виткі стебла
Що входить до складу молодого стебла?
Молоді (однорічні) стебла зовні покриті шкірочкою, яка потім замінюється корком, що складається з мертвих клітин, заповнених повітрям. Шкірка і корок — покривні тканини.
Як називається вісь пагона?
Тема уроку: Стебло – вісь пагона.
Що забезпечує пагін?
Забезпечує висхідний та низхідний рух речовин по рослині.
Стебло — Вікіпедія Стебла бувають прямостоячі, повзучі, чіпкі і виткі. У переважної більшості рослин стебло прямостояче. У таких рослин, як суниці, барвінок, вербозілля, лучний чай, стебло стелиться по землі. See moreБіологія 7 клас
Ми пагінці плекаємо кущів, Щоб відновить красу троянди ними.
Поміркуйте Стебло пшениці іі стебло дуба виконують подібну роботу: вони мають листки, бруньки, квітки, плоди; по них рухаються до різних органів вода та поживні речовини. Однак вони відрізняються (іл. 11.1). Чим?


Іл. 11.1. Стебло пшениці й дуба
Стебло — вісь пшона. Воно має листки, з’єднує їх із коренем і забезпечує пересування речовин по рослині.
Стебла бувають дуже різноманітними. За спрямованістю росту розрізняють стебла прямостоячі, повзучі, лежачі, виткі, чіпкі тощо.
За твердістю стебла поділяють па трав’янисті та дерев'янисті. Зовні стебло буває опушеним або гладеньким, ребристим або шипуватим, тригранним або чотиригранним, округлим або гранчастим, крилатим або колючим тощо. У деяких рослин міжвузля є настільки коротким, що тільки за наявністю листків на ньому можна визначити, що воно існує (кульбаба, подорожник, первоцвіт).
Головне стебло в деревних рослин називається стовбуром. Стебла дерев і кущів тверді, товсті, багаторічні. У трав вони тонкі, легко ламаються, відмирають на зиму.
Найвищими є стовбури евкаліптів (100 -105 м). Рекордні розміри за товщиною має стовбур африканського баобаба, або мавпячого дерева (9 м у діаметрі). У Танзанії росте баобаб, вік якого 5000 років, висота стовбура — 22 м, а окружність — 47 м. У Індії росте фікус-баньян, вік якого 3000 років (іл. 11.2). Дуби наших лісів живуть до 1000 років. Водночас існують трав’янисті рослини, тривалість життя яких становить лише 35-40 днів. Таких рослин багато в пустелях. Вони встигають відцвісти й утворити плоди за короткий весняний період, коли умови для життя рослин найсприятливіші. Трапляються такі рослини і в Україні (веснівка весняна, бурачок шорсткий).
Чим стебла різних рослин можуть відрізнятися між собою?
Як вже відзначалося, стебла відрізняються за формою, напрямом росту, твердістю стебла тощо (іл. 11.3). Чим же зумовлюються ці ознаки? Безумовно, пристосуванням рослин до умов середовища, у якому вони живуть. Дуже різноманітні стовбури дерев у тропічних лісах, де трапляється величезна різноманітність умов існування. Відрізняються стебла рослин і за віком та розмірами. Так, дуб звичайний, тис ягідний і секвоя можуть жити до 2000 років, мамонтове дерево і сосна довговічна — до 4000-5000 років. Найменшою рослиною і вольфія безкоренева з довжиною стебла до 2 мм, яка росте в стоячих водоймах. Отже, стебла відзначаються надзвичайною різноманітністю будови, що зумовлена умовами їхніх місцезростань, і відповідає їхнім функціям.

Іл. 11.3. Різноманітність стебел
Чим визначаються особливості внутрішньої будови стебла?
Із внутрішньою пудовою стекла ознайомимося на поперечному зрізі гілки липи (іл. 11.4). Зверху вона вкрита покривною тканиною. що представлена залишками шкірки та декількома шарами корку. Шкірка і корок захищають живі клітини стебла від впливу несприятливих умов і здійснюють зв'язок рослини із зовнішнім середовищем. Далі знаходиться кора, до складу якої входять основна та провідна тканини. За корою розміщується камбій — твірна тканина завдяки якій відбувається потовщення стебла в дерев'янистих рослин. Усередину від камбію розташована деревина. Вона складається із судин, по яких рухаються вода та мінеральні речовини, і механічні тканини, які забезпечують міцність стебла. У деревині також серцевинні промені, що сполучають серцевину з корою і забезпечують горизонтальне переміщення органічних сполук. У центрі зрізу розміщені клітини основної тканини, у яких підкладаються про запас поживні речовини. Це серцевина. Потовщення стебла є характерною особливістю дерев’янистих рослин. Ріст стебла в товщину це бічний ріст завдяки камбію. Клітини камбію діляться, утворюючи назовні кору, а її середину деревину. Ріст камбію припиняється восени й поновлюється навесні. Періодична робота камбію зумовлює формування в деревині річних кілець (іл. 11.5). Товщина кілець, приріст деревини залежать від живлення, тепла, вологості тощо. Отже, внутрішня будова стебла пристосована для здійснення основних його функцій: опорної та провідної.

Іл. 11.4. Внутрішня будова стебла (трирічна гілки липи)
Як здійснюється галуження пагона?
Уявіть собі будь-яке дерево, кущ або навіть трав’янисту рослину, наприклад помідор чи картоплю. У всіх у них головний пагін галузиться. Завдяки чого ж відбувається галуження пагона? Галуження пагона відбувається за рахунок пазушних бруньок, адже, пригадайте, брунька це зачаток пагона. Кожен бічний пагін, як і голошиїй, має верхівкову й бічні (пазушні) бруньки. Верхівкова брунька забезпечує ріст у довжину, а з пазушних виростають нові бічні пагони, які також галузяться. Завдяки галуженню формується крона дерев і кущів (іл. 11.6). Практично за формою крони можна розрізнити всі дерева та кущі. Особливо наочно це видно взимку, коли рослини стоять голі, тобто без листків. Пригадайте, як виглядають дуб, береза чи липа, і спробуйте уявно порівняти їхні крони, Дуб має кремезний) вигляд, його крона дещо витягнута, але гілки в нього товсті й трохи кострубаті до самої верхівки. А от у берези гілки тонкі й тому опускаються донизу, паче довгі коси. Крона липи має ажурний вигляд. Це пов'язане з тим, що молоді гілки липи досить тонкі та ще й колінчасто почленовані. Крона ялини завжди має пірамідальну форму, оскільки ялина росте у висоту значно швидше, як наростають і галузяться її бічні пагони.
Отже, завдяки галуженню забезпечується збільшення кількості листків, тобто поверхні для вловлювання світла, без чого неможливий процес фотосинтезу - основи життя на нашій планеті.

Іл. 11.5. Шари розпилу дерева:
1 кора; 2 камбій; 3 — деревина: 4 - серцевина

Іл. 11.(Галеження дерева і куща)
2. Класифікація стебел рослин
1. Трав'янисті стебла є у трав'янистих рослин і молодих пагонів деревних порід. Трав'янисті стебла існують зазвичай один сезон.


2. Дерев'янисті стебла є у дерев і чагарників. Вони набувають твердості завдяки відкладенню в оболонці їх клітин особливої речовини — лігніну.
Здерев'яніння відбувається у стебел дерев і чагарників починаючи з другої половини літа першого року їх життя. Їх деревина утворює річні кільця. Усі шари клітин деревини, що утворилися навесні, влітку і восени, складають річне кільце приросту.

Дрібні осінні клітини відрізняються від великих весняних клітин деревини наступного року, які знаходяться поруч з ними. Тому межа між сусідніми річними кільцями на поперечному зрізі деревини у багатьох дерев добре помітна. Підрахувавши за допомогою лупи кількість річних кілець, можна визначити вік зрізаного дерева або зрізаної гілки. За товщиною річних кілець можна дізнатися, в яких умовах росло дерево у різні роки життя. Вузькі річні кільця свідчать про нестачу вологи, про затінення дерева і про його погане живлення. При гарних умовах розвитку річні кільця є ширшими.

Прямостоячі стебла піднімаються вертикально. Їм не потрібна опора, оскільки у них добре розвинена механічна тканина. Такі стебла у соняшника, дзвіночка, кропиви, деревних рослин.

Повзучі стебла стеляться по поверхні ґрунту і утворюють придаткові корені, за допомогою яких укорінюються. Такі стебла розвиваються у суниці, конюшини, живучки повзучої, перстачу гусячого.


Чіпки стебла , піднімаються вгору, прикріплюючись до опори. Вони можуть прикріплюватися вусиками (горох, мишачий горошок, огірок, виноград), або коренями — присосками (плющ).