Чому здуває корову?

Чому виникає здуття? Тимпанія провокується за неправильно підібраного раціону. Так, джерелом здуття рубця можуть стати корми, які за оптимальних умов починають бродити. При великій кількості вживання їх тваринам на голодний шлунок цей процес може початися дуже швидко. Кеш

Що потрібно давати корові щоб було багато молока?

Чим годувати?

1. дрібно порізана картопля, капуста, морква, турнепс, кукурудза, жом – близько двадцяти кілограмів;
2. макуха, соєва зерно і шроти, як джерело протеїнів;
3. свіжа трава, сіно, силос, рідше запарених солома;
4. пахта, сироватка;
5. кормова сірка;
6. концентрати – менше половини від загального обсягу в добу;

Чому корова після отелення не хоче істи?

Це може бути суха солома, січка, пізнє або пересушене сіно, полова, зіпсований силос. Погано позначається на здоров'ї вихованця відсутність вигулу. Поширеною причиною того, чому корова втрачає вагу після отелення, є порушення метаболізму через недостатнє надходження в організм білків, мінералів і вітамінів.

Корова — Вікіпедія Молода корова набуває статевої зрілості у віці 2 років. Корову, що не досягла статевої зрілості або статево зрілу лише 1 рік, українці називають телицею. See more

Тимпанія рубця

Тимпанія рубця — характеризується перепов­ненням рубця газами внаслідок посиленого їх утворення і затримки відходження із рубця. Зустрічається у великої рогатої худоби та овець, іноді — кіз. За походженням буває первинною і вторинною, а за перебігом — гострою та хронічною.

Зміст

Етіологія [ ред. | ред. код ]

Первинна тимпанія з гострим перебігом вини­кає при поїданні великої кількості легкоферментованих соковитих кормів (зелена маса бобових — вики, конюшини, люцерни, гороху; воскової стиглості, листя капусти, буряків тощо), особливо коли вони зволожені росою, дощем або зігріті при залежуванні в купах. До поси­леного газоутворення призводять випасання після дощу, напування водою відразу після згодовування кормів, що легко зброджуються. Тимпанію рубця також спричиняють поїдання недоброякісних або зіпсованих кормів (мерзлі чи гнилі картопля, буряки та інші корене­плоди) або споживання у великій кількості коренеплодів, відходів виробництва пива, цукру, спирту, крохмалю (дробина, жом, барда). Часто причиною тимпанії є інфекційні хвороби (сибірка, емфізематоз­ний карбункул, брадзот овець тощо). Вторинна тимпанія з гострим перебігом виникає при закупорюванні стравоходу, у телят, ягнят і козенят — внаслідок повного чи часткового закупорювання пілоричної частини сичуга або дванадцятипалої кишки безоарами. Хронічна тимпанія буває при гіпо- й атонії передшлунків, травматичному ретикулоперитоніті, ацидозі рубця, хронічному румі-ніті, захворюваннях книжки й сичуга, синдромі Гофлюнда.

Патогенез [ ред. | ред. код ]

При простій тимпанії гази скупчуються у верхньому півмішку рубця, при пінявій — змішуються з кормовими масами. Переповнений газами рубець тисне на сичуг, кишечник, печінку, нир­ки, діафрагму, серце, легені та інші органи. Внаслідок серцевої й легеневої недостатності зменшується газообмін, виникає гіпоксія і з'являється задишка. Якщо переповнення газами рубця триває, то може настати смерть внаслідок асфіксії або виникнути одночасний розрив стінки рубця і діафрагми з наступним летальним кінцем.

Симптоми [ ред. | ред. код ]

Тварини відмовляються від корму, у них припиняють­ся відрижка та жуйка, збільшується об'єм живота, особливо лівої половини з випинанням стінки лівої пахвини, виникає почуття страху і неспокою. Дихання часте, поверхневе, переважно грудного типу. В тяжких випадках тварина дихає через розкритий рот, з якого виді­ляється велика кількість слини. На початку хвороби відмічають гіпе­ремію слизових оболонок, у подальшому може спостерігатися їхній ціаноз. Скорочення рубця деякий час посилені, а потім швидко послаб­люються і зовсім зникають. Пальпацією в ділянці лівої пахвини визна­чають твердоеластичну консистенцію вмісту рубця. Тварина часто прибирає позу для дефекації й сечовиділення, але сечі та калу ви­діляється мало. При подальшому розвитку тимпанії може настати смерть внаслідок асфіксії. У разі розриву стінки рубця (іноді й діафраг­ми) та потраплянні його вмісту в черевну і грудну порожнини виникає колапс із летальним кінцем. При хронічній тимпанії відмічають періодичне збільшення рубця, особливо після годівлі. У телят 20—60-денного віку тимпанія рубця часто буває після випоювання знежиреного молока.

