Де ростуть малини?

Росте малина в лісах, серед чагарників, особливо багато її на лісосіках. Кеш

Де краще садити малину?

В Україні вдалий час настає в кінці квітня або на початку травня. Малину потрібно садити в сонячному і безвітряному місці. Також малина добре росте в півтіні, наприклад, уздовж паркану. Це вологолюбна рослина.

Скільки часу росте малина?

На одній ділянці малина може рости від семи до десяти років, а потім потрібно буде змінити їй місце, оскільки за такий період часу ґрунт під малиною виснажиться. Наступного разу на цій ділянці можна буде знову саджати малину не раніше, ніж за 5-7 років.

Саджанці малини — купити недорого від 10 грн поштою

МАЛИНА ЗВИЧАЙНА

Малина звичайна — Rubus idaeus L. (від rubus — лат. назви малини або ожини; від ruber — червоний; idaeus — від грец. idaios — ідський (за Плінієм, від гори Іда на о. Кріт) — напівкущ з роду рубус (Rubus L.) родини розові (Rosaceae L.); рос. назва — малина, англ. — raspberry. Дикоросла М.з. росте в лісовій і лісостеповій зонах Росії, на Кавказі, в Західному і Східному Сибіру, в Україні у мішаних і хвойних лісах, у горах (до 2000 м), на галявинах, вирубках, згарищах, по берегах річок, в ярах. М.з. широко культивується на присадибних ділянках і в промислових цілях. Відомо багато сортів рослини, в тому числі — ремонтантних, із жовтими і чорними плодами.

Малина звичайна — колючий напівкущ, має річні вегетативні пагони і здерев’янілі дворічні стебла, завв. 0,5–1,8 м. Однорічні пагони трав’янисті, безплідні, із загнутими донизу колючками, зелені, із сизим нальотом, дворічні пагони — здерев’янілі, з колючками тільки на бічних зелених гілочках, жовтувато-коричневого кольору, утворюють укорочені квітконосні гілочки. Листки чергові, трійчасті або непарно-перистоскладні, з 3–5(7) яйцеподібними листочками і ниткоподібними прилистками. Квітки двостатеві, п’ятипелюсткові, білі, у щиткоподібно-волосистому суцвітті і в пазушних малоквіткових китицях. Цвіте у червні–липні, плоди достигають у липні–серпні. Плід — складна червона соковита кістянка округлої чи конусоподібної форми, складається з великої кількості (30–60) окремих кістянок, що зрослися. Останні утворюють порожнистий конус з округлою верхівкою діаметром 7,5–12 мм. Усередині кістянки містять кісточку з ямчастою поверхнею. Плоди сизо-малинового кольору, кісточки — темно-жовтого.

Офіцинальною сировиною є плоди малини звичайної — Fructus Rubi idaei, які збирають лише в суху погоду, цілком стиглі, без квітоніжок і квітколожа. Їх складають у неглибокі кошики, швидко транспортують до місця сушіння, де очищують від гілочок, недозрілих і перезрілих, м’ятих і зіпсованих плодів і розкладають тонким шаром. Спочатку підв’ялюють на відкритому повітрі, потім досушують у сушарках при поступовому підвищенні температури (30–50–60 °С), розкладаючи тонким шаром на тканині, обережно перегортають. Вихід сировини — 16–18%. Термін придатності сушених плодів — 2 роки.

У народній медицині використовують квітки (Flores Rubi idaei) і листя (Folia Rubi idaei) М.з., які збирають у травні–червні й сушать під наметами. Листя рекомендують заготовляти з річних вегетуючих пагонів, обшморгуючи листочки із грубого загального черешка.

Плоди малини звичайної містять:

• вуглеводи — до 7,5% (фруктоза, глюкоза, сахароза);
• пектинові речовини 0,45–0,73%;
• органічні кислоти та їх похідні — до 2,0% (яблучна, лимонна, саліцилова, винна, сорбінова, мурашина, оцтова, пропіонова, масляна, капронова, 2-метилбутанова, 3-метил-2-бутенова, октанова і деканова кислоти, етилацетат, 3-метил-2-бутен-1-ілацетат, 3-метил-2-бутен-1-ілформіат, цис-3-гексен-1-ілацетат, цис-3-гексен-1-ілформіат, етил-5-гідроксіоктаноат, етил-5-гідроксидеканоат);
• у насінні до 21% жирної олії;
• вітаміни (аскорбінова кислота — до 0,45мг%, тіамін (В₁), рибофлавін (В₂) 0,012 мг%, нікотинова кислота (РР) 0,6 мг%, фолієва кислота, каротиноїди — 0,3–06 мг% (α-каротин, β-каротин, α-токоферол, γ-токоферол, δ-токоферол);
• мікро- і макроелементи (калій, залізо, марганець, цинк, кобальт);
• бензол і його похідні (ксилол, бензальдегід, бензойна кислота, бензилацетат, бензиловий спирт, 3,4-диметоксибензальдегід, (2-етилгексил)фталат, дибутилфталат);
• фенол і його похідні (4-вінілфенол, 2-метокси-4-вінілфенол, 2-метокси-5-вінілфенол, 2-фенілетиловий спирт, транс-коричний спирт, евгенол, ванілін, 4-(4′-гідроксифеніл)бутан-2-он (распберрі-кетон), 4′-О-β-D-глюкопіранозид 4-(4′-гідроксифеніл)бутан-2-она, 3′-О-β-D-глюкопіранозид 4-(3′,4′-дигідроксифеніл)бутан-2-она;
• фенолкарбонові кислоти та їх похідні (кавова, n-кумарова, ферулова, ванілінова, гентизинова, n-гідроксибензойна, гомопротокатехова, протокатехова, саліцилова, 4′-(4»-ацетил)арабінозид і 4′-(4»-ацетил)ксилозид елагової кислоти;
• флавоноїди — до 1,4% (3-глюкуронід кверцетину, 3-глюкуронід і 3-О-β-D-глюкопіранозид кемпферолу, (+)-катехін, (-)-епікатехін, 3-глюкозид, 3-софорозид, 3-софорозидо-5-рамнозид, 3-рутинозид, 3-глюкозилрутинозид і 3-самбубіозид-5-рамнозид ціанідину, 3-глюкозид пеларгонідину;
• похідні фурану (2,5-диметил-4-гідрокси-3(2Н)-фуранон, 2,5-диметил-4-метокси-3(2Н)-фуранон, 5-метил-4-гідрокси-3(2Н)-фуранон; аліфатичні спирти, альдегіди, кетони і їх похідні (етанол, 2-метилпропанол, 2-метилбутан-1-ол, пентан-1-ол, 3-метил-2-бутен-1-ол, гексан-1-ол, транс-3-гексен-1-ол, цис-3-гексен-1-ол, транс-2-гексен-1-ол, ацетоїн, гексаналь, транс-2-гексеналь, 6-метил-5-гептен-2-он;
• дубильні речовини — до 0,3%;
• ефірну олію (α-іонон, α-пінен, лімонен, α-терпінолен, нерол, гераніол, α-терпінеол, терпінен-4-ол, ліналоол, ліналоол оксид, n-цимол, піперитон, сабінен, цис-сабінол, транс-каріофілен, α-феландрен, гумулен, α-елемен);
• β-ситостерин.
• Листя М.з. містить: тритерпеноїди (олеан-18-ен-1β, 2α,3α-тріол, олеан-12-єн-3β,29-діол, урс-12-ен-3β,30-діол, 3β-(О-β-D-глюкопіранозил)олеан-12-ен-1α, 2α,3β-триол, 28-(О-β-D-глюкопіранозил)урс-12-ен-2α,3β,19α-тригідрокси-28-ова кислота, 3β-(О-β-D-глюкопіранозил)олеан-12-ен-1α,2α,3β-тригідрокси -28-ова кислота; фенолкарбонові кислоти та їх похідні (галова і елагова кислоти, метилгалат); флавоноїди (кверцетин, 3-О-β-D-глюкозид, 3-О-β-D-галактозид, 3-О-α-L-арабінопірозид кверцетину, кемпферол, 3-О-β-D-галактозид, 3-О-β-L-арабінопірозид і 3-О-β-D-(6»-E-n-кумароїл)глюкозид кемпферолу, гіперозид, рутин, ізокверцитрин, афзелін, астрагалін, (+)-катехін, (–)-епікатехін, 3-(2 G -глюкозил)рутинозид, 3-самбубіозид і 3-ксилозилрутинозид ціанідину, 3-софорозид і 3-(2 G -глюкозил)рутинозид пеларгонідину; дубильні речовини. Квітки М.з. містять: тритерпеноїди (урсолова, олеанолова кислоти, α- і β-амірин).

