Для чого призначений плуг?

Плуг — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки землі.

Яка будова начіпного плуга?

Плуг начіпний ПЛН-4-35 проводить оранку ґрунтів з питомим опором 0,09 МПа. під зернові і технічні культури на глибину до 30 см. Він складається з чотирьох корпусів, чотирьох передплужників, дискового ножа, опорного металевого колеса з гвинтовим механізмом, рами, замка автозчiпки СА-2 та причіпного пристрою для борін. Кеш

Який плуг є оборотним?

Оборотний плуг - сільськогосподарське знаряддя для гладкої оранки без рознімних (розвальних) борозен і звальних гребенів. Використовується в основному на складних по конфігурації ділянках, а також при обробці грунту на схилах, де потрібно відвалювання пласта в одну сторону.

Плуги. Особливості будови і регулювання. Сільськогосподарські машини

Лекція з елементами бесіди. Міжпредметні зв'язки: Агротехнологія - тема«Технологія обробітку грунту»; Охорона праці - тема «Техніка безпеки при роботі на орному агрегаті» Біологія - тема «Людина і довкілля»

Тема програми: Грунтообробні машини і знаряддя для основного і поверхневого обробітного грунту.

Плуги. Особливості будови і регулювання.

• Ознайомити учнів з будовою і регулюванням плугів;
• Розвивати інтерес до нової техніки;
• Виховувати бережливе ставлення до техніки.

Урок вивчення нового матеріалу.

Лекція з елементами бесіди.

Дидактичне забезпечення:

Опорний конспект, картки-завдання, структурні схеми.

Матеріально -технічне забезпечення:

Макети, плакати плугів, підручники планшет.

Міжпредметні зв’язки:

Агротехнологія - тема«Технологія обробітку грунту»;

Охорона праці - тема «Техніка безпеки при роботі на орному агрегаті»

Біологія - тема «Людина і довкілля»

Комаристов. Сельскохозяйственные машины: Колос. 1977;

Воронов. Сельскохозяйственные машины. М. Агропомиздат 1990;

Короткевич. Сільськогосподарські машини К: Урожай 1979

«Поставити питання – значить

зробити крок до його вирішення»

І Організаційна частина.

Виявляються учні відсутні на уроці,

Перевіряється готовність учнів до уроку.

ІІ Актуалізація знань:

Повідомляю тему, мету, завдання уроку.

Пояснення уроку я починаю з бесіди про значення обробітку грунту в розвитку рослин, в отриманні високих врожаїв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

викладання матеріалу

1. Призначення плуга.
2. Агротехнічні вимоги до оранки.
3. Класифікація плугів.
4. Процес роботи плуга.
5. Загальна будова плуга.
6. Робочі органи плуга.
   1. Корпус
   2. Леміш
   3. Полиця
   4. Польова дошка
   5. Передплужник
   6. Ніж

   Пояснення матеріалу я починаю з бесіди про способи основного обробітку грунту.

   Для активізації задаю учням питання: що таке оранка, які особливості цього виду обробітку грунту. Разом з учнями формуємо визначення плуга.

   Плугом називається сільськогосподарська машина, яка призначена для обробітку грунту з обертом пласта .

   Як проводиться оранка саме в наших господарствах?

   Які орні агрегати ви бачили в роботі?

   Чи можна одним і тим же плугом виконувати оранку в полі, на городі, на цілині?

   На заболоченому грунті, каменистому грунті?

   Визначаємо агротехнічні вимоги до оранки, звернувши увагу на дотримання певної глибини оранки, розпушення та обертання скиби; недопустимість оранки з огріхами та ін.

   Класифікацію плугів вивчаємо за допомогою структурних схем:

   При подачі матеріалу про робочий процес плуга користуюся класною дошкою. На ній зображую процес вирізання та відкидання скиби передплужником. Користуючись схемою пояснюю, як відбувається робочий процес і як досягається повнота обертання скиби та загортання рослинних решток.

   Користуючись плакатами загального вигляду плуга та макетами, розказую загальну будову плуга.

   Спочатку зупиняюсь на рамі, далі на робочих органах корпусах, передплужниках, ножеві, потім на допоміжних органах – колесах, установочному та регулювальному механізмах, навісному механізму.

   Користуючись плакатами та макетами виясняємо, як взаємно розміщені робочі органи: корпуса, передплужники, дисковий ніж.

   За методикою викладання вивчення робочих органів плуга подібні.

   Спочатку розказую про призначення того чи іншого робочого органу, потім користуючись натуральними об’єктами або плакатами показую і пояснюю їх будову, вказую, які є типи органів, як вони працюють.

   Розказую, які до них ставляться технічні, технологічні, агротехнічні вимоги.

   Корпус. Пропоную учням в зошитах замалювати схему корпуса плуга і в процесі викладання матеріалу записати будову корпуса.

   

   Леміш вивчаємо, за допомогою планшета. Види лемешів. Леміш підрізає пласт грунту.

   Леміш буває - трапецієвидний

   

   долотоподібний

   

   Трапецієвий леміш має прямолінійне лезо.

   З нижньої сторони лемеша є потовщення, яке називається магазином. При зношуванні магазин використовують для відпуску ножа і леза.

   Найбільш поширений долотоподібний леміш. Він має витягнутий носок, виконаний в вигляді долота. Долотоподібні лемеші більш стійкі в роботі, завдяки тому, що кромка леза лемеша знаходиться на 10 мм нище леза лемеша, а вістря долота входить в поле.

   Леміш виготовляється із сталі Л-53, Л-65, леза лемеша зміцнюють токами ТВЧ і наплавляють сплавом. Сормайт.

   Зосереджую увагу учнів на тому, що лемеші заточують до товщини не більш 1 мм, а кут заточування – не більше 40°

   Наводжу приклад з власного досвіду, показую, що при затупленні леза лемеша до 2мм-опір плуга збільшується на 15-24%, 3,5-4мм-на 40-60%.

   Окремо зупиняюсь на самозаточувальнихся лемешах і важливості справного стану робочої поверхні лемішів.

   Полиця – піднімає, зсуває, розкришує і обертає пласт грунту.

   За формою робочої поверхні полиці бувають:

   • Культурні – для оранки староорних ґрунтів, найкраще кришать пласт;
   • Напівгвинтові – для оранки задернілих ґрунтів;
   • Гвинтові – для оранки цілинних земель;
   • Циліндричні – добре перевертають пласт;
   • Решітчасті – для вологих і липких ґрунтів;
   • Вирізні для ґрунтів з тонким гумусним шаром;
   • Безполицеві – для плоскорізів;
   • З ґрунтопоглиблювачем – для руйнування ущільненої поверхні борозни.

