За що відповідає сонна артерія?

Зовнішні сонні артерії постачають кров до м'яких тканин голови, а внутрішні сонні артерії – до головного мозку. Сонні артерії забезпечують близько 70-85% припливу крові до мозку. Кеш

Що буде якщо натиснути на сонну артерію?

Різко вдарте в шию супротивника збоку: там розташована сонна артерія. Під час такого удару ви зачепите блукаючий нерв, і це призведе до сильного запаморочення, а в деяких випадках навіть до втрати свідомості.

Що таке атеросклероз сонних артерій?

​Атеросклероз сонних артерій – це захворювання, яке супроводжується звуженням або повним закорковуванням основних судин, що постачають кров до головного мозку. Ці судини називаються сонними артеріями. Порушення кровотоку з них може стати причиною інсульту, транзиторних ішемічних атак.

Загальна сонна артерія — Вікіпедія Загальна сонна артерія підіймається майже вертикально вверх та виходить через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) у ділянку шиї. Тут вона розташовується на передній поверхні поперечних відростків шийних хребців та м'язів, що їх покривають, збоку від трахеї та … See more

Внутрішня сонна артерія

Ембріональний розвиток [ ред. | ред. код ]

Формування внутрішньої сонної артерії відбувається з 3-ї аортальної дуги і переднього відділу дорсальної аорти. З частини вентральної аорти, що розташована між 3-ю і 4-ю аортальними дугами, формується загальна сонна артерія.

Класифікація [ ред. | ред. код ]

Відповідно до міжнародної анатомічної класифікації Terminologia Anatomica, внутрішня сонна артерія поділяється на 4 частини:

1. Шийна частина (лат.pars cervicalis) — визначається від місця відходження від загальної сонної артерії до входу у сонний канал скроневої кістки.
2. Кам'яниста частина (лат.pars petrosa) — проходить у сонному каналі і дає невеликі гілочки.
3. Печериста частина (лат.pars cavernosa) — проходить в кавернозному синусі.
4. Мозкова частина (лат.pars cerebralis) — кінцевий відділ внутрішньої сонної артерії, який розгалужується на гілки.

Проте в клінічній роботі необхідний більш детальний поділ, що вимагає застосування іншої системи, запропонованої Bouthillier (1996 рік). Відповідно до цієї класифікації розрізняють такі 7 сегментів внутрішньої сонної артерії: шийний, кам'янистий, сегмент рваного отвору, печеристий, клиноподібний, офтальмічний, комунікативний.

Топографія сегментів [ ред. | ред. код ]

Поділ на сегменти базується на відношенні артерії до інших структур голови та шиї.

Шийний сегмент [ ред. | ред. код ]

Шийний сегмент або С1 визначається від місця біфуркації загальної сонної артерії (власне місце формування внутрішньої сонної артерії, зона каротидного синуса) до входу артерії у сонний канал скроневої кістки.

Кам'янистий сегмент [ ред. | ред. код ]

Кам'янистий сегмент або С2 проходить у сонному каналі (кам'яниста частина скроневої кістки). У цьому сегменті від артерії відгалужуються тонкі гілочки у барабанну порожнину.

Сегмент рваного отвору [ ред. | ред. код ]

Сегмент рваного отвору або С3 визначається над рваним отвором. У даному сегменті артерія, як правило, не дає гілок та не покрита твердою мозковою оболоною.

Печеристий сегмент [ ред. | ред. код ]

Печеристий сегмент або С4 визначається в печеристому синусі, а саме в ділянці між виходом артерії з рваного отвору та медіальним і нижнім періостом переднього нахиленого відростка клиноподібної кістки (проксимальне кільце твердої мозкової оболони).

Клиноподібний сегмент [ ред. | ред. код ]

Клиноподібний сегмент або С5 визначається від місця, з якого внутрішня сонна артерія покидає печеристий синус через проксимальне кільце твердої мозкової оболони, і тягнеться в дистальному напрямку до дистального кільця, звідки артерія потрапляє у субарахноїдальний простір.

Офтальмічний сегмент [ ред. | ред. код ]

Офтальмічний сегмент або С6 визначається в ділянці дистального кільця твердої мозкової оболони дистально до відходження задньої сполучної артерії. У цьому сегменті артерія тягнеться в горизонтальному напрямку, паралельно зоровому нерву, що знаходиться зверху і медіально (досередини).

Комунікативний сегмент [ ред. | ред. код ]

Комунікативний сегмент або С7 є кінцевим відділом артерії. Даний сегмент визначається в ділянці між зоровим і окоруховим нервами до передньої пронизаної речовини (лат. substantia perforata anterior) на медіальному краї латеральної борозни головного мозку. Ангіографічно даний сегмент визначається від місця відходження задньої сполучної артерії до біфуркації внутрішньої сонної артерії на кінцеві гілки.

Посилання [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельского А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN966-95745-8-7.
2. ↑Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN978-0805359091.

Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Артерія

Арте́рія (грец. αρτηρια — жила) — кровоносна судина, що несе збагачену киснем (артеріальну) кров від серця до всіх органів і тканин (лише легенева артерія несе венозну кров від серця до легень).

Великі артерії мають окремі назви. Від серця відходять легенева артерія та найбільша артерія тіла — аорта, вони послідовно поділяються на великі, середні, дрібні і, нарешті, найдрібніші артерії — артеріоли.

Стінка артерії складається з трьох оболонок: внутрішньої, середньої та зовнішньої. Внутрішня стінка, яка огортає внутрішній простір, вистелена плоскими клітинами — ендотелієм, який розташовується на підендотеліальному шарі. Під ендотелієм є еластична структура, вона має властивість скорочуватись і це забезпечує тонус судини, називається вона — внутрішня еластична мембрана.

Середня мембрана утворена двома шарами м'яких м'язових волокон, які огортають судину в довжину і в поперек. Між ними є шар еластичних волокон.

Зовнішній шар утворений пухкою сполучною тканиною.

Залежно від діаметра артерії, в них змінюється і будова стінки, тому виділяють три типи артерій: еластичного, м'язового і м'язово-еластичного типу.

До артерій еластичного типу належать легеневий стовбур та аорта. В них у внутрішній стінці відсутній еластична мембрана, вона замінена густою сіткою еластичних волокон, в складі яких є гладком'язові міоцити. В середній оболонці знаходиться багато еластичних вікончатих мембран і гладкої м'язової тканини. В пухкій сполучній тканині знаходиться багато колагенових волокон. Така будова надає судині особливої міцності і еластичності, що дозволяє витримувати високий тиск циркулюючої крові.

До артерій м'язевого типу належать органні артерії (ті, які кровопостачають органи). Їм притаманна збільшена кількість циркулярних м'язових волокон і зменшена кількість еластичних.

В м'язово-еластичних артеріях кількість міоцитів і еластичних волокон відносно однакова. До цього типу артерій належать: сонна, підключична, клубова, черевний стовбур.Також стінки артерії значно товщі і жорсткіші від венозних.

Література [ ред. | ред. код ]

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Анатомия человека. Під ред. проф. С. С. Михайлова."Медицина", — Москва — 1984 г.