Як правильно Рози чи троянди?

РО́ЗА, и, жін. 1. Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда.

Скільки є видів троянд?

Відомо близько 300—400 видів дикої троянди. Рослини зазвичай мають форму куща або ліани. У класичному зображенні троянда має 32 пелюстки, звідси назва роза (троянда) вітрів. Відомо близько 6 000 сортів, що їх отримано шляхом гібридизації й відбору (за іншими даними, тепер налічують понад 14 тисяч сортів троянд).

Де люди використовують троянди?

Троянди широко використовуються в озелененні, ландшафтному дизайні, при формуванні бордюрів і міксбордерів. Вони добре виглядають як в одиночних, так і в групових посадках. Крім декоративних властивостей у троянд є і цілющі.

Класифікація троянд за групами

У результаті багатовікового селекційного процесу вони настільки відхилилися від вихідних форм, що робити висновки про їх видову приналежність дуже важко.

Фахівці намагаються це робити, для чого і створюють різні класифікації – ділять сорти на садові групи. В основу підрозділу береться походження сортів, а також їх декоративні та біологічні особливості. Це дає можливість судити про переваги того чи іншого сорту, варіанти його використання, особливості агротехніки. Класифікацій багато, що пов’язано з різницею завдань, що стоять при їх складанні. Але фахівці вважають, що орієнтуватися треба насамперед на офіційну міжнародну класифікацію.

За цією класифікацією все розмаїття троянд ділиться насамперед на три розділи – дикорослі, старі та сучасні садові з підрозділом на групи:

I. Дикорослі, або видові троянди (Wild Roses, або Species). Поділяються на плетисті і неплетисті, після чого йдуть самі види. Це троянди з одноразовим, але тривалим цвітінням.

ІІ. Старі садові троянди (Old Garden Roses). Це групи: Альба, Айрширські, Бурбонські, Бурсолт, Центифольні, Дамаські, Китайські (Бенгальські), Галльські, Ремонтантні, Семпервіренс, Мохові, Нуазетові, Чайні – Tea та деякі інші. Всі вони культивувалися до виведення в 1867 першого сорту чайно-гібридної троянди Ля Франс.

ІІІ. Сучасні садові троянди (Modern Garden Roses). Сюди відносяться всі групи, що з'явилися після виведення сорту Ля Франс – гібриду між ремонтантним (Мадам Віктор Вердьє) та чайним (Мадам Браві) сортами, який відкрив принципово нову групу чайно-гібридних троянд. Успіх цих сортів виявився воістину надзвичайно гучним, і вони незабаром потіснили всі сорти, що існували до них.

Як гібриди між ремонтантними, тобто повторно квітучими і неперевершеними за колористикою чайними трояндами, сорти цієї групи поєднують у собі найвищі характеристики квітки – форму, розмір, махровість, запах, розмаїття забарвлення, є навіть зелені), з дійсно безперервним цвітінням.

Виведені наприкінці ХIХ століття від схрещування троянди багатоквіткової з китайською. Це низькорослі сильно розгалужені чагарники. Квітки дрібні, іноді запашні, від немахрових до сильномахрових, рожевого та червоного, рідше білого кольору. Цвітіння їх дуже рясне і продовжується до пізньої осені. Ці троянди більш зимостійкі, ніж чайно-гібридні, вони стійкі до грибкових захворювань. Зазвичай використовуються в інтер'єрах приміщень в культурі вирощування у горщиках.

Гибриди поліантових і чайно-гібридних сортів. Характеризуються розмаїттям барв, за яскравістю яких іноді перевершують навіть чайно-гібридні сорти. Квітки їх дрібніші, ніж у чайно-гібридних, але зате кожен пагін закінчується не однією квіткою, а цілим букетом, та і цвітіння у них рясніше і більш довготривале. Виділяються зимостійкостю і стійкістю до хвороб. Дуже різноманітні за висотою: від низьких, типу бордюрних сортів (40 см) до високих (100 см). В озелененні їм належить перше місце.

• Троянди Шраб (Shrub, скор. S), або Модерн Шраб (Modern Shrub, Roses).

• Міні-флора, або Патио (Mini Flora, або Patio).

Офіційно цю групу визнано порівняно недавно. Густі, компактні, низькорослі кущики висотою 45-55 см займають проміжне положення між мініатюрними та трояндами флорибунда. Цвітуть рясно і майже безперервно. Використовуються для бордюрів та культури вирощування у горщиках.

