Як пити деревій?

Приймати у теплому вигляді 2-3 рази на добу за 30 хв до їди: дорослим та дітям віком від 14 років – по 100 мл, дітям віком 12-14 років – по 50 мл. Перед застосуванням настій збовтати. Приготовлений настій зберігати при температурі 8-15 ºС не більше 2 діб. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.

Що лікує деревій лікувальні властивості?

Фармакологічні властивості деревію звичайного. Деревій усуває спазми гладкої мускулатури кишечника, сечовивідного тракту, жовчних шляхів, має сечогінну дію. Як гіркота стимулює вироблення шлункового соку. Має бактерицидну, ранозагоювальну і протиалергійну дію. Підвищує згортання крові. Кеш

Як приготувати настій з деревію?

Для приготування настою потрібно 1,5 ст. ложки трави деревію залити 200 мл гарячої кип'яченої води та настоювати на водяній бані 15 хв. Дорослим приймати по 1/3-1/2 склянки відвару за 30 хв. до їжі 2-3 рази на добу.

Деревій звичайний

Дереві́й звича́йний [1] (Achillea millefolium L.) — волосисто запушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини айстрових (Asteraceae).

Інші назви: Деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник тощо. Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.

Зміст

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Багаторічна рослина родини складноцвітих 20-100 см заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15—20 см дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.

Стебло пряме, ребристе, нерозгалужене, сірувате, рідко волосисте. Листки довгасті або ланцетні, двічі або тричі перисторозсічені з численними супротивними або кососупротивними частками, надрізаними на лінійні або ланцетні гострі часточки.

Світлолюбна рослина. Цвіте з червня по жовтень. Квітки в дрібних кошиках зібрані у густе, верхівкове, щитоподібно-волотисте суцвіття. Кошики (5—7 мм завдовжки, 3—5 мм завширшки) яйцеподібні, рідше кулясті. Листочки обгортки черепичасті, зелені, з бурим або білувато-перетинчастим краєм. Крайові квітки в кошиках (в кількості 5—10) язичкові, з коротким округлим відгином, білі або рожеві, серединні — трубчасті, двостатеві. Тичинок п'ять, зрослих з пиляками, маточка одна, з нижньою зав'яззю, довгим стовпчиком і дволопатевою приймочкою.

Плід — сплющена, сіра, дрібноборозенчаста, довгаста сім'янка (до 2 мм завдовжки) без чубка або коронки.

Поширення [ ред. | ред. код ]

У природних умовах на території України деревій звичайний зустрічається практично в усіх районах. Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах, лісосіках, уздовж доріг. Надає перевагу сухим, недостатньо розвинутим типам ґрунтів.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

У медицині [ ред. | ред. код ]

Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині використовують верхівки квітучих рослин — Herba Millefolii, зрідка листки або кошики як кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту, при зовнішніх кровотечах, запальних процесах матки, як протиконвульсивний, апетитний засіб, при порушенні обміну речовин.

У народній медицині деревій вважається кровоспинним і потогінним засобом; застосовується при туберкульозі легень, виразках і катарі шлунка, нирковокам'яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів'ї та головних болях, при простуді, нервових хворобах і гіпертонії. Свіжі молоді листочки розтирають і використовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах і носових кровотечах. Щойно видавлений сік рослини, змішаний з медом, п'ють для збудження апетиту та поліпшення обміну речовин, при хворобах печінки. Суцвіття застосовують при грижі, листки при корості і лускатому лишаю.

У гомеопатії застосовують есенцію з квітучої рослини. У ветеринарії відваром деревію лікують хвороби шлункового тракту у молодих телят.

Збирання, переробка та зберігання [ ред. | ред. код ]

Збирають рослину під час цвітіння, зрізуючи верхівки (до 20 см завдовжки) серпами або ножами, при густому стоянні — скошують косами. Сушать на повітрі або на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Пакують сировину в тюки по 50-75 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях не більше двох років. Заготівля інших видів деревію не допускається.