У науковій медицині застосовують свіжі й сушені плоди малини звичайної. Із свіжих плодів виготовляють малиновий сироп (Syrupus Rubi idaei), який використовують для поліпшення смаку ліків. Чай із сушених плодів призначають при різних простудних захворюваннях (чинить потогінну, анальгезивну і протизапальну дію). Як дієтичний продукт плоди малини звичайної споживають у натуральному вигляді при анемії, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, цукровому діабеті, для збудження апетиту й поліпшення травлення при екземі. При нефриті й подагрі вживання плодів малини протипоказане. Народна медицина рекомендує вживати пагони і листя малини звичайної як заварку до чаю, який п’ють при застуді, грипі, знесиленні після хвороби, при ревматизмі. Распбері-кетон підвищує шкірний інсуліноподібний фактор росту, стимулює ріст волосся й підвищує еластичність шкіри. З досвіду народної медицини відомо, що листя М.з. характеризується протизапальними, в’яжучими, антитоксичними, кровоспинними властивостями. Настій листя застосовують при хворобах органів дихання, кашлі, гарячці, діареї та ентероколіті, гастриті, при шлункових кровотечах і геморої, при надмірних менструаціях та проти висипів на тілі, вугрів, екземи. Зовнішньо настій листя застосовують для полоскання при стоматиті, фарингіті й ангіні, для примочок і зрошування при шкірних захворюваннях. В експерименті настій і настойка листя проявляють стресо- й гастропротекторні властивості. Настій квіток малини звичайної вживають при геморої, гарячці, а зовнішньо — при кон’юнктивіті, блефариті, для промивання обличчя при вуграх. Олійний настій квіток застосовують при дерматозі, зумовленому укусами комах. Відвар коренів малини звичайної у народній медицині використовують для лікування при бронхіальній астмі та неврастенії.

Лекарственное сырье растительного и животного происхождения. Фармакогнозия: Учеб. пособ. / Под. ред. Г.П. Яковлева. — СПб., 2006; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность. Т. 2. Семейства Actinidiaceae — Malvaceae, Euphorbiaceae — Haloragaceae. — СПб., 2010.

Де росте малина

Тел.: (044) 223-22-58 Відділ реклами: (044) 223-22-58
Тел.: (044) 228-74-82 E-mail: [email protected]

Малина: де її посадити?

Для отримання щорічних високих урожаїв малини з якісними ягодами, перш за все, потрібно підібрати місце садіння, яке б найбільше відповідало вимогам щодо її вирощування.

Малина волого-, тепло- та світлолюбна культура. Але є сорти, які створені в суворих зонах вирощування. Тому вони краще пристосувалися до посушливих умов, можуть витримувати значно нижчі температури взимку або забезпечувати добрі врожаї у відносно посушливих зонах.

У північних та північно-східних районах України малина може потерпати взимку від північних вітрів за великих морозів, особливо за відсутності захисту: чи то природного, чи штучно створеного. Щоб не було підмерзання надземної частини в окремі зими, коли передбачається зниження температури нижче мінус 30 о С, потрібно стебла зв'язати у пучки, пригнути до землі і накрити снігом. У всіх великоплідних сортів малини, виведених відомим селекціонером В.В. Кичиною, надземна частина витримує морози до мінус 30 о С. Підземна частина у всіх сортів взагалі під покривом снігу витримує до мінус 37 о С, або коли в кореневмісному шарі ґрунту знижується до мінус 21—23 о С, чого практично не буває. Але якщо і трапиться так, що надземна частина вимерзне, то після сприятливої зими через рік малина знову відновить великі врожаї. Пригадую, як після зими дуже суворої зими 2005/06 років, коли в нашій місцевості температура повітря знижувалася до мінус 28 о С, малина дала навіть більший урожай, ніж у попередні роки. Сорти ж малини, виведені професором В.В. Кичиною, який займався дослідженням проблем зимостійкості рослин, українські зими витримують добре.

На малину негативно впливають зимові відлиги, коли температура повітря піднімається вище нуля і тримається впродовж 10-15 днів, бруньки починають рости, знижується зимове загартування, а потім під час похолодання до мінус 25 о С частина пагонів підмерзає.