Лікування [ ред. | ред. код ]

Тварину ставлять так, щоб передня частина її була вище від задньої, й масажують ліву пахвину. Щоб викликати рефлекторну відрижку газів, періодично витягують язик, на беззубий край рота ставлять палицю, обмотану бинтом чи ганчіркою, змоченими пахучими речовинами (іхтіолова мазь, дьоготь тощо), всередину дають водний розчин аміаку —'20—30 мл на 0,5 л води. Гази з рубця при простій тимпанії виводять через зонд. Для вбирання газів застосовують адсор­бенти: всередину свіже молоко — 2—5 л із настойкою валеріани (20—30 мл), магнію оксид — 20—50 г на 0,5 л води, активоване вугілля з деревини — 200—300 г у 2—3 л води. З метою зменшення бродильних процесів і утворення газів у рубці великій рогатій худобі дають усередину 2%-й розчин іхтіолу в дозі 20—30 г, молочну кислоту великим тваринам — 8—15 мл, дрібним жуйним — 3 мл, оцтову кислоту — відповідно 10—14 і 5—10 мл на 0,5—1 л води, терпентинову олію — 25—35 мл, краще з відваром льону. Ефективною при лікуванні тимпанії рубця виявилася суміш іхтіолу — 25 г, 70°-го спирту етилового — 100 мл на 0,5 л води. Щоб зменшити утворення й руйнування пухирців піни при пінявій тимпанії, використовують рослинні олії (соняшникова, арахісова, кас­торова) — по 150—300 мл; 2%-й розчин натрію гідрокарбонату — 5—7 л; сикаден — 50 мл; тимпанол — 150—200 або антиформол — 150—200 мл у 2—4 л води. Якщо симптоми тимпанії не зникають, тимпанол дають повторно в дозі 0,4—0,5 мл на 1 кг маси, але розбав­ляють його у меншій кількості води (1:5). Подібну до тимпанолу дію має комплексна кремнійорганічна сполука ФАМС у дозі 20—30 мл. Для посилення моторної функції рубця застосовують всередину на­стойку чемериці — 10—12 мл, проносні (краще рослинні олії— со­няшникову та ін.) — 0,5 л.

Якщо вищезгадані лікувальні заходи не дають бажаних результатів і виникає загроза смерті тварини від асфіксії, негайно проводять руміноцентез і поступово випускають газ із рубця. Гільзу троакара зали­шають у рубці до 10 годин і через неї можна вводити протибродильні речовини. При пінявій тимпанії з тяжким перебігом виконують румінотомію й видаляють вміст рубця.

Профілактика [ ред. | ред. код ]

Слід підгодовувати тварин сухими кормами (сіно тощо) перед вигоном на молоду траву, сходи озимих злаків, бобових культур. Не можна випасати худобу на траві з росою чи після дощу, згодовувати таку зелену масу. Забороняється давати в необмеженій кількості брагу, пивну дробину або зіпсовану чи мерзлу картоплю, буряки та інші корми. Необхідно запобігати зниженню температури вмісту рубця.

Рятуйте корову!

Скупчення газів (по-науковому «тимпаніт») дуже небезпечне. Адже може стати причиною загибелі тварини буквально через пару годин після перших симптомів захворювання.

Серед причин такої недуги ветеринар зі Старовижівщини Василь Коржан називає вживання худобою рослин, які згодом починають у кишечнику бродити (конюшина, люцерна, злакові). Особливо небезпечно давати ці рослини з росою.

Здуває живота часто виникає й у телят. Надто ж під час ссання або коли теля переводять із молока на рослинне харчування.

Також може спровокувати здуття вітряна погода, якщо тварина їсть проти вітру і таким чином заковтує повітря.

Серед видимих ознак здуття: збільшення об’му живота, зникнення жуйки, тварина тупцяє на місці, часто заглядає на живіт, вигинає спину, постійно то лягає, то встає, піднімає хвіст, неохоче рухається, не спорожняється навіть тоді, коли сильно тужиться.

При значному здутті стає прискореним дихання, вени голови, шиї та вимені переповнюються кров’ю, видимі слизові оболонки стають синюшнього відтінку, пульс прискорюється.

Згодом худоба починає дихати відкритим ротом, часто кашляє, стогне, з рота випливає піниста слина, одночасно може з’явитися відрижка, зрідка – блювота.

Щоб позбавити тварину здуття, ветеринари кажуть робити худобі масаж живота (навіть сильним струменем води). Можна завести корову у водойму, щоб під тиском води на живіт теж допомогти позбутися скупчення газів. Допомагає також клізма, зондування кишківника (тобто випускання газів через трубочку).

– Хороший засіб від здуття – тимпанол, який розводять у пропорції 200 грамів на літр води, – каже Василь Коржан. – Якщо медпрапарату нема, можна розвести 200 грамів дизельного масла на літр води та силою залити рідину хворій тварині. Можна навіть використати літр молока із іншої корови.

На Поліссі використовують і такий спосіб: худобу, яку здуло, силою годують свіжим коров’ячим лайном. Таким чином провокується відрижка й посилена робота травної системи. Іноді худобі заливають горілку (250-500 мл на 0,5-1 літр води).

Але в будь-якому разі необхідно проконсультуватися з ветеринаром!