   Полиці виготовляють із трьох шарів сталі .

   Зосереджую увагу учнів на те, що зазори в стику лемеша з полицею на робочій поверхні допускаються не більше 1мм, надвисання леміша над полицею може бути не більше 2мм, а надвисання полиці над лемешем не допускається.

   До службових частин корпуса плуга відносять польову дошку і стійку.

   Польова дошка служить для забезпечення стійкості ходу корпуса плуга в борозні. П’ятки дошки зміцнюють ТВЧ і наплавляють сормайтом.

   Передплужник призначений для відрізання верхнього шару грунту і вкладання його на дно борозни. Глибина 8-12см; ширина 2/3 ширини захвата корпуса. Ніж призначений для підрізання края борозни (в вертикальній площині). Ножі бувають дискові, черенкові, плоскі, з опорною лижею.

   Зосереджую увагу на важливість ущільнення підшипника та на заточування леза ножа.

   Диск заточують з обох сторін, кут 15-28°, товщина до 1мм

   Підготовка плуга до роботи .

   Вивчення цього питання доцільно розпочати з розповіді про те, що високопродуктивна і високоякісна робота орного агрегату залежить від правильної регуліровки і підготовки плуга до роботи.

   Розказую про порядок встановлення навісного плуга на задану глибини оранки. Доцільно звернути увагу в якому положенні повинна бути рама, корпуси плуга, якої висоти становлять підставки під регулювальне колесо. Розказую про порядок встановлення навісного плуга на задану ширину захвата. Розказую про порядок приєднання плуга до трактора. За схемою розказую про установку передплужника та дискового ножа.

   Пропоную учням схему замалювати в зошити.

   Обов’язково звертаю увагу на техніку безпеки при роботі на орному агрегаті, необхідно:

   • Користуватися справним інструментом;
   • Очищати робочі органи плуга чистиком;
   • Здійснювати регулювання на поворотних смугах при вимкненому двигуні трактора;
   • Забороняється перебувати під плугом, якщо він піднятий у транспортне положення.
   • Обережно поводиться з гострими частинами плуга;

   IV Самостійна робота.

   1. Заповнити структурну схему «класифікація плугів»
   2. Заповнити структурну схему «загальна будова плуга»
   3. Замалювати корпус плуга.
   4. Замалювати схему установки дискового ножа та передплужника.
   5. Виконати самостійну роботу.

   V Закріплення

   На закріплення учні виконують запропоновану самостійну роботу.

   VI Підведення підсумків уроку.

   VII Домашнє завдання. Воронов 4-20; 21-26 Короткевич 5-6

   

   

   Додаток №1структурна схема класифікації плугів

   Плуги загального призначення

   Класифікація плугів. Плуги класифікуються за призначенням, виду тяги, числу корпусів, формі робочої поверхні та іншими ознаками.

   За призначенням розрізняють плуги загального і спеціального призначення. До числа останніх відносяться: садові, лісові, виноградники, чагарникові, болотні та ін..

   По виду тяги плуги бувають тракторні і навішує на самохідні шасі. Тракторні плуги загального призначення за способом приєднання до трактора поділяються на навісні, напівнавісні та причіпні.

   За конструкцією основного робочого органу плуги поділяються на лемішні і дискові. Найбільшого поширення набули лемішні тракторні плуги.

   За формою робочої поверхні корпусів лемішні плуги бувають з культурними, полувінтоввші і гвинтовими відвалами. Робочі поверхні корпусів вітчизняних плугів - правооборачівающіе; при оранці такими плугами утворюються звальним гребені або розвальний борозни. Для гладкої оранки, без гребенів і борозен, застосовують оборотні плуги, які забезпечуються право- і левооборачівающімі корпусами.

   Загальний пристрій і робочий процес навісного плуга. На малюнку 1 а зображено п'ятикорпусний навісний плуг ПЛН -5-35 загального призначення. Він агрегатується з тракторами класу 30 кН. До основних робочих органів плуга відносяться: корпус, передплужник, ніж та Грунтозаглибник (встановлюється для поглиблення орного горизонту).

   

   Мал. 1. Плуги загального призначення:
   а -навесной ПЛН -3-35: 1 - рама; 2 - ніж; 3 -вінт; 4 - підвіска; 5 -палец; 6 - опорна колесо: 7 - передплужник; Я - леміш; 9 - Відвал; 10 - стійка; б-полунавесной ПЛП -6-35: 1 - заднє колесо; 2 механізм заднього колеса; 3 - гідроциліндр; 4 - опорне колесо; 5 -підвіска; »-палец; в -пріцепной «Трудівник»: 1 причіп; 2 - польове колесо; 3 - Бороздни колесо; 4 -Задні колесо; 5 - підйомно-установчі механізми

   Корпус складається з лемеша, відвала і польовий дошки (на малюнку не видно). Всі ці частини корпусу кріпляться до стійки.

   Передплужник, як і корпус, являє собою леміш і відвал, укріплені на стійці.

   Ніж - дисковий, призначений для розрізання стерні і вирівнювання краю борозни. На цьому плузі ніж встановлений перед останнім корпусом.

   До допоміжних частин плуга відносяться: рама підвіска і опорна колесо з пристроєм для регулювання глибини оранки.

   Підвіска навісного плуга складається з двох стійок і розкосу. Верхні кінці стійок і раскоса з'єднані загальним болтом. До кронштейнів в передній частині рами приварені два пальця. На ці пальці надягають задні шарніри нижніх тяг навіски трактора, верхня тяга з'єднується болтом з верхнім кінцем підвіски. Таким чином плуг пов'язаний з трактором в трьох точках.

   Опорна колесо розташоване з лівого боку плуга, при роботі котиться по неоране полю і обмежує заглиблення корпусів. Гвинтом воно може бути встановлено на різній висоті відносно опорної площини корпусів.

   Процес оранки протікає в такий спосіб. При русі плуга ніж відрізає пласт в напрямку руху плуга, а передплужник знімає верхній обесструктуренний і засмічений шар пласта і скидає його в відкриту попереднім корпусом борозну. Леміш 8 корпусу підрізає пласт знизу, трохи піднімає його і передає на відвал. Відвал обертає і кришить пласт. Так як пласт обертається вправо, то реакція грунту прагне повернути плуг вліво. Щоб перешкодити цьому повороту, на корпусі встановлена польова дошка, що впирається в стінку борозни.

   Особливості пристрою напівнавісного і причіпного плугів розглянемо на прикладі наступних знарядь.

