Яка сама отруйна змія в Україні?

Степова гадюка Відмінна особливість – забарвлення у коричневих або бурих тонах, спину завжди прикрашає більш темна зигзагоподібна смужка. Черево зазвичай сіре зі світлими плямами. Саме степова гадюка вважається найбільш небезпечною серед отруйних змій України, порція отрути і її токсичность найбільша. Кеш

Де водяться змії в Україні?

Найчастіше змії трапляються в степовій зоні країни, на Київщині можна зустріти гадюку Нікольского або лісостепову та гадюку звичайну. Також водяться мідянка, вуж звичайний, безнога ящірка веретільниця ламка. Останні 20 років дедалі частіше трапляється вуж водяний, його знаходять по Дніпру біля Переяслава. Кеш

Що може їсти змія?

Змії живляться лише тваринною їжею.

Змії — Вікіпедія Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). See more

Де і як живуть змії в природних умовах і неволі

Змії найчастіше вселяють людям страх, заснований на безлічі забобонів. Які вони насправді, де живуть і який спосіб життя ведуть, розповімо в цій статті.

особливості змій

Змії володіють довгим, м`язистим, безногим тілом з кількістю хребців від 200 до 450. Довжина тіла в залежності від виду коливається від 11 см до 7 м. Плечовий пояс у рептилій відсутня, так само як барабанні перетинки і рухому повіку. У деяких особин збереглися рудименти таза. Відсутня і грудна клітка, ребра при необхідності вільно розсуваються в сторони. Голова частіше трикутної форми з рухомою щелепою.Завдяки еластичним зв`язкам щелепи розкриваються практично повністю, що дозволяє рептилії заковтувати здобич в кілька разів більше себе. Зуби зазвичай розташовані на самому краю кістки щелепи. У отруйних особин є ще гострі і загнуті ікла з каналом, наповненим отруйною рідиною. Шкіра суха, покрита безліччю лусочок, що дозволяють змії чіплятися за поверхню, по якій вона рухається.

Чи знаєте ви? Змії, що плюються отрутою, в момент небезпеки прикидаються падаллю, виділяючи при цьому смердючий запах.

Де живуть змії

Плазуни за роки еволюції освоїли практично всі континенти, за винятком Антарктиди. Вони не водяться в Ірландії, Новій Зеландії і на декількох островах в Атлантиці.

В природі

Рептилії мешкають в самих різних умовах, хоча воліють території, де тепліше:

• ліси і лісостепу;
• савани і прерії;
• пустелі і гористі райони.

Вони вміють проникати в скельні щілини, плавати і лазити по деревах. Частенько забираються в населені людьми місця. Їх можна побачити в селах, на дачних ділянках і навіть у міських парках.Будучи холоднокровним тваринам, рептилії чутливі до зміни температури. При настанні похолодання тварини впадають в сплячку. На зимівлю вони заповзають в затишні місця:

• нори гризунів;
• дупла або порожнечі в корінні дерев;
• підвали будинків або сараї.

Під час зимової сплячки у них сповільнюються всі життєво важливі процеси організму, в тому числі і серцевий ритм. Залежно від виду і клімату рептилії зимують 2-4 місяці. Як тільки починає теплішати, тварини прокидаються і виповзають з укриття.

Чи знаєте ви? Найшвидшим в зміїному царстві вважають чорну мамбу, швидкість її руху може досягати 11 і більше км / ч.

У неволі

Зміст плазунів в неволі вимагає вивчення їхнього способу життя в природному середовищі і забезпечення тотожних умов.

зоопарки

У зоопарках змії містяться в комфортних, наближених до природних для них умовах.Місце утримання - тераріум, наповнений усім звичним для рептилії певного виду антуражем:

важливо! Більшості тварин потрібно опромінення ультрафіолетом, щоб забезпечити вироблення вітаміну D і обмін речовин в організмі.

Зимівлю мешканцям зоопарку влаштовують згідно їх природним біоритмам. У багатьох зоопарках зміст рептилій є необхідністю підтримати зникаючий вид, тому персонал докладає всіх зусиль для забезпечення належних умов для розмноження і збільшення популяції.

