Який рід у слова граблі?

М. Кл. Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн.

Як правильно граблі чи граблі?

Тлумачення, значення слова «граблі»: ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін.

Яка відміна слова мати?

Іменники жіночого роду можуть належати: а) до І відміни (в називному однини мають закінчення -а): сирота, зима, сума, земля, пісня; б) до ІІІ відміни (в називному однини не мають закінчення –а ): тінь, сіль, піч, мати. Кеш

1. Число іменників. Іменники, що мають форму лише однини чи множини

Проте частина іменників уживається тільки в однині ( Марс, пихатість, вапно ) або тільки в множині ( Моринці, джинси, пахощі ).

• абстрактні іменники: співчуття, уява, байдужість, непередбачуваність, широчінь;
  
• збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів: колосся, листя, юнь, апаратура, городина, хмиз;
  
• речовинні іменники: кисень, олово, срібло, пісок, горох;
  
• власні назви людей, тварин, планет, географічні й інші поняття: Ганна, Олег, Пирятин, Мурчик, готель «Україна», Юпітер, Еверест, Ніагара.

Деякі іменники з речовинним значенням, що мають форму тільки однини , можуть означати види, сорти маси, речовини чи матеріалу або їх велику кількість , а також терміни . Тоді їх вживаємо в множині.

Мінеральні солі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні води, весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці, безмежні жита, сипучі піски, шуми й болі в серці.

• якщо вони передають узагальнення на основі характерних ознак, пов’язаних із відповідними власними назвами: Гей, нові Колумби й Магеллани , напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко);
  
• якщо географічні назви вжиті в переносному значенні (у такому разі їх пишемо з малої літери): височіли еверести побутових відходів.

• назви будівель та їхніх частин: ворота, двері, сходи;
  
• назви знарядь праці й предметів домашнього вжитку: ваги, вила, граблі, сани, лижі;
  
• назви парних предметів і частин тіла: в’язи, груди, ножиці, окуляри, обценьки, лаштунки;
  
• назви взуття й одягу : бриджі, бутси, мокасини, панталони, джинси, штани;
  
• назви речовини, матеріалу, продуктів : вершки, дрова, консерви, солодощі, ласощі, макарони, прянощі, чипси, дріжджі, парфуми;
  
• назви відрізків часу, свят, обрядів, дій , що повторюються: іменини, канікули, святки, хрестини, оглядини, переговори, перегони, роковини, сутінки;
  
• назви ігор, дій та процесів : відвідини, вечорниці, дебати, жмурки, посиденьки, пустощі, хвастощі, шашки;
  
• назви почуттів, емоцій, станів : труднощі, заздрощі, радощі;
  
• власні географічні назви: Анди, Прилуки, Мінеральні Води, Бровари.

Деякі іменники ( гуси, діти, кури, люди ) мають форму однини , але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина .

Окремим видом іменників є слова, що означають невизначену кількість однакових предметів, які існують у певній сукупності. Це збірні іменники: в олосся, лушпиння, начиння.

Їхнє лексичне значення таке ж, як і названих предметів, але вони відрізняються морфологічно: одиничні іменники — чоловічого роду другої відміни з нульовим закінченням ( прилад, колос, камінь ), а збірні — це іменники середнього роду другої відміни із закінченням -я: приладдя, колосся, каміння .

Вони означають не один предмет, а багато таких самих предметів і за значенням наближаються до форм множини , хоча мають тільки форму однини . Тому слід уникати помилкових сполучень таких іменників з прикметниками у формі множини: канцелярські приладдя, міцні коріння, запашні зілля .

Правильно : канцелярське приладдя, міцне коріння, запашне зілля.