Хоча малина і вологолюбна культура, але не витримує затоплення під час злив, або коли підґрунтові води залягають близько до поверхні ґрунту. Не можна висаджувати малину в низинах, бо в них може застоюватися зливова вода. У період вегетації підземна частина не витримує 6-9-денного затоплення і корені можуть загинути. У місцях, де висаджується малина, підґрунтові води мають бути не ближче 1-1,5 м до поверхні ґрунту.

Не придатні для висаджування малини заболочені, вапнякові, солончакові та сухі піщані ґрунти. На бідних піщаних ґрунтах копають траншею 40 х 40 см або краще 50 х 50 см, де розміщується основна маса коріння, дно траншеї вкривають глиною шаром 3-5 см, яка утримує вологу, верхній шар ґрунту перемішують з перегноєм, додаючи мінеральні добрива, чорнозем і висаджують саджанці малини. На такому ґрунті малина добре росте і плодоносить 6-7 років. На одному місці найбільші врожаї доброякісних ягід малина дає 7-10 років, після чого треба замінити її насадження. Малина може рости і плодоносити на одному місці і більше 20 років, але для отримання добрих урожаїв якісних ягід потрібний особливий догляд.

Добре росте і плодоносить малина на легких супіщаних і суглинкових ґрунтах. На слабокислих і слаболужних ґрунтах також буде рости. Якщо на місці майбутнього малинника добре росли різні плодові дерева, то малина також буде рости. На тих місцях, де раніше росла малина, нові насадження цієї культури можна закладати не раніше, ніж через 2-3 роки.

Науковці рекомендують висаджувати малину в ряду через 70 см кущ від куща і 1,8-2 м - між рядами. Для середньорослої, висота пагона у якої 1,5-2,2 м, відстань між рядами - на висоту пагона і не повинна бути вужча 1,8 м. Варто зауважити, що ріст і розвиток насаджень малини перевіряли за умови розташування на відстані 20 см, 35, 50,70 і 1 м кущ від куща, у різних країнах і впродовж багатьох років. Виявилося, що найбільший урожай якісних ягід отримують за садіння через 70 см.

Щодо самого садіння, то висаджувати потрібно так, як саджанець ріс до цього, або на 1-3 см глибше. Під час цієї роботи саджанець обрізують на висоту 20-30 см. Після того як молодий пагін виросте 20-30 см, старий зрізують на рівні ґрунту, ягід на минулорічному пагоні не залишають, бо вони пригнічуватимуть розвиток саджанця. Зрізувати пагін під час садіння на рівні ґрунту не можна: у його нижній частині нагромаджуються речовини, які підживлюють корінь. Після садіння саджанець потрібно добре полити навіть тоді, коли ґрунт добре вологий. Притоптувати не потрібно, щоб не пошкодити етіольовані молоді пагінці, якщо вони є, і не пошкодити коріння. Після поливу ґрунт просяде і сам прилипне до коріння, повітряного простору між коренями не буде. Майже завжди в рік садіння у неремонтантних сортів виростає один пагін.

Насамкінець хочу розповісти про один із найкращих сортів селекціонера В.В. Кичини Сірєнєвий туман. У північних регіонах цей сорт неремонтантний зовсім. У центральній частині України він слаборемонтантний. У південних областях України, де більше сонця і тепла, вважаю, у нього буде більше ремонантності. Ягоди у цього сорту мають масу 4-10 г, конічні, яскраво-червоні, блискучі, кістянки дрібні, однорідні, міцно скріплені між собою, щільні, транспортабельні. На смак солодкі, духмяні. Продуктивність велика, на рівні всіх нових великоплідних сортів (200-250 кг із сотки). Середньораннього строку достигання. Пагони заввишки близько 1,5 м, гладенькі, вкриті восковим нальотом, взимку світло-коричневі. Стійкість до всіх основних захворювань і шкідників дуже висока.

М.М. Макаренко,
Кіровоградська обл.

Із журналу "Дім, сад, город" №5, 2021

© КП «Редакція журналу «Дім, сад, город», 1980 - 2023 р.
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього
сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого
комерційного використання, розміщення матеріалів у ЗМІ та
мережі інтернет можливе лише з письмового дозволу редакції

02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 22-А
Тел.: (044) 223-22-58, (044) 228-74-82
Відділ реклами: (044) 223-22-58
[email protected] , Сторінка в facebook
Технічна підтримка та наповнення сайту - Овсієнко Р.В.
Cтворено Sigmasoft