Навіщо тваринам живлення?

Живлення – це забезпечення організму поживними речовинами. Завдяки живленню тварина росте й підтримує свою життєдіяльність. В організмі тварини корм переробляється. Речовини, з яких складається корм, перетворюються на речовини, потрібні організму.

Який спосіб живлення характерний для тварин?

Властивий тваринним організмам тип живлення називається гетеротрофним. Отже, живлення рослин і тварин відрізняється. Важливу роль у природі відіграють органічні речовини, створені рослинами в процесі фотосинтезу, бо від них залежить життя тварин. — Чим живляться травоїдні тварини? (Рослинами.) Кеш

Як живляться рослини і тварини?

Основною відмінністю тварин від рослин є те, що вони живляться готовими органічними речовинами. Такий тип живлення називається гетеротрофним. Рослини у процесі фотосинтезу виробляють органічні речовини з неорганічних. Такий тип живлення називається автотрофним. Кеш

Живлення (значення) — Вікіпедія • Живлення рослин та Живлення (харчування) тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Поживні речовини потрапляють до організму тварин з їжею.• Живлення річок і озер — поверхневі (дощові, снігові і льодовикові) та підземні води, що надходять в річки і озера.

Способи живлення організмів

Жи́влення — процес отримання із навколишнього середовища і засвоєння організмом речовин та енергії, що використовуються ним для підтримання життєдіяльності, росту та розмноження. У процесі історичного розвитку (філогенезу) виникло кілька груп організмів, що відрізняються за типом живлення і особливостями обміну речовин.

Класифікація організмів за типами живлення

Джерело енергії	світло	фото-	-трофи
	готові хімічні сполуки	хемо-
Донор електронів	органічні сполуки	органо-
	неорганічні сполуки	літо-
Джерело карбону	органічні сполуки	гетеро-
	неорганічні сполуки	авто-

Тіло живих істот побудоване із органічних речовин, основу яких становить хімічний елемент Карбон. Для багатьох організмів єдиним або принаймні основним джерелом карбону є неорганічна сполука - вуглекислий газ. Такі організми називаються автотрофами. Хоча всі бактерії можуть засвоювати CO₂, це дуже енергозатратний процес і багато з них віддають перевагу готовим органічним речовинам. Такої ж стратегії живлення — використання як джерела карбону органічних сполук, синтезованих іншими організмами, або гетеротрофності — дотримуються і тварини та гриби.

Крім карбону в процесі живлення організми також повинні отримувати енергію та електрони. Як джерело енергії може використовуватись тільки світло (фототрофами) та відновлені хімічні речовини (хемотрофами). Електрони організми можуть добувати з органічних речовин (тоді вони називаються органотрофами) або неорганічних (літотрофи).

Майже всі еукаріотичні організми та більшість прокароіт належать до однієї із двох груп: фотолітоавтотрофи (інколи просто фотоавтотрофи) або хемоорганогетеротрофи (інколи хемогетеротрофи або просто гетеротрофи). Проте для бактерій характерна велика різноманітність типів метаболізму, серед них зустрічаються також і фотоорганогетеротрофи та хемолітоавтотрофи.

Організми, що можуть змінювати стратегію живлення в залежності від умов, називаються міксотрофами.

Зміст

Фотолітоавтотрофи [ ред. | ред. код ]

Зелені рослини, водорості та ціанобактерії здатні до фотосинтезу, тобто використовують енергію світла для синтезу органічних сполук із неорганічних. Джерелом електронів для цих організмів є молекули води. Оскільки при розщепленні цієї речовини виділяється кисень, то такий тип фотосинтезу називають оксигенним. Інша група фотолітоавтотрофів, до якої належать зелені (наприклад Chlorobium) та пурпурові (Chromatium) сіркобактерії, не можуть окиснювати воду. Вони здійснюють так званий аноксигенний фотосинтез, джерелом електронів під час якого є водень, сірководень, або молекулярна сірка. Ці бактерії є анаеробними.

Автотрофні організми − первинні продуценти органічної речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. Роль фотосинтезуючих автотрофних організмів є визначальною, оскільки вони утворюють основну масу органічної речовини в біосфері.

Хемоорганогетеротрофи [ ред. | ред. код ]

Хемоорганогетеротрофи живляться відновленими органічними сполуками, які є для них джерелом карбону та високоенергетичних електронів. До таких організмів належать всі тварини, гриби, більшість бактерій, зокрема всі паразитичні види, та деякі рослини. Якщо гетеротрофи отримують готові органічні речовини від живих організмів, їх відносять до хижаків або паразитів, якщо вони використовують речовини відмерлих організмів − до сапрофітів. До гетеротрофних організмів відносять також організми, які живляться за рахунок інших, але не паразитують на них, а перебувають з ними у взаємокорисних відносинах (мутуалізм).