   Напівнавісний плуг ПЛП -6-35 (Рис. 1 б) з'єднується з трактором так само, як і навісний, - пальцями і підвіскою. При транспортуванні він спирається на заднє колесо. При оранці заднє колесо йде у відкритій борозні, а переднє опорне колесо - по неораній частини поля. Чотириланкова механізмом заднє колесо пов'язано з рамою плуга і зі штоком гідроциліндра. Плуг ПЛП -6-35 Може бути переобладнаний в п'ятикорпусний або чотирикорпусний.

   Причіпний плуг «Трудівник» (рис. 1 в) приєднується до трактора (класу 30 кН) причепом. При роботі і транспортуванні він спирається на три колеса: польове, Бороздни і заднє. Переклад плуга з робочого положення в транспортне і навпаки, а також установка коліс щодо рами відповідно до глибини оранки досягається підйомно-установочними механізмами.

   Робочі органи напівнавісних і причіпних плугів взаємозамінні з робочими органами навісних плугів, що мають один і той же захоплення.

   Пристрій робочих органів плуга. Як вже було зазначено, до основним робочим органам плуга відносяться корпус, передплужник, ніж та Грунтозаглибник. Спочатку розглянемо пристрій складових частин корпусу.

   Лемеші корпусів бувають трапецеїдальні, долотоподібні, з висувним долотом і з приварений щокою.

   Трапецеїдальні лемеші (рис. 2 а) виконані по формі у вигляді трапеції. Для збільшення терміну служби цих лемешів з нижньої сторони лемеші зроблено потовщення (запас металу), за рахунок якого леміш відтягують при зносі леза і заточують. Трапецеїдальні Лемі-хи зазвичай виготовляють двошаровими: верхній шар з м'якої сталі, нижній з твердого зносостійкого сплаву сормайт. При нерівномірному зносі шарів леміш залишається весь час гострим. Але сормайт - крихкий сплав і фарбували при ударі об каміння.

   Долотоподібні лемеші (рис. 2 а) мають витягнутий у вигляді долота носок.

   Лемеші з приварений щокою (рис. 2 а) призначені для грунтів, засмічених камінням.

   Лемеші з висувним (рис. 2 а) долотом відрізняються тим, що в міру зносу можна висувати долото і подовжувати тим самим термін їх служби.

   Трикутні лемеші застосовуються на гвинтових корпусах.

   Відвали корпусів бувають циліндричні, культурні, полувінтовие і гвинтові. На плугів загального призначення встановлюють культурні та полувінтовие відвали.

   Культурні відвали (в поєднанні з передплужниками) добре кришать пласт і частково обертають його. Плуги з культурними відвалами застосовують для роботи на досить чистих грунтах. При установці передплужників такі плуги можуть використовуватися і на кілька задернелих грунтах. Корпус з культурними відвалами ставлять на всіх плугів загального призначення.

   

   Мал. 2. Робочі органи плугів:
   а - лемеші; 1 - трапецеїдальний; 2 - долотоподібні; 3 - з приварений щокою; 4 - з висувним долотом; б - корпус; 1 - груди; 2 леміш; 3 -отвал; 4 - стійка; в -предплужнік; 1 - державка; 2 - хомут; 3 - стійка; 4 - відвал; 5 - леміш; 6 - рама плуга; г - углоснім; д - дисковий ніж: 1 - маточина; 2 -втулки; 3 - шайба; 4 - гумова манжета; 5 - вилка; 6 - підшипник; 7 - кільце; 8 - вісь; 9 - ковпак; 10 - диск; е - Грунтозаглибник: 1 - тяга; 2 -звено; 3 - стояк; 4 - лапа; 5 - планка; 6 - стійка.

   Полувінтовие відвали дещо гірше культурних кришать пласт, але краще його обертають. Тому полувінтовие відвали застосовують при обробці (без предплужника) засмічених і задернелих грунтів. іноді до відвалу корпусу кріплять перо для кращого обертання пласта.

   Відвали виготовляють з тришарової сталі і піддають термічній обробці, що надає їм зносостійкість і еластичність.

   У корпусах плугів сімейства ПЛ відвали зроблені складовими, зі змінною грудьми (рис. 26). При зносі груди замінюють новою. Таким чином у цих корпусів робоча поверхня складається з трьох частин: лемеші, відвалу і грудей.

   До стійки плуга відвал кріпиться трьома болтами з потайними головками. Головки повинні бути глибше поверхні відвалу на 05 мм, щоб не відбувалося зали-панія відвалу грунтом.

   Польова дошка компенсує бічні реакції, що виникають при оранці, і запобігає зміщення плуга в сторону. Дошки виготовляють з легованої сталі, найбільш зношуються задній кінець (п'яту) гартують. Польова дошка заднього корпусу має змінну п'ятку. У корпусів навісних плугів польові дошки робляться ширше, ніж у причіпних.

   Стійки корпусів бувають литі, штамповані і зварювально-штамповані. Литі стійки відливають зі сталі або з високоміцного чавуну. Після відливання їх піддають термічній обробці. В 'нижній частині стійка має сідло для установки і кріплення лемеша і відвала. Якщо у лемеші висувне долото, то в стійці робиться для нього паз.

   Корпуси плугів ПЛ роблять зі штампованими стійками (рис. 26). З польової сторони біля стійки зроблений паз для кріплення польової дошки. До рами плуга стійка кріпиться болтами.

   Передплужник встановлюється попереду корпусу плуга і являє собою невеликий корпус шириною захвату, рівній% захоплення основного корпусу.

   Передплужник складається зі сталевої стійки (рис. 2 в) і прикріплених до ній болтами з потайними головками лемеші відвалу. Леміш предплужника трапецеїдальний і виготовляється з вуглецевої сталі. Лезо лемеша термічно обробляється на ширину від 20 до 25 мм. Відвал виготовляється зі сталі, цементу і гартується. Товщина цементованного шару від 10 до 15 мм.

   Державкою і хомутом передплужник кріпиться до рами плуга на такій відстані від основного корпусу, щоб пласт, що піднімається основним корпусом, вільно проходив і не зачіпав за передплужник.

   У стійці предплужника зроблено чотири отвори, а в державке одне. Установкою болта в один з отворів стійки і державки фіксується положення предплужника по висоті.

   На плугів для грунтів, засмічених камінням, замість передплужників встановлюють углоснимом (рис. 2 г), що складаються з відвалу і гнутих стійки. Стійка хомутом кріпиться до гряділях основного корпусу, Углоснім встановлюють так, щоб його нижня частина щільно прилягала до відвалу основного корпусу. При оранці углоснім знімає верхню частину пласта, коли той перебуває в піднятому положенні. Зрізана частина пласта скидається углоснимом на дно борозни. Углоснимом, встановлені безпосередньо на основних корпусах плуга для грунтів, засмічених камінням, мають меншу металоємність і виглубляются разом з корпусом при наїзді його на камінь. Окремої запобіжника углоснимом не потрібно.

