дієслово є
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробив?
Що таке дієслово приклад?
У дійсному способі дієслово називає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися: вчив, вивчив, вчу, буду вчити, вивчу. В умовному способі дієслово називає бажану дію або таку, що може відбутися за певних умов: вивчив би, зробив би.
Як визначити дієслово в тексті?
Дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предметів та відповідає на питання «що робити?» або «що зробити?», що має характерні лише для цієї частини мови граматичні категорії на кшталт виду та часу, а в деяких формах ще й змінюючись за родом.
Що таке дієслово правило?
Дієслово Дієсло́во (лат. verbum) — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета й відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
Дієслово: завдання, тести онлайн - Learning.ua1. Дієслово як частина мови. Форми дієслова
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробив? що робили? що робитимуть? що робила? та ін.
Найчастіше дієслово в реченні є присудком , хоча може виконувати роль підмета, додатка, означення, обставини .
Ми літуємо собі, аж поки за нами не приїжджають або ж не шлють телеграм із проханням вирядити додому. Хлопчаків і дівчат збирається більше послухати мій сон (Н. Бічуя). Господареві доводилося щоразу просити її сидіти на кухні (А. Багряна). Любить свій край — це для народу жити (В. Сосюра ).
Дієслово має п’ять форм: інфінітив, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник, дієприслівник .

Дієслова мають вид — доконаний (що зробити?) і недоконаний (що робити?): лишати — лишити, одержувати — одержати, скакати — скочити .
Особові дієслова бувають дійсного способу (час — теперішній, минулий, майбутній ), умовного (їх уживають з частками б і би лише у формі минулого часу) і наказового .
Дієслова змінюються за особами ( 1-а, 2-а, 3-я особи ) і числами ( однина, множина ): ношу, носимо, носиш, носите, носить, носять .
Дієприкметники бувають активні й пасивні , теперішнього й минулого часу. Вони змінюються за родами, числами й відмінками , як прикметники .
Розрізняють безособові дієслова й безособові форми на -но, -то.
Безособові дієслова позначають стан людини чи природи ( лихоманить, смеркає ), а безособові форми на - но, -то — результат дії або дію без вказівки на виконавця ( виконано, вишито ).
Заболотний О. В. Українська мова : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ : Генеза, 2019. – 240 с.
Авраменко О. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2019. — 208 с. : іл