За способом отримання їжі гетеротрофні організми розділяють на голозойних (тварини), які захоплюють тверді частинки, та осмотрофних (гриби, бактерії), які живляться розчиненими речовинами.

Видове різноманіття хемогетеротрофів значно переважає різноманіття фотоавтотрофів, однак їхня загальна біомаса менша. Гетеротрофи утворюють вторинну продукцію біомаси в природі; в екосистемах вони відіграють роль консументів та редуцентів, замикаючи цикл Карбону утворенням СО₂. Разом з автотрофами гетеротрофи складають єдину біологічну систему, пов'язану трофічними відносинами.

Хемолітоавтотрофи [ ред. | ред. код ]

Хемолітоавтотрофи — порівняно невелика група прокаріот, які отримують відновні еквіваленти та енергію для синтезу АТФ шляхом окиснення неорганічних речовин, здатні до фіксації вуглекислого газу. Як енергетичні субстрати можуть використовувати сірководень (Beggiatoa), сірка (Thiobacillus thiooxidans), аміак (Nitrosomonas), водень (Hydrogenomonas), залізо Fe 2+ (Thiobacillus ferrooxidans), чадний газ (Pseudomonas carboxydohydrogena).

Ця група бактерій важлива для забезпечення колообігу елементів в екосистемах, зокрема перетворення аміаку в нітрати та сірки, і сульфідів — у сульфати. Деякі хемолітротрофи можуть також бути і гетеротрофними.

Фотоорганогетеротрофи [ ред. | ред. код ]

Частина фотосинтезуючих бактерій, які у великій кількості населяють забруднені водойми, використовують як джерело електронів та карбону органічні речовини. До цієї групи належать зелені (Chloroflexus) та пурпурові (Rhodopseudomonas) несірчані бактерії.

Міксотрофи [ ред. | ред. код ]

Міксотрофні організми (міксотрофи) займають проміжне положення. В залежності від умов довкілля вони можуть себе вести як автотрофи, так і як гетеротрофи. Прикладом міксотрофних організмів може слугувати евглена зелена, яка на світлі здатна до фотосинтезу, а у темряві засвоює органічні речовини, подібно до гетеротрофів. Поживні речовини при цьому всмоктуються через мембрани клітин. У багатьох хижих рослин, таких, як росичка, міхурчатка, мухоловка та інші, виробилися спеціальні ловчі камери та залози, які виділяють травні соки, а також з'явилися складні рухи (настії).

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
• Prescott L.M. (2002). Microbiology (вид. 5th). McGraw−Hill. ISBN0-07-282905-2.
• Tortora GJ, Funke BR, Case CL (2009). Microbiology. An Introduction (вид. 10th). Benjamin Cummings. ISBN978-0321582034.

Значення живлення для тварин

Біологія 7 клас

Тема: Особливості живлення тварин.

Мета:дидактична: сформувати уявлення про прояви життєдіяльності тварин; схарактеризувати: живлення тварин; порівняти: типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;

Виховна: виховувати акуратність, наполегливість, інтерес до навчання

Розвиваюча: розвивати увагу, спостережливість, уміння порівнювати і робити логічні висновки

Основні поняття і терміни: тваринне живлення, гетеротрофи; тварини, автотрофний організм, гетеротрофний організм

Методи та методичні прийоми: бесіда, показ,

Обладнання: підручники, дидактичні картки, таблиці, презентації,

Тип уроку: урок формування знань і умінь.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність (орієнтує на практичне використання тварин у фермерському господарстві, розвиток лідерських ініціатив)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень: розпізнає клітини, тканини , органи, системи органів тварин; описує будову тіла тварин, використовуючи опудала , муляжі, вологі препарати , колекції; характеризує: типи живлення: автотрофний та гетеротрофний; порівнює клітини тварин, рослин, грибів; оперує термінами тварини, автотрофний організм, гетеротрофний організм; називає середовища існування тварин; прояви життєдіяльності тварин;ознаки тваринної клітини; тканини тварин , органи, системи органів та їхні функції; пояснює відмінності тварин від рослин та грибів; висловлює судження щодо значення знань про тварин у природі та житті людини.

І. Організація уроку:

Перевірка присутності, створення сприятливої психологічної обстановки.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Які ознаки властиві усім живим організмам? Які ознаки життя притаманні тваринам?

2. Які риси відмінності тварин від представників інших царств?

3. Чим відрізняються тварини від рослин та грибів

Особливості будови і життєдіяльності тварин у порівнянні з рослинами та грибами

Відсутність пластид, жорсткої клітинної стінки,вакуолі дрібні, запасний вуглевод- глікоген

Відсутність пластид, жорсткої клітинної стінки,вакуолі дрібні, запасний вуглевод- глікоген

Наявність пластид, жорсткої клітинної стінки, вакуолі великі, запасний веглевод – крохмаль.

