Яка рослина схожа на борщівник?

За всіма енциклопедичними ознаками ця велетенська рослина дуже схожа на борщівник Сосновського, тому є вкрай небезпечною для здоров'я людини. Наразі бур'ян уже відцвів і на його стовбурах під пекучим сонцем дозріває багато насіння, котре за кілька днів вітер рознесе на велику відстань.

Як боротися з борщівником в домашніх умовах?

Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати — рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки (на 10-15 см нижче рівня поверхні ґрунту). Якщо зрубати вище — на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.

Що допомагає від опіку борщівником?

Перша допомога при опіку борщівником: промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною; обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження); обробити шкіру «Пантенолом» або іншим засобом від опіків; невеликі пухирі краще не чіпати.

Борщівник Сосновського: чим небезпечна ця рослина і як лікувати опіки

На території міста поширився бур’ян, так званий борщовик Сосновського. Росте він обабіч річок, доріг, лісосмуг та полів, поблизу дачних ділянок. Листя та інші частини стебла борщовика Сосновського можуть викликати небезпечні опіки.Борщовик - отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Коли сік потрапляє на шкіру, то через декілька годин, а то й днів вона червоніє. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями.

Особливо небезпечно, якщо уражені рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти. Кущі борщовика можуть довго рости на одному місці. Отруйна рослина має круглий і товстий корінь, який важко висмикнути або викопати. Важливо "квітку-шапку" скосити, намагаючись триматися якомога далі від рослини. Щоб сік не потрапив на руки, необхідно натягнути гумові рукавички. Найкращий результат можна отримати, якщо обробити бур’ян при формуванні першої розетки листя раундапом. Якщо ж взялися за боротьбу з цією рослиною в середині вегетації, то краще її скосити, а гербіцидом обробити листя та стебла, що залишилися.

При опіках борщовиком рекомендується густо намилити уражене місце господарським милом і змити лосьйоном, що містить спирт. У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей. До того ж розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення. Як при будь-якому запаленні, полегшення принесуть холодні компреси або прикладання льоду до уражених місць.

Відріжте лист алое, вийміть з нього ложкою м'якуш і нанесіть її на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом. Готові препарати алое у вигляді гелів придатні для цієї мети тільки в тому випадку, якщо вони виготовлені з натуральної м'якоті рослини.

Зірвіть декілька листків звичайного садового бур'яну — подорожнику, промийте їх, пропарте і, дещо остудивши, нанесіть припарку на уражену ділянку шкіри. В подорожнику міститься аллантоїн — сполучення з протизапальними і антибактеріальними властивостями.

У пральній машині при помірній температурі періть одяг, в якому ви гуляли по чагарниках борщовику. Це убереже вас від поширювання висипу, що зудить, по всьому тілу. Обполосніть водою взуття. Якщо ви «спілкувалися» з борщовиком у взутті, що виготовлено з тканини, його також варто прати.

Щоб підсушити пухирі, що проступили на шкірі, і угамувати свербіння, зробіть оцтовий компрес. Змішайте півстакана столового оцту і півтори склянки води. Остудіть суміш в холодильнику. Коли свербіння стане нестерпним, змочіть клаптик тканини цим розчином і прикладіть його до місця, що зудить.

Змочіть водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладіть його до шкіри, що зудить. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин.

Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте штани і сорочку з довгими рукавами.

Борщівни́к Сосно́вського

Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) — багаторічна рослина родини Apiaceae, до 3—5 метрів висоти, товщина стебла — до 10 сантиметрів, з 2-5-річним циклом розвитку. З центральної її бруньки на 3-5, рідше — на 2-3 році життя утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується головним чином насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища. Рослина багата на фітоактивні сполуки, тому навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків. Через 1—2 дні пошкоджена поверхня тіла досягає декількох сантиметрів, важко гоїться, загострює появу інших шкірних захворювань. Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично проводити заходи по перешкоджанню його поширення: випас — молоді листки рослини поїдають вівці та корови; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8-12 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини.

