Який з гепатопротекторів кращий?

З‑поміж гепатопротекторів найбільше значення мають урсодезоксихолева кислота (УДХК), ЕФЛ, похідні ліпоєвої та амінокислот (аргініну, метіоніну, холіну), тіотріазолін (табл. 1). Менш переконливий позитивний вплив мають комбіновані рослинні препарати [10] (Апкосул, Лів. 52, Вімлів) і гомеопатичні засоби.

Коли приймати гепатопротектори?

Печінка може повноцінно працювати лише за умови, що мембрани її клітин цілі та здорові. Коли вони засмічені або пошкоджені, орган не здатний виконувати очищувальну функцію. У таких випадках і призначають гепатопротектори.

Що роблять гепатопротектори?

Гепатопротектори (грец. hepar — печінка + лат. protector — захисник) — лікарські препарати, які підвищують стійкість печінки до впливу патологічних факторів та відновлюють її функції при різних пошкодженнях.

Гепатопротектори для корів

Ви є тут

ГЕПАТОДИСТРОФІЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ

Найбільш поширеним захворюванням серед високопродуктивних корів є жирова гепатодистрофія, що реєструють у 50–90 % тварин. Воно ускладнюється ураженням серця, нирок, кінцівок, ендокринної системи, вторинною остеодистрофією, що зменшує термін ефективного використання високоцінного поголів’я.

Причиною первинної гепатодистрофії є порушення годівлі корів, особливо в перші 2–3 місяці лактації: а) дефіцит енергії в раціоні та надмірна кількість протеїну; б) недостатня кількість у кормах метіоніну, холіну та природних антиоксидантів; в) згодовування неякісних кормів. Вторинна гепатодистрофія виникає за кетозу, ожиріння, хронічного ацидозу, зміщення сичуга та інших внутрішніх, хірургічних і гінекологічних хвороб, за яких знижується поїдання кормів. Виникає ліпомобілізаційний синдром, що спричиняє посилене відкладання жирів у гепатоцитах. Розвивається негативний енергетичний баланс, тривалість і вираженість якого залежить від продуктивності корів.

Діагноз на гепатодистрофію ставлять з урахуванням продуктивності корів, структури й повноцінності раціонів, якості кормів, симптомів хвороби та результатів лабораторного дослідження сироватки крові.

Лікування корів, хворих на гепатодистрофію, має бути комплексним, що передбачає дотримання дієти, наявності в раціоні зелених кормів, сіна, кукурудзяної та ячмінної дерті, 1,5–2 кг патоки. З медикаментозних засобів використовують препарати, що відновлюють обмін речовин у гепатоцитах, вітаміни, гепатопротектори, антиоксиданти, глюкопластичні та жовчогінні препарати. Для нормалізації глюконеогенезу і зменшення надходження жирів у печінку за посиленого розщеплення жиру вводять глюкопластичні препарати, ліпотропні речовини, гепатопротектори.

Профілактика гепатодистрофії ґрунтується на комплексному підході до контролю за станом здоров’я тварин, однією із складових якого є організація збалансованої годівлі якісними кормами, зокрема нетелей і корів-первісток, у сухостійний період та у перші 80–100 днів лактації. Особливу увагу необхідно звертати на вміст у раціонах цукру і крохмалю та їх співвідношення з перетравним протеїном, оптимальне енергетичне забезпечення нетелей і корів.

Ефективним засобом профілактики патології печінки та інших хвороб високопродуктивних корів, зокрема кетозу, ацидозу рубця, гіпотонії передшлунків, вторинної остеодистрофії та ін. є фазна годівля, що складається з
5–6 періодів: ранній і пізній сухостої, новорозтелені корови, рання, середня і пізня лактації (тривалість кожної складає в середньому 100 днів). Одним із заходів дієвої профілактики є активне впровадження годівлі нетелей і корів загальнозмішаною кормовою сумішшю, до складу якої у певних співвідношеннях входять грубі (сіно, солома), соковиті (силос, сінаж) і концентровані (кукурудза, ячмінь, пшениця, соя, макуха соняшнику тощо) корми, частка сухої речовини в якій не має перевищувати 50 % загальної маси корму. У багатьох господарствах у весняно-літній період до складу раціону годівлі поступово вводять зелені корми, частка яких не перевищує 15-20 %.

