випадає шерсть у собаки

випадає шерсть у собаки

Випадає шерсть у собаки

Загалом причини через які у собаки випадає шерсть на лапах, такі ж як і для інших випадків облисіння: паразити, стрес, алергія, незбалансоване харчування.2 груд. 2021 р.

Що робити коли в собаки випадає шерсть?

Якщо ви помітите ознаки випадіння шерсті, відведіть собаку до ветеринарного лікаря, щоб він його ретельно оглянув і призначив правильне лікування. Також можна будь-коли отримати від ветеринарного лікаря поради щодо догляду за шкірою та шерстю собаки.

Як покращити шерсть у собаки?

Переконайтеся, що ваш собака завжди отримує поживний раціон, який включає рослинну олію та невелику кількість жирних кислот Омега-3 та Омега-6, якщо це можливо. Крім того, що жирні кислоти Омега допомагають зробити шерсть більш здоровою, вони також допомагають боротися з різними інфекціями.

Чому у собаки вздовж хребта випадає шерсть?

У собаки випадає шерсть: причини нестача або надлишок естрогенів в організмі; стрес або алергія; паразити або грибок; інфекції. Кеш

Чому в собаки випадає шерсть? - Royal Canin Випадіння шерсті в собак також може бути спричинене нестачею поживних речовин, необхідних для розвитку здорової шкіри й шерсті. Утворення кератину, основного компонента шерсті, відбувається за належно налагодженого процесу синтезу сірковмісних амінокислот. Без них шерсть собаки може рости повільно, бути ламкою й випадати.

У собаки випадає шерсть — що робити?

Якщо ви помітили, що у собаки випадає шерсть, не поспішайте панікувати, але й не нехтуйте таким симптомом. Однією з причин патологічного стану може бути неправильне харчування, а саме — