зуби їжака

Зуби їжака

Зуби їжака дрібні і гострі, на верхній щелепі розташовано 20 зубів, на нижній — 16.6 груд. 2018 р.

Скільки є видів їжаків?

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Комахоїдні (Insectivora), родина — Їжакові (Erinaceidae). У природі розселені практично по всій земній кулі, (крім Австралії та Америки). Існує сімнадцять видів їжаків. Кеш

Скільки днів спить їжак?

Насправді зазвичай їжак спить 3-4 години поспіль, а потім пробуджується і 2-3 години не спить.

Їжак: його звички, місця проживання, харчування ... По зоологічній класифікації їжаки відносяться до хордових ссавців, загону їжакоподібних, родини їжакових. Довжина їжака в залежності від його виду становить від 10 до 44 см. Також і вагу їжака може бути від 300 грам до 1,5 кілограм. Є у цього звірка і хвіст, хвіст їжака … See more

Їжакові

Їжакові [1] [2] , їжакуваті [3] (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини — їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 10 родів та 26 сучасних видів [4] .

Зміст

Викопні їжакові [ ред. | ред. код ]

Найбільш ранній викопний матеріал відомий від палеоцену для Північної Америки, Еоцену для Європи та Азії, раннього міоцену для Африки.

Біологічні характеристики [ ред. | ред. код ]

Розміри їжакових варіюють від розмірів миші до розмірів невеликого кроля. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1,5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснюють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.

Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. Виличні дуги повні. Зубна формула: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону.

Спосіб життя [ ред. | ред. код ]

Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Вони живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі та на о. Борнео.

Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.

На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).

На їжаків не діє отрута багатьох змій.

Розмноження [ ред. | ред. код ]

Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можливо до двох періодів вагітності.

Класифікація [ ред. | ред. код ]

Підродина Їжаки (Erinaceinae) [ ред. | ред. код ]

Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.

Atelerix [ ред. | ред. код ]

Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:

Їжак алжирський (Atelerix algirus) Їжак південно-африканський (Atelerix frontalis) Їжак сомалійський (Atelerix sclateri) Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

Erinaceus [ ред. | ред. код ]

Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.

Їжак європейський (Erinaceus europaeus) Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus) Їжак південний (Erinaceus concolor) Їжак амурський (Erinaceus amurensis)

Їжачок (Hemiechinus) [ ред. | ред. код ]

Їжачок, або "вухаті їжаки" — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.

Paraechinus [ ред. | ред. код ]

Їжак ефіопський або пустельний (Paraechinus aethiopicus) Їжак індійський (Paraechinus micropus) Їжак довгоголковий (Paraechinus hypomelas) Їжак голочеревий (Paraechinus nudiventris)

Mesechinus [ ред. | ред. код ]

Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 4 видів:

Підродина Гімнури (Galericinae) [ ред. | ред. код ]

рід Echinosorex — Гімнура, або «місячний пацюк» Налічує 1 вид:

Гімнура велика (Echinosorex gymnura)

Hylomys megalotis (Гімнур довговухий)
Hylomys parvus (Гімнур карликовий)
Hylomys suillus (Гімнур довгомордий)

Neohylomys hainanensis

Neotetracus sinensis (Землерийний їжак)

Podogymnura truei
Podogymnura aureospinula

Примітки [ ред. | ред. код ]

↑Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 172.
↑ Їжак // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 256.
↑Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
↑Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020 . Процитовано 16.02.2022 . (англ.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 242. — ISBN 0763762997.
Mammal Species of the World, 3rd edition[Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]