дезінсекція це

Дезінсекція це

Дезінсекція — комплекс профілактичних і винищувальних заходів для знищення і врегулювання кількості комах та захисту від них.

Що таке дезінсекція?

insectum - комаха) — комплекс профілактичних і винищувальних заходів, спрямованих на винищення або зменшення кількості комах (тарганів, мурах, клопів, бліх, комарів, мух, вошей, молі, ос тощо) та інших членистоногих (кліщів, павуків тощо), які мають епідеміологічне і санітарно-гігієнічне значення.

Що таке дезінсекція та дератизація?

Дезінфе́кція, або знезара́жування — комплекс заходів, спрямованих на знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (власне дезінфекція) та їхніх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Хто проводить дезінсекцію?

Дезінсекцію проводять висококваліфіковані дезінструктори та інспектори, яким можна довірити знищення бліх, кліщів, клопів, тарганів та інших синантропних комах, які зіпсували Ваші умови життєдіяльності.

Дезінсекція — Вікіпедія Дезінсе́кція (фр. dés- видалення, знищення + лат. insectum - комаха) — комплекс профілактичних і винищувальних заходів, спрямованих на винищення або зменшення кількості комах (тарганів, мурах, клопів, бліх, комарів, мух, вошей, молі, ос тощо) та інших членистоногих … See more

Дезінфекція

Дезінфе́кція, або знезара́жування — комплекс заходів, спрямованих на знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (власне дезінфекція) та їхніх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація). Галузь медицини і, відповідно, наука, що займаються питаннями дезінфекції, називається «Дезінфектологія».

Об'єднання заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації, під одним поняттям «дезінфекція» сталося давно. Головним їх спільним завданням є розрив механізму передачі збудників інфекцій на шляхах їх передачі, в яких беруть участь членистоногі та гризуни. Тому поняття «дезінфекція» охоплює три розділи: власне дезінфекцію (або знезаражування), що забезпечує усунення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, які є збудниками інфекцій, дезінсекцію, що забезпечує усунення членистоногих, які є переносниками інфекцій або збудниками інфекцій (коростяний кліщ), і дератизацію, що забезпечує усунення гризунів, які є переносниками або джерелом збудників інфекції [1]

Зміст

Термінологія [ ред. | ред. код ]

У «Російсько-українському медичному словнику» 1920 року професора Корчак-Чепурківського максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «знезаражування» [2] , який здавна використовувався для означення дезінфекції [3] . Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена і майже зникла з фахового спілкування.

Дезінфекційні заходи [ ред. | ред. код ]

Дезінфекційні заходи поділяються на такі види:

Профілактичні дезінфекційні заходи — заходи, що проводяться у житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб. Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться ліцензованими суб'єктами господарської діяльності на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами;
Поточні дезінфекційні заходи — заходи, що систематично проводяться у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), а також у житлових приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв. Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації. Поточні дезінфекційні заходи проводяться працівниками відповідних підприємств, установ, організацій, а в жилих приміщеннях — хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їх сімей тощо;
Прикінцеві дезінфекційні заходи — заходи, що проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції. Заключні дезінфекційні заходи проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення профілактичних, поточних і прикінцевих дезінфекційних заходів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.

Методи дезінфекції [ ред. | ред. код ]

При проведенні дезінфекції використовують три основні методи: фізичний, хімічний та комбінований, за якого фізичні і хімічні методи знезаражування застосуються одночасно (наприклад, прання білизни в гарячій воді з милом).

Фізичні методи дезінфекції проводять за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.

Механічні засоби забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. Це чищення, протирання, миття, прання, витрушування, підмітання, провітрювання. При використовуванні пилотягів видаляється до 98 % мікроорганізмів. Вентиляція ефективна досить, коли її тривалість не менша, ніж 30–60 хв.
Термічні засоби ґрунтуються на застосуванні високих та низьких температур, а саме: гаряче повітря, водяна пара, кип'ятіння, пастеризація, спалювання, пропалювання, заморожування, висушування. Прасування білизни є дезінфікуючим засобом, але він діє здебільшого поверхнево. Замороження не спричинює загибелі мікроорганізмів, а приводить із часом до зменшення їх кількості. Висушування тривалий час приводить до загибелі великої кількості мікробів.
Променеві засоби знезаражування — це застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання. Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань. Проте цей метод залежить від пори року, погоди і він використовується, як допоміжний.

Хімічні методи дезінфекції широко застосовують на практиці. В основі їх лежить використання різних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми. Хімічні речовини мають різну дію на мікроорганізми:

бактерицидну [джерело?] — здатність вбивати бактерії;
бактріостатичну — пригнічують їх життєдіяльність;
віруліцидну [джерело?] — здатність вбивати віруси;
фунгіцидну — здатність вбивати грибки;

хлор і його сполуки (р-ни хлорного вапна, хлорамін….)
галогени (спиртйод, йодонат, розчин Люголя….)
окисники (перекис водню, перманганат калію….)
феноли (фенол, лізол)
спирти (етиловий, метиловий)
альдегіди(формалін, формальдегід)
кислоти, луги, барвники, солі важких металів та інші.

Методи антисептики [ ред. | ред. код ]

Антисептика — комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, в патологічному вогнищі або організмі загалом. Розрізняють фізичні, механічні, хімічні та біологічні методи антисептики.