Заповідники і національні парки

Основною метою таких об`єктів є збереження і відновлення не тільки рідкісних видів тварин, а й природи, всієї екосистеми, в якій вони живуть. Спосіб життя змій в заповіднику нічим не відрізняється від умов дикої природи: вони полюють, відпочивають і впадають в сплячку відповідно до своїх життєвих циклів.

цирки

У цирках змій містять в тераріумах, але не завжди у відповідних умовах. Шум, світло, часто відсутність санітарних та екологічних умов призводять до сумних наслідків. У пересувних цирках постійні переїзди, відсутність ветеринарного супроводу також не сприяють довгого життя рептилій. Багато країн світу вже відмовилися від цирків, в яких використовують тварин, в тому числі змій.

будинки

Зміст рептилій в домашніх умовах вимагає від власника обдуманого підходу. Необхідно придбати тераріум відповідного розміру, освітлювальний прилад і прилад обігріву, щоб забезпечити потрібний режим температури і вологості. Деяких видів рептилій потрібно регулярно обприскувати, щоб уберегти шкіру від пересихання. При цьому не потрібно забувати, що змії - м`ясоїдні тварини. Їм потрібно забезпечити відповідний раціон, наприклад, дрібних гризунів.«Зимівля» навіть в домашніх умовах для плазунів - необхідний етап. Щоб не збити природні біоритми, рептиліям допомагають увійти в сплячку. Для цього температуру змісту поступово знижують (індивідуально для конкретного виду), зменшують і світловий день.Предлагаем вашій увазі невеликий ролик, що розповідає про деякі яскравих представників зміїного сімейства.

важливо! До того як вводити тварина в сплячку, потрібно переконатися, що його травний тракт вільний від їжі.

Змії, незважаючи на панічний жах, який вони вселяють багатьом людям, в більшості своїй не агресивні. Вони не шукають зустрічі з людиною, тим більше з метою вжалити, але самі часто страждають від людей. Багато видів стоять на межі зникнення через полювання за їх шкірою, яку люди використовують в якості матеріалу для галантерейних виробів.

Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними

На Львівщині водиться лише один небезпечний вид змії — гадюка звичайна. Її отрута не смертельна, та все ж має неприємні наслідки, подібні на сильну алергічну реакцію. Як розпізнати отруйних змій на Львівщині, як поводитися при зустрічі з плазунами та чого не варто робити при укусі, Tvoemisto.tv розповів голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин.

Які змії водяться у Львові, на околицях міста та загалом в області?

Усього на Львівщині трапляються чотири види змій, більшість з яких неотруйні. Це вуж звичайний, а також рідкісні й занесені у «Червону книгу України» мідянка та полоз лісовий. Вони неотруйні. Отруйним є лише один вид — гадюка звичайна (на головному фото ліворуч — прим. ред.), інколи неслушно звана «карпатською». Окрім того, часто трапляється дещо схожа на змій й цілковито нешкідлива безнога ящірка — веретільниця ламка (на головному фото праворуч — прим. ред.).

У самому Львові зазвичай трапляється лише вуж звичайний — частіше на околицях міста та поблизу парків, але часом на центральних вулицях і навіть у житлових будинках. Кілька разів протягом останніх років до міста з більш південних і теплих регіонів України випадково — ймовірно, у транспорті чи багажі мандрівників та рибалок — потрапляв і вуж водяний. На заході Львова, що межує з лісами Розточчя, у мікрорайоні Рясне-2 принаймні двічі спостерігали гадюку звичайну. Зрідка то на вулицях, то в квартирах львів’ян трапляються екзотичні види змій, наприклад, американська молочна змія чи королівський пітон, що потрапляють туди після втечі з приватних тераріумів.

Де найчастіше їх можна зустріти?

Змії частіше оселяються там, де є певне різноманіття умов, — на узліссях, вирубках, у чагарниках, кам’янистих місцинах, на берегах водойм тощо. Вужі віддають перевагу більш вологим місцям, інші види — сухим. Також змій приваблюють покинуті бетонні конструкції, окремі брили, напівзруйновані стіни, повалені дерева, пні, купи тирси — тобто місця, на яких вони можуть вигріватися на сонці і під якими можуть ховатися. Ваблять їх і гризуни, що тримаються поблизу людського житла.