Батьківщиною борщівника Сосновського є Кавказ. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як жодна з традиційних. Також борщівник Сосновського є прекрасним медоносом. Але виявилося, що він має токсичний сік, який викликає важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос — після цього отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його розведення довелося відмовитися. Але було вже пізно. Борщівник Сосновського чудово почувався і без особливого догляду. Рослина легко дичавіла, розсівалась насінням. І нині її отруйні зарості стали звичним явищем в Україні.

Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік вам гарантований. Реакція в результаті опіку починається не відразу, а через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені світлою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, доволі глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. Найсильніші опіки борщівник спричиняє при контакті з вологою шкірою в сонячні дні.

При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, піднімається температура. Борщівник Сосновського викликає і алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.

Якщо на шкіру потрапив сік борщівника, слід серветкою чи хустинкою акуратно його увібрати й закрити уражене місце від світла щільною тканиною. Ушкоджене місце треба ретельно промити спиртом або водою з милом, не можна допускати контакту із сонячним світлом.

Зважаючи на те, що ця рослина таїть небезпеку для здоров’я людини, особливо дітей, які не можуть з усією відповідальністю оцінити ситуацію чи зорієнтуватися в ній, важливо систематично проводити заходи, які перешкоджали б поширенню борщівника, вести боротьбу з ним. У населених пунктах навесні на початку відростання рослин треба зрізувати основні корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово скошувати листя, що відростає, до початку цвітіння. Квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалити, бо насіння дозріває навіть тоді, коли трава скошена.

Найефективніший засіб боротьби — хімічний, його слід застосовувати навесні. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме — препаратами гліфосатної групи: раундапом у суміші з дикамбою та його аналогами.

Боротьба у вегетаційний період полягає в скошуванні, після чого треба обробити гербіцидом листя, що лишилось, додатково залити рослини розчином препарату (в порожнину трубки стебла). Норма витрати рідини — 120 мл на 10 літрів води. Якщо треба знищити борщівник серед городу, подбайте, аби не пошкодити культурні рослини.

Зважаючи на те, що борщівник Сосновського спричиняє опіки при контакті з людиною, всі роботи з його знищення слід проводити в захисному одязі.

Борщівник СОСНОВСЬКОГО: чого варто остерігатися і як з ним боротися!

Борщівник Сосновського — багаторічна рослина родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло, великі перисті листки. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори з території і не дає їм розвиватись, повністю займає свій ареал зростання. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Насіння борщівника розноситься вітром і водою, а також будь-яким видом транспорту, людьми та тваринами (волосся, одяг, шерсть). Борщівник мігрує Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Якщо не вжити невідкладних заходів, то за десяток років він перетвориться на стихійне лихо №1.

Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік гарантований. Підступність борщівника в тому, що, на відміну від кропиви, яка жалить одразу, реакція в результаті опіку проявляється через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені прозорою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, підвищується температура. Борщівник Сосновського викликає й алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.

Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть. Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, ґрунт під ним оголюється, зазнає змиву. Так відбувається процес блокування вихідного біоценозу і формування нового.

Одна рослина борщівника Сосновського дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років!

ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області нагадує, що рослина є надзвичайно небезпечною. Будьте обачними, проходячи повз вогнища борщівника Сосновського, а також уникайте контактів та потрапляння його на шкіру.

Якщо ж ви, знищуєте борщівник, пам’ятайте, що потрібно одягнути одяг, який буде максимально закритий (штани, сведер на довгий рукав), закритого типу взуття, а також рекомендуємо користуватися захисними окулярами та маскою для обличчя. У разі прямого контакту зі шкірою та виникнення опіків негайно звертайтеся до лікаря.

Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню. Це стосується систематичного скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, випасання худоби (молоді листки поїдають вівці та корови). Найефективніший засіб боротьби — хімічний. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме - препаратами гліфосатної групи, наприклад, раундапом.

Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли він скошений. А лише одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років!

Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України, знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області