Яка шкода ГМО для людини?

Встановлено, що наслідками вживання людиною ГМ-продуктів можуть бути алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори людини до антибіотиків, віддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти внаслідок безпосередньої дії трансгенних білків.

Як отримують ГМО продукти?

На сьогодні процес штучного (хімічного) синтезу генів є рутинною справою. Здійснюється такий процес за допомогою комп'ютеризованих пристроїв, що продукують різні послідовності ДНК довжиною 100—140 пар нуклеотидів (олігонуклеотиди). Ще одним методом отримання чи накопичення потрібної послідовності ДНК є ПЛР.

Яку врожайність мають ГМО продукти?

Основні об'єкти генної інженерії на рослинному світі: соя, кукурудза, картопля, бавовник, цукровий буряк. Шляхом генної інженерії можливе підвищення врожайності на 40-50%.

Генномодифіковані продукти: їсти чи ні ... Генетично-модифіковані організми – це тварини, рослини чи бактерії, гени яких були змінені, шляхом генної інженерії.

Генномодифіковані продукти: їсти чи ні?

Основна цінність людини – це здоров’я. Одним із засобів його збереження і зміцнення є правильне (раціональне) харчування. З давніх–давен люди розуміли важливість правильного харчування. Мудреці давнього світу Гіппократ, Гален та інші присвячували цілі трактати лікувальним властивостям різних видів їжі та розумному її вживанні. Ілля Мечников вважав, що люди рано старіють і помирають через неправильне харчування, а людина, яка харчується раціонально, може жити 120 – 150 років. Отже харчування. Незважаючи на присутність безмежного вибору харчових продуктів, все більше людей прагнуть споживати лише здорову їжу. У 1990-тих роках з’явились продукти харчування, до складу яких входять ГМО.
Генетично-модифіковані організми – це тварини, рослини чи бактерії, гени яких були змінені, шляхом генної інженерії.

Сучасні технології дозволяють вченим брати гени з клітин одного організму та вбудовувати їх у клітини іншого, зараз існує для прикладу, картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали.

Весь час існування ГМО проводяться різні дослідження – науковці всього світу намагаються з’ясувати як вони впливають на організм людини. Одні експерти наполягають, що ні про який негатив мова не йде, інші – пророкують людству появу невідомих донині хвороб і епідемій саме у зв’язку із застосуванням ГМО.
Мета генної інженерії — наділити організми особливими якостями, яких їм не вистачало — наприклад захист від шкідників або вірусів, здатність протистояти посусі або деяким пестицидам.

Генна інженерія створила справжній фурор в кінці минулого століття широко застосувавши ГМО і в медичних цілях – для створення ліків. За допомогою досягнень генної інженерії створюються нові сорти рослин, більш стійкі до несприятливих умов зовнішнього середовища і шкідників, які володіють вдосконаленими смаковими якостями. Прихильники застосування генномодифікованих організмів стверджують те, що саме в них укладений ключ до порятунку в майбутньому людства від неминучого голоду. ГМО-продукти потребують набагато менше пестицидів і гербіцидів. Вони мають високу врожайність порівняно з традиційними селекційними видами.

З цього можна зробити висновок, що використання ГМО має певну користь.
Чим ж трансгенна їжа відрізняється від звичайної і наскільки вона безпечна для людини? Сьогодні десятки науковців з багатьох країн світу стверджують, що вживання ГМО-продуктів може призвести до послаблення імунітету, появи цілого ряду алергічних захворювань, порушення процесу обміну речовин, привести до несприятливості організму до окремих медичних препаратів. І це ще не повний перелік негативного впливу ГМО.

За офіційними відомостями сьогодні у світі генетично модифікованими рослинами є кукурудза, соя, ріпак, бавовна, рис, полуниця, кабачки, пшениця, а також картопля, буряк, тютюн.
Найбільш часто ГМО можна зустріти в таких продуктах, як: кондитерські вироби, кетчуп, ковбасні вироби, дитяче харчування, в якому є соя, цукерки, морозиво, маргарин, йогурти, кава та ін.
Не дивлячись на низький загальний рівень обізнаності населення щодо потенційних ризиків використання ГМО, 85-90% споживачів вимагають чіткого маркування всіх генетично модифікованих продуктів харчування.

В Україні поводження з ГМО регулюється Законами України: «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»
Вплив ГМО на організм людини досконало не вивчений, тому неможливо з впевненістю зазначити користь чи шкоду даних організмів, адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з’являться зміни на генетичному рівні, можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і може бути вирішенням продовольчої проблеми планети. А поки ця проблема досконало не вивчена, кожна людина має право сама визначати чи вживати їжу, яка містить ГМО чи ні.

До речі, згідно з правилами, що набули чинності у квітні 2015-го, кожна країна ЄС сама вирішує, чи дозволяти вирощувати на своїй території кожну конкретну генномодифіковану рослину, звісно ж, за наявності попереднього висновку щодо її безпечності (загалом у 19 країнах Євросоюзу вирощування ГМ культур є забороненим).

Модифіковані продукти. Скільки продуктів зі вмістом генетично модифікованих організмів на українському ринку?

Модифіковані продукти. Скільки продуктів зі вмістом генетично модифікованих організмів на українському ринку?

Кабінет Міністрів обмежив імпорт продуктів з підвищеним вмістом генетично модифікованих організмів. Згідно з постановою, харчові продукти, а також косметика і ліки, що ввозяться в Україну, мають проходити екологічну експертизу на кордоні. Чи допоможе це врегулювати питання трансгенних продуктів в Україні? Скільки генетично модифікованих продуктів присутні на вітчизняному продовольчому ринку? Чи знають люди, які харчі вони купують на базарах і в супермаркетах?

30% продуктів із вмістом ГМО

На територію України не допускатимуться продукти, в яких вміст ГМО перевищує 0,9 %. Анатолій Подрушняк, заступник директора інституту екогігієни та токсикології говорить: «В усьому світі робиться так: якщо вміст ГМО більше за 0,9%, про це має бути написано. Споживач вибиратиме, чи купувати такі продукти, чи ні. Якщо менше за 0,9%, то вважається, що продукт без ГМО і таку продукцію не маркують».

Купувати продукти з вмістом ГМО чи відмовитися від них - це справа кожного покупця. Але проблема у тому, зазначає Михайло Мухаровський, генеральний директор Укрметртестстандарту, що український споживач часто не знає, що він їсть. Два роки тому уряд ухвалив постанову, яка запроваджувала обов’язкове маркування трансгенних продуктів, а потім скасував її, оскільки в Україні відсутній сам механізм цього маркування.

За останні 4 роки частка генетично модифікованих продуктів на українському ринку зросла до 30%, стверджує заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Найчастіше трансгени зустрічаються у м’ясних, молочних продуктах, кондитерських виробах. «Відсоток вмісту ГМО в продуктах коливається від 0,5% до 30%. Ц продукти і вітчизняного виробництва також. Бо українські виробники користуються сировиною, яку вони привозять з-за кордону, і вона містить ГМО. Також вони використовують генетично модифіковану сою, яку вирощують в Україні. До того ж, на територію країни ввозять такі продукти. На сьогодні Україна не контролює вміст ГМО ні в тих продуктах, які ввозяться до нас, ні в тих, які виробляються тут».

Українці досі не знають, що насправді їдять

Генетично модифіковані продукти дешевші, ніж натуральні, до того ж, імпорт харчових продуктів на територію України практично безконтрольний, стверджує голова Союзу виробників харчової промисловості Олег Юхновський. На його думку, урядова постанова, яка обмежує ввезення трансгенів, ситуацію істотно не покращить. Починати треба зі створення єдиного державного органу, який би здійснював контроль за якістю та безпечністю харчових продуктів. У тому числі й генетично модифікованих. «Хто відповідає за цю сферу? Міністерство охорони здоров’я, Держспоживстандарт, Міністерство аграрної політики України. Але належної координації між цими органами немає. Зараз деякі підприємства є більшими патріотами, ніж держава, адже вони беруть самі на себе цю функцію: маркують свої продукти, вказуючи, що продукція не містить ГМО».

Конкретних результатів, які б підтверджували шкоду генно-модифікованих продукт, немає. А якби вони були, здійнявся б великий ґвалт. Це зазначив заступник директора Інституту харчової біотехнології Академії Наук України Сергій Шульга. «Американці з’їли ГМО-продуктів майже 500 мільйонів тонн, в Європі з'їли десь 150-180 мільйонів тонн. Немає прямої залежності між вживанням ГМО-продуктів і якимись хворобами».

Однак, наприклад у Італії, упродовж багатьох років протидіяли появі модифікованих культур на офіційному рівні. Проте, як член євроспільноти, Італія змушена дотримуватися загальних нормативів ЄС. Тому римське керівництво завжди шукало проміжний варіант. Так, вирощувати трансгенні культури можна лише у науково-дослідних цілях, а їхнє масове виробництво забороняється. Водночас, для імпорту трансгенів завжди зелене світло, тож в італійських крамницях безліч продуктів з подібними організмами. Використовувати складники генетично модифікованого походження заборонено у продуктах дитячого харчування для малюків віком до 3 років. Загалом у продуктах харчування дозволений вміст ГМО до 0,9%. Якщо цей показник вищий, на товарі має бути етикетка, що продукт містить генетично модифіковані організми. Однак, такі етикетки не передбачені на молоці, м’ясі, яйцях і сирах, що виготовляють з тварин, годованих трансгенною кукурудзою чи соєю.

Закон України «Про захист прав споживачів» також передбачає маркування продуктів з генетично модифікованими організмами. Таку постанову у 2007 році ухвалив Кабінет міністрів, але згодом скасував її, оскільки і досі у державі не розробили сам механізм маркування. Відтак український споживач, на відміну від європейського, не має чітких відомостей про те, який насправді продукт він купує.

Глас народу: Як Ви ставитеся до генномодифікованих продуктів? Чи знаєте Ви, які харчі ви купуєте?

Олена Миколаївна, касир: Я вважаю, ці продукти негативно впливають на наступні покоління. Треба їх маркувати, перевіряти на якість.

Олександр Сергійович, пенсіонер: Просто страшно купувати в Україні продукти. Бо невідомо, на що натрапиш. І як це відобразиться на твоїх дітях і онуках.

Наталя, перекладач: Для вагітних жінок такі харчі небезпечні, я вважаю. Завжди дивлюся на етикетку, перед тим, як купити щось.

Максим, інженер: Я чув, що вони навіть можуть впливати на розвиток раку. Треба, щоб люди знали, що вони їдять.

Римма Тимофіївна, пенсіонерка: Я знаю, що в Росії маркують всі продукти. А от у нас - ні. Невідомо, що тут виробляється, що завозиться.

Марічка Набока

У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.