Як називаються зони кореня?

Від кінчика до основи кореня розрізняють чохлик, зони поділу, розтягу, всмоктування (кореневих волосків), провідна зона.

Що відбувається у зоні поділу кореня?

Корінь ділиться на кілька ділянок, таких як: зона поділу — в цьому відділі клітини ростуть і розтягуються особливо швидко, що забезпечує швидкий ріст у довжину; зона всмоктування (всисна) — від цієї зони відходять маленькі корінці (вирости клітин), що зумовлює більшу площу поглинання води і розчинених в ній мінеральних ...

Яка тканина розташована в зоні поділу кореня?

Зона подiлу – вкрита кореневим чохликом. Ця дiлянка побудована з клiтин твiрної тканини, якi постiйно дiляться та забезпечують верхiвковий рiст кореня. Кеш

Зони кореня - Біологія: рослини, гриби та лишайники I. Кореневий чохлик – утворення, яке вкриває зону поділу, захищає її вiд механiчних впливiв i сприяє просуванню кореня вглиб субстрату. Клiтини кореневого чохлика регулярно злущуються та замiнюються на новi. II. Зона подiлу – вкрита кореневим …

Конспект уроку. Корінь. 6 лас

конспект уроку біологія 6 клас. Тема: " Корінь. Будова і функції"Мета уроку: розглянути особливості внутрішньої та зовнішньої будови кореня та розкрити взаємозв’язок будови і виконуваних функцій окремих зон кореня в цілому; поглибити знання учнів про ґрунт як джерело поживних речовин для рослини; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів. Цілі: з’ясувати особливості будови кореня як вегетативного органа рослин; ознайомити учнів з його будовою; удосконалювати навички роботи з гербарієм рослин; формувати вміння визначати кореневі системи за їх зовнішньою будовою; розвивати критичне мислення, спостережливість, вміння роботи з натуральними об’єктами; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології. Очікуваний результат: визначає значення термінів, розрізняє види коренів та кореневих систем, відтворює схему типи коренів, аналізує інформацію, встановлює логічні зв’язки, застосовує набуті теоретичні знання на практиці. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Основні терміни та поняття: корінь, коренева система, головний, бічний, додатковий корені, кореневий чохлик, зони кореня органічні добрива, мінеральне живлення, добрива Обладнання: презентація «Корінь, його будова», зошити, підручник, плакат «Рука бажань», картка – завдань, мультимедійна дошка, лайки, мікроскоп, готові препарати

Тема: к орінь, будова і функції.

Мета уроку: розглянути особливості внутрішньої та зовнішньої будови кореня та розкрити взаємозв’язок будови і виконуваних функцій окремих зон кореня в цілому; поглибити знання учнів про ґрунт як джерело поживних речовин для рослини; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Цілі: з’ясувати особливості будови кореня як вегетативного органа рослин; ознайомити учнів з його будовою; удосконалювати навички роботи з гербарієм рослин; формувати вміння визначати кореневі системи за їх зовнішньою будовою; розвивати критичне мислення, спостережливість, вміння роботи з натуральними об’єктами; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.

Очікуваний результат : визначає значення термінів, розрізняє види коренів та кореневих систем, відтворює схему типи коренів, аналізує інформацію, встановлює логічні зв’язки, застосовує набуті теоретичні знання на практиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: корінь, коренева система, головний, бічний, додатковий корені, кореневий чохлик, зони кореня органічні добрива, мінеральне живлення, добрива

Обладнання: презентація «Корінь, його будова», зошити, підручник, плакат «Рука бажань», картка – завдань, мультимедійна дошка, лайки, мікроскоп, готові препарати

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опор ­ них знань учнів.

Фронтальне опитування. За відповідь учень отримує лайк

Які типи тканин Ви знаєте?

Квітка, плід і насінина – це…?

З яких тканин складається організм рослини?

Які тканини забезпечують опору рослині?

Які тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних коливань, надмірного сонячного освітлення?

Що зумовлює ріст рослини упродовж усього її життя?

Які тканини забезпечують транспортування речовин в організмі рослини?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Розв’язування проблемного завдання

- У пустелях денна температура піднімається до 80 градусів, уночі бувають приморозки, грунт сухий і сольовий. Який орган рослини допомагає вижити за таких умов? (Корінь)

Повідомлення теми, мети уроку.

4. Засвоєння нового матеріалу.

1. Зони кореня, їх функції.

Розповідь учителя з використанням мультимедійної дошки. Презинтаційний матеріал

Як ви гадаєте, чому рослина не може жити без кореня? Коли дме сильний вітер, спробуйте втримати парасольку за ручку. Важко! Яка ж сила потрібна, щоб дуб чи липа з товстими стовбурами і гілками втримались на місці під час бурі. Сил а могутнього велетня! Цією силою володіють корені. Мов сталеві канати, вони натягнуті в різні боки й утримують рослину.

Запитання до учнів:

— А які ще функції може виконувати корінь?

( Учитель заслуховує відповіді учнів і узагальнює їх. )

Корінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, Розповідь учителя

Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження.

1 — головний корінь ; 2 — додаткові корені ; 3 — бічні корені

Паралельно з ростом на ньому з’являються бічні корені першого порядку, які, у свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів, у рослин утворюються й додаткові корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.

Складання опорної схеми з використанням методу «хештег»

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшника, пшениці та інших рослин. На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову, і в них можна виділити такі зони: зона поділу з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Зона поділу займає верхівку кореня завдовжки 2–3 мм. Це зона клітин, які активно діляться, меристема кореня. Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини.

Зона поділу вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування кореня в ґрунті. Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чохлик.

Запитання для обговорення:

— Як ви вважаєте, чи є кореневий чохлик у водяних рослин? (Відсутній.)

Це цікаво

У деяких водяних рослин, наприклад у ряски, замість кореневого чохлика є спеціальна кишенька, яка надійно захищає кінчик кореня від вимивання водою.

Розповідь учителя

Зона поділу

З клітин верхівкової твipнoї тканини у зоні поділу (2-3 мм) утворюється решта клітин, з яких складається корінь. Клітини зони поділу дуже дрібні, вони постійно діляться , і також вони наймолодші за віком

У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають циліндричними. У них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Цьому сприяють «якірні» властивості кореневих волосків наступної зони кореня. Ця зона також невелика — усього кілька міліметрів. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися і у всисній зоні повністю перетворюються на судини та інші види клітин кореня.

Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до
1–6 см) характеризується наявністю кореневих волосків — видовжених на 0,2–1,0 см виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій кількості волосків (кілька сотень на 1 мм 2 ) у рослин всисна поверхня збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної частини в 130 разів і становити 100 000 м 2 на 1 га.

Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10–20 діб, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих волосків.

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому ґрунті вони розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. Коли вологи багато, вони не розвиваються зовсім. У болотяних або водяних рослин кореневих волосків зазвичай не буває, проте вони утворюються, коли ці рослини переходять на ґрунтові умови зростання. В епіфітних рослин, які мають повітряні корені, кореневі волоски розвиваються тільки тоді, коли корінь стикається з твердим субстратом. У деяких рослин роль кореневих волосків виконують гіфи гриба, з якими вони вступають у симбіоз.

Провідна зона , або зона бічних коренів (зона галуження), становить більшу частину кореня, вона розміщена над кореневими волосками і досягає кореневої шийки (місця переходу кореня в стебло). У цій зоні утворюються провідні судини і бічні корені. Провідна зона — це посередник між всисною зоною кореня і надземною частиною рослин.

Самостійна робота учнів, заповнення таблиці (Об’єднання в групи)

Зони кореня

Зона кореня

Якими тканинами утворена