Де вирощують батат в Україні?

Батат вважається субтропічною культурою, проте зміни клімату та виведення районованих для України сортів дало змогу успішно вирощувати цю культуру по всій території України, від півдня і до Полісся. Кеш

Як росте Батата?

Солодкий батат є трав'янистою ліаною з повзучими стеблами-огудинням завдовжки до 5 м, що легко вкорінюються у вузлах. У висоту рослина може сягати 15-18 м. Сильно потовщені бічні корені батату утворюють бульби з їстівною жовтою, помаранчевою, білою, кремовою, рожевою, червоною та фіолетовою м'якоттю.

Скільки часу росте батат?

У випадках, коли температура знижується і стає менше нижньої оптимальної позначки, то процес росту рослини значно сповільнюється. Період дозрівання батату залежить від часу посадки, сорту і регіону. Залежно від виду, можна визначити терміни дозрівання в ґрунті (які тривають від 3 до 6 місяців). Кеш

Батат — Википедия Бата́т (лат. Ipomoea batatas) — вид клубнеплодных растений рода Ипомея семейства Вьюнковые; известен также под названиями «кумара» и «сладкий картофель». Ценная пищевая и кормовая культура. Название «батат» заимствовано из языка таино . Помимо клубней, в пищу … See more

Батат

Батат, або солодка картопля (Ipomoea batatas) — багаторічна трав'яна рослина родини берізкових (Convolvulaceae), яка походить з Центральної Америки. Одна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур.

В країнах з помірним кліматом батат вирощують як однорічну рослину для одержання кореневих бульб, які за хімічним складом близькі до картоплі, але багатші на вуглеводи (до 30%), в тому числі цукри (2-6 %).

Батьківщиною батату є тропічні райони Центральної Америки, де він росте як багаторічна культура.

Біологічні характеристики

Батат має довгі сланкі стебла, які можуть укорінюватись. Він формує веретеновидні кореневі бульби, які за хімічним складом і смаком близькі до бульб картоплі.

З одного куща в умовах України можна одержати 5-7 кг бульб і більше. Бульби виростають масою 0,5-6 кг, при сприятливих умовах, у тропіках — до 10-15 кг.

В їжу використовуються сорти батату, що мають у бульбах високий вміст сухих речовин (30-42%). До їх складу входить крохмаль (до 25-30%), цукор (від 0,5% до 8%), жир (1,8%), білок (до 2,0%), вітаміни С, В, каротин. Міститься також невелика кількість інуліну. Із мінеральних солей найбільше калію, фосфору, заліза. Батат калорійніший за картоплю в 1,5 рази.

Стебло: довгі повзучі стебла довжиною до 5 метрів.

Бульби батату кореневого походження тому не зеленіють на сонці, соковиті з ніжною і тонкою шкіркою, не мають як у картоплі виражених вічок, а паростки розвиваються із прихованих бруньок. В залежності від сорту, ґрунту та удобрення бульби можуть утворюватися різні за формою (округлі, овальні. видовжені) і забарвленням (білі, жовті, рожеві та ін.).

Листки: мають серцевидну або пальчасто-лопастну форму, на довгих черешках. Коренева система: бокові корені батату сильно потовщуються.

Насіння чорного або бурого кольору, діаметром 3,5—4,5 мм.

Квітки рожевого або світло-фіолетового забарвлення схожі на іпомею (квіткову культуру).

Плоди: 4-семінна коробочка; сімена чорні або бурі, діаметром 3,5—4,5 мм. Цвітіння: окремі сорти батату можуть квітувати.

Розмножується: розмноження батату відбувається бульбами. Щоб зменшити кількість посадкового матеріалу, рекомендується розмножувати його укоріненими живцями. Батат легко переносить пересаджування, швидко приживається. Живці можна вирощувати з бульб або стебел.

Практичне використання

Бульби споживають сирими, запеченими, смаженими, вареними та консервованими, переробляють на крохмаль, патоку та інше. Стебла і відходи бульб згодовують худобі.

Батат є досить універсальним продуктом: здатен замінити або доповнити картоплю у гарячих рідких стравах (включно з борщем), дерунах, у стравах типу «риба (м'ясо/птиця) з овочами». З нього можна робити салати, пюре, каші (рецепт і спосіб приготування аналогічний до гарбузяної); пюре (яке швидко вариться) є гарною начинкою у вареники; може додаватися у лазанью, голубці, вінегрет тощо.