Фізичні методи: їх суть полягає у створенні в рані несприятливих умов для розвитку бактерій і всмоктування токсинів та продуктів розпаду. Це забезпечується зовнішнім дренажуванням інфікованої рани тампонами, дренажами а також висушування ран за допомогою світлових та теплових процедур (опромінення солюксом, кварцом).
Механічні методи включають прийоми, які спрямовані на якнайшвидше (в перші години) видалення з рани некротичних тканин, згустків крові, сторонніх тіл а разом з ними мікроорганізмів, що потрапили в рану (туалет рани).
Хімічні методи забезпечують знищення мікробів у рані за допомогою різних антисептичних засобів. Антисептичні засоби мають бути бактерицидними або бактеріостатичними і не завдавати шкоди тканинам.
Біологічні методи антисептики спрямовані на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів. До біологічних засобів належать: антибіотики, ферменти, імунні сироватки.

Примітки [ ред. | ред. код ]

↑ Н. Ф. Соколова, Г. Н. Заева, С. А. Рославцева, Л. С. Федорова, И. М. Абрамова, М. М. Мальцева, М. И. Шутова. Рецензия на книгу «В. В. Шкарин, М. Ш. Шафеев Дезинфектология: Руководство для студентов медицинских вузов и врачей. — Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. — 368 с.» //Эпидемиология и инфекционные болезни,№ 6, 2004 стр.58-61
↑Литвиненко Н.Стильові аспекти фахового мовлення[Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека Інституту журналістики.
↑Орешко О.Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан).[Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — Брно: Masarykova univerzita Filozofická fakulta ústav slavi stiky, 2010.

Література [ ред. | ред. код ]

Дезінфектологія. Дезінфекція, стерилізація, дезінсекція, дератизація: підручник / Н. С. Морозова, В. Ф. Марієвський. — Київ: Наукова думка, 2019. — 240 с. — ISBN 966-00-1663-7.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Дезінфекція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.
ДЕЗІНФЕКТАНТИ АБО ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ[Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», розділ V, стаття 34[Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.]
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ (УФ) ДЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ[Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] Державна установа «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України», 2020
Як запобігти професійним захворюванням, спричиненим дією ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання. ВОЛОДИМИР ТКАЧИШИН 2018

Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Дезінфекція, дезінсекція та дератизація

Основне завдання дезінфекції — переривання механізму передачі інфекції шляхом знезараження різних об’єктів (повітря, вода, харчові продукти, предмети побутової обстановки та інше).

Дезінфекція спрямована на знищення в навколишньому середовищі патогенних мікроорганізмів: вірусів, бактерій, грибків і т. п.

Дезінфекція проводиться препаратами і приладами (для очищення повітря), схваленими до використання в МОЗ України в повній відповідності з санітарними нормами дезінфекції.

Існує п’ять основних методів дезінфекції: механічний, фізичний, біологічний, хімічний і комбінований.

1. Механічний: прання, прибирання, миття рук, прибирання, вивіз сміття – все це зменшує до 50% мікробну забрудненість.

а) кип’ятіння посуду, білизни, води, іграшок, плювальниць;

б) дія водяної пари в автоклавах, дезінфекційних камерах, прожарювання, пастеризація;

в) дія ультрафіолетових променів (бактерицидні та кварцові лампи, сонячне світло), дії низьких температур (охолодження тощо), дія променевої енергії, ультразвук.

3. Хімічний: застосування розчинів дезінфікуючих препаратів.

ДЕЗІНСЕКЦІЯ – це заходи щодо знищення членистоногих (комах, кліщів), які є переносниками інфекційних хвороб, шкідників запасів продовольства та рослин за допомогою засобів та методів дезінсекції. До членистоногих, що мають епідеміологічне значення відносяться кліщі, москіти, комарі, мухи, блохи, воші. Санітарно-гігієнічне значення під час проведення дезінсекційних заходів мають таргани, клопи, руді будинкові мурахи та інші. Комплекс дезінсекційних заходів передбачає профілактичні і винищувальні заходи.

Профілактичні заходи направлені на попередження розвитку та розповсюдження членистоногих, наприклад, дотримання чистоти на території населених пунктів тощо.

Винищувальні заходи здійснюються фізичними, механічними, хімічними та біологічними методами.

ДЕРАТИЗАЦІЯ є одним із суттєвих способів боротьби з інфекційними захворюваннями шляхом винищування гризунів (щурів, мишей, полівок) – носіїв і джерел багатьох інфекційних хвороб (чуми, туляремії, лептоспірозу та ін). Вона має не тільки протиепідемічне, але й економічне значення, оскільки гризуни завдають великої шкоди сільському господарству, знищуючи посіви, пошкоджуючи зелені насадження, сади, і наносять інший економічний збиток в побуті.

Гризуни є переносниками таких небезпечних інфекційних захворювань як туляремія, гепатит, тиф, чума, лептоспіроз. Крім цього, розселившись на об’єкті, гризуни наносять істотний економічний збиток, перегризаючи проводку, завдають шкоди товарам, що зберігаються на складах .

Для знищення гризунів – переносників збудників інфекційних захворювань людини і тварин використовують хімічний, механічний і біологічний методи.

1. Хімічний: використання отруєної приманки. Сутність хімічного методу полягає в отруєнні гризунів отруйними речовинами – ратицидами.

2. Фізичний передбачає знищення гризунів з використанням генераторів ультразвукових коливань.

3.Механічний спосіб полягає в застосуванні різних капканів, пасток, мишоловок, клейових площадок та ін..

4. Біологічний передбачає знищення гризунів:

а) шляхом зараження інфекцією, небезпечної тільки для гризунів;

б) використання біологічних ворогів гризунів (котів, їжаків тощо).

Своєчасно та грамотно проведені профілактичні та протиепідемічні заходи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації дозволять Вам забезпечити належний санітарний та протиепідемічний стан об’єкта, попередити виникнення інфекційних хвороб, заощадити матеріальні витрати на локалізацію та ліквідацію наслідків шкоди, яка завдається інфекційними хворобами, гризунами та комахами.