Де ростуть великі ромашки?

Ромашка росте на узбіччях доріг, луках, галявинах, на легких піщаних грунтах, між посівними культурами. Рослину культивують як лікарську.

Як ростуть ромашки?

Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики. Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі.

Коли росте ромашки?

Біологічні особливості ромашки Ромашку вирощують розсадним і безрозсадним способом. Посів насіння у ґрунт проводять у кінці травня, посів насіння на розсаду — у березні з висадкою сіянців у травні. Період цвітіння рослини припадає на червень-вересень. Кеш

Ромашка лікарська

Рома́шка ліка́рська (Matricaria recutita) — вид з роду ромашка родини айстрових.

Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає «мати» (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).

Зміст

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки чергові, голі, сидячі, перисторозсічені.

Квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху. Квітки ромашки лікарської зранку займають майже вертикальне положення щодо трубчастих у кошику, до 16-ї години вони переходять у горизонтальне положення, а потім починають опускатися донизу і на 19-у годину притискуються до квітконоса. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім'янка.

Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.

Хімічний склад [ ред. | ред. код ]

Суцвіття ромашки аптечної містять 0,2-0,8 % ефірної олії (основними діючими речовинами якої є сесквітерпенові лактони — хамазулін і його попередник рохамазулін); сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін); сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт); каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалер'янова і інші органічні кислоти.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічних кислот, кумаринів, мінеральних солей, глікозидів, вітамінів.

Застосовують ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.

Внутрішньо — настій суцвіть (2 ст ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день до їжі.

Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть, 1:10). Ромашкова олія: (4 ст ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирців при опіках.

Крім медицини, використовується у парфюмерному, порцеляновому виробництвах тощо. На пасовищах поїдається тваринами, але надає молоку неприємного запаху.

У посівах — надокучливий бур'ян. Уведено в культуру.

Інші назви [ ред. | ред. код ]

Рома́н [1] (пестл. романе́ць [2] [3] ), рома́нок, рома́шка апте́чна, роме́н [4] , рум'я́н [5] , рум'я́нок [6] , рум'янка [7] .

Matricaria recutita, Chamomilla recutita, Matricaria chamomilla [7]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Роман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. ↑Романець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. ↑Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело — С.382
4. ↑Ромен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. ↑Рум'ян // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. ↑Рум'янок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. ↑ абЛікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело — С.383

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н.Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.) (С.?)
• Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. — К.: Радянська школа, 1979 (IV кв.) (С.?)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Ромашка лікарська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 383. — ISBN 5-88500-055-7.
• Рум'янок, ромен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1640. — 1000 екз.
• Ромашка лікарська

Ромашка

Рома́шка [1] або рома́шка польова́ [2] (Matricaria L.; інші назви: рома́н [3] [4] , роме́н [5] [6] , неві́стка [7] [8] , невісту́льки [9] [10] ; рідко, рум'я́нок [11] [12] , королька [2] ) — рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини айстрові [13] .

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Назва ромашка запозичена з російської мови, де утворена від нині забутої назви роман. Рослину в Україні здавна називали теж роман (див. також споріднений рід роман), співзвучні назви існують і в інших слов'янських мовах (біл. рамонак, рамон, пол. rumianek, чеськ. heřmánek, словац. ruman, rumanček, серб. раменак/ramenak). Походження слов'янських назв квітки остаточно не з'ясоване: здебільшого вони виводяться від латинської видової назви anthemis romana («ромашка римська»); припускається також зв'язок з нім. Hermlan, Hermelin, Hermandel, які можуть розглядатися похідними від лат. camomilla (> armamilla). Форми з кореневим у можуть бути пояснені контамінацією з прикметником рум'яний [14] .

Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.

Опис [ ред. | ред. код ]

Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.

Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків.

Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.

Види [ ред. | ред. код ]

В Україні — 3 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:

• Ромашка лікарська (Matricaria chamomillaL.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішній антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні. Має велику жовту серединку, заокруглені пелюстки, а також довге тонке стебло та листя схоже на листя кропу.
• Matricaria discoideaDC.. Допускається для використання замість ромашки лікарської;
• Ромашка Цвельова (Matricaria tzveleviiPobed., syn. Matricaria chamomilla tzvelevii).

Див. також [ ред. | ред. код ]

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Ромашка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
2. ↑ абMatricaria L. // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
3. ↑Роман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. ↑Роман // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
5. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
6. ↑РОМЕН // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. ↑Ромен // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
8. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
9. ↑Невістка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
10. ↑Невістка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
11. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
12. ↑НЕВІСТУЛЬКИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
13. ↑Невістульки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
14. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
15. ↑Рум'янок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
16. ↑Рум'янок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
17. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
18. ↑ Романюк, Б. П., В. М. Фролов, and Я. А. Соцька. «Характеристика деяких лікарських рослин, кущів і дерев та сировини, які містять терпеноїди (ефірні олії та гіркоти).» Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології 1 (2012): 36-69.
19. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
20. ↑MatricariaL.. Plants of the World Online. Kew Science . Процитовано 12.05.2021 .
21. ↑MatricariaL.. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 11 травня 2021 . Процитовано 12.05.2021 .

Література [ ред. | ред. код ]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Кархут В. В. Ліки навколо нас. — 4-те вид. — К. : Здоров'я, 2001. — 232 с. : 36 арк. іл. — ISBN 5-311-02531-X.