Попри те, що сирий овоч твердий і важко ріжеться, вариться батат дуже швидко: 5-7 хвилин від часу закипання води. Зварений тримається шматочками, які не розлазяться, якщо їх тримати в руці або кусати, але одним натиском ложки перетворюються в пюре.

У смакові батату можна відчути легкий присмак картоплі, моркви, гарбуза, гороху, хоча біологічно батат має з ними мало спільного.

Агрономічні особливості

Батат вимогливий до умов вирощування. Потребує родючих грунтів, доброго забезпечення вологою. Проте непогано переносить посушливі періоди. Вимогливий до тепла, найкраще росте при температурі понад 20°С.

Висадка: квітень-травень.

Збір врожаю: жовтень.

Тривалість вегетації: 90-180 діб.

Хороші попередники: гарбузові культури, цибуля, томат.

Місце посадки батату

Підійде ділянка з гарним сонячним освітленням, але максимально закритій від вітру.

При висадці в грунт температура повітря має становити 15-17°С. Розміщують його на високих грядах шириною 70-100см. Перед посадкою грунт попередньо зволожують. Відстань між кущами в рядку 30-50см. При посадці держака на надземній частині залишають 2 міжвузля, а в землю занурюють — 2 або 3. Таким чином держак виявляється в горизонтальному положенні по відношенню до землі. Слід врахувати, що батат любить сонце, не витримує найменшого затінення. Добре росте на легких за гранулометричним складом грунтах. Щоб рослини благополучно вкоренилися, перший час їх потрібно регулярно поливати і не допускати сухості грунту.

Батат добре реагує на внесення мінеральних та органічних добрив. Рекомендується під оранку використовувати 20-З0 т/га гною і фосфорні (Р60) та калійні (К80-90) добрива. У співвідношенні макроелементів має переважати калій. Азотні добрива (N40-60) вносять навесні перед садінням.

Шкідники батату

До шкідників батату відносять:

• червців,
• майських жуків,
• павутинних кліщів,
• білокрилку,
• дротяників,
• саранчу.

Хвороби

Батат вражають такі хвороби:

• альтернаріоз,
• сіра гниль,
• мокра гниль,
• іржа,
• септоріоз,
• фузаріоз,
• бактеріальна гниль,
• біла гниль,
• вертицильоз,
• диплодіоз,
• парша звичайна.

Сорти

Існує безліч сортів батату:

• Вінницький рожевий,
• Женьшень красний,
• Хау Бей,
• Хар Бей,
• Вінницький абориген,
• Маньчжуский невідомий,
• Бурячний,
• Білий НБС,
• Тайнунг-65,
• Боніта,
• Фіолетовий,
• Борегард,
• Гарнет,
• Бетті,
• Порту Амарелло (П1),
• Бельву,
• Оранж,
• Джорджія джет,
• LA,
• Вардаман.

Батат вже росте на українських грядках

Популярність цієї теплолюбної культури зростає з кожним роком. У Китаї батат називають плодом довголіття. А справжньою його батьківщиною вважаються тропіки Центральної Америки та Мексики. Одна з версій, яка пояснює появу батату в Європі, стверджує, що насправді замість справжньої картоплі Колумб у 1493 році привіз з Америки бульби батату. А от звичний для нас традиційний овоч з'явився значно пізніше.

Батат — доволі цікава сільськогосподарська культура, яка останнім часом зі зростанням кількості прихильників здорового харчування, набуває все більшої популярності не лише в Європі, а й в Україні. Попри те, що сорти цієї культури не занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, вона активно вирощується та має стабільно зростаючий попит як серед фермерів, так і серед поціновувачів здорового харчування.

Батат, який ще називають солодкою картоплею, вирощують на земній кулі у величезних кількостях. Він набагато корисніший за картоплю, тому що містить значно більше кальцію, заліза та інших важливих речовин. Кількість крохмалю та цукру в його бульбах перевищує аналогічні показники картоплі у три рази, а калорійність – у півтора. Білки, яких у бататі також набагато більше, мають ще й більшу цінність, оскільки утворюють легкозасвоювані білкові форми. А от у бульбах картоплі білки знаходяться у формі амідів – важких для організму сполук.

Що стосується смакових якостей батату, то й тут він опинився на належному рівні. Його використовують для приготування перших і других страв. Надзвичайно смачні печені бульби батату, варені або смажені. Їх цілком можна вживати без будь-яких харчових добавок (солі, цукру, масла). Використовують батат і як гарнір до м'ясних страв, і як дієтичний продукт. З висушених бульб готують борошно, що за смаком нагадує суху м'якоть кокосового горіха. Крім того, батат – відмінне джерело для отримання крохмалю.

