Який найкращий препарат від фітофтори?

Найбільшу ефективність проти фітофтори мають:

• Танос - двокомпонентний фунгіцид, рекомендований для профілактичних обробок культур.
• Ревус Топ - спеціальний препарат, розроблений для захисту пасльонових культур від основних небезпечних хвороб.

Що робити якщо вже є фітофтора?

Якщо фітофтора на помідорах тільки почалося, боротися з нею можна обприскуванням розчином йоду. 10 мл 5% йоду розчиняють у 10 л води та обприскують цим розчином рослини з інтервалом у 3 дні.

Що таке гриб фітофтора?

Фітофтора (Phytophthora) — рід ооміцетів порядку пітіальних (Pythiales). Найпоширеніший вид роду — фітофтора інфекційна (Phytophthora infestans) — паразитує на картоплі та інших пасльонових, викликає небезпечне захворювання — фітофтороз.

Фітофтороз (томати, картопля) (Фитофтороз)

Зустрічається в багатьох регіонах, але на картоплі особливо шкідливий в центральних і північних районах.

Ознаки ураження

Уражуються листки, стебла, ягоди і бульби картоплі. Хвороба інтенсивно розвивається на початку цвітіння. На листках і стеблі спочатку з’являються невеликі бурі плями, які потім швидко збільшуються. Листки в’януть, поникають, чорніють, засихають, у вологу погоду гниють. На нижній поверхні листка, навколо плям, на межі із зеленою здоровою тканиною у вологу погоду або при ранковій росі спостерігають білуватий павутиновий наліт.При відносно низькій вологості повітря на надземних частинах рослин наліт не утворюється. Черешки уражених рослин відмирають, листя поникає. Такий тип ураження можна легко сплутати з в’яненням. На бульбах утворюються різко окреслені, сіруваті, а згодом буруваті, заглиблені плями різного розміру. При розрізі бульб на їх периферії видно побурілу тканину. На томаті фітофтороз проявляється через 10-15 днів після виявлення його на картоплі. Уражуються листки, стебла й особливо сильно плоди. На листках утворюються бурі плями (з нижнього боку білуватий або сіруватий наліт), на стеблах — темно-бурі смуги, а на плодах — темно-бурі, великі, трохи вдавлені, тверді плями з нерівною поверхнею, хоч гниль проникає глибоко в плід Особливо інтенсивно гниль розвивається при достиганні, транспортуванні та зберіганні плодів.

Біологія збудника

Збудником хвороби є ооміцетний гриб Phytophthora infestans dBy, порядку Perosporaceae, родини Pythiaceae. Грибниця його несептована і поширюється на міжклітинниках тканинах, утворюючи бічні кулясті вирости (гаусторії), за допомогою яких проникає в порожнину клітин, де і живиться. На уражених органах рослин являє собою нестатеве спороношення гриба (зооспо-рангієносці із зооспорангіями), що стирчить із продихів. Зооспорангієносці слаборозгалужені, мають по 1-4 основні й кілька бічних гілок з потовщенням у місцях утворення зооспорангГїв. Зооспорангії одноклітинні, овальні, розміром 25-33 х 15-20 мм.

Умови розповсюдження

Зооспорангієносці із зооспорангіями утворюються при тривалому зволоженні листка і відносній вологості повітря не нижче 76% протягом 4-6 год. Як правило, наліт з’являється на світанку, досягаючи повного розвитку за 2-3 год.За допомогою зооспорангіїв гриб поширюється під час вегетації рослин. Проростають зооспорангії тільки у краплинній волозі. Зараження відбувається, коли на поверхні рослини деякий час є краплинна волога. Тривалість його коливається залежно від температури: при 10°С — 3 год, 15°С —2 і при 20-25°С — 1,5 год. Інкубаційний період залежить лише від рівня температури і може становити 3-16 днів. Мінімальною температурою для розвитку гриба у рослині вважають 1-3, а максимальною — 30°С. Зооспорангієносці Із зооспорангіями утворюються при температурі 7-25°С. Короткочасна температура 35-49°С стимулює проростання зооспорангіїв, а більш тривала впливає згубно. Бульби заражуються або від зооспорангіїв, які при рясних дощах можуть з листків потрапляти у грунт, або частіше під час копання, коли вони стикаються з поверхневим шаром грунту чи ураженою гичкою. Незначне пошкодження сприяє проникненню інфекції. Захворювання від бульб під час зберігання не передається, але уражені місця часто заселяють багато мікроорганізмів, які зумовлюють гниття бульб під час зберігання. У місцях фітофторозних уражень часто розвивається суха гниль.

