Як виглядає дрізд співочий?

Опис У співочого дрозда довжина тулуба становить 215–250 мм, крила — 120 мм, його вага — 70 г. Колір спинної сторони — бурий, надхвістя сірувате, на крилах білувато-вохристі плями зверху. Черево білувате з жовто-охристим нальотом на грудях та з боків.

Коли повертається дрізд?

Співочі дрозди - перелітні птахи, повертаються додому у березні-квітні.

Де зимують дрозди?

Зимують у високогірних чагарникових заростях, на узліссях, полях, пасовищах і в садах.

Дрізд — Вікіпедія Дрізд (Turdus) — рід горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Поширені птахи цього роду на території Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Африки та Австралії. Зустрічаються окремі види і на території Нової Зеландії. Птахи невеликого розміру, темного забарвлення. … See more

Де живе дрізд

Середовище існування

Цей птах є досить розповсюдженим, гніздує у лісах, садах та невеликих острівцях деревної рослинності серед полів. У зонах міської забудови дрозди селяться неохоче, хоча зрідка їх можна побачити в широких лісопаркових комплексах у межах міста. Іноді вони влаштовуються в густих заростях чагарників, але перевагу надають все ж таки старим густим лісам усіх типів. Ареал гніздування співочих дроздів охоплює всю Європу, Азію на південь від Кавказу і на схід до Байкалу, а також північно-західну частину Малої Азії. Зимують дрозди в Західній та Південній Європі, на узбережжі Середземного моря і у Південній Африці.

Довжина тіла – 23 cм
Розмах крил – 33-36 см
Вага – 55-100 г
Тривалість життя – до 13 років у природі, до 17 років у неволі.

Спина оливково-бура, черевце – біле, на грудях та боках присутній жовтувато-охристий наліт. Оперення на грудях всіяне темно-бурими крапинками трикутної форми. Голова дрозда прикрашена неяскравим узором із світло-кремових крапинок на коричневому фоні. Дзьоб тонкий, загострений, верхня щелепа темна, а нижня – жовта. Ноги порівняно довгі, світло-коричневі. Три пальці дивляться вперед, один – назад, на всіх гострі кігтики.

Спосіб життя

Співочий дрізд подає голос мелодійним посвистом «дійк-дійк», а під час польоту викрикує «тсіп». Харчуються дрозди головним чином на землі, рідше – на деревах чагарників та дерев, а різноманітність їх їжі залежить від пори року. Ранньою весною, коли ще немає ні плодів, ні ягід, птах поїдає дощових червів, у травні-червні – жирну гусінь, комах та павуків. Дрозди, що зимують у Західній Європі, під час відпливу полюють на молюсків та рачків, яких завжди вдосталь на літоралі. Цілий рік дрозди з апетитом поїдають слимаків, розбиваючи їх мушлі об каміння або кидаючи молюсків з великої висоти. У першій половині жовтня дрозди великими зграями відлітають на зимівлю. Їх сезонні кочівлі залишаються майже непомітними для людей, хоча в польоті птахи часто перегукуються, підтримуючи постійний контакт із родичами. Зграя відлітає після заходу сонця, а перед світанком спускається на відпочинок. Як тільки зійде сонце, птахи залазять у хащі та посилено харчуються, сховавшись від ворогів. Найкраща погода для перельотів – небо, що не затягнене хмарами, гарна видимість та сталий вітер. Сильна негода та різкі похолодання примушують дроздів переривати кочівлю, і частина молоді гине на шляху через важкі труднощі. Якщо сильний боковий вітер відносить зграю вбік від траси перельоту, птахи вміють коригувати курс та повертатися на попередній маршрут. Якщо є дуже велика необхідність, дрозди можуть здійснювати перельоти і у несприятливих умовах.

Розмноження

Навесні, повернувшись до місць гніздівлі, співочі дрозди утворюють пари і розпочинають спорудження гнізда у густих кронах дерев або хвойних чагарників, що дають надійний прихисток. Ззовні гніздо виглядає, як глибока чаша, що сплетена з прутиків, сухих травинок та листків, а внутрішню поверхню птахи обмазують своєрідною штукатуркою з глини та деревної тирси. У кінці квітня самиця відкладає 4-6 блакитних у чорно-буру крапинку яєць. Насиджування кладки займається самка, а приблизно через 2 тижні з яєць вилуплюються голі та безпомічні пташенята, які потребують невпинної батьківської опіки. На 12-16 день пташенята вже оперені та залишають гніздо, починають вчитися літати та шукати собі їжу. Батьки за сезон встигають зробити ще одну або дві кладки, поки не наступить сезон відльоту на зимівлю.

Підготувала Катерина Норенко

Дрізд золотистий

Дрізд золотистий [2] (Turdus chrysolaus) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Східній Азії [3] .

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Довжина птаха становить 23,5-24, вага 60-95 г. У самців голова і шия сіруваті, верхня частина тіла оливково-бура. Махові і стернові пера темно-бурі, крайні стернові пера мають вузькі білі края. Скроні, підборідді і горло темно-сірі або чорнуваті, груди і боки рудувато-коричневі, нижня частина грудей і живіт білі. Дзьоб коричневий, знизу біля основи жовтий. Самиці мають дещо блідіше забарвлення, горло і підборіддя у них поцятковані білими смужками. Представники підвиду T. c. orii вирізняються більшими розмірами і більшим дзьобом.

Підвиди [ ред. | ред. код ]

• T. c. oriiYamashina, 1929 — Сахалін, Курильські острови. Зимують в Японії та на островах Рюкю;
• T. c. chrysolausTemminck, 1832 — Хоккайдо, Хонсю. Зимують на півдні Японії та в Східній Азії.

Чорноголовий дрізд раніше вважався підвидом золотистого дрозда.

Поширення і екологія [ ред. | ред. код ]

Золотисті дрозди гніздяться в Японії і Росії. У вересні-листопаді вони мігрують на південь, досягаючи островів Рюкю, Тайваня, Хайнаня і північних Філіппін, повертаються на північ у квітні-травні. На міграції вони регулярно трапляються в Кореї та на східному узбережжі Китаю. Золотисті дрозди живуть в широколистяних і мішаних лісах на узліссях і галявинах, на висоті до 2400 м над рівнем моря, переважно на висоті від 700 до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також ягодами і плодами. Сезон розмноження на Сахаліні триває з кінця травня по липень, в Японії з травня по серпень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілок, стебел, листя, кори, моху і глини, встелюється м'яким рослинним матеріалом. В кладці 3-4 блакитнувато-зелених яйця, поцяткованих фіолетовими і темно-бурими плямками. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑BirdLife International (2016). Turdus chrysolaus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 липня 2022
2. ↑Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. ↑ Clement, Peter (2001). Thrushes. Princeton University Press. ISBN978-0691088525.
4. ↑Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union . Процитовано 01 липня 2022 .