галузева структура сільського господарства

галузева структура сільського господарства

Галузева структура сільського господарства

Галузева структура Сільське господарство включає низку галузей, основними з яких є рослинництво і тваринництво. Провідний напрям в Україні — рослинництво (близько 72 % продукції). У його складі розглядають такі підгалузі: рільництво, плодівництво, луківництво.4 квіт. 2022 р.

Яка галузева структура сільського господарства?

Яка галузева структура сільського господарства? Як воно зв'язане з іншими галузями економіки? (Сільське господарство складаеться з двох основних галузей: рослинництва і тваринництва. Кеш

Що таке галузева структура господарства?

Основними його складовими є галузева і територіальна структура. Галузева структура господарства - склад галузей і співвідношення між ними, а також зв'язки між галузями в межах країни. Основними її компонентами є галузі. Кеш

Що відноситься до сільського господарства?

Сільське господарство входить до складу агропромислового комплексу і включає такі основні галузі:

  • Рослинництво. Галузь підрозділяється на підгалузі по вигляду вирощуваних рослин: ...
  • Тваринництво скотарство (вирощування великої рогатої худоби); ...
  • Рибальство.

Сільське господарство — Вікіпедія Докладніше: Історія сільського господарства Антропологічні та археологічні свідчення з різних місць Південно-Західної Азії та Північної Африки вказують на використання диких зерен близько 20 тисяч років тому. Виникнення сільського господарства пов'язане з неолітичною революцією, що є … See more

§ 12. Галузева і територіальна структура господарства (підручник)

1. Пригадайте, які галузі розрізнюють у промисловості.

2. Які галузі має сільське господарство?

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА. Національне господарство України має складну структуру. Структура господар ства – це його внутрішня будова, котра по казує, з яких основних елементів складається господарство, а також виражає співвідношення та взаємозв'язки між ними. Підприємства й організації групуються за видами господарської діяльності і за розміщенням на території. Відповідно розглядають га лузеву і територіальну структуру господарства.

Галузева структура показує поділ господарства на галузі та співвідно шення між ними. Галузь це сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію або задовольняють певні од норідні потреби суспільства. Всі галузі національного господарства об'єднуються, насамперед, у дві сфери — сферу матеріального виробництва і сферу послуг (раніше їх також називали виробничою і неви робничою сферами).

До сфери матеріального виробництва входять промисловість, сільське, лісове, рибне господарство і будівництво – галузі, які випус кають матеріальні блага (товари). Вони поділяються на вужчі галузі, підгалузі, види виробництв. Наприклад, великою галуззю промисло вості є машинобудування, в складі якого виділяється транспортне машинобудування. Вужчою його галуззю є автомобілебудування, а підгалуззю — виробництво легкових автомобілів. Воно ж включає численні підприємства, що виробляють окремі деталі, вузли і агрегати (наприклад, мотори), а також складальні та ремонтні підприємства.

У сфері послуг створюються духовні блага та послуги невиробничо го й виробничого характеру. Одні галузі цієї сфери обслуговують без посередньо населення (культура, освіта, медичне і рекреаційне обслу говування, побутове обслуговування), інші — населення і виробництво (транспорт і зв'язок, фінанси і кредит, торгівля, страхування), треті забезпечують функціонування суспільства взагалі (наука, управління).

Мал. Галузева структура господарства

У галузевій структурі національного господарства України сфера матеріального виробництва завжди суттєво переважала сферу послуг (відповідно 2/3 і 1/3 вартості продукції). І лише на початку XXI ст. їх частки вирівнялися. У сфері матеріального виробництва виділяються промисловість (65% вартості всіх вироблених у 2004 р. товарів) і сільське господарство (24%). Таким чином, за цими показниками національне господарство України є промислово-аграрним.

Часто міжнародні економічні організації розглядають галузеву струк туру національних господарств як співвідношення трьох секторів еко номіки. До первинного сектора відносять сільське і лісове господар ства, рибальство, добувні галузі промисловості, тобто ті галузі, які дають людині "первинну" (створену природою) продукцію. До вто ринного сектора включають Індустріальні галузі — обробну промис­ ловість і будівництво, які переробляють і облагороджують первинну продукцію І доводять її до споживача у вигляді кінцевих матеріальних благ. Третинним сектором називають галузі сфери послуг. За такою структурою економіки країни світу відносять до одного з трьох типів: країни доіндустріальної стадії розвитку (у них дуже ви сока частка галузей первинного сектора), індустріальної стадії (вторинного сектора) і постіндустріальної стадії розвитку (велика перевага га лузей третинного сектора). Україна має показники типової держави, що знаходиться на індустріальній стадії розвитку суспільства: частка вторинного сектора сягає майже 40% вартості всієї продукції, відносно висока також частка первинного сектора (понад 12%). Натомість, відсоток третинного сектора в економіці України значно нижчий, ніж у про відних постіндустріальних країнах світу (США, Японія, країни Західної Європи).

У результаті посилення і поглиблення зв'язків між окремими галу зями національного комплексу відбувається формування міжгалузевих комплексів. Міжгалузевий комплекс — сукупність взаємозв'язаних підприємств різних галузей, об'єднаних випуском певної продукції. До найважливіших міжгалузевих комплексів в Україні відносяться паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічний, лісо- виробничий, агропромисловий, комплекс легкої індустрії, транспорт­ ний, будівельно-індустріальний, морегосподарський , рекреаційний, військово-промисловий, науково-технічний, соціальний.

Підприємства чи галузі у складі комплексів відзначаються стійки­ ми і тісними виробничими зв'язками. Наприклад, в агропромисловому комплексі взаємодіють галузі сільського господарства, харчової промисловості, комбікормова промисловість. Складовими комплексу є та кож деякі галузі машинобудування (сільськогосподарське, тракторобу дування), хімічної промисловості (виробництво мінеральних добрив, отрутохімікатів), мікробіологічна промисловість.

Функціонування комплексу неможливе без інфраструктури, тобто галузей, які обслуговують процес виробництва. Це — вантажний транс­ порт, системи енерго- , водо- і теплопостачання, матеріально-технічне забезпечення, ремонт, будівництво, освіта (підготовка кваліфікованих кадрів), наукове забезпечення, управління.

ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА. Підприємства різних галузей господар ства по-різному розташовані на території одне щодо іншого, відносно населених пунктів, своїх сировинно-ресурсних баз тощо. В одних випадках вони мають одиничне розміщення, в інших — групове. Ці групи на одній території творять певні територіальні поєднання, підприємства в них більшою чи меншою мірою використовують спільну виробничу і соці альну інфраструктуру або ж об'єднуються виробничими зв'язками, взаєм ними поставками деталей, матеріалів, напівпродуктів, відходів. Таким чином виникають територіальні елементи господарства. Сукупність певним чином взаєморозміщених і поєднаних територіальних елемен тів господарства називається територіальною структурою господарства.

Територіальна структура господарства тісно пов'язана з розселен­ ням, транспортною мережею, а також особливостями природного сере довища, його природно-ресурсним потенціалом. Елементи територі альної структури можуть мати точкові, вузлові, лінійні, кущові, аре­альні форми. Зокрема, галузі первинного сектора економіки — сільсь ке й лісове господарство, рибальство, добувна промисловість, які тісно взаємодіють з природним середовищем, мають переважно ареальні фор ми: сільськогосподарські зони і райони, лісогосподарські і лісопромислові райони і ділянки, рибопромислові зони і райони, гірничодобувні басейни, райони, ареали.

Переважна більшість підприємств обробної промисловості розміщені в населених пунктах і утворюють такі елементи територіальної струк­ тури, як промисловий пункт (одне підприємство), промисловий центр населений пункт з кількома мало пов'язаними підприємствами, про мисловий (господарський) вузол місто або група близько розташова­ них міст з великою кількістю взаємозв'язаних підприємств. Окремі виробництва мають кущову форму територіального поєднання. На­ приклад, машинобудівний кущ формується головним (складальним) підприємством і багатьма заводами, що постачають деталі, вузли, агре­ гати і знаходяться у навколишніх поселеннях.

Територіальна структура транспорту представлена такими елемента­ ми, як транспортні лінії (наприклад, залізниці, судноплавні ріки), транс портні пункти (станції на залізничній вітці), транспортні вузли (стан ції в місцях розгалуження чи перетину залізничних ліній).

Елементи територіальної структури можуть бути спеціалізовані (на приклад, зернова зона, цукровобуряковий пункт, центр харчової про мисловості, автомобілебудівний кущ, нафтохімічний вузол, залізнич ний вузол, автомагістраль) і багатогалузеві (хіміко-машинобудівний центр, металургійно-машинобудівельно-хімічний вузол, залізнично- річковий вузол, промислово-транспортний вузол, залізнично-автомо більна полімагістраль ).

ОСНОВНІ РИСИ СУЧАСНОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА. Сучасні галузева і територіальна струк тури господарства України відзначаються н ераціональністю. Про це, зокрема, свід чать: значна залежність господарства від постачання енергоносіїв і сировини; в ідсутність завершальних виробництв у багатьох галузях, переду сім у машинобудуванні; надмірний розвиток галузей військово-промислового комплексу при обмеженому розвитку виробництва товарів народного споживання; недостатній розвиток агропромислового комплексу, насамперед галузей обробної промисловості; технічна відсталість і зношеність устаткування, технологічна недосконалість підприємств, що зумовлюють високу енерго- і матеріало затратність економіки; значна концентрація "брудних виробництв", зокрема гірничодобувних, металургійних, хімічних, що спричинило висо кий ступінь забруднення довкілля; надмірне зосередження промислових підприємств в окремих ре гіонах (Придніпров'я, Донбас, Прикарпаття), що зумовило значне ви користання ресурсного потенціалу, призвело до надмірного тиску на д овкілля тощо.

Необхідна структурна перебудова господарського комплексу, що має виявлятися у виготовленні високоякісної і конкурентоспроможної продукції, зменшенні затрат сировини та енергії на її випуск, скороченні виробництва економічно та екологічно невигідної продукції. Значну роль у цьому повинні відіграти економічні реформи, насамперед при скорення процесів приватизації в різних галузях господарства.

Галузь це сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію або задовольняють певні од­ норідні потреби суспільства.

Всі галузі національного господарства об'єднуються у дві сфери — сферу матеріального вироб­ництва і сферу послуг.

Територіальна структура господарства – це с укупність певним чином розміщених і поєднаних територіальних елемен тів господарства.

Запитання і завдання

1. На які основні сфери і сектори поділяється національне господарство? Яка їх структура?

2. Дайте визначення понять "галузева структура господарства", ''територіа льна структура господарства". Поясніть їх.

3. Які галузі господарства займають провідне місце у національному ком плексі України?


Подібні статті

Останні статті

Категорії