Це відносно нова група троянд. З’явилася дана група лише у другій половині 20-го століття і вже встигла полюбитись квітникарам з усього світу. Також їх називають патіо-трояндами. Група спрей відокремилася від групи троянд флорибунда. Вони представлені невисокими компактними кущиками. Середня висота — близько 50 см. Хоча можуть виростати і до 90 см. На одній гілці може розкриватися близько 15 бутонів. Самі квіти можуть бути як великими, так і не дуже.

З’явилися у нас порівняно недавно. Вони, як і плетисті троянди, утворюють довгі пагони, але використовуються як ґрунтопокривні рослини. У них дрібні (2-5 см у діаметрі) махрові або немахрові квітки, зібрані в кисті. Є багато різних сортів висотою від 60 до 100 см. Дана група троянд, що відзначається підвищеною стійкістю до несприятливих умов зростання і високою здатністю до пагоноутворення. Кущі дуже густі, проте не потребують щорічної обрізки. Цвітіння тривале, у деяких сортів безперервне.

Класифікація троянд досить складне завдання, дуже важко одночасно врахувати різні характеристики троянд: походження, зовнішній вигляд усієї рослини, характер цвітіння та особливості догляду. Іноді у різних джерелах один і той же сорт можна зустріти у різних групах. Це залежить від того, яку характеристику взяли за основу класифікації даного сорту.

Тут наведено найпопулярнішу класифікацію троянд, яка допоможе визначити, який саме клас троянд підійде Вам для втілення Ваших ідей!

Опис та характеристика рослини троянда

Ця рослина здавна вважалося об’єктом захоплення і поклоніння. Не дарма саме її вибрали як символ кохання. Перші згадки про троянду можна зустріти ще в переказах стародавніх індусів. Легенди про прекрасні квіти зустрічаються і в літописах Стародавнього Ірану.

За переказами чарівну білу Троянду з дуже гострими шипами створив сам Аллах. Вона повинна була стати володаркою квітів замість чудового, але вже дуже ледачого Лотоса. Сьогодні ця рослина може стати справжньою окрасою вашого саду.

Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання ефірної олії; з пелюстків деяких троянд варять конфітури і готують напій. Троянди розводять майже у всіх країнах. Щороку з'являються все нові сорти, і багато з них стають всесвітньо відомими.

Цілющі властивості троянди були відомі з античних часів. Проте в наш час[коли?] західна медицина мало використовує троянду, у той час як на Сході ставлення до неї не змінилося. У середньовіччя трояндою лікували величезну кількість захворювань: порушення менструального циклу, головний біль, шлункові розлади, застійні явища в печінці, лихоманку (чуму), очні інфекції та шкірні захворювання.

В Україні велику колекцію троянд зібрано в Нікітському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Ботанічному саду АН УРСР (Київ). В Україні поширені декоративні сорти троянд: ремонтантні (Нікітська рожева, Українка, Катерина, Фрау Карл Дружкі, Ульріх Бруннер), чайно-гібридні (Веснянка, Наталка, Червона Україна, Фрейбурґ 2), пернеціянські (Вільгельм Кордес, Кабардинка, Віль де Парі), поліянтові (Зоя Космодем'янська, Ґлорія Мунді, Кучерява), чайні (Артек, Маруся, Переможець, Батьківщина), виткі (Рубін, Ексцельза, Нью-Давн, Біла Дороті) та ін. Етероолійна (з високим вмістом ефірних олій) троянда, представлена двома видами: трояндою дамаською і трояндою французькою. Урожайність квіток троянд 50 центнерів з га, площа насаджень (за часів СРСР): в УРСР близько 2 000 га (в усьому СРСР близько 4 600), головним чином в Кримській, Запорізькій і Одеській областях; на Кубані та на Чорноморському узбережжі.

Будова рослини

Листя більшості видів троянд 5-15 сантиметрів завдовжки, перисті. Листя, як правило, має зубчасті краї, і часто кілька шипів на нижній частині.

Плоди троянди мають ягідноподібну структуру, та мають загальну назву шипшина. Різновиди троянд, які мають широко відкриті квітки, привабливі для запилення бджіл і інших комах, отже більш схильні до підвищеної «врожайності». Проте більшість культурно-декоративних сортів мають таку щільність бутонів, що вони не забезпечують доступ для комах, отже запилення не відбувається. Більшість різновидів троянди має червоні плоди, але деякі (наприклад pimpinellifolia) мають темно-пурпурові, навіть чорні шипшини. Кожну «ягоду» оточує зовнішній м'ясистий шар, який містить від 5 до 160 насінин, які оточені тонкими, але жорсткими «волосинами». Трояндові плоди деяких сортів (Шипшина собача) дуже багаті вітаміном C, напевно найнасиченіші цим вітаміном серед будь-яких рослин.

Біологічна класифікація

троянда - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується