ↑Спочатку — Київська, а потім — Русь. Club-tourist (амер.) . Архів оригіналу за 7 липня 2007 . Процитовано 15 березня 2017 .

3. Ялина звичайна

Розглянемо ялину звичайну (ялини європейської, смереки) як типового представника голонасінних рослин.

У ялини звичайної крона у вигляді конуса утворена гілками, які спрямовані вгору або спадають. Кора у ялини червонувато-коричневого або сірого кольору.

Хвоїнки темно-зелені, чотиригранні, розташовані поодиноко, на дереві зберігаються \(5\) — \(7\) років.

Ялина звичайна починає цвісти у віці \(25\) — \(30\) років. У ялини, як і у сосни теж утворюються два типи шишок — чоловічі та жіночі. Фіолетово-червоні або зелені молоді жіночі шишки, з'являються на кінцях минулорічних пагонів, розташовані вертикально. Зрілі шишки звисають вниз і після висівання насіння вони опадають. Чоловічі шишки, розташовані нижче жіночих і мають жовтувато-буре забарвлення.

Пилок розвивається у чоловічих шишках , сім'язачатки — у жіночих шишках . Ялина цвіте у травні, і шишки дозрівають у жовтні того ж року. Насіння у ялини крилате, висипається з шишок навесні (у березні-квітні).

Ялина звичайна має поверхневу кореневу систему, яка розташована у верхньому шарі грунту. Якщо ялинник не захищений із підвітряного боку гаєм або окремо стоячими деревами, то вітер часто валить ялини. Порівняно із соснами ялини ростуть у місцях із більш багатим поживними речовинами ґрунтом, проте погано переносять його заболочування. Ялина звичайна є дуже тіньовитривалою рослиною. Може довго рости у затінку інших дерев.

Тривалість життя ялини звичайної становить \(200\) — \(300\) років. Вона може досягати до \(40\) м заввишки.