Яка форма тіла у Вовчка?

Морфологічні ознаки: маго оксамитовокоричневого, знизу жовтуватого кольору. Довжина тіла — 35 – 50 мм.

Як виглядає Вовчок?

Як виглядає вовчок соняшниковий та його характеристики Ця паразитична рослина має наступну будову: Стебло. Пряме, без розгалужень, висотою 10-50 см із характерним потовщенням біля основи. Структура борошнисто-золотиста, у рідких випадках з бурими лусочками, виконуючими роль рудиментарного листя.

Як боротися з Ведмедкою?

Знищити вовчка можна за допомогою приманок (грудки свіжого гною), які розкладають на початку травня. Комахи заповзають в них для влаштування своїх нір і виведення потомства. Через 3-4 тижні гній переглядають і знищують шкідників. Досвідчені борці зі шкідниками радять приготувати саморобну отруту.

Вовчок звичайний — Вікіпедія Вовчок звичайний, або Капустянка, Ведмедка ( Gryllotalpa gryllotalpa L.) — комаха з родини Gryllotalpidae ряду Прямокрилі. В Україні поширена повсюдно. Зміст 1 Опис 2 Поведінка 3 Економічне значення 4 Примітки 5 Джерела Опис Тіло завдовжки 35-50 мм. Забарвлення коричневе, з … See more

Вовчок звичайний, або капустянка (Gryllotalpa gryllotalpa)

Належить до ряду Прямокрилі, дуже неприваблива на вигляд і завдає людині значної шкоди. На голові є вусики і 5-членисті щупальця, а на тім’ї – 2 додаткові вічка. Усе тіло вкрите м’яким коротким пушком бурого кольору. У самки капустянки зовсім немає яйцекладу. Це комаха з неповним перетворенням.

Дивовижною є живучість цієї комахи. Капустянку одного разу розрізали надвоє заступом, але через деякий час робітник із здивуванням побачив, що передня частина спокійнісінько пожирає задню відрізану частину.

Зовнішній вигляд капустянки

Капустянки дуже полохливі і від найменшого шереху ховаються. Крила у них розвинені слабо, хоча є тропічні види, які добре літають.

Велике тіло вовчка звичайного, або капустянки, завдовжки 3,5–5 см, здається шовковистим завдяки густому покриву з дрібних золотавих волосків. Крила розвинені нормально і в спокійному стані виступають з під укорочених надкрил у вигляді заломлених донизу джгутів.

На голові капустянки добре помітні два великі складні ока, довгі вуса-антени і дві пари щупалець, що облямовують ротовий апарат гризучого типу. Передня пара кінцівок у неї видозмінена і стала чудовим інструментом для риття землі.

Спарювання та розмноження

Спаровування відбувається в червні або липні. Після цього самка вириває підхоже лігво, що складається з кількох звивистих ходів, які ведуть до просторої камери, на глибині близько 10 см під землею. Стіни цього приміщення вона ретельно вирівнює і змочує слиною, від чого вони і гають дуже твердими.

Таке гніздо зазвичай влаштовується на відкритому місці, де сонце добре пригріває. Сюди самка відкладає 200–300 яєць і потім якийсь час сидить біля гнізда, пильнуючи кладку.

У середині липня або на початку серпня з’являються личинки, які починають ритися в землі, хоча тримаються разом і харчуються рослинною їжею. Під кінець осені вони линяють утретє і досягають завбільшки 36 мм, після чого залягають на зимівлю.

Ареал проживання

У природних умовах капустянка селиться зазвичай у заплавах річок, де ґрунт завжди достатньо зволожений. Проте її часто можна знаходити на городах і в садах, де вона завдає великої шкоди, ушкоджуючи кореневу систему багатьох культурних рослин, зокрема кукурудзи, картоплі, огірків, а в Середній Азії – бавовни і рису.

Удень капустянки тримаються під землею, а ввечері, коли темнішає, виходять на поверхню землі, причому іноді летять на світло. Самці цвіркочуть у темряві, хоча можуть видавати звуки і вдень, перебуваючи під землею, але ці звуки значно уривчастіші і слабкіші в порівнянні з довгими і різкими нічними закличними трелями. Характерно, що цвіркотати можуть і самки.

Капустянка поширена в Європі до західної частини Азії та в Північній Африці, а також у Закавказзі й Казахстані.