Де у людини гомілка?

У чотириногих хребетних (ссавців, птахів, плазунів і земноводних) гомілка — частина скелету нижньої кінцівки між коліном і гомілковостопним суглобом, яка у ссавців складається з великої і малої гомілкових кісток. Гомілковостопним суглобом з'єднується із таранною кісткою.

Скільки заживає перелом гомілки?

Перелом мищелка гомілки без зміщення потребує іммобілізації задньою гіпсовою лонгетою з фіксацією стопи та обмеження навантаження на ногу 2-3 місяці. У випадках зі зміщенням основною умовою лікування є ідеальна репозиція суглобової поверхні та збереження вісі гомілки. Кеш

Який м'яз згинає гомілку?

2) Двоголовий м'яз стегна – поч. 2 головками – довгою (від сідничного горба) і короткою (від стегнової кістки). Прикріплюється до головки малогомілкової кістки. Розгинає стегно і згинає гомілку.

Гомілка - це де у людини?

Великогомілкова кістка

Великогомі́лко́ва кі́стка [1] (лат. tibia), заст. суре́ля [2] [3] — найбільша і основна з двох кісток гомілки, розташована зі сторони, ближчої до осі тіла. Латинська назва первісно означала «дудка, флейта, авлос» [4] .

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Великогомілкова кістка це трубчаста кістка, що має тіло та два наростки. Проксимальний кінець розширений у поперечному напрямку і закінчується присереднім та бічним виростками. На задньо-нижній поверхні бічного виростка є малогомілкова суглобова поверхня для з'єднання з головкою малогомілкової кістки. Зверху кожний виросток має ввігнуту верхню суглобову поверхню для з'єднання з відповідним виростком стегнової кістки. По середині суглобової поверхні є міжвиросткове підвищення, а на ньому — присередній та бічний міжвиросткові горбки. Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення розміщені переднє і заднє міжвиросткові поля, до яких прикріплюються хрестоподібні зв'язки колінного суглоба. До передньо-медіальної поверхні проксимального кінця кріпляться сужожилки кравецького, тонкого і півсухожилкового м'язів, утворюючи так звану гусячу лапку.

За формою тіло кістки нагадує видовжену тригранну призму, що поступово звужується донизу. На ньому розрізняють три поверхні: присередню, задню і бічну, що відділяються одна від одної присереднім, переднім і міжкістковими краями. Передній край у верхньому відділі кістки починається від горбистості великої гомілкової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м'яза стегна.

Дистальний кінець кістки має майже чотирикутну форму, на його присередньому краї є спрямований донизу відросток — присередня кісточка, на внутрішній поверхні якої розміщується суглобова поверхня кісточки, що продовжується в нижню суглобову поверхню. бічна поверхня дистального кінця кістки має невелику вирізку з суглобовою поверхнею для з'єднання з малою гомілковою кісткою — малогомілкову вирізку.

Цікаві факти [ ред. | ред. код ]

• Великогомілкова кістка не старої людини при точному осьовому навантаженні витримує масу невеликого легкового автомобіля.
• Щоб відрізнити праву великогомілкову кістку від лівої, необхідно проксимальний кінець зорієнтувати догори, дистальний — донизу. Горбистисть і передній край — наперед. Тоді присередня кісточка відходитиме від присереднього краю дистального кінця кістки. У такому положенні кістки міжкістковий край на її тілі завжди буде обернений назовні: правої — праворуч, лівої — ліворуч.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Черкасов В. Г. та ін.Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
2. ↑Суреля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. ↑Суреля // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. —
4. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
5. ↑tibia. www.etymonline.com. Online etymological dictionary . Процитовано 23 серпня 2019 .

Література [ ред. | ред. код ]

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

Нога людини

Нога́ (кінцівка ни́жня вільна, лат. mémbrum inférius liberum) — парний орган опори і руху людини. Філогенетично людська нога походить від задніх кінцівок амфібій, які, у свою чергу, походять від плавців риб.

Зміст

Анатомія [ ред. | ред. код ]

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Нога анатомічно складається з трьох основних частин: стегна, гомілки і стопи. [1] [2] Стегно утворене стегновою кісткою (наймасивнішою і найміцнішою з людських кісток) і надколінником, що захищає колінний суглоб. Гомілку утворюють велика і мала гомілкові кістки. Стопу утворюють безліч дрібних кісток. Місце зчленування стегнової кістки з тазом називається кульшовим суглобом. Зчленування стегнової і гомілкових кісток називається колінним суглобом, а гомілкових кісток з кістками стопи — гомілковостопним суглобом. Ахіллове сухожилля обмежує рухи стопи щодо гомілкової кістки. Травми гомілковостопного і особливо колінного суглоба небезпечні, оскільки часто приносять незворотну шкоду.

Області ноги [ ред. | ред. код ]

• Сіднична область (regio glutea)
• Передня область стегна (regio femoris anterior)
• Задня область стегна (regio femoris posterior)
• Передня область коліна (regio genu anterior)
• Задня область коліна (regio genu posterior)
• Передня область гомілки (regio cruris anterior)
• Задня область гомілки (regio cruris posterior)
• Передня область гомілковостопного суглоба (regio articulationis talocru — ralis anterior)
• Задня область гомілковостопного суглоба (regio articulationis talocru — ralis posterior)
• Зовнішня область гомілковостопного суглоба (regio articulationis talocru — ralis lateralis)
• Внутрішня область гомілковостопного суглоба (regio articulationis talocru — ralis medialis)
• Область тилу стопи (regio dorsi pedis)
• Область підошви (regio plantae pedis)

Див. також [ ред. | ред. код ]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Нога людини

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нога людини

• Рука
• Кінцівка

Посилання [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельский А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN966-95745-8-7.
2. ↑Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN978-0805359091.