Чем отличается вовна от Бавовни?

Але найбільша перевага бавовни перед вовною полягає в тому, що бавовна гіпоалергенна. Лікарі радять людям з чутливою шкірою користуватися бавовною, оскільки це не викликає алергічних реакцій. Ось чому' бавовна використовується як марля та пов'язка для покриття ран. Дитячий одяг також зазвичай виготовляється з бавовни.

Что такое волокно в биологии?

Волокно́ — тонкая непряденая нить растительного, животного или минерального происхождения.

Что лучше Бавовна или Коттон?

Существенных отличий между ними нет – разве что чистый хлопок имеет толстые нити. Поэтому вопрос того, что лучше – коттон или хлопок является достаточно субъективным. Эти ткани эквивалентны друг другу. Коттон не является синтетикой, и поэтому не теряет популярности благодаря целому ряду преимуществ.

Вовна група волокон

Вовною називають волосяний покрив тварин, який переробляють у пряжу або войлок. Звичайна вовна - це волосяний покрів овець. Вовна, яку отримують від інших тварин (лам, кіз, верблюдів), називають відповідно назві тварини.

Вівчарство поширено практично повсюди.

Вовна є коштовною сировиною, її собівартість в 2-15 разів перевищує собівартість бавовни.

Вівці різних порід дають вовну різної якості.

За складом волокон та якістю вовна поділяється на однорідну та неоднорідну. Однорідність вовни визначається показниками тоніни, довжини та змістом волокон різної будови: пуху, перехідного волосся, ості та мертвого волосся. За товщиною волокна вовни поділяються на 4 групи:

1. Тонка вовна - товщина волокна 14-25 мкм; довжина - 30-80 мм;

2. Напівтонка - товщина волокна - 25-34 мкм; довжина - 40-250 мм;

3. Напівгруба - товщина волокна - 34-40 мкм; довжина - 50-200 мм;

4. Груба - товщина волокна - 40-67 мкм; довжина - 10-250 мм.

Будова волокон (рис. 3).

1. Пух - найбільш тонкі (15-30 мкм), м'які та міцні волокна, які мають круглу форму, дрібну звитість. Пух складається з двох шарів: лускатого - верхнього та коркового - внутрішнього.

Луски верхнього шару мають здібність зміщуватися, накладатися одна на одну; вони надають волокну кострубатість поверхні та здібність до валяння.

2. Ость - це товсті (50-90 мкм), майже не звиті волокна, які мають неправильну круглу форму та складаються з трьох шарів: лускатого, коркового та серцевинного. Останній може займати від 33 до 66% товщини волокна та надає йому жорсткість. Ость менш міцна та гнучка, ніж пух, менш здібна до валяння.

3. Перехідне волосся за своєю будовою займає проміжне місце між пухом та остю. Це якісне волокно, яке складається з трьох шарів, але внутрішній серцевинний шар в нього вузький, місцями він може перериватися. За властивостями перехідне волосся ближче до пуху і є цінною сировиною.

4. Мертве волосся - найбільш товсте, грубе, ламке та коротке волокно, яке теж складається з трьох шарів. Серцевинний шар в нього займає 90-95% його товщини. Мертве волосся має низьку міцність та стійкість до стирання, низьку здібність до валяння і вважається дефектним волокном, яке підлягає вилученню з маси волокон при сортуванні.

Хімічний склад. Вовна - це білкова сполука, яка містить в основному білок кератин, до складу якого входять водень, вуглець, кисень, сірка та азот.

Текстильні волокна

Текстильні волокна — це тонкі пружні ворсинки обмеженої довжини, що використовують для виготовлення пряжі і текстильних виробів. Їх поділяють на елементарні і технічні. Елементарними називаються одиничні волокна неподільні на мілкіші (бавовна, вовна, шовк, хімічні волокна). Технічні волокна складаються з поздовжньо складених та скріплених елементарних волокон (конопля, льон, джут, кенаф, пенька та ін.). Окремі елементарні волокна в технічному волокні склеєні природною клейовою речовиною — пектином. Довжина волокон вимірюється в мм, поперечний переріз в мкм. Таку нитку називають пряжею. Текстильні волокна повинні володіти такими властивостями: прядильною здатністю, значною міцністю, гігроскопічністю, гнучкістю, опором стиранню, певною щільністю, відносним видовженням. Крім того, вони мають бути розсипчастими (легко ділитися), малоелектризуючими, мати мало дефектів. [1] За походженням усі текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні.

Зміст

Натуральні волокна [ ред. | ред. код ]

Натуральні волокна – найцінніші, найкоштовніші й найкорисніші для здоров’я людини, бо існують у природі. Вони є рослинного, тваринного та мінерального походження. [2]

Рослинного походження [ ред. | ред. код ]

Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та ін. рослини. Для виготовлення волокон використовують насіння, плоди, стебла та листя тих чи інших рослин.

Волокна бавовни – це тонкі волоски, які покривають поверхню насіння бавовника – кущоподібної рослини. Бавовна – це один з видів сировини текстильної промисловості. З бавовни отримують тонку, рівномірну і міцну пряжу і роблять з неї найрізноманітніші тканини — від найтонших до товстих оббивних тканин. [3] Виготовляють різні текстильні матеріали та вироби.

Лляне́ волокно́ також льоноволокно́ — текстильне волокно рослинного походження, одержане з стебел льону-довгунця - однолітньої трав'янистої рослини.У сировинному балансі текстильної промисловості льоноволокно посідає друге місце після бавовни. [4] Льоноволокно використовують для виготовлення тканин різного призначення – від витонченого батисту до грубого брезенту, парусини [5]

Луб'яне волокно — текстильні волокна, які отримують із стебел і листя рослин [6] . До них належать ще, крім льону, коноплеволокно, джут, кенаф, рамі, мачула, які досить обмежено використовують у виробництві тканин побутового призначення, але широко використовують для виробництва різноманітних текстильних виробів технічного призначення.

Тваринного походження [ ред. | ред. код ]

Волокно тваринного походження одержують з волосяного покриву (вовни) овець, кіз, верблюдів та ін. тварин або з коконів (шовку) шовкопрядів. Вовна є сировиною для валяльно-повстяного, а вовняна пряжа — для текст. і трикот. виробн. Шовк-сирець використовують безпосередньо або після скручування гол. чин. для виготовлення тканин. [7]

Волокно вовни — волосяний покрив тварин, який переробляють у пряжу або войлок. Звичайна вовна — це волосяний покрів овець. Вовну, яку отримують від інших тварин (лам, кіз, верблюдів), називають відповідно назві тварин.

Натуральний шовк — це тонкі текстильні нитки, які отримують з коконів шовкопрядів: тутового та дубового. Шовкопряд має чотири стадії розвитку: яйце (відкладене метеликом), гусінь, лялечка й метелик. Нитку натурального шовку, що отримують під час кокономотання, називають шовком-сирцем. [8]

Волокно мінерального походження утворюється в гірських породах та лаві. До них належить, напр., азбестове (див. Азбест) волокно, пряжа якого йде на вироблення вогнестійких, фільтрувальних та ін. технічних тканин.

Хімічні волокна [ ред. | ред. код ]

Хімі́чні воло́кна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів (штучні волокна) або з синтетичних полімерів (синтетичні волокна). Вони виготовляються промисловим методом на комбінатах хімічних волокон за допомогою спеціального обладнання. Вихідною сировиною для виготовлення хімічних волокон є природні або синтезовані високомолекулярні сполуки – полімери.

Штучні волокна [ ред. | ред. код ]

Штучні волокна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів

Віскозне волокно (viscose) — це регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу, що складається з: підготовки целюлози, прядильного розчину, формування волокна та оздоблення.

Ацетатне волокно — це волокно ацетилцелюлозне, в якому 74-92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими. Виробляють його з деревини або бавовняної целюлози, яка проходить обробку оцтовим ангідридом при присутності двох кислот: сірчаної і оцтової.

Триацетатне волокно виготовляють з деревини або бавовняної целюлози. Підготовку сировини виконують так само, як і при виготовленні ацетатного волокна.

Синтетичні волокна [ ред. | ред. код ]

Капрон — сировиною для його виробництва є капролактам, який виробляють з продуктів переробки нафти та вугілля.

Анід — сировиною для виробництва аніду є сіль АГ.

Лавсан (Поліетилентерефталат) — сировиною для виробництва лавсану є диметиловий ефір терефталевої кислоти та етиленгліколь.

Нітрон — сировиною для його виготовлення є акрилонітрил, який синтезують з пропилену та аміаку або ацетилену та синильної кислоти.

Поліуретан (polyurethane) або спа́ндекс (spandex) — Канада та США, ла́йкра (lycra) або неолан (neolan) — Японія, ворін — Італія, [9] також еласта́н — загальна назва всіх видів поліуретанових еластичних ниток, високоеластичних каучукоподібних волокон.

Сировиною для виробництва спандексу є діїзоціанати та гліколіз, з яких синтезують поліуретан — вихідну сировину для виготовлення спандексу. [10]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Текстильні волокна
2. ↑ Мачача Т.С. Трудове навчання(для дівчат) : підруч. для 7 кл. загальноосвіт.навч.закладів/Т.С. Мачача, В.П. Титаренко, Г.М.Гаврилюк.-Харків : Синиця, 2015.-224с.ISBN 978-966-2542-88-2
3. ↑ Детская энциклопедия (для среднего и старшего возраста): Техника и производство. Том 5. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1965 (с.:337—338)
4. ↑ Макаєв В. І., Коропченко С. П., Клевцов К. М., Соболев О. А. Нові підходи у виробництві лляного волокна високої якості Архівовано 14 жовтень 2013 у Wayback Machine. // Вісник Херсонського державного технічного університету. Науковий журнал Архівовано 14 жовтень 2013 у Wayback Machine.. — 2009, № 3(36)
5. ↑ Сидоренко В.К. Трудове навчання (для дівчат) : підруч.для 6 кл. загальноосвіт.навч.закладів/В.К. Сидоренко, Т.С. Мачача, С.П. Павх.-Харків: СИЦІЯ, 2014.-272с. ISBN 978-966-2542-59-2
6. ↑ Трудове навчання(для дівчат) : підручн. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / І.Ю. Ходзицька, Н.М. Павич, О.В. Горобець, О.І.Безносюк. - Кам'янець-Подільський:Аксіома, 2014. - 240с.:іл.с.8 ISBN 978-966-496-276-3
7. ↑ Каргин В. А. «Энциклопедия полимеров», Советская энциклопедия, 1972 г. , 1 т., 1224 с. (С.?)) (рос.)
8. ↑ Патлашенко О. А. Матеріалознавство швейного виробництва: Навч.пос. — 2-ге видання. -288с. ISBN 966-8458-03-06
9. ↑Еластан властивості, недоліки, як прати (Спандекс, Лайкра).
10. ↑ Конкин А. А., Зверев М. П. Полиолефиновые волокна, Изд.: «Химия», Москва, 1966. (С.?)

Джерела та література [ ред. | ред. код ]

• Етимологічний словник української мови: у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 c. (С.?)
• Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал — 2012. — № 3(65). ISSN 1813-6796
• В. В. Живетин, Л. Н. Гинзбург, А. И. Рыжов. Лен вчера, сегодня, завтра / Москва, ИПО «Полигран», 1995.- С.126
• Конкин А. А., Зверев М. П. Полиолефиновые волокна, Изд.: «Химия», Москва, 1966. С.:280 (с.:7)
• Гілета У. Б. Текстильні матеріали на основі поліуретанових волокон // Товарознавчий вісник Збірник наукових праць. — Випуск 5. Редкол.: відп.ред. д.т.н., професор Байдакова Л. І. — Луцьк: ЛНТУ, 2012.- 404 c.
• Гілета У. Б. Текстильні матеріали на основі поліуретанових волокон // Товарознавчий вісник Збірник наукових праць. — Випуск 5. Редкол.: відп.ред. д.т.н., професор Байдакова Л. І. — Луцьк: ЛНТУ, 2012.- 404 c.