Де краще поставити грошове дерево?

Ставити грошове дерево потрібно в зоні багатства - на південному сході приміщення. Визначити сторони світу в будинку допоможе компас. При цьому важливо приділити увагу правильному оформленню цієї зони багатства. Грошовому дереву має бути комфортно.

Що лікує грошове дерево?

Грошове дерево має ще одну назву — мозольник. З його допомогою можна лікувати мозолі. Для цього необхідно зняти з листочка товстянки верхню плівку і прикласти його м'якоттю до мозолі, зафіксувати на нозі за допомогою пластиру і залишити на ніч. Аналогічним методом можна лікувати і врослий ніготь, і нігтьовий грибок.

Як потрібно поливати грошове дерево?

Поливати рослину потрібно регулярно, не перезволожуючи ґрунт, інакше дерево згниє. Важливо також обрізати дерево, адже воно розростається і може зламатися від тяжкості гілок. У теплу пору року грошове дерево поливають кілька разів на тиждень, а в холодну — один раз.

Товстолист

Товстолист [1] , товстянка [2] або красула (Crassula L.) — рід трав'янистих сукулентів з родини товстолистих, який має майже космополітичне поширення й містить понад 200 видів [3] [4] .

Зміст

• 1 Етимологія
• 2 Історія
• 3 Загальна біоморфологічна характеристика
• 4 Поширення
• 5 Вирощування в культурі
• 6 Використання
• 7 Охоронні заходи
• 8 Див. також
• 9 Примітки
• 10 Джерела
• 11 Посилання
• 12 Література

Етимологія [ ред. | ред. код ]

Назва роду красула (товстолист) походить від лат. crassis — товстий.

Історія [ ред. | ред. код ]

Перші два зображення рослин, які через 45 років будуть названі Crassula, з'явилися в садівничих довідниках Європи у 1687 році. У 1753 році, коли Карл Лінней почав складати свою бінарну систему найменувань, він описав 21 вид з цього роду. Справжній бум в «окультуренні» товстянок відбувся на початку XIX сторіччя, коли величезна кількість незнайомих рослин, у тому числі і красул, завозилася в Європу з Південної Африки.

Загальна біоморфологічна характеристика [ ред. | ред. код ]

Багаторічні, рідше дво- або однорічні сукулентні рослини. Стебла прямостоячі або стеляться. Іноді деревоподібні чагарники, що сягають до 3 м заввишки. Листя товстянок — округлі, м'ясисті, сидячі, різноманітні за формою. Край листової пластини — суцільний або зубчастий. Листорозміщення — чергове або супротивне, іноді листки зібрані в щільні розетки. При інтенсивному освітленні дуже часто листя багатьох товстянок можуть забарвлюватися в гаму від червонуватих до темно-вишневих тонів, а їхня поверхня — покриватися ворсинками різної щільності або опуклими дрібними сосочками. Квітки — дрібні, 5-членні, зібрані в напівзонтик або щільне головчасте суцвіття. Квітки деяких видів дуже запашні, забарвлені в білий, рожевий, червоний кольори.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Рід налічує близько 200 видів (див. Список видів роду Crassula), що поширені у Південній і Південно-Західній Африці, на острові Мадагаскар, деякі види зустрічаються у вологих місцях Південної та Західної Австралії, на острові Тасманія. Центром найнасиченішої частини ареалу товстянок є Капська провінція, де виростає три чверті відомих видів.

Вирощування в культурі [ ред. | ред. код ]

Товстянки дуже різноманітні за габітусом. Багато видів цих рослин вирощують в домашній культурі. Серед них лідером за популярністю є Crassula ovata або «грошове дерево». Селекціонери вивели багато культурних форм і сортів, в тому числі і гібридних, що свідчить про популярність цих рослин у квітникарів. Вирощують поодиноко, або створюючи мікроландшафтні композиції.

Розмножують насінням, стебловими живцями, або вегетативно окремими листками. Живцювання найкраще проводити навесні, у березні-квітні, живці швидко вкорінюються у вологому піску.

Пересаджують рослину навесні, використовуючи землесуміш, що складається з рівних частин листового і дернового ґрунту, торфу та великозернистого піску, або субстрат для кактусів. Для товстолиста важливо забезпечити хороший дренаж, вирощувати можна у невисокій широкій посудині. Влітку рослину поливають залежно від пересихання ґрунту, взимку полив обмежують, при можливості утримуючи за температури 10 — 12 °C. Товстянки легше переносять посуху, аніж надмірне зволоження, яке може призвести до загнивання коріння і загибелі рослини.

Використання [ ред. | ред. код ]

У народній медицині окремі види товстянок використовують як в'яжучий засіб, з них готують протизапальні настоянки для гортані і краплі для очей, а також застосовують як болевгамовуючий заспокійливий засіб при епілепсії і навіть раці.

Охоронні заходи [ ред. | ред. код ]

• Crassula alticola — статус: «Найменший ризик»
• Crassula aphylla — статус: «Найменший ризик»
• Crassula aurusbergensis — статус: «Найменший ризик»
• Crassula campestris — статус: «Найменший ризик»
• Crassula elatinoides — статус: «Даних недостатньо»
• Crassula gemmifera — статус: «Найменший ризик»
• Crassula hedbergii — статус: «Найменший ризик»

• Crassula inanis — статус: «Найменший ризик»
• Crassula leachii — статус: «Даних недостатньо»
• Crassula luederitzii — статус: «Найменший ризик»
• Crassula maputensis — статус: «Найменший ризик»
• Crassula numaisensis — статус: «Найменший ризик»
• Crassula tillaea — статус: «Найменший ризик»
• Crassula tuberella — статус: «Найменший ризик»
• Crassula zombensis — статус: «Найменший ризик»

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Crassula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. ↑Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М.Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
3. ↑Crassula. Catalogue of Life . Процитовано 08.11.2021 .
4. ↑Crassula. Plants of the World Online. Kew Science . Процитовано 08.11.2021 .
5. ↑Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М.Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208 с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Стор. 160–163 (рос.)
• А. А. Буренков. Несколько страниц из жизни крассул. (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Красула (товстянка) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 93. — 224 с.
• Товстянка // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 172. — ISBN 978-966-429-165-8.
• Crassula на сайті «International Crassulaceae Network» (англ.)
• Crassula // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
• Crassula на сайті«The Plant List» (англ.)
• Crassula в базі даних«Tropicos»Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Crassula на сайті«Desert Tropicals» (англ.)
• Crassula на сайтіGermplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
• Crassula на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes (фр.)
• Crassula на сайті, присвяченому сукулентним рослинам

Література [ ред. | ред. код ]

• Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Товстянка, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
• Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 (рос.)
• Freire Fierro, A. 2004. 73. Crassulaceae. 73: 5-16. In G. W. Harling & L. Andersson (eds.) Fl. Ecuador. University of Göteborg, Göteborg. (англ.)
• Morales Quirós, J. F. 2010. Crassulaceae. En: Manual de Plantas de Costa Rica. Vol. V. B.E. Hammel, M.H. Grayum, C. Herrera & N. Zamora (eds.). Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 119: 132–136. (англ.)