Інші [ ред. | ред. код ]

Ефірна олія деревію світло-жовтого кольору з сильним камфорним запахом, придатна для використання в лікеро-горілчаному виробництві, виноробстві й парфумерії.

Деревій — літній медодай, добре відвідується бджолами, виділяє нектар і дає багато пилку.

На пасовищах добре поїдається вівцями, а домішка деревію в сіні сприяє кращому перетравленню його худобою.

Відвари і настої деревію знешкоджують шкідливих комах (попелиць, мідяниць, трипсів, павутинного кліща).

Культурні декоративні сорти деревію звичайного розводять у квітниках.

Інші види [ ред. | ред. код ]

• Деревій пагорбовий (Achillea collina (Becker ex Rchb.f.) Heimerl) — схожий на деревій звичайний вид. Головні відмінності мають листя. У деревія пагорбового вони значно вужче і двічі-перисторозсічені (у деревія звичайного — зазвичай, тричі-перисторозсічені). Відмінності спостерігаються і в кінцевій долі листа — подовженій і лише трохи більшій завдовжки, ніж завширшки. Доволі поширений вид.
• Деревій голий (Achillea glaberrima Klok.) — ендемічний приазовський вид. Один з найрідкісніших видів світової флори. [2]
• Деревій дрібноквітковий (Achillea micrantha Willd). Відзначається повстистим опушенням і жовтими квітками. Росте у хвойних і мішаних лісах, на піщаних і остепнених площах, світлолюбна рослина. Поширений на півдні Полісся, в лісостеповій і степовій зонах.
• Деревій цілолистий (Achillea ptarmica L.) Відрізняється від попередніх видів майже голими, вузьколанцетними, цілісними листками та більшими кошиками (12-30 мм у діаметрі). Росте у мішаних, частіше заплавних лісах і на лісових луках. Світлолюбна рослина. Поширена переважно в західних районах Полісся.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Achillea millefolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. ↑«Деревій голий» [недоступне посилання з серпня 2019] Червона Книга України т.2 1996

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н.Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп.ред. А. М. Гродзінський.—К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992.— 544с: ISBN5—88500—055—7
• Рандушка Д., Шомшак Л., Габерова И. Цветовой атлас растений. Серия: Картинки природы. / Пер.со словац. Фото Д. Рандушка. 1-е русское изд. «Обзор» Братислава 1990 г. 416 с., илл. Стор. 24. ISBN 80-215-0068-9 (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Морозюк С. С., Протопопова В. В.Альбом з ботаніки. «Радянська школа», Київ, 1979
• Кархут В. В. Ліки навколо нас. — 4-те вид. — К. : Здоров'я, 2001. — 232 с. : 36 арк. іл. — ISBN 5-311-02531-X.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ[Архівовано 24 травня 2014 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Деревій — теж пряна трава[Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] //Бабусин сад
• «Деревій звичайний»[Архівовано 23 вересня 2009 у Wayback Machine.] на сайті Аграрний сектор України
• Деревій звичайний (Achillea millefolium L.)[Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
• Г. В. Корнільєв, А. Є. Палій, В. Д. Работягов, Б. О. Виноградов. Вміст летких речовин у водно-етанольних екстрактах Achillea millefolium L. та Achillea collina J.Becker ex Rchb.[Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Біологічні студії / Studia Biologica • 2011 • Том 5/№ 3 • С. 103—108 • ISSN 1996-4536
• Корнільєв Г. В., Палій А. Є., Єжов В. М., Работягов В. Д., 2011: Фенольні речовини Achillea millefolium L. та Achillea collina J. Becker ex Rchb. при вирощуванні в умовах Південного берега Криму //Чорноморський ботанічний журнал, Т. 7, № 4: 355—359. [Архівовано 4 червня 2018 у Wayback Machine.]