твірні, покривні, провідні, основні.

Органи травлення, дихання, кровообігу, виділення, руху, розмноження, чуття.

Опорно-рухова,травна, дихальна,кровоносна, видільна, нервова, ендокринна, покривна, статева

Здійснюється рідинами тіла й кровоносною системою

За допомогою містків між клітинами і провідними тканинами.

За участю органів виділення

Відсутнє активне переміщення

Здебільшого прикріплений спосіб життя

У вигляді рухових реакцій

У вигляді ростових реакцій

У вигляді ростових реакцій

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і вивчення нового матеріалу.

Як і всі організми, тварини мають клітинну будову, живляться, дихають, рос туть, розмножуються і вмирають . Основною відмінністю тварин від рослин є те, що вони живляться готовими органічними речовинами (гетеротрофно), а рослини виробляють їх із неорганічних у процесі фотосинтезу (автотрофно).

Найзагальн і шими особливості житєдіяльності тварин є гетеротрофне живлення, обмежений ріст та активний спосіб життя.

Живлення - сукупність процесів, які включають надходження до організму, травлення, всмоктування і засвоєння організмом поживних речовин.

Які особливості живлення тварин? Усі тварини - гетеротрофи, тобто у своєму живленні прямо чи опосередковано залежать від орга нічних речовин, створених автотрофами.

Гетеротрофне живлення – це процес надходження в організм готових органічних речовин, які використовуються для життєдіяльності.

Отже, у тварин гетеротрофне живлення, і воно дуже тісно повязане з травленням. Готова їжа надходить в організм тварини і зазнає під час травлення перетворень у травній системі. Органи, що входять до її складу, забезпечують подрібнення, хімічне розщеплення складних речовин на прості та їхнє всмоктування в кров .

Травна система — група послідовно розміщених органів, що забезпечують подрібнення, перетравлення їжі, всмоктування поживних речовин та виділення неперетравлених залишків.

До складу травної системи входять рот, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, травні залози.

Травні залози (слинна залоза,печінка, підшлункова залоза) виробляють речовини, що сприяють перетравленню їжі.

Травної системи у певних тварин може й не бути. Так, деякі паразитичні черви споживають уже розщеплену їжу кишечника, де вони живуть, через покривитіла, шляхом всмоктування простих органічних речовин. У тварин виділяють травлення в організмі (наприклад, у риб, птахів) і травлення поза організмом (наприклад, у павуків).

У найпростіших – форма живлення: Фагоцитоз- спосіб живлення клітини шляхом активного захоплення частинок їжі з подальшим їх перетравлюванням у цитоплазмі.

Саме фагоцитоз називають тваринним способом живлення.

На відміну від інших організмів, тварини зазвичай живляться твердою їжею, яка містить готові органічні речовини. Тому у тварин розвинені різноманітні пристосування до захоплення, утримання, подрібнення і травлення. У більшості тварин розвинулись різноманітні органи руху: плав ці, ласти, кінцівки, крила. Вони сприяють активному переміщенню у пошуках їжі, притулків від ворогів і негод.

Залежно від виду вживаної їжі розрізняють фітофагів (рослиноїдні), зоофагів (м'ясоїдні, хижаки) і сапрофагів (трупоїдні, живляться екскрементами)

Тварини можуть живитися різноманітною їжею. Тих тварин, що харчуються рослинами, називають рослиноїдними; тих, що поїдають інших тварин, — хижаками; а тих, що живляться змішаною тваринно-рослинною їжею, — всеїдними.

1. Тварини живляться, поїдаючи інші організми за допомогою спеціального ротового апарату і травної системи, що забезпечує подрібнення, перетравлення їжі, всмоктування поживних речовин. Такий спосіб живлення називається тваринним.

2. Більшість тварин активно рухаються різними способами — повзають,бігають, плавають, літають. Це допомагає їм знаходити їжу.

Я IV . Закріплення

порівняти: типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;

схарактеризувати тваринний спосіб живлення ;

назвати складові травної системи.

яку функцію виконують травні залози?

поясніть, який існує зв'язок між способом живлення і здатністю тварини до руху.

Поміркуйте, чим гетеротрофне живлення хруща травневого відрізняється від автотрофного живлення ліщини?

а) джерелом енергії є світло;

б) джерелом енергії є неорганічні речовини;

в) власні органічні речовини утворюються з неорганічних;

г) власні органічні речовини утворюються з готових органічних.

V . Рефлексія:

1. Що ми пізнали на уроці ?

2. Що залишилось неясним?

3. Що було відомо раніше?

4. Які питання про життя рослин цікавлять?

І V . Домашнє завдання.

Біологія . підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Автори І.Ю.Костіков та ін. Київ, Видавничий дім "Освіта"2014 , . §2ДАННЯ