   Ножі призначені для розрізання шару дернини. Вони бувають дисковими і живцевих. У більшості плугів ніж встановлюється тільки перед останнім корпусом. У плугів, призначених для оранки цілинних і перелогових замель, ножі ставлять перед кожним корпусом.

   Дисковий ніж являє собою сталевий диск (рис. 2 д) з маточиною, змонтований на двох роликових підшипниках. Підшипники посаджені на осі, закріпленої на вилці, що охоплює диск.

   Щоб уберегти підшипники від потрапляння пилу, в ковпак запресовують сальник, що складається з повстяного кільця і гумової манжети, стягнутої спіральної сталевий пружиною. Кільце і манжета поміщені в металеву обойму. Для зменшення зносу ковпаків і торців маточини на вісь 8 між маточиною і ковпаком встановлені регулювальні кільця. У міру зношування регулювальні кільця заміняють запасними. мастило в порожнину маточини подається через маслянку, укручену в маточину.

   Вилка 5 закріплена на нижньому кінці стійки і може повертатися в межах 20 ° в ту або іншу сторону. Кут повороту обмежується спеціальним вирізом в прорізний шайбі, одягненою на нижній кінець стійки і кріпить до неї вилку. Таке кріплення вилки забезпечує ножа можливість точно слідувати за поворотами плуга при заїзді в борозну і виїзді з неї або при випадкових вигинах борозни. Стійка спеціальними чавунними підкладками, накладками і сталевою скобою жорстко прикріплюється до рами плуга.

   Дискові ножі виготовляються з листової сталі. Лезо термічно обробляють на ширину 75 мм. Диск заточують з двох сторін. Товщина кромки не повинна перевищувати 05 мм.

   Почвоуглубітелямі призначені для поглиблення орного шару. Поглибити невеликий орний шар простим заглибленням корпусів не можна, так як підорний шар, вивернутий на поверхню, знижує родючість грунту. Тому підорний шар одночасно з оранкою рихлять, без вивертання на поверхню. Під дією бактерій і добрив розпушений орний шар поступово стає родючим.

   Грунтозаглибник є стійку (рис. 2 е) з лапою на кінці. Стійка прикріплена до стояка У-подібним ланкою і планками. При русі плуга лапа спушує дно борозни на глибину до 15 см. Стійку почвоуглубітелямі можна піднімати і опускати щодо опорної поверхні плуга. Отвори на стійці служать для регулювання глибини ходу почвоуглубітелямі.

   Положення почвоуглубітелямі по висоті щодо корпусів плуга змінюють тягою. При переміщенні тяги вперед Грунтозаглибник піднімається щодо корпусу.

   Вирізні корпусу застосовують для оранки підзолистих грунтів з малим орним шаром. Такий корпус складається з нижнього лемеші (рис. 3 а) долотоподібної форми, верхнього лемеші, відвалу з пером і стійкою.

   Нижній леміш, що переміщається в подпахотном шарі, розпушує його і пропускає в виріз, не піднімаючи йа поверхню. Верхня частина Вирізний корпусу, працюючи як звичайний корпус, розпушує і обертає орний шар. Перо сприяє кращому доваліванію пласта. Вирізні корпусу добре закладають в грунт органічні і мінеральні добрива.

   Безвідвальну корпусу - (рис. 3 б) застосовуються для глибокого розпушування без обороту пласта. Стійки корпусів спеціальної форми; передня сторона стійки посилена сталевою пластинкою, витягнутої по формі грудей звичайного культурного відвалу. До леміш ззаду примикає друга сталева пластина, що піднімає і рихлящімі нижній шар ґрунту, що підрізає лемешем. Леміш поставлений до стінки борозни під кутом 70 °, щоб усунути сліди роз'ємних борозен в стику між сусідніми проходами плуга і зменшити перекіс плуга в горизонтальній площині від бічних реакцій грунту.

   

   Мал. 3. Спеціальні корпусу:
   а -вирезной: 1 - нижній леміш; 2 верхній леміш; 3 -отвал; 4 перо; 5 - стійка; б -для безвідвальної оранки: 1 - стійка; 2 - пластина; 3 -лемех; 4 - рихлящімі пластинка; 5 - польова дошка.

   

   Мал. 4. Рами плугів:
   а - вбиральня рама причіпного плуга; б - зварна рама уніфікованого плуга ЛЛ; в -сварная рама плуга ПКС -4-35: 1 - гряділь; 2 - брус жорсткості; 3 - хомут; 4 - розпірки.

   Пристрій допоміжних частин плугів. До допоміжних частин плуга відносяться: рама, опорні колеса, підйомний механізм і ін.

   Рами діляться на плоскі і крючковиє. Найбільшого поширення набули плоскі рами, які бувають збірними і звареними.

   Плоскі збірні рами складаються з поздовжніх смуг, званих гряділях (рис. 4 а), і розпірок. Число Гряділь дорівнює числу корпусів. Для збільшення міцності рами до неї по лінії розташування корпусів кріплять хомутами брус жорсткості.

   У рам багатокорпусних плугів один або два задніх гряділя можна відокремити, зменшуючи тим самим число корпусів. Дедалі більшого поширення набувають без-грядільние зварні рами (рис. 46), наприклад, на уніфікованих плугів типу ПЛ.

   Зварна рама, але більш складної конструкції (рис. 4 в) у плуга ПКС -4-35 Для обробки ґрунту, засмічених камінням.

   Зварні рами виготовляють з труб прямокутного перетину або з труб, зварених з двох швелерів, посилених косинцями або поперечними розпірками. Деталі рами виготовляють зі сталі спеціального рамного і смугового прокату.

   Опорні колеса навісних плугів загального призначення служать для регулювання глибини оранки. Колесо встановлено на півосі (рис. 5) в кулькових підшипниках. Від осьового зсуву воно утримується шайбою. Піввісь приварена до стійки, яка встановлена в державке, прикріпленою болтами до рами плуга. Підшипники в ступиці колеса захищені від попадання бруду резінорим каркасних сальником, шайбою і ковпаком. У верхній частині стійки про закріплена гайка, а в неї входить гвинт, укріплений в державке фасонної шайбою. При обертанні рукоятки гвинта гайка разом зі стійкою, полуосью і колесом опускається або піднімається по гвинту, в залежності ^ від напрямку обертання рукоятки.

   Механізм з'єднання з трактором. З'єднання навісного плуга з трактором виконується по рехточечной або двухточечной схемою.