До сьогодні збереглася легенда про те, що іспанська принцеса Катерина Арагонська привезла у своєму посагу королю Генріху VIII невідомий на той час у Англії дивовижний овоч – батат. І хоча їх шлюб виявився недовговічним, король так уподобав страви з батату, що хотів навіть вирощувати його у себе на батьківщині. На жаль, кліматичні особливості туманного Альбіону на сприяли втіленню його мрії в життя.

Не дивлячись на деяку зовнішню схожість, батат і картопля – абсолютно різні культури. Батат (лат. Ipomoea batatas, родина Берізкові) – це трав'яниста, ліаноподібна рослина. Стебла його в'ються або стеляться по землі (до 5 м), висота куща сягає 15–18 см. У тропічному кліматі батат належить до багаторічних рослин, у більш суворих умовах він є однорічною культурою. Найбільшим попитом користується у Китаї, де його вирощують у промислових об'ємах (понад 80% світового виробництва), Індії, та далекосхідних країнах. Зустрічається лише в окультуреній формі.

Вживаються у їжу не лише бульби батату, що є розрослимся бічним корінням рослини, але також молоді паростки та насіння. Верхня, надземна частина – цінний корм для худоби, який за поживними якостями не поступається конюшині чи люцерні. В Японії навіть виведений спеціальний сорт батату, який замість бульбоутворення активно нарощує вегетативну зелену масу.

Розмноження посадкового матеріалу й агротехніка батату не створюють складнощів навіть для городника-початківця. Вирощують цю рослину з живців попередньо пророщених бульб (найбільш прийнятний спосіб для нашої кліматичної зони). Для цього бульби батату поміщають у ящики із землею, занурюючи в ґрунт на половину їх довжини. Або ж можна використовувати звичайні слоїки з водою. Якщо посадкового матеріалу мало, кожну бульбу перед посадкою розрізають навпіл.

Важливо враховувати деякі особливості цієї рослини: батат абсолютно не переносить затінення, любить тепло і вологу. Тому майбутню розсаду слід розташовувати у світлому і теплому місці (+18. 25°С). Ящики можна розмістити у теплиці під плівкою, а слоїки – на сонячному подоконні.

Здатність до розмноження у батату надзвичайно висока. З кожної посадженої частини бульби через місяць-півтора виростає від 15 до 20 проростків, які вже можна зрізати та садити у тепличний ґрунт (або в окремі горщики). Такий «урожай» проростків на одній бульбі можна знімати від 5 до 7 разів. Для посадки зрізають проростки з двома-трьома очками. Вони дуже швидко і легко вкорінюються, і через місяць їх пересаджують на постійне місце у відкритий ґрунт. Розміщують розсаду кількістю від 2 до 7 шт. на 1 м2. Перед саджанням землю на грядках перекопують не глибше, ніж на 15–20 см. Це сприятиме утворенню більшого врожаю.

Догляд за розсадою традиційний: розпушування ґрунту та видалення бур'янів. На початку бажано регулярно здійснювати полив грядок. Хоча ця рослина досить посухостійка, але достатня кількість вологи допоможе істотно підвищити її врожайність. За 20–30 днів до збору врожаю полив припиняють. Батат не пошкоджується колорадським жуком чи іншими шкідниками, не схильний він і до різних захворювань, а його врожайність набагато перевищує врожайність картоплі.

Серед недоліків цієї культури можна вказати хіба що на підвищені вимоги до умов її зберігання (особливо взимку). Звичайно, існують сорти батату, яким притаманна непогана лежкість. Та зазвичай для зберігання урожаю бульбокоренів необхідне спеціальне, добре вентильоване приміщення (сховище), де постійно підтримується температура +10. 12° С.

Практикується також спосіб зимового зберігання бульб батату, попередньо оброблених вапном, у земляних траншеях. У цьому випадку всі бульби повинні бути дезінфіковані вапняним молоком, а потім ретельно висушені, після чого їх закладають у сухі траншеї, пересипаючи шарами землі.

Культивування батату здатне значно урізноманітнити та поліпшити наше меню. До того ж рослину використовують як у традиційній медицині (лікування цукрового діабету), так і в народній (серцево-судинні, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення роботи нервової системи та ін.). Це загальновідомий вітамінний і загальнозміцнюючий засіб. Тому вирощування батату, як надзвичайно перспективної культури, що має безліч корисних якостей, заслуговує на увагу вітчизняних овочівників.