Яким способом розмножуються голонасінні?

Теорія: Розмноження насінням — основна ознака, за якою голонасінні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами. На відміну від квіткових рослин голонасінні не утворюють плід. Кеш

Як поширюються голонасінні?

У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листя. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок. Кеш

Як це голонасінні?

Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння».

Голонасінні — Вікіпедія Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком … See more

Презентація на тему "Загальна характеристика класу голонасінні"

Голонасінні як сучасні, так і вимерлі - це переважно дерева, рідше кущі або здерев'янілі ліани. Трав'янистих рослин серед них не виявлено. Виникли в палеозої від різноспорових папоротей, які пізніше зникли. Сучасні види поширені по всій земній кулі.

Голонасінні- група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок . Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди). В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева);

Характерні особливості голонасінних:1) Голонасінні –це різноспорові рослини;

2) Голонасінні розмножуються насінням. Насіння модрини

3) В голонасінних розвиток відбувається у шишках (жіночих стробілах) голого, непокритого насіння (тому відділ рослин одержав саме таку назву);

4) У голонасінних стебло пряме (моноподіальне галуження) Моноподіальне — це таке галуження, при якому верхівковим може бути лише один пагін. Воно характерне для ялини, сосни, модрини. При втраті або загибелі верхівкового пагона ріст вгору фактично припиняється.

5) У деревині голонасінних багато смоляних ходів, заповнених смолою, яскраво виражені річні кільця приросту деревини; паренхіми у деревині дуже мало або її зовсім немає;

6) У голонасінних ситоподібні трубки лубу не мають клітин-супутниць; !Ситоподібні трубки-провідна система флоема!

7)Голонасінні за будовою листків розділяють на дві групи: рослини з великими листками(напр. гінкго) рослини з дрібними листками(напр. ялина)Листя гінкго дволопатевого. Листя ялини канадської

8) Голонасінні -вічнозелені (рідше листопадні) рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно.

У життєвому циклі розвитку голонасінних повністю переважає безстатеве покоління - спорофіт : він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.

До складу відділу Голонасінні входять кілька класів: СаговниковіГінкговіГнетовіХвойні

Саговникові (саговник - має 8-15-метровий стовбур, вкритий пірчастими листками 2-3 м завдовжки; дводомна рослина; мега- і мікроспори утворюються в мега- і мікроспорангіях, які знаходяться на верхівці стовбура; на жіночих екземплярах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється оранжево-червоне велике насіння);

Гінгкові (гінгко дволопатеве - дерево до 40 м заввишки із своєрідними, що нагадують розкрите віяло, листками; листки черешкові з дихотомічно розгалуженими жилками, щороку опадають; дводомна рослина; на жіночих деревах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється насіння з соковитим і м' яким їстівним покривом);

Гнетові (ефедра, гнетум, вельвічія - їх стробіли галузяться дихотомічно; навколо стробілів є покрив, подібний до оцвітини квіткових; на відміну від інших голонасінних, мають судини у вторинній деревині, статевий процес трохи нагадує подвійне запліднення покритонасінних, зародок має дві сім'ядолі);Вельвічія дивовижна

Хвойні (сосна звичайна, тис ягідний, ялина звичайна, кедр сибірський - гілки розміщуються неначе кільцями, причому щороку утворюється одне кільце; деревина складається з трахеїд і ситоподібних трубок; справжніх судин немає; листки голчасті або лускоподібні; вічнозелені рослини). Тис ягідний. Кедр сибірський

Голонасінні — це виключно різноспорові рослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розглянемо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворилися на луски.

Сосна — однодомна рослина, оскільки вона має чоловічі (з пиляками) та жіно­чі (з насінними зачатками) шишки, розташовані на одній рослині. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, із лусками, що щільно прилягають одна до одної, розташовані на верхівках пагонів. На кожній лусці розміщені по два насіннєвих зачатки (а потім і насінини). Чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, сіро-жовтого кольору. Кожна луска має два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Молоді жіночі шишки

Пилкові зерна вкриті двома оболонками; з двох боків оболонки нещільно прилягають одна до одної, утворюючи повітряні порожнини. Завдяки цьому пилок переноситься на великі відстані. Під час запилення пилкове зерно навесні потрапляє на насінні зачатки, луски шишки стуляються, шишка закривається, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Запліднення відбувається тільки наступного літа. До цього часу всередині насінних зачатків утворюються яйцеклітини в статевих органах, з’являється поживна тканина — ендосперм. Пилкова трубка сягає до яйцеклітини, по ній рухаються два безджгутикові спермії, один з яких запліднює яйцеклітину, інший — гине. Насінний зачаток перетворюється на насінину.

Насінина складається із зародка, ендосперму і насінної шкірки, яка утворилася з покривів насіннєвого зачатку. Достигання насіння відбувається на третій рік після утворення шишок. На одній і тій самій рослині сосни можна бачити одночасно шишки різного віку. Насінина сосни схожа на насінину квіткових, тільки у неї ендосперм іншого походження — первинний, що утворився зі статевої материнської особини (заростка). Насіння сосни дуже витривале щодо умов довкілля: проростає навіть на скелях, витримує морози.