А коли саме вони трапляються?

Прокидаються зі сплячки змії рано навесні, іноді ще в лютому, відтак розселяються територією. Найактивнішими вони є традиційно в шлюбний період у травні, але натрапити на них можна впродовж усього літа й аж до осені, поки є теплі дні, у будь-яку погоду, крім сильної спеки та холодів. Найбільш імовірно їх можна зустріти тоді, коли вони вигріваються на сонці після дощу та прохолоди. Багато часу змії проводять у сховках.

Як розпізнати небезпечних і безпечних змій? Яку загрозу вони несуть?

Перед тим, як іти на природу, варто пригадати, чим відрізняються різні види змій, переглянути фото та навіть зберегти їх собі на смартфон. Ящірка веретільниця, яку часто помилково називають мідянкою, а по народному — гладуном чи сліпачкою, є найбільш безпечною. У неї вужча за тулуб голова, менш гнучке, ніж у змій, тверде й блискуче тіло брунатного кольору завдовжки до 40-60 см. Як інші ящірки, вона може відкидати хвіст, але він вже не відростає.

Усіх неотруйних змій, що водяться на Львівщині, можна розпізнати за довгим і струнким тулубом, що плавно переходить у хвіст, заокругленою формою голови, круглою зіницею ока. Мідянки у довжину можуть сягати 70 см, вужі — понад метр, полози — до 1,5-2 метрів. Полози та мідянки охоче лазять по деревах, вужі плавають, а водяні — ще й подовгу ховаються під водою. Саме останній вид, не маючи характерних жовтих «вушок», наганяє страх на людей, що відпочивають на берегах річок та морів. Відрізнити його можна за строкатим чорно-помаранчевим черевом та темними, розташованими в шаховому порядку плямками на оливковій спині. Лісовий полоз має темну спину й солом’яного кольору черево. Для мідянки характерні чорні смужки через око та пунктирний візерунок на сірій чи коричневій спині.

На відміну від них усіх, гадюка є товстішою й доволі невеликою — щонайбільше 70-80 см, а зазвичай 40-60 см. Хвіст у неї короткий і різко тоншає від основи, голова приплюснута, зіниця ока має форму вертикальної щілини. Забарвлення — або суцільне смоляно-чорне, або з дуже характерним темним зиґзаґоподібним чи ромбічним малюнком на світлішому тлі, що може мати різні відтінки — сірий, бурий, шоколадний, зеленкуватий. Самці забарвлені більш контрастно, але розміром менші від самиць. М’язи гадюки не надто міцні, тому полюючи більше покладається на дію отрути, на дерева чи у воду вона йде неохоче.

Чим небезпечний укус гадюки?

На щастя, небезпека не дуже значна — отрути усіх українських гадюк не дуже сильні та мають переважно місцеву, а не загальну нервовопаралітичну дію.

А як від них вберегтися?

Змії глухі, але добре відчувають вібрацію. Тому зазвичай, відчувши ходу людини, вони відразу намагаються сховатися, тож більшість з них ми навіть не помічаємо. Якщо ж на нашому шляху дійсно трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу.

Наші змії, зокрема й гадюка, ніколи першими не нападають на людину — вона ж не є їхньою здобиччю, а її поява, навпаки, несе з собою загрозу. Тож укусити вона може тоді, коли на неї наступили, торкнулися її рукою або ж коли вона не має шляху для втечі. Якщо ви цього не робили, то найкраще буде обійти гадюку стороною. Вона не дуже рухлива, тож дистанція у два-три метри вже буде безпечною. За потреби її можна відкинути зі стежки довгою палицею чи гілкою.

Якщо вам трапиться неотруйний вид, то можна не хвилюватися. Але якщо змія поселилася неподалік вашого житла і вам від цього некомфортно, то її можна відловити палицею чи рукою та віднести подалі. Те саме можна зробити і з гадюкою, але ліпше лишити цю справу фахівцям. Крім того, варто розчистити обійстя від зайвих заростів, непотребу, харчових відходів, які можуть приваблювати гризунів.

Розкажіть про надання першої домедичної допомоги: що можна, а що точно не варто робити, коли вкусила змія?