Джерело інфекції

Патоген зимує у формі грибниці на бульбах. Перші прояви фітофторозу видно на паростках картоплі. Причиною цього є садіння заражених або здорових бульб на ділянці, де у минулому році було зареєстровано захворювання і у грунті лишились невикопані уражені бульби. Джерелом інфекції можуть бути уражене насіння і рештки уражених рослин. Під час вегетації інфекція здебільшого потрапляє з картоплі на томат.

Шкідливість

Шкідливість фітофторозу полягає у значному зменшенні асимілюючої поверхні листків, що позначається на процесі утворення і нагромадження поживних речовин у рослині, особливо в період бульбоутворення. Хворі рослини утворюють недорозвинені і в незначній кількості бульби. В окремі роки у польових умовах на надземних частинах рослин розвиток фітофторозу майже не спостерігається, але проявляється на бульбах під час збирання й особливо зимового зберігання. Таке явище інколи відмічають при вирощуванні картоплі на поливних землях, коли у грунті створюються сприятливі умови для розвитку збудника, і зараження бульб. Часто при значному ураженні гички картопляною гниллю недобір урожаю досягає 70% і більше.

Заходи захисту

Серед вирощуваних сортів картоплі є сприйнятливі і стійкі до хвороби. До перших належать ранньостиглі сорти, до других — пізньостиглі. З метою обмеження розвитку фітофторозу томат слід вирощувати якомога далі від полів картоплі І тих полів, де в минулому році вирощували ці культури. Просторова ізоліція має становити не менше 500 м. Насіння збирають із здорових плодів і протруюють його. При виявленні хвороби видаляють з поля уражені плоди, обприскують рослини фунгіцидами. В окремих випадках при значному розвитку хвороби рекомендується робити декілька обприскувань з інтервалом 8-10 діб. Хімічні препарати: Авіксил, Акробат МЦ, Купроксат, Курзат Р 44, Полікарбацин, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Санкоцеб, Танос 50, Татту, Утан М-45, Фольпан 80, Хлорокис міді.

Фитофтороз

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 23 января 2021 года; проверки требуют 7 правок.

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 23 января 2021 года; проверки требуют 7 правок.

Фитофторо́з, или фитофто́ра (от др.-греч. φῠτόν — «растение» + др.-греч. φθαρτικός — «разрушающий, уничтожающий, гибельный») — заболевание растений.

Краткое описание [ править | править код ]

Phytophthora — мицелиальные организмы, псевдогрибы, отдел оомицеты, паразиты высших растений, способные к паразитическому образу жизни. В процессе онтогенеза они могут проявлять патогенные свойства по отношению к многочисленным растениям — травам, кустарникам, деревьям, обусловливая их болезни, в том числе увядание, усыхание, гниль. Местообитание — почва, подземные и надземные органы растений. Практически все виды рода Phytophthora являются фитопатогенами, возбудителями широко распространённых и вредоносных заболеваний растений — фитофторозов.

В 1845—1849 годах патогенный оомицет Phytophthora infestans вызвал значительную эпифитотию фитофтороза, повлекшую Великий голод в Ирландии.

Phytophthora cactorum и Phytophthora cinnamomi [ править | править код ]

Phytophthora cactorum (Leb. et Cohn) Schroet. (синоним: Phytophthora omnivora de By.) поражает древесные породы из семейств Fagaceae, Pinaceae, Cupressaceae, Rosaceae.
Phytophthora cinnamomi Bonds поражает древесные породы из семейств Fagaceae, Juglandaceae [1] .

Распространение [ править | править код ]

За пределами России [ править | править код ]

Phytophthora cactorum обнаружена в странах Европы повсеместно, кроме того найдена в Иране, Индии, Китае, Корее, Японии, Северной Америке (Канада, США), Южной Америке, Австралии, Африке, Новой Зеландии. Совместно Ph. cactorum и Ph. сinnamomi встречаются в Европе (Германия, Бельгия, Англия, Голландия, Португалия, Испания, Италия), а также в Северной Америке (Канада, США), Мексике, Африке, Австралии, Новой Зеландии. На сопредельных с Россией территориях Phytophthora обнаружена в Грузии, Армении, Украине и Казахстане [1] .

