де живе кріт
На відміну від багатьох гризунів, кроти не можуть гризти землю зубами, тому живуть зазвичай у місцях з рихлим ґрунтом — на лугах, у лісах і полях. Вони прокладають мережу неглибоких ходів, куди залюбки заповзають уже згадувані дощові черв'яки.
Як живе Крот?
Живуть кроти в землі, прориваючи своїми потужними лапками багатоярусні підземні ходи до глибини в 50 см. Харчуються комахами і їх личинками, дощовими черв'яками, гусеницями та багатьма іншими, які потрапили в його підземні лабіринти, комахами. Розмножуються один раз на рік - навесні, народжуючи від 2 до 9 дитинчат.
Чому кріт риє землю?
Щоб забезпечити себе водою для пиття, він риє глибокі вертикальні нори. Взимку кріт перебирається глибше в землю, але в сплячку не впадає. Пересуваються тварини зі швидкістю 5-6 км / год, назовню практично не виходять. Тварина дуже обережна, тому зловити її дуже складно.
Як захищається кріт?
У дикій природі природним ворогом крота є ласка. Цей хижак під час гону видає своєрідне стрекотіння, що нагадує звук працюючої вертушки. Кроти, почувши небезпеку, в паніці залишають місця «дислокації», і це можна використовувати для відлякування звірків.
Кріт — Вікіпедія Один з 19 сучасних родів родини. У складі світової фауни відомо 13 сучасних видів крота (див кладограму): кріт алтайський — Talpa altaicaкріт сліпий — Talpa caeca (підвиди caeca, augustana, hercegovinensis, steini)кріт кавказький — Talpa caucasica (підвиди caucasica, ognevi, orientalis)кріт … See moreКріт
Один з 19 сучасних родів родини. У складі світової фауни відомо 13 сучасних видів крота (див кладограму):
- кріт алтайський — Talpa altaica
- кріт сліпий — Talpa caeca (підвиди caeca, augustana, hercegovinensis, steini)
- кріт кавказький — Talpa caucasica (підвиди caucasica, ognevi, orientalis)
- кріт європейський — Talpa europaea (підвиди europaea, cinerea, velessiensis)
- Talpa davidiana
- Talpa davidiana tatvanensis[2] .
- Talpa hakkariensis[2] .
- Talpa levantis (підвиди levantis, minima, talyschensis, transcaucasica)
- Talpa occidentalis
- Talpa romana (підвиди romana, adamoi, aenigmatica, brachycrania, montana, wittei)
- Talpa stankovici (підвиди stankovici, montenegrina)
Крім того, за викопними рештками відомий один вимерлий вид: тирренський кріт (Talpa tyrrhenica) з плейстоцену Корсики та Сардинії.
У фауні України цей рід представлений тільки одним видом — кротом європейським (Talpa europaea). У працях XX ст. кількаразово припускалося, що у Карпатах мешкає форма (вид?) «caeca», яка вирізняється дрібними розмірами і майже 100 % сліпих особин в популяції. Пізніші дослідження показали, що карпатські форми крота є лише екологічною расою типового рівнинного виду кротів.
Назва, вживання назви [ ред. | ред. код ]
Назва «кріт» походить від др. і псл. крътъ, спорідненого з лит. krutus — «рухливий» і krutёti — «ворушитися» [3]
На сході України (зокрема, на Донецькому Кряжі в межах Луганщини) кротами називають сліпаків (сліпців) (Spalax microphthalmus). Імовірно, це пов'язано з тим, що населення цього краю сформоване з переселенців із західних областей України, які були знайомі лише з кротами і не знали сліпців (сліпаків).
Ознаки роду [ ред. | ред. код ]
Ознаки роду наводяться за «Польовим визначником дрібних ссавців України» (2002) і наводяться у формі протиставлення з іншим родом кротових — хохулею (Desmana).
- Довжина тіла до 150 мм.
- Хвіст 25–40 мм, круглий на перетині, густо вкритий шерстю.
- Хутро оксамитове, з усіх боків чорне.
- Передні кінцівки широкі, більші за задні і розвернуті долонями назовні.
- Усі різці подібні за розмірами, значно менші від довших і гострих верхніх іклів.
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ Sadık Demırtaş, Metin Silsüpür, Jeremy B. Searle, David Bilton und İslam Gündüz: What should we call the Levant mole? Unravelling the systematics and demography of Talpa levantis Thomas, 1906 sensu lato (Mammalia: Talpidae). Mammalian Biology 100, 2020, S. 1–18, doi:10.1007/s42991-020-00010-4
- ↑ абУ Туреччині виявили два нові види кротів. 13.08.2023, 21:05
- ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 99. — ISBN 5-12-001263-9.
Джерела [ ред. | ред. код ]
- Кріт європейський[Архівовано 7 червня 2022 у Wayback Machine.]// Київський будинок природи, Процитовано 22 червня 2022 року
- Кріт звичайний// Суперагроном, Процитовано 22 червня 2022 року
Література [ ред. | ред. код ]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г., Попов Б. М. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. — Київ: Наукова думка, 1956. — 448 с. — (Фауна України. Том 1, вип. 1).
- Сеник Г. Ф. Нова форма крота Українських Карпат // Доповіді АН України. — Київ, 1965. — № 5. — С. 674—676.
- Загороднюк І.Польовий визначник дрібних ссавців України[Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5).
- Коробченко М. А. Расширение ареала крота европейского (Talpa europaea) в долине реки Северский Донец // Зоологический журнал. — 2009. — Том 88, № 4. — С. 465—472.
- Рід кріт (Talpa) у виданні «Види ссавців світу», 2005
Кріт звичайний (Крот обыкновенный)

Довжина тіла становить 12-16,5 см, хвоста — 2-4,8 см (дорівнює довжині голови); маса 70-119 г. Очі крихітні, зі шпилькову головку, але помітні зовні, оскільки над очним яблуком є вузький проріз у шкірі близько 0,5-1 мм. Зовнішнього вуха немає. Хутро бархатисте, росте вгору, а не вперед або назад, що допомагає кротові просуватися підземним тунелем у будь-який бік. Забарвлення хутра матово-чорне, нижня частина тіла дещо світліша. У молодих кротів забарвлення темніше. Іноді зустрічається колірна аберація забарвлення: білі з палевим відтінком, сірі й коричневі кроти.
Розвиток
Кроти паруються навесні: в березні-квітні. Вагітність триває 35-40 днів; сліпі, голі й безпорадні кротенята (від 3 до 9) вагою 2-3 г народжуються з кінця квітня до першої половини червня. Зазвичай на рік припадає один приплід; однак у 20-25% дорослих самок може бути ще один — літній. За місяць кротенята досягають майже дорослого розміру. Підростаючи, вони стають забіякуватими й агресивними. Досягши одно-півторамісячного віку, молодняк покидає материнське гніздо й вдається до пошуків ділянок, не зайнятих іншими кротами.
Шкідливість
Риючи свої нори, кріт ушкоджує коріння рослин, тим самим порушуючи нормальне живлення й часто приводячи до загибелі. Кроти також знищують корисних для ґрунту дощових черв'яків.
Засоби захисту
Борються з кротами за допомогою ультразвукових пристроїв.