Який клімат у вологих екваторіальних лісах?

Температури в межах всього поясу весь рік високі (+24... +28 °С), вологість повітря велика (як відносна, так і абсолютна). Опадів багато - від 2000 до 10 000 мм і більше. Сезонні коливання середньомісячних температур на суходолі (не більше 3 – 4 °С) та опадів незначні.

Який клімат в зоні вологих вічнозелених екваторіальних лісів південної Америки?

Екваторіальний клімат, як правило, наявний на екваторіальних широтах в басейнах Амазонки в Південній Америці і Конго в Африці, на півострові Малакка і на островах Південно-Східної Азії, тоді як не скрізь уздовж екватору клімат є екваторіальним (див також екваторіальна суха зона).

Яка погода у вологих екваторіальних лісах?

Температура повітря висока протягом усього року +26… +30°С. У цьому кліматичному поясі спостерігаються найнижчі річні амплітуди температур — приблизно 0 °С. Добові амплітуди температур також незначні, зокрема не перевищують 2°С поблизу водойм.

Тропічний клімат вологих лісів — Вікіпедія Клімат вологих тропічних лісів, також відомий як екваторіальний клімат різновид тропічного, як правило (але не завжди) характерний для місцин, котрі розташовані уздовж екватору. Тут зазвичай ростуть вологі ліси, звідки й назва. Позначається Af за класифікацією Кеппена.… See more

✅Вологі екваторіальні ліси

Вологі екваторіальні ліси також ще називаються постійно-вологими лісами. З назви стає очевидним, що вони розташовуються переважно в приекваторіальних районах планети.

Екваторіальні ліси займають територію:

• Амазонії в Південній Америці;
• Долини річки Конго і Луалаби в Африці;
• Також розташовуються на Великих Зондських островах;
• На східному узбережжі Австралії.

Ця природна зона в основному супроводжує екваторіальний кліматичний пояс. Пов’язано це з тим, що для формування цих лісів потрібно величезна вологість – понад 2000 мм опадів на рік і постійно спекотна температура повітря – більше 20°C. Тому розташовуються вони зазвичай поблизу берегів континентів, де протікають теплі течії.

Постійно-вологі ліси являють собою непрохідні джунглі, за різними підрахунками тут мешкає до 2/3 всіх видів, що живуть на Землі, мільйони з них ще не відкриті і не вивчені. Найбільший за площею масив дощових лісів розташовується в Південній Америці, де він називається сельва, що в перекладі з португальської означає “ліс”.

Вологі екваторіальні ліси характеризуються наявністю декількох ярусів рослин.

Висота дерев у середньому досягає тут 30-40 метрів, а в Австралії виростають величезні евкаліпти, висотою до 100 метрів. У кронах дерев екваторіального лісу, можливо, проживає 40 % усіх тварин планети! Його дослідження особливо утруднене, тому полог екваторіального лісу образно назвали ще одним невідомим живим “континентом”.

Рослини цих лісів характеризуються дуже великими листями, часто кавалками або мають отвори, щоб їх не могли пошкодити сильні екваторіальні дощі. Рослини ніколи повністю не скидають листя, залишаючись зеленими весь рік. З цієї причини відсутності сезонів у році їх стебла ростуть рівномірно, і на спилах дерев відсутні річні кільця.

Тваринний світ характеризується величезною кількістю:

Тварини, що живуть тут зазвичай мають невеликі розміри, багато з них, як коали в Австралії або лінивці в Південній Америці більшу частину життя проводять на деревах. Великі тварини просто не змогли б пересуватися по важкопрохідних нетрях екваторіальних джунглів. Велику складність це представляє і для людини.

Першовідкривачам часто доводилося просто прорубувати собі дорогу через стіну ліан, використовуючи шаблі-мачете. Але навіть сьогодні багато куточків цих лісів залишаються недослідженими і недоторканими людиною. На жаль, цивілізація наступає на ліси, знищуючи їх під посіви культурних рослин, прокладаючи дороги або добуваючи деревину.

Збереження цих лісів – дуже важливе завдання для людства, адже їх масиви роблять величезний вплив на регуляцію клімату планети.

Незважаючи на велику кількість органічної маси і рослинних опадів, ґрунти вологих екваторіальних лісів бідні на гумус. Це пов’язано з тим, що дуже велика кількість дощів постійно вимиває його з їх складу. Ґрунти екваторіальних лісів переважно червоно-жовті ферраліти.

§ 15. Екваторіальні ліси

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів розташована обабіч екватора в западині Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Її утворення обумовлено екваторіальним постійно жарким і постійно вологим кліматом.

День в екваторіальному лісі зазвичай починається погожим ранком. До обіду сонце встигає сильно нагріти земну поверхню. Нагріте від неї повітря, насичене вологою, пополудні піднімається вгору й утворює купчасті хмари. Після полудня з хмар, що згустилися до чорноти, на землю падає злива, яка супроводжується грозою. З настанням негоди дерева сильно розхитуються, немовби хочуть зірватися з місця. Проте міцне коріння утримує їх потужні стовбури. Через кілька хвилин дощ вщухає. Надвечір знову настає тиха і ясна погода.

ҐРУНТИ. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. У густому лісі земля завалена опалим листям. В умовах жаркого і вологого клімату воно швидко перегниває. Здавалося, створюються всі умови для формування родючих ґрунтів. Проте це не так. Органічні речовини, що утворюються у великій кількості, у ґрунті майже не накопичуються. Пояснюється це тим, що густе коріння численних рослин, розташоване біля самої поверхні, швидко поглинає поживні речовини. Залишки ж органічних речовин щоденними рясними дощами вимиваються, виносяться у нижчі горизонти. У верхніх горизонтах залишаються нерозчинні Ферум (залізо) і Алюміній, які й надають ґрунтам яскравого червонувато-жовтого забарвлення.

Червоно-жовті фералітні грунти

РОСЛИННІСТЬ. Достатня кількість тепла і вологи обумовлює розвиток пишної рослинності. Африканський вологий екваторіальний ліс вражає густотою й різноманітністю рослин. Тільки дерев там налічують близько 3 тис. видів. У боротьбі за світло, вони ростуть у три-чотири яруси. Верхній ярус утворюють високі фікуси й пальми, що сягають 70 м. Багато могутніх дерев мають додаткові дошкоподібні коріння-підпірки — міцні вирости, що забезпечують стійкість. У дерев-велетнів листя жорстке і щільне, часто з блискучою поверхнею. Так вони захищаються від палючих променів сонця і ударів струменів води під час злив.

У нижніх ярусах ростуть тіньовитривалі чагарники, деревовидні папороті, кавове дерево, банани. Гігантські ліани завтовшки з руку обвивають стовбури дерев, плетуться по них угору, перекидаються з крони на крону, спадають униз до землі й знову повзуть угору по іншому стовбуру. Їхні хитромудрі сплетіння роблять лісову гущавину непрохідною. Високо на стовбурах, гілках і навіть листі дерев розташувалися полчища рослин-паразитів, які висмоктують поживні речовини з інших рослин. Здебільшого це орхідеї, які намагаються численними повітряними коренями дотягтися до землі. Ними вони здатні поглинати вологу прямо з повітря.

Олійна пальма

Вік олійної пальми досягає 120 років. Оранжева м’якоть її плодів уміщує близько 70 % цінної технічної олії, яка застигає за кімнатної температури. З неї виготовляють мило, свічки, мастило. А чудову харчову олію містить насіння пальми. Із суцвіть щодня отримують 4 л солодкого пальмового соку, а за сезон дерево дає до 250 л соку, з якого готують прохолодні напої.

Листя, велике й мале, вузьке й широке, світле й темно-зелене, закриває всі щілини й просвіти в куполі лісу. Опадає воно не все одразу, а по черзі, листок за листком. Тому ліс постійно зелений. Рослини в ньому ростуть, цвітуть, плодоносять одночасно і протягом всього року. Через густу крону дерев ледь пробивається сонячне проміння, тому в лісі навіть серед дня панують сутінки. Лісова хаща огорнута густим туманом. У сирому повітрі важко дихати. Людина в екваторіальному лісі почувається ніби на дні зеленого моря.

Мал. 54. Яруси екваторіального лісу

Мал. 55. В екваторіальному лісі

ТВАРИННИЙ СВІТ. Тварини в екваторіальному лісі живуть здебільшого на деревах. Крім птахів, гризунів і комах, там знаходять їжу і прихисток різні мавпи: мартишки, павіани, шимпанзе. У важко доступних районах мешкають людиноподібні горили. Мавпи харчуються плодами дерев, молодим листям і влаштовують у верховіттях «гнізда» з гілок. Пересуватися їм допомагають ліани, окремі їх види так і називаються «мавпячі сходи». Найбільший хижак лісу леопард, підстерігаючи здобич, теж ховається у кронах дерев.

Мал. 56. Леопард

Наземні мешканці екваторіального лісу дрібніші, ніж на відкритих просторах, тому що великим тваринам важко просуватися в густих заростях. У підліску майже немає трави, тому немає й тварин, які живляться нею. Зате багато таких, що поїдають листя дерев і чагарників: африканський оленьок, китицевухі свині, окапі (родич жирафа). У річках водяться крокодили, а на їх берегах — карликові бегемоти, які є одними з найрідкісніших тварин на Землі.

Усі яруси лісу населяють різноманітні птахи. Серед них багато папуг. Птах-носоріг має великий і товстий дзьоб для збирання плодів.

Птах-носоріг

Змії, більшість з яких отруйні, також живуть на деревах. Зелений колір тіла робить їх схожими на ліани і дає змогу майстерно маскуватися серед листя. В усіх ярусах лісу поширені різноманітні комахи, багато великих яскравих метеликів. Деякі види мурашок пересуваються довгими колонами, поїдаючи все живе на своєму шляху. Дуже небезпечною є муха цеце, яка переносить збудника хвороби, що викликає загибель свійських тварин і сонну хворобу в людей.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Однією з найнебезпечніших змій у світі є деревна мамба. Вона агресивна і дуже отруйна. Її сильна отрута вражає нервову систему — і за кілька хвилин людина непритомніє і помирає.

Вологі екваторіальні ліси далі від екватора змінюються перемінно-вологими субекваторіальними лісами, де поряд з вічнозеленими деревами ростуть і листопадні, які скидають листя у сухий сезон.

ЗНАЧЕННЯ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. У природі екваторіальні ліси мають всепланетне значення. Рослини вологого лісу поглинають величезну кількість вуглекислого газу і виділяють в атмосферу кисень. Тому їх називають головним джерелом кисню, «легенями планети».

Екваторіальні ліси мають велике господарське значення. Тут ростуть дерева, що мають цінну (міцну й красиву) деревину — чорне (ебенове), червоне, сандалове. З неї виготовляють дорогі меблі. З ягід деяких видів кавового дерева роблять каву. З плодів олійної пальми видобувають харчову й технічну пальмову олію. Винну пальму використовують для приготування вина. З листя, кори та плодів багатьох рослин виготовляють ліки. На жаль, ліси десятиліттями вирубували під поля і плантації, для заготівлі деревини. Це призвело до зникнення тварин.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• В Африці яскраво виявляється закон широтної зональності — послідовна зміна природних зон від екватора до північних і південних околиць материка: вологі екваторіальні ліси змінюються саванами, які переходять у тропічні напівпустелі і пустелі, а на околицях материка сформувалися субтропічні твердолисті ліси й чагарники.

• В умовах спекотного і вологого екваторіального клімату на червоно-жовтих фералітних ґрунтах утворилися багатоярусні екваторіальні ліси з надзвичайно багатою рослинністю і своєрідним тваринним світом.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Користуючись мал. 53 на с. 68, з’ясуйте, яка природна зона займає найбільші площі в Африці, а яка — не має суцільного широтного простягання.
• 2. Де розташована зона вологих екваторіальних лісів?
• 3. Під впливом яких природних чинників формуються ґрунти екваторіальних лісів?
• 4. Чому вологі екваторіальні ліси — вічнозелені?
• 5. Як пристосувалися тварини до життя в густому вологому екваторіальному лісі?