   При трехточечной схемою нижні тяги навіски трактора прикріплюють шарнір-но до двох точках остова. Третьою точкою служить шарнір верхньої тяги навіски. Така схема застосовується при агрегатуванні з тракторами типу МТЗ . Для з'єднання з трактором на рамі плуга монтується підвіска (рис. 1 а). Вгорі неї зроблена вилка для з'єднання з верхньої тягою навіски трактора. Права і ліва поздовжні нижні тяги навіски трактора з'єднуються шарнірно з пальцями кронштейнів підвіски.

   Двоточкова схема з'єднання плуга з трактором застосовується при роботі з тракторами типу ДТ-75. При цьому нижні тяги навіски трактора зрушують до середини його кістяка і прикріплюють шарнірно до центральної голівці на нижній осі механізму навішування. Кріплення тяг навіски трактора до підвіски на плузі залишається таким ж, як і при трехточечной схемою.

   Підйомно-установчі механізми причіпного плуга служать для його перекладу з робочого положення в транспортне і навпаки, а також для установки коліс у відповідність до прийнятої глибиною оранки. У причіпного плуга три колеса: польове, що йде по неоране полю, Бороздни і заднє, які йдуть по дну відкритої борозни. При підйомі робочих органів колеса, встановлені на півосях, підкочується під раму плуга.

   Підйомно-інсталяційний механізм причіпного плуга включає в себе або механічний автомат храпового типу, встановлений у польового колеса, або гідроциліндр (у гідрофіцірованних плугів) з системою ланок і тяг, пов'язаних з польовим, Бороздни і задніми колесами плуга.

   

   Мал. 5. Опорний колесо навісного плуга:
   1 - шайба; 2 - підшипник; 3 -сальнік; 4 - шайба; 5 - піввісь; 6 - болт; 7 -державка; в -стійка; 9 і 14-гайки; 10 -вінт; 11 - рама; 12 -Колеса; 13 - маточина; 15 - ковпак; 16 - маслянка.

   Храповий автомат змонтований у польового колеса, яке вільно посаджено на піввісь (рис. 6). На маточині польового колеса закріплений храповик, що обертається разом з колесом. На піввісь польового колеса жорстко, на шпонке, посаджений фігурний диск автомата, який має два вирізи. на осі поміщений двуплечий важіль-собачка з зубом, що входять в зачеплення із зубами. Пружина, що зв'язує собачку з диском, прагне ввести зуб собачки зачепився із зубами, але ролик на важелі включення відтягує собачку з зубом від храповика. Коли тракторист з кабіни потягне за трос важеля, ролик вийде з вирізу диска. Під дією пружини собачка повернеться навколо осі, зуб увійде в зачеплення з храповиком, і піввісь з'єднається з польовим колесом. Разом з колесом буде обертатися кривошип. При цьому ролик буде перекочуватися по диску. Після повороту диска на 180 ° ролик потрапляє в протилежний його виріз, відіжме собачку з зубом від храповика, і автомат вимикається.

   Роботу автомата і інших механізмів можна простежити за схемою, зображеної на малюнку 7. При обертанні кривошипа разом з польовим колесом шатун повернеться. Коліно піввісь з польовим колесом спіткає під раму плуга, піднявши її разом з робочими органами. поворот коліна передасться кулісою через систему тяг кулаку на півосі Бороздни колеса, яке також спіткає під раму. При повороті коліна вперед переміститься тяга, пов'язана з двуплечим важелем. Ролик поверне другий двуплечий важіль, на осі якого посаджено заднє колесо, і воно теж спіткає під раму. Так плуг підніметься з робочого положення в транспортне. З транспортного положення в робоче плуг переміщається під дією сили тяжіння, при цьому всі ланки працюють в зворотному порядку.

   

   Мал. 6. Автомат причіпного плуга:

   

   Мал. 7. Схема механізмів причіпного плуга:
   1 - польове колесо; 2 - Бороздни колесо; 3 - шатун; 4 - кривошип; 5 - кулак; 6 - гайка; 7 -куліса; 8 і 9 -штурвали; 10 - тяга; І та 13 - важелі; 12 - ролик; 14 - заднє колесо; 15 - коліно піввісь.

   Перекіс рами усувають механізмом Бороздни колеса. При обертанні штурвала куліса переміщається по гвинту. Тягою механізму рух передається кулаку, і положення Бороздни колеса по висоті змінюється.

   Для установки коліс у відповідність з глибиною оранки служить гвинтовий механізм польового колеса зі штурвалом. При обертанні цього штурвала гвинт механізму вворачивается в гайку, жорстко укріплену на рамі плуга. Коліно при цьому повертається, і колесо змінює своє положення по висоті щодо рами плуга. Одночасно через механізм зв'язку рух передається і на кулак піввісь Бороздни колеса, яке також змінює своє положення по висоті.

   У сучасних гідрофіцірованних плугів замість храпового автомата встановлений гідроциліндр (рис. 8), що входить в гідравлічну систему трактора. При цьому дещо змінено пристрій деталей механізму, пов'язаного з польовим колесом. Шток гідроциліндра пов'язаний з кулаком на півосі польового колеса, а сам циліндр шарінірно закріплений на кронштейні рами.

   При включенні важеля розподільника (в кабіні трактора) на підйом масло надходить в гідроциліндр. Під тиском масла шток виходить з циліндра і повертає кулак на піввісь, польове колесо підкочується під раму плуга і піднімає її. На піввісь жорстко закріплена куліса механізму Бороздни колеса. Тому при повороті піввісь куліса через сполучну тягу повертає кулак на піввісь Бороздни колеса, і воно також підкочується під раму плуга. Одночасно від кулака рух передається механізму заднього колеса. Штурвали служать для ручного керування положенням коліс щодо рами плуга.

   У систему механізмів включені компенсаційні пружини, які полегшують підйом плуга. У робочому положенні плуга пружини розтягнуті.

   Причіп служить для з'єднання плуга (причіпного) з трактором. Він складається з поперечки (рис. 9), шарнірно з'єднаної з гряділях рами плуга двома сережками, поздовжньої тяги, раскоса і сережки. Серьга з'єднана з поздовжньою планкою стрижнем, затиснутим між швелерами поздовжньої тяги болтами. Крім того, через швелери і стрижень проходить запобіжний штифт, який зрізається при зростанні тягового опору; плуг при цьому відчіплюється від трактора. Перестановкою поздовжньої тяги і раскоса по поперечині можна змінювати напрямок лінії тяги трактора в горизонтальній площині і тим самим регулювати стійкий хід плуга по ширині. Перестановкою поперечки в отворах Гряділь рами плуга встановлюють глибину ходу плуга.

   

   Мал. 8. Механізм підйому гідрофікована плуга

   підготовка плуга до роботи і основні регулювання.