Ключові слова: високопродуктивні корови, гепатодистрофія, кетоз, обмін речовин, годівля, діагностика, лікування, профілактика.

ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ

Печінка виступає в якості фільтра при надходженні в організм канцерогенних і токсичних речовин, беручи на себе згубний і отруйна їх вплив, знешкоджуючи розосередження по всьому організму. Захист самої печінки від негативних факторів та нормалізацію її функціонування забезпечують гепатопротектори.

Опис

Фармакотерапевтичекая група гепатопротекторів здатна до стимуляції гепатоцитной регенерації, а також блокує руйнування мембран у клітинах. Шляхом підвищення ферментної активності забезпечується високий рівень детоксикації. Печінка набуває стійкість до патологій.

Класифікація

Окремих класифікацій для гепатопротекторних засобів не існує. Вони різноманітні за будовою, їх лікарська дія по-різному. Для зручності гепатопротекторні препарати згруповані:

· рослинні за своїм походженням препарати;

· тварини за своїм походженням препарати;

· препарати синтетичного походження.

Гепатопротектори включають:

· амінокислотний ряд – адеметионин та ін;

· кислоти органічного походження;

· кошти з жовчогінну властивість;

Застосування

Основні способи прийому засоби:

· парентеральний – шляхом введення ін'єкції;

· ентеральної – шляхом перорального споживання з їжею, а також з водою.

При необхідності захисту печінки у поголів'я тварин, вважається ефективним застосування в поєднанні з кормом і питною водою, у випадках хвороби дрібних тварин і для їх індивідуального захисту – методом ін'єкції.

Самий дієвий, ефективний і простий метод застосування – спільно з водою. Він дозволяє оперативно використовувати препарат для великої кількості тваринного поголів'я.

Дія

Гепатопротектори впливають на патогенез – механізми виникнення, розвитку і прояву захворювання. На сам джерело недуги не впливає. До патогенезу печінки в першу чергу відносять порушення гепатоцитів та інших елементів клітин, які є причинами:

· фіброзного ущільнення тканин;

· некрозного змертвіння тканин.

Гепатопротектори впливають на певні механізми сприятливої дії на печінку:

вітамінна група В, амінокислотний ряд, вуглеводний ряд

ферментна активізація мікросомальної системи

амінокислоти, деякі спирти, вуглеводний ряд

токоферол, деякі органічні кислоти, рослинні флавоноїди

синтез в клітинах мембарнных фосфоліпідів

В механізмах недуг печінки часто виникають патології, що залежать від хворобливої причини, особливостей конкретного організму, умови, при яких протікає розвиток процесу захворювання. Окремих гепатопротекторних засобів, здатних нейтралізувати відразу всі патологічні реакції, ще не знайдено. Ця причина спонукає застосовувати комплекси гепатопротекторів, в яких окремі речовини відповідають за різні патології. Таке застосування лікування найбільш ефективне, адже правильність діагнозу, поставленого ветеринаром, часто не 100%-ая, а застосування в комплексі декількох коштів, дає можливість нейтралізувати патологічні процеси.

Заботясь о метаболических процессах в печени, гепатопротекторы стимулируют быстрое и правильное очищение организма печенью и очистку самой печени. А правильное функционирование этого органа служит одним из критериев правильной работы пищеварительной системы в целом. Качественный и правильный обмен веществ ведет к здоровому и быстрому росту животных, набору массы, что является главной целью в животноводстве.

Противопоказания

Основних протипоказань до використання немає. Під контролем ветеринара слід застосовувати гепатопротектори для тварин, з розвиненим холестазным недугою.