В России [ править | править код ]

Phytophthora cactorum обнаружена в Ленинградской области, Воронежской, Саратовской, Самарской, Курской областях; Краснодарском крае, Приморском крае.
Phytophthora cinnamomi обнаружена в Краснодарском крае [1] .

Диагностика [ править | править код ]

В большинстве случаев инфекции скрытые, труднодиагностируемые. Внешние проявления фитофторозов очень изменчивы и зависят от условий среды. Симптомы фитофтороза древесных пород часто принимают за признаки других инфекционных болезней или приписывают воздействию абиотических факторов. При заболевании поражаются все органы растений, даже такие твёрдые и прочные, как корни и стволы деревьев, а чувствительность к фитофторозам сохраняется обычно во всех фазах развития растений. Чаще заболевание сопровождается возникновением лилово-бурых, бурых или почти чёрных пятен на плодах, листьях, стеблях или корнях. Гнили при фитофторозах, как правило, твёрдые (сухие), что обычно отличает это заболевание от гнилей, вызванных бактериями и другими грибами [1] .

При поражении Phytophthora cactorum возникают пятна на семядолях, стебле и листьях проростков древесных растений с сероватым налётом спороношения гриба. В России гриб поражает деревья хвойных и лиственных пород. При поражении растений Phytophthora cinnamomi наблюдаются буровато-чёрные пятна на коре и древесине в нижней части ствола дерева, чаще в области корневой шейки, с трещинами, из которых выступает тёмноокрашенный эксудат, характерно почернение и как бы обугливание коры главного и боковых корней; усыхание отдельных ветвей и всего дерева; посветление окраски листьев. Сильно поражённые деревья характеризуются редкой бледноокрашенной листвой и отсыханием отдельных ветвей. Гниль, окольцовывающая дерево, ведёт к его полному медленному усыханию [1] .

Фитосанитарный контроль [ править | править код ]

В комплексе мероприятий по защите сеянцев и саженцев лесных пород от фитофторозов важное место отводится агротехническим методам, в числе которых протравливание семян перед посевом, соблюдение оптимальных сроков посева и посадки, рыхление почвы, применение необходимых для местных условий удобрений, борьба с сорняками [1] .

Phytophthora infestans [ править | править код ]

Phytophthora infestans Mont. de Bary — возбудитель фитофтороза картофеля. В Евразии проявляется чаще всего в период с конца мая по август. Особенно быстро распространяется в дождливые годы, а также при резкой смене дневной и ночной температуры, сопровождающейся обильными росами и туманами [2] .

Phytophthora fragariae [ править | править код ]

Phytophthora fragariae Hick, представлен двумя специализированными формами: var. fragariae и var. rubi. Ежегодные мировые экономические потери урожаев земляники и малины от этого патогена составляют 10 миллионов евро. Впервые заболевание, вызываемое этим видом, было описано в Великобритании. В настоящее время возбудитель широко распространён в Европе, в Северной Америке и других регионах. В Российской Федерации это заболевание в единичных случаях выявлено в Краснодарском крае [3] .

См. также [ править | править код ]

Примечания [ править | править код ]

1. ↑ 123456Жуков А. М., Гниненко Ю. И., Жуков П. Д.Опасные малоизученные болезни хвойных пород в лесах России: изд. 2-е, испр. и доп.. — Пушкино: ВНИИЛМ, 2013. — 128 с. — ISBN 978-5-94219-187-0. Архивная копия от 28 марта 2017 на Wayback MachineАрхивированная копия(неопр.) . Дата обращения: 21 марта 2017.Архивировано 28 марта 2017 года.
2. ↑Партоев К., Наимов А. С., Меликов К.Фитофтороз картофеля в условиях Республики Таджикистан // Защита картофеля. — 2015. — № 2. — С. 29—31.
3. ↑Александров И. Н., Скрипка О. В., Дудченко И. П., Сурина Т. А., Никифоров С. В.Фитофтороз земляники // Защита и карантин растений. — 2007. — № 5. — С. 32—35.