   У систему заходів з підготовки плуга до роботи входить: перевірка правильності складання і технічного стану плуга; установка робочих органів на плузі; підготовка трактора і приєднання до нього плуга; настройка агрегату на задані умови оранки.

   Перевіряє правильність складання виконується на рівному майданчику. Якість збірки окремих корпусів (знятих з плуга) рекомендується перевіряти на горизонтальній металевої плиті з контрольними паралельними і перпендикулярними лініями. Над плитою на стійках повинна бути закріплена поперечина для приєднання до неї верхній головки стійки корпусу.

   Стосовно контрольних лініях на плиті визначають положення лемеші, відвалу і польовий дошки, зібраних на стійці корпусу. Польова дошка та польова поверхню стійки, т. Е. Поверхню, звернена в сторону неоране-ного поля, повинні лежати в одній вертикальній площині. Польові обрізи лемеша і відвала повинні також перебувати в одній вертикальній площині і виступати за поверхню стійки на 5-8 мм. Відхилення верхньої точки польового обрізу відвалу від вертикальної площини допускається в бік ріллі не більше 10 мм. Відхилення площини польового обрізу відвалу в сторону поля не допускається. Польовий обріз відвалу повинні бути правильно заточені. Задній кінець польової дошки і носок трапецеидального лемеші повинні лежати в площині польового боку корпусу. Відхилення заднього кінця польової дошки допускається в бік борозни, але не більше 5 мм. Лезо лемеша має бути горизонтальним; допускається виступання Бороздни кінця не більше 3 мм.

   

   Мал. 9. Причіп:
   1 - поперечина; 3 - розкіс; 4 - ползуп; 5 -серьга; 6 - стрижень; 7 - тяга; 8 - штифт.

   У долотообразно лемешів носок повинен розташовуватися на 10 мм нижче п'яти лемеші заднього кінця польової дошки; носок лемеша повинен виходити в сторону поля на 5 мм.

   Стик лемеші з відвалом повинен бути плавним. Місцеві зазори в стику лемеша з відвалом на робочої поверхні корпусу допускаються не більше 1 мм. Виступаніє відвалу над лемешем не допускається; виступаніє лемеші, над поверхнею відвалу допускається не більше 2 мм.

   Місцеві зазори між лемешем і стійкою в середній частині не повинні перевищувати 3 мм, між відвалом і стійкою у верхній частині - 8 мм. При цьому відвал і леміш повинні щільно прилягати до стійки в місці їх кріплення болтами. Головки болтів, що з'єднують відвал, леміш і польову дошку зі стійкою, повинні бути врівень з робочою поверхнею. Допускається утопание головки болтів на 1 мм.

   У предплужника перевищення кромки лемеша в місці стику з відвалом допускається не більше 2 мм; перевищення відвалу над лемешем не допускається. Так само як і у основного корпусу, болти, що з'єднують леміш і відвал зі стійкою, повинні бути врівень; допускається утопание головок за поверхню не більше 1 мм. Просвіт між лемешем і стійкою предплужника і відвалом і стійкою допускається не більше 3 мм, а у верхній частині відвалу - не більше 5 мм.

   При перевірці якості складання та кріплення дискового ножа необхідно звернути увагу на те, щоб вилка вільно поверталася на стійці, а диск вільно, без заїдань, обертався на осі.

   Зібраний плуг перевіряють на рівному майданчику. Для перевірки його встановлюють так, щоб корпусу спиралися лезами на майданчик, а рама була горизонтальною.

   У правильно зібраного плуга трапецеїдальні лемеші -повинні стикатися з майданчиком по всій довжині леза, а долотоподібні лемеші - тільки шкарпетками, причому праві кінці повинні бути підняті над поверхнею майданчика на 10 мм. Леза лемешів у всіх корпусів повинні бути паралельними, а шкарпетки лемешів і праві їх кінці - лежати на прямих паралельних лініях. У польових умовах це перевіряють натягуванням шпагату; відхилення шкарпеток лемешів і правих їх кінців від шпагату (рис. 10 а) допускається не більше ± 5 мм. Площині польових обрізів корпусів повинні бути паралельні між собою.

   Установка робочих органів на плузі зводиться до розстановці передплужників і ножа. Передплужники монтують на рамі плуга так, щоб пласти з корпусів вільно проходили в проміжки між предплужниками і основними корпусами. Відстань від носка лемеша предплужника до носка лемеша основного корпусу по ходу плуга у причіпних плугів (із захопленням корпусу в 35 см) має бути 30-35 см, а у навісних плугів (рис. 106) -25-30 см..

   

   Мал. 10. Установка плуга:
   а - перевірка розташування корпусів; б - установка предплужника і ножа на рамі плуга.

   Польовий обріз предплужника повинен лежати в площині польового обрізу основного корпусу; допускається відхилення в бік поля до 15 Мм. Лезо лемеша предплужника має бути вище леза лемеша основного корпусу: на 10 см при глибині оранки 20 см; на 12 см прі 22 см; на 15 см прі 25 см і на 17 см при глибині оранки 27 см.

   Дисковий ніж встановлюється попереду предплужника так, щоб диск був винесений в поле від лівого обрізу основного корпусу на 1-3 см, а від краю предплужника на 1 см..

   Центр диска встановлюється над носком лемеша предплужника; нижня точка леза диска на 2-3 см нижче його носка.

   підготовка трактора і приєднання до нього плуга мають істотне значення для сталого ходу орного агрегату і високої якості оранки. Особливу увагу необхідно звертати на підготовку трактора при роботі з навісними плугами і особливо при двухточечной схемою навішування. Перш ніж навісити плуг на трактор, слід перевірити механізм навіски трактора і підвіску плуга. Якщо трактор, наприклад ДТ-75 працював з машинами по трехточечной схемою навішування, то перед тим, як навісити плуг, систему переналагоджувані на двоточкову. Для цього втулку (рис. 11) закріплюють на нижній осі 6 так, щоб вона була зміщена на 140 мм вправо від повздовжньої площини симетрії трактора. На осі є лиска для закріплення втулки. Вилки нижніх поздовжніх тяг от'едіняют від бічних шарнірів і прикріплюють до скоби втулки. Передні кінці обмежувальних ланцюгів з'єднують з виделками бугелів трактора, а задні - з скобами нижніх поздовжніх тяг. Втулку цапфи верхньої регульованою тяги навішування встановлюють на верхньому валу так, щоб вона перебувала в одній вертикальній площині з втулкою. У цьому положенні втулку закріплюють упорами на верхньому валу і приєднують до неї вилку верхньої тяги навіски. Правий і лівий вертикальні важелі (розкоси) встановлюють праворуч від важелів підйому.

   

   Мал. 11. Навішування трактора ДТ-75 зібрана по двухточечной схемою:
   1 - стяжка ланцюгів; 2 і 9 - поздовжні тяги; 3 важелі; 4 - гідроциліндр; В - втулка; 6 - вісь; 7 - верхня тяга; 8 - важіль підйому; 10 - ланцюг.

   Для навішування плуга трактор типу ДТ-75 заднім ходом подають до нього так, щоб кульові шарніри нижніх поздовжніх тяг навіски можна було надіти на пальці підвіски плуга і застопорити швидкознімними штирями. Потім з'єднують верхню тягу з верхньої тягою навішування плуга і стопорять. Правим розкосом регулюють горизонтальність рами плуга в поперечній площині; довжина лівого розкосу повинна бути постійною і складати 720-770 мм. Положення рами плуга в поздовжній площині регулюють зміною довжини верхньої тяги навіски.

   У транспортному положенні під першим корпусом повинен бути транспортний просвіт не менше 250 мм. Довжину обмежувальних ланцюгів регулюють так, щоб корці нижніх поздовжніх тяг мали бічне дотик не більше 20 мм в обидва боки. При оранці обмежувальні ланцюги послаблюють.

   При навішуванні плуга на колісний трактор типу МТЗ довжина лівого розкосу повинна бути постійною і рівною 515 мм.

   Горизонтальність рами плуга в поперечній площині регулюють зміною довжини правого розкосу. З поздовжніми тягами навішування розкоси з'єднують болтами, що вставляються в круглі отвори розкосів.

   Налаштування агрегату на. задані умови роботи зводиться в основному до попередньої установки на глибину оранки.

   Навісний плуг встановлюють на задану глибину оранки в наступному порядку.

   1. Плуг, накладених на трактор, встановлюють на рівну площадку так, щоб всі корпуси упиралися в неї шкарпетками лемешів і п'ятами польових дощок.

   2. Змінюючи довжину верхньої тяги навіски трактора і розкосів, розміщують раму плуга паралельно майданчику.

   3. Під опорна колесо ставлять підкладки, висота яких відповідає заданій глибині оранки, зменшеної на глибину занурення колеса в грунт (2-3 см).

   4. Для першого проходу плуга на полі правий розкіс навішування трактора вкорочують так, щоб перший корпус орав на половину заданої глибини. На другому проході плуга правим розкосом усувають перекіс рами в поперечно-вертикальній площині.

   5. В процесі робіт глибину оранки регулюють перестановкою опорного колеса гвинтовим механізмом.

   При роботі з навісним трехкорпусние плугом праві колеса трактора йдуть по борозні, а ліві -по полю, т. Е. Вище правих на відстань, рівну глибині оранки. Для установки такого плуга на задану глибину перед виїздом в поле надходять так. На рівну площадку кладуть дерев'яний брус товщиною, рівній глибині оранки, і обережно наїжджають лівими колесами трактора на цей брус. Потім опускають плуг до зіткнення корпусів з майданчиком. У такому похилому положенні трактора регулюють положення плуга в горизонтальній і вертикальній площинах. Діючи гвинтами правого розкосу і верхнього тяги навісного пристрою, домагаються горизонтального розташування рами плуга в поперечному і поздовжньому напрямках. Потім перевіряють стан осі підвіски плуга щодо поздовжньої осі трактора.

   Слід мати на увазі, що остаточна установка і регулювання плуга на задану глибину оранки і по ширині захоплення проводяться в поле в процесі пріпашкі плуга на перших борознах.

   Причіпний плуг налаштовують на задану глибину оранки в наступному порядку.

   1. Встановлюють плуг на рівну площадку і опускають корпусу в робоче положення.

   2. Піднімають домкратом раму плуга біля польового колеса і під нього підкладають бруски висотою, рівній глибині оранки, зменшеної на глибину колії польового колеса (2-3 см).

   3. штурвалом польового колеса вирівнюють раму плуга.

   4. Піднімають домкратом раму плуга біля Бороздни колеса і під нього підкладають бруски висотою, яка дорівнює половині глибини оранки.

   5. штурвалом Бороздни колеса вирівнюють раму плуга.

   6. Піднімають раму плуга біля заднього колеса і під польову дошку заднього корпусу кладуть брусок висотою 15-2 см. Потім вирівнюють раму плуга механізмом заднього колеса.

   7. Піднімають робочі органи плуга в транспортне положення, переїжджають на поле і роблять перший прохід.

   8. На другому проході Бороздни колесо штурвалом опускають так, щоб воно було на рівні опорної площини корпусів.

   Слід мати на увазі, що стійка робота (без перекосів в горизонтальній і вертикальній площинах) причіпного плуга на заданій глибині з конструктивною шириною захвату залежить (при правильній .установке коліс) від положення причепа. Якщо плуг тягне вліво і передній корпус при цьому захоплює пласт ширше, ніж інші корпуси, треба причіп пересунути вліво щодо рами плуга.

   Якщо плуг відхиляється вправо і передній корпус відрізає пласт вже, ніж інші корпуси, то причіп переміщують вправо щодо рами плуга.

   Коли передні корпусу орють глибше задніх і польове колесо сильно вдавлюється в грунт, необхідно опустити причіп в наступне отвір на вигнутих гряділях рами. Якщо плуг перекошений і передні корпусу працюють із захопленням дрібніше задніх, причіп переставляють вгору.

   Стійкого ходу навісного плуга по глибині домагаються регулюванням верхньої тяги і правого розкосу навішування .трактора. якщо передні корпусу орють дрібніше задніх, то вкорочують верхню тягу.

   Поперечний перекіс рами усувають зміною довжини правого розкосу.

   Контроль якості оранки. Хороша якість оранки характеризується витриманістю заданої глибини обробки, високим ступенем обороту пласта, повнотою закладення рослинних залишків і добрив, а також відсутністю огріхів і Недорезов пласта.

   Глибину оранки перевіряють бороздомером або лінійкою під час роботи у відкритій борозні, а також на зораному загоні (по діагоналі загону) шляхом занурення в вирівняний зораний шар дерев'яного або сталевого стрижня до дна борозни.

   Щоб отримати середню глибину обробки, зазвичай рекомендується зробити не менше 20 замірів в різних місцях і обчислити середню глибину, яку порівнюють із заданою. При перевірці глибини оранки по вже зораному загону враховують вспушенй грунту, яку в період відсутності дощів приймають близько 20%, і відповідно зменшують обчислену середню глибину.

   Інші показники якості оранки (оборот пласта, закладення рослинних залишків, наявність огріхів і Недорезов пласта) перевіряють під час роботи оглядом зораного поля по діагоналі.

   Виявлені недоліки усувають на місці відповідним регулюванням і настроюванням орного агрегату.

   Різновиди конструкцій плугів. Розглянемо особливості деяких плугів загального призначення.

   Уніфіковані плуги ПЛ. Все плуги, що входять в це сімейство, мають безгрядільние плоскі рами трикутної форми (рис. 46), зварені з низьколегованих пустотілих профілів прямокутного перетину. Стійки корпусів сталеві, штамповані (рис. 2 б) зі змінними штампозварні черевиками. Черевик на стійку встановлюється відповідно до типу корпусу. До плугів ПЛ передбачені корпусу шести різних типів: культурні 'для старопахотних земель; полувінтовие для цілинних і перелогових земель; швидкісні для роботи на швидкостях до 9 км /год; вирізні для поглиблення орного шару; для безвідвальної оранки та почвоуглубітелямі. Така кількість змінних робочих органів робить плуги ПЛ універсальними, призначеними для роботи в різних умовах.

   Колеса плугів змонтовані на конічних підшипниках з поліпшеною пилу. Частина плугів випускається з пневматичними колесами.

   Дискові ножі встановлені в кулькових підшипниках одноразової мастила. Плуги забезпечені пристосуванням для навішення зубових борін, призначених для одночасного з оранкою боронування грунту.

   Плуги для грунтів, засмічених камінням. Навісний чотирикорпусний плуг ПКС -4-35 З самозаглубляющіміся корпусами навішується на трактор класу 30 кН. Кожен корпус забезпечений автоматичним пристроєм (рис. 12 а), яке дозволяє при наїзді на камінь обійти його і під дією сили тяги трактора знову заглибитися в грунт.

   Плуг складається з зварної рами (рис. 126) коробчатого перетину, до якої шарнірно кріпляться чотири корпуси. корпус є гряділь з встановленими на ньому лемешем, відвалом і углоснимом. До верхнього кулаку гряділя кріпиться тяга розподільного механізму, що складається з поздовжніх тяг, поперечних важелів і штовхає штанги. Штовхає штанга з'єднана з верхнім кулаком нижньої навіски, яка представляє собою вісь з привареними до неї верхнім поворотним важелем і двома нижніми важелями з пальцями. На пальці надягають шарніри поздовжніх тяг навіски трактора. Верхня тяга навішування трактора з'єднується з верхньою навішуванням 6 плуга, яка виконана у вигляді трикутної стійки і ламаються тяги.

   Працює запобіжний механізм наступним чином. Якщо на всіх корпусах плуга реакції грунту однакові або змінюються в незначних межах, то всі корпуси силою тяги трактора через нижню навішення, що штовхає штангу і розподільний механізм притиснуті до опор рами, і плуг працює на заданій глибині. Якщо один з корпусів зустрічається з каменем, то зусилля на цьому корпусі різко зростає, і він, повернувшись щодо рами, обходить камінь, а потім знову заглиблюється (рис. 12 а). Нехай, наприклад, корпус (рис. 126) уперся в камінь і обходить його. При цьому верхній кулак А гряділя переміщається вперед і тягне за поперечний важіль BD, який повертається навколо точки D. Точка С важеля переміщається вперед і тягне за собою другий поперечний важіль ЕМ. Останній, повернувшись навколо точки Е, пересуває вперед штовхає штангу, яка повертає вісь нижньої навішування. Але так як пальці не можуть відійти назад, то весь плуг присувається ближче до трактора. Як тільки корпус обійде камінь, сила тяги трактора поверне всі важелі в початкове положення, і корпус знову притулиться до опори рами.

   

   Мал. 12. Плуг ПКС -4-35 Для грунтів, засмічених камінням:
   а - схема роботи; б-загальний вигляд: 1 - рама; 2 -корпус; 3 - колеса; 4 - нижня навішування; 5 гряділь; 6 «-верхня навішування; 7 -толкающая штанга; 8 - палець.

   Глибина оранки плуга регулюється перестановкою двох опорних коліс відносно рами. Якщо корпусу плуга при оранці без каменів не притискаються до опор рами, то штовхає штангу подовжують. Для цього в ній передбачений нарізний з'єднання.

   Лемеші плуга мають приварені щоки. У плугів останніх випусків встановлені лемеші з висувними самозаточуються долотами.

   Навісний трьохкорпусний плуг ПК.С-3-35 призначений для тих же цілей, що і плуг ПКС -4-35 Але дещо відрізняється конструкцією розподільного механізму. Плуг агрегатується з тракторами класу тяги 14 кН.

   Навісний оборотний двокорпусний плуг ПОН -2-30 Призначений для оранки без розвальний борозен і звальних гребенів грунтів, що не засмічених камінням. Цим плугом можна починати оранку з будь-якого краю поля, не розбиваючи його на загони, і без холостих проходів. Гладка оранка сприяє кращому використанню площі поля, покращує умови роботи всіх наступних машин.

   Плуг ПОН -2-ЗО забезпечений двома правооборачівающімі і двома левооборачівающімі корпусами з передплужниками, двома дисковими ножами, встановленими перед останніми корпусами, і одним опорним колесом, яким регулюють глибину оранки.

   При русі агрегату в одному напрямку працюють правооборачівающіе корпусу; після повороту плуга - левооборачівающіе корпусу. Поворот корпусів з рамою відбувається навколо поздовжньої осі плуга. Поворотний пристрій складається з гідроциліндра і зубчастого сектора з зубчастим колесом.

   При висуванні штока з гідроциліндра зубчастий сектор повертає колесо на 05 обороту, що досить для повороту рами і включення в роботу тих чи інших корпусів. Ширина захоплення плуга 06 м; агрегатується з тракторами класу тяги 9 кН. Крім двухкорпусного оборотного плуга, для гладкої оранки випускаються однокорпусний ПОН -30 І трьохкорпусний ПОН -3-40 Плуги.

   Садовий гідрофікований плуг ПСГ -3-30А, Призначений для оранки грунту між рядами дерев в садах на глибину до 25 см. Агрегатується він з тракторами класу тяги 14 кН. Плуг причіпний, трьохкорпусний з передплужниками; перед останнім корпусом встановлений дискової ніж. Рама плуга гряділь-ва, зібрана на болтах. На рамі встановлюється брус жорсткості. Для перекладу плуга з робочого положення в транспортне використовується гидроцилиндр.

   Відмінність садових плугів і, зокрема, плуга ПСГ -З-. ЗОА від плугів загального призначення полягає в конструкції причепа. Садовий плуг повинен наближатися до стовбурів дерев, в той час як трактор повинен йти посередині ряду, щоб не пошкодити крону. Тому в садових плугів роблять причепи спеціальної конструкції, які дозволяють зміщувати плуг щодо трактора.