Яка форма листка клена?

Листки великі (5 — 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі.; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків.

Як виглядає клен навесні?

Дерево з овальною, розгалуженою кроною. Чудово виглядає навесні завдяки зелено-рожевим крилаткам, дуже гарної форми, але особливо хвилююче він виглядає восени завдяки яскравому забарвленню осіннього листя, він виглядає немов яскрава свічка завдяки жовтогарячому та яскраво-червоному листю.

Як виглядає клен?

Опис Листопадне дерево з компактною щільною широко-пірамідальною кроною, яка з віком набуває округлої форми. Досягає висоти 10-12 м і 7 м в діаметрі. Кора темно-сіра з довгими тріщинами, молоді пагони світло-коричневого забарвлення, зимові бруньки червоно-фіолетові.

КЛЕН

КЛЕН — Acer L. (лат. acer — гострий; листя з гострими лопатями) — рід листопадних дерев родини кленових (Aceraceae). Об’єднує близько 150 видів, що розповсюджені переважно в помірному кліматі обох півкуль. В Україні природно росте 15 видів клену, з інших регіонів завезено і культивовано 60 видів та близько 30 форм. Досить поширені К. прирічковий (A. ginnala Maxim.), К. польовий (A. campestre L.), більше К. гостролистий (A. platanoides L.) та К. ясенолистий (A. negundo L.). Рослини неофіцинальні. К. гостролистий зустрічається в широколистих та змішаних лісах. Тривалість життя — до 200 років. Дерево до 30 м завв., цвіте навесні (квітень–травень), плодоносить восени (вересень). Дерева з опадаючими, простими п’яти-семилопатевими довгочерешковими листками, плід — двокрилатка. Встановлено, що листя містить вуглеводи, сік — цукор до 1,4%; альдегіди: α-гексеновий, β-гексеновий; поліізопрени — сквален; каротиноїди: α-каротин, до 13,2 мг% β-каротин, епоксид ксантофіла, лютеін; вітаміни С (до 268 мг%), Е, органічні кислоти: оцтову, бурштинову, фталеву; азотовмістні сполуки: алкалоїди, метиламін та ін.; фенолкарбонові кислоти: саліцилову, галову; флавоноїди, антоціани, дубильні речовини, вищи жирні кислоти, ліпіди, каучук тощо. Кора містить циклітол квебрахіт, алантоїн. У насінні знайдено циклітоли, каучук та жирну олію. У народній медицині листя, сік та пагони К. використовують при захворюваннях нирок, сечового міхура, гепатиті, як протиблювотний та тонізуючий препарат, а також при гострих респіраторних захворюваннях, герпесі, запаленні легень та ротової порожнини. Свіже листя прикладають до ран та виразок для їх загоювання. Відвар має сечогінну, жовчогінну, антисептичну, протизапальну, жарознижувальну, ранозагоювальну, анальгезивну дію. В експерименті антибактеріальна дія проявляється щодо грамнегативних та грампозитивних бактерій, мікобактерій, вірусів та фагів. Солодкий сік п’ють як загальнозміцнювальний напій. Ще один з поширених видів роду К. ясенолистий (A. negundo L.) — дводомне дерево до 25 м завв., термін життя до 100 років, кора тонка, сіра з повздовжніми тріщинами, молоді пагони оливково-зелені, гладкі, з віком стають коричневими, листя супротивні, непарноперисті, з 3–5 різними за формою світло-зеленими зубчастими по краю листочками. Жіночі квітки зібрані в суцвіття — волоть, дрібні, жовтувато-зелені, чоловічі з довгими тичинками з фіолетовими пиляками. Цвіте в квітні. Крилатки дозрівають у вересні та висять на дереві до кінця зими. Займає в Україні площу 2646,5 га. В останні роки рослину почали знищувати в лісництвах через шкідливий вплив на оточуючі дерева. Листя К. ясенолистого містить тритерпенові сапоніни, що мають цитостатичну дію, входять до складу препарату Хімколін, що застосовується для лікування пацієнтів з еректильною дисфункцією. Декоративне, грунтозахисне, повітряочищувальне, медоносне, перганосне, фарбувальне, дубильне, використовується в харчовій промисловості, є джерелом деревини.

Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988; Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 1983; Древесные породы мира. Т. 2. / Под ред. д-ра экон. наук Г.И. Воробьева. — М., 1982; Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1991.

Клен звичайний

Клен звича́йний [1] , або гостроли́стий, платаноподібний (Acer platanoides L.) — дерево родини сапіндових.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Високе (25-30 м заввишки), струнке дерево з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5 — 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі.; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків.

Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п'ятироздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки), пелюсток п'ять, вони жовтувато-зелені, трохи вужчі і довші за чашолистки, оберненояйценодібні, тупі, звужені в нігтик. Тичинок 5-12, маточка одна, зав'язь верхня з двома стовпчиками..

Плід — блідо-зелена двокрилатка (8-11 см завдовжки), крила її розходяться під тупим кутом. Плоди клена розвиваються з квіток і мають своєрідну будову. Крилатка клена складається з двох зрослих між собою крилатих плодиків, які стирчать у протилежні боки. У кожному плодику міститься одне насінина. Крилаті плодики клена опадають з дерева, швидко обертаючись, мов пропелер і плавно опускаються на землю. Швидкість такого приземлення невелика, тому вітер відносить насіння далеко від дерева. [2]

Клен звичайний росте в другому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала, досить морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні.

Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель — правобережний і лівобережний Лісостеп. Прикарпаття та Карпати.

Інші види [ ред. | ред. код ]

За деякими властивостями до клена гостролистого близький клен татарський, або чорноклен — (A. tataricum L.) Відрізняється від попереднього виду темною корою, видовжено-яйцеподібними (до 10 см завдовжки), цілісними, рідше неглибоко тричінадрізаними великозубчастими, інколи лопатевими листками. Квітки білі, пахучі. Крилатки яскраво-червоні, розходяться під гострим кутом. Росте в підліску або в третьому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала рослина. Поширений по всій Україні, але переважно в Лісостепу і на півночі Степу. Квітне у травні — червні.

Клен несправжньоплатановий, клен-явір (A. pseudoplaianus L.) Відрізняється від попередніх видів великими лопатевими листками, зверху темно-зеленими, матовими, зісподу сизуватобілими, здебільшого волосистими. Квітки жовто-зелені, квітконіжки опушені. Крилатки розходяться широкими крилами під гострим кутом. Росте у першому, рідше в другому ярусі листяних лісів. Світлолюбна рослина. Поширений у правобережному Лісостепу і в Карпатах. Квітне у травні-червні.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Медоносна, деревинна, харчова, кормова, танідоносна, фарбувальна й декоративна рослина. Клен звичайний високопродуктивний весняний медонос і пилконос. На жаль, слабкі сім'ї використовують з нього взяток тільки для розвитку розплоду та власного харчування і лише сім'ї, які вийшли з зимівлі сильними, нагромаджують у вуликах від 4 до 8 кг кленового меду в запас. Медопродуктивність — понад 200 кг з 1 га. Мед з клена звичайного світлий, запашний, приємний на смак.

Клен татарський зацвітає пізніше від інших видів клена — наприкінці травня. Це теж високопродуктивний медонос. Він забезпечує підтримуючий взяток після відцвітання плодових дерев. У районах масового поширення забезпечує продуктивний взяток. Бджоли збирають з нього й пилок. Медопродуктивність його — близько 120 кг з 1 га.

3 клена-явора бджоли теж беруть пилок і нектар, за медопродуктивністю він поступається перед кленом звичайним, але має ту перевагу, що виділяє нектар за будь-якої погоди і бджоли беруть з нього чималий взяток. Медопродуктивність клена-явора 100—120 кг/га, в західних районах України дає продуктивний взяток. Слід зауважити, що на кленах іноді з'являється медв'яна роса, з якої бджоли виробляють шкідливий для них мед. Клени дають прекрасну деревину. Вона щільна, тверда, міцна, колеться туго, у клена-явора, крім того, досить гнучка; деревина білого кольору, у клена звичайного з жовтуватим, а у явора з червоним відтінком з красивими серцевинними променями, легко обробляється і полірується. 3 неї виробляють меблі й музичні інструменти, використовують її в машинобудуванні, авіабудуванні, для виготовлення фанери і токарних виробів. Особливо ціниться деревина клена-явора.

Кленові дрова горять добре і довго утримують жар. Попіл клена гостролистого містить багато поташу. 3 клена звичайного і клена-явора шляхом підсочки навесні добувають сік, з якого виготовляють безалкогольні напої, кленовий сироп. Клени є джерелом для добування таніну і галової кислоти, які використовують у науковій медицині.

У народній медицині сік кленів вживають при цинзі і хворобах сечових органів, а кору як в'яжучий засіб. Листки і плоди клена звичайного — це високопоживний корм, вміст протеїну в них коливається від 12,6 до 14,2 %, безазотистих екстрактивних речовин — від 43,2 до 55,5 % (від абсолютно сухої речовини). Вони поїдаються великою рогатою худобою, іноді свиньми і козами. Листки й плоди клена-явора менш поживні порівняно з попереднім видом, поїдаються великою рогатого худобою і кіньми. Листки клена татарського пізно восени іноді поїдають вівці і кози.

У листках і корі кленів містяться таніди, які використовують для фарбування: опалим листям клена звичайного фарбують тканини в жовтий колір, разом з залізним купоросом — у чорний, відвар деревина — в жовто-коричневий колір; корою клена-явора — вовну в бурий, листками, корою і деревиною клена татарського — тканини в чорний колір. Клен звичайний і клен-явір широко використовують в зеленому будівництві для створення масивів, груп, алей, вуличних насаджень, узлісь; їх висаджують уздовж доріг.

У клена звичайного відомі такі декоративні форми: строкатолиста, розсіченолиста, з кулястою і колоноподібною кроною та інші, а у клена-явора — строкатолиста, червонолиста і форма з опушеними зісподу листками. Разом з кленом татарським клен звичайний має важливе агролісомеліоративне значення. Обидва види включені в асортимент порід для державних захисних лісосмуг.