Як відрізнити гірчак від білого гриба?

Схожий на Білий гриб, тільки у гірчака рожеві спори, ніжка темніша і м'якуш гіркий. Існує різновидність цього гриба з приємним на смак м'якушем — гірчак жовтуватий (F. felleus var. alutarius Fr.), який росте на лісових галявинах, відрізняється від гірчака світлішою шапинкою і майже гладенькою ніжкою.

Як виглядає гриб гірчак?

У помилкового білого гриба трубчастий шар має білу (у молодого гриба) або частіше розоватую і брудно-рожево забарвлення (у дорослого гриба). Трубчастий шар справжнього білого гриба має білий, жовтуватий або сіруватий колір. Трубчасте речовина підберезники білувато-сіре, у старих грибів може ставати бурим.

Як гриби впливають на людину?

Гриби містять мінеральні речовини: калій, фосфор, сірку, магній, натрій, кальцій, хлор; вітаміни А (каротин), вітаміни групи В, вітамін С, велику кількість вітаміну D і вітаміну РР. Також до складу грибів входять бета-глікани, які позитивно впливають на імунну систему людини та володіють протипухлинною активністю.

ГІРКАНІ (ХРЯЩ-МОЛОЧНИК ПЕРЦЕВИЙ)!

Чергова невеличка ранкова мандрівка Бориславськими лісами в пошуку за грибними цікавинками… Після шаленої спеки, попри прогнози синоптиків, масових опадів так і не було. Хоча невеликі короткочасні дощі все ж пройшли. Суттєвих змін в лісах не спостерігається, проте природа потроху оживає… Якщо під густими і великими ялицями земля ледь волога, то в мішаному лісі є явні і певні ознаки покращення ситуації. По-перше: пониження температури і певна прохолода вже прекрасно впливають на ситуацію і покращують настрій. По-друге: в мішаному лісі, поміж дубів, беріз і ліщини, вже є хороші ознаки вологості, прілості листя, появляються грибні запахи. Проте, масово грибів ще немає… Ну, не зовсім, щоб – немає… Хоча білих чи підберезників – не знайшов, проте в місцях, де найбільш волого, де дощик достатньо змочив земельку, з під прілого листя почали з’являтись невеличкі колонії гіркань, чи – гіркинь… Так у нас звуть хрящ-молочник перцевий. Ці гриби відносяться до групи умовно-їстівних, через дуже гіркий і пекучий смак, який виводиться тільки через вимочування або відварювання… Я їх беру інколи, особливо, якщо більш нічого немає, а дуже хочеться похрумкотіти грибною смажениною… Збираю їх в окрему тару або кульок (вони достатньо міцні і не кришаться) тому, що при зрізуванні чи ламанні вони виділяють густий, білий, гірко-пекучий сік. При попаданні його на інші гриби, гіркота може їм передатись. Зазвичай гіркані ростуть масово при достатній вологості. Тоді їх можна зібрати багато, приділити їм певний час і заквасити. Квашені гіркані мають непоганий, хоча й специфічний, з гірчинкою, смак. Як закуска, смакують добре. Хоча, як то кажуть, на любителя… Щоб заквасити гіркані, їх потрібно 2 доби відмочувати в холодній, підсоленій воді, змінюючи її що 12год. Потім проварити і квасити в емальованій посудині, так, як інші гриби. Цей процес потребую терпіння і часу… Щоб посмажити гіркані, я відмочую їх декілька годин в підсоленій воді, щоб позбутись гіркоти. Відварюю, двічі виливаючи відвар. Потім смажу на олії з цибулею. Смак – спеціфічний, з гірчинкою. Хрумкотять апетитно… З молодою картопелькою… Пробуйте… Смачного.