Найперше — не панікувати. Рану варто дезінфікувати чи хоча б промити водою. Відразу слід зняти предмети, що в разі набряку можуть перетискати кінцівку, — браслети, перстень, обручку тощо. Дискусійним досі залишається відсмоктування отрути. Можна спробувати видалити якомога більше отрути з рани, видушуючи її з кров’ю чи відсмоктуючи. У жодному разі не слід цього робити ротом, якщо тріснута губа або в роті є відкрита рана, оскільки отрута може відразу потрапити у кровоносні судини шиї та голови, що справді небезпечно. Якщо ж слизові оболонки цілі, то негайно спльовуючи відсмоктану отруту цьому можна запобігти. Цей метод двічі випробувано на собі, та й серед професійних змієловів невідомі випадки, коли б хтось нашкодив собі в такий спосіб. Медики ж, навпаки, відсмоктування не рекомендують. У будь-якому випадку, зменшення дози отрути, яка потрапила в організм, зменшує її наслідки.

Не можна накладати джгут, оскільки отрута гадюки має сильну місцеву дію і від застою крові може початися відмирання тканин у місці укусу. З іншого боку, навпаки, не варто інтенсивно рухати враженою кінцівкою, щоб не дозволяти отруті розійтися по всьому організму. Кінцівку варто знерухомити, місце укусу можна охолодити, але не розрізати й не припікати.

А є якась протиотрута?

Застосування протиотрути можливе, але воно ефективне тільки в найближчу годину після укусу. Потім уже лікуватимуться наслідки отруєння, які досить схожі на сильну алергічну реакцію та можуть бути різними. У місці укусу відразу відчутно різкий біль, а дещо згодом — печію й свербіж. Також з’являється сильний набряк, який поступово поширюється вгору кінцівкою. Може бути загальна слабкість, нудота та запаморочення. У важких випадках настає порушення діяльності серця та ниркова недостатність. Потерпілому треба давати багато пити, якщо є можливість — прийняти антигістамінні препарати. Хоча в здорової дорослої людини з часом усе може минутися навіть без лікування, проте все ж бажано звернутися в медзаклад. Якщо гадюка вкусила дитину, то відвідати лікарню потрібно обов’язково.

А яка статистика укусів гадюкою на Львівщині? Чи були смертельні випадки?

Докладної й вичерпної статистики укусів людей гадюкою наразі бракує, оскільки чимало людей обходяться самолікуванням, тож офіційно такі випадки не реєструються. Але в області йдеться приблизно про кілька сотень випадків на рік. За моїми спостереженнями, статистика зростає, хоч може бути, що це просто ефект від швидшого поширення інформації про такі випадки. Смертельні випадки від укусів гадюк трапляються вкрай рідко. За останні 20 років мені відомо лише про два підтверджені випадки на Сколівщині у 2004 році — зокрема, малої дитини, яка не могла пояснити, що із нею трапилося. Доводилося чути ще про кілька ймовірних.

Навіщо ви проводите тренінги для волонтерів про змій? Чи плануєте подібні заходи для інших людей?

Зараз все більше людей потерпає від укусів змій, а самих змій — найчастіше неотруйних — жорстоко переслідують. З одного боку, це спричинене зростанням популяції плазунів унаслідок потепління. З іншого боку, людям бракує про них знань, і тому будь-яка змія викликає в них агресію та паніку. Крім того, ще й медіа часто публікують інформацію з невдалими, безглуздими заголовками і ілюструють її недоречними фото. І якщо на глобальне потепління вплинути складно, то надати людям базові знання про плазунів — можна й потрібно. Вони будуть корисними, у першу чергу, тим, хто часто буває в природі або ж чия робота пов’язана з безпекою інших — військовим, поліції, пожежникам, персоналу дитячих таборів, провідникам туристичних груп.

Наразі час від часу я проводжу лекції для різних тематичних аудиторій, але є плани щодо інших заходів. Загалом раджу всім дотримуватись в природі елементарної обережності, не піддаватись паніці, а також прошу утриматись від немотивованої агресії щодо змій, навіть отруйних, адже усі вони — живі істоти та мають своє місце в природі.

Розмовляла Ольга Коваль,

Фото Тараса Гринчишина та Олександра Кусьнежа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.