Яка висота вікна?

Існуючий ГОСТ обмежує вікно такими розмірами: від 87см, але не більше 300 см по ширині і від 116 см до 206 см по висоті. Також в цьому процесі важливе значення має серія будинку, так як вона визначає габарити встановленого вікна раніше, і на даний момент у багатоквартирному будинку.

Яка висота вікна від підлоги?

Коли вид з вікна вітальні не влаштовує, то підвіконня зазвичай встановлюють на відстані 80 см від підлоги. Вікна кожен встановлює за власним бажанням, але основна частина людства встановлює їх на позначці 90 см від підлоги.

Як визначити квадратний метр вікна?

На завершення нагадаємо про те, як розрахувати площу вікна: потрібно помножити ширину віконного отвору на його висоту. Якщо обчислюються необхідні параметри дверей балконного блоку, враховують стандартну висоту вікна від підлоги.

ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі. Основні положення ДБН Висотні будівлі застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель (далі – висотних будівель) з умовною висотою понад 73,5 м відповідно до ДБН В.1.1-7, в тому числі житлових …

Страница 4: ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди громадські будинки та споруди основні положения (31583)

4.37 У пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах та ін.) перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу, а двері - протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

4.38 Застосування горючих легкозаймистих килимових покриттів з високою димоутворюючою здатністю та індексом розповсюдження полум'я по поверхні більше 20 згідно з ГОСТ 12.1.044, високонебезпечних за токсичністю продуктів горіння у громадських будинках не допускається.

В коридорах і холах громадських будинків, за винятком видовищних, клубних, дозвіллєвих, критих спортивних споруд з місцями для глядачів, дитячих дошкільних закладів, спальних корпусів шкіл-інтернатів, дитячих оздоровчих таборів і стаціонарів лікувальних закладів, допускаєтья використовувати килимові покриття з горючих матеріалів з індексом розповсюдження полум'я по поверхні до 20, з помірною димоутворюючою здатністю та помірно небезпечних за токсичністю, а в будинках заввишки 10 поверхів та більше - важкогорючих з індексом розповсюдження полум'я по поверхні до 20, з малою димоутворюючою здатністю та малонебезпечних за токсичністю. Килимові покриття мають бути наклеєні на негорючу основу (крім будинків V ступеня вогнестійкості).

4.39 Опорядження стін і стель залів для глядачів і залів критих спортивних споруд з кількістю місць до 1500, аудиторій (більше 50 місць), конференц-залів, актових залів (крім залів, розташованих в будинках V ступеня вогнестійкості), а також торговельних залів приміщень підприємств роздрібної торгівлі в будинках І, II, III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід передбачати з важкогорючих або негорючих матеріалів.

В зазначених залах з кількістю місць більше 1500, у приміщеннях сховищ бібліотек та архівів, а також службових каталогів та описів у архівах - тільки з негорючих матеріалів.

В оперних та музичних театрах опорядження стін та стель повинно бути виконано з важкогорючих матеріалів незалежно від місткості залу.

Додаткові вимоги до проектування будинків заввишки понад 16 поверхів

4.40 Будинки заввишки понад 16 поверхів належить проектувати І ступеня вогнестійкості і розділяти по вертикалі на пожежні відсіки протипожежними перекриттями з межею вогнестійкості не менше 2 год; такий відсік по висоті не повинен перевищувати 8 поверхів. Площа пожежного відсіку для будинків заввишки від 16 поверхів до 25 включно повинна бути не більше 2200 м2, для будинків вище 25 поверхів - не більше 1200 м2.

4.41 Сходові клітки будинків заввишки понад 16 поверхів повинні бути незадимлюваними 1-го та 2-го типу і розділятися на відсіки через кожні 8 поверхів (з урахуванням 4.28) суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу.

Зонуванню підлягають інженерні системи (протипожежний водопровід, вентиляційні системи, сміттєпроводи та ін.).

4.42 У межах нижнього поверху кожного пожежного відсіку по периметру будинку повинні передбачатись евакуаційні балкони або відкриті галереї (з урахуванням 4.10) з виходом на них із незадимлюваних сходових кліток, коридорів та приміщень. Площа таких балконів або відкритих галерей повинна бути розрахована на можливість перебування на них найбільшої кількості людей, які одночасно знаходяться на всіх поверхах пожежного відсіку. У будинках з приміщеннями для сну (готелі та ін.) такі балкони, площадки і галереї слід передбачати на кожному поверсі, починаючи з 17-го.

4.43 Місткість ресторанів та зальних приміщень вище 16-го поверху не повинна перевищувати 100 місць.

4.44 При оснащенні фасадів будинків підйомними пристроями для ремонту і очищення фасадів ці пристрої повинні розраховуватися на використання пожежними підрозділами, в тому числі для рятування людей.

4.45 Опорядження і облицювання стін та стелі на шляхах евакуації та в зальних приміщеннях необхідно передбачати із негорючих матеріалів.

Для опорядження приміщень будинків, що мають атріум, а також будинків заввишки понад 16 поверхів допускається застосування горючих матеріалів завтовшки не більше 0,4 мм.

4.46 Замість протипожежних стін для вирішення архітектурно-планувальних і функціональних завдань допускається влаштування протипожежної зони згідно з протипожежними вимогами СНіП 2.01.02.

4.47 У будинках заввишки понад 16 поверхів при влаштуванні сміттєпроводу кожний пожежний відсік (див. 4.41) повинен мати окремий ізольований сміттєпровід із завантажувальним люком, орієнтованим назовні.

4.48 Евакуаційне освітлення будинків заввишки понад 16 поверхів повинно бути першої категорії.

5 КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

5.1 Конструктивні вирішення, конструкції громадських будинків, споруд та їх частин необхідно проектувати відповідно до їх функціонального призначення та обраним об'ємно-планувальним вирішенням з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва, а також згідно з нормативними документами: СНіП 2.02.01; СНіП 2.03.01; СНіП 2.03.03; СНіП II-22; СНіП ІІ-23; СНіП 2.03.06; СНіП II-25; СНіП 2.01.09; СНіП II-7; ДБН B.1.1-1; СНіП ІІ-3; СНіП ІІ-12; СТ СЕВ 4867; ГОСТ 27751 (СТ СЕВ 384).

5.2 Для багатоповерхових громадських будинків рекомендуються безкаркасні, каркасні та комбіновані конструктивні системи, а також за належного обгрунтування - блочні.

Для великопрогонових зальних приміщень громадських будинків рекомендуються для застосування: площинні конструкції (балки, рами, ферми різноманітної конфігурації, арки); сітчасті покриття; просторові конструкції (склепіння, куполи, оболонки, вантові покриття). Для балконів трибун спортивних залів рекомендуються похилі консольні балкові та площинні рамні конструкції східчастої форми.

5.3 У громадських будинках передбачаються температурно-усадкові та осадові шви.

Таблиця 3 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в будинках із збірного залізобетону

Річний перепад середньодобових температур, º?

Відстань між температурно-усадковими швами, м

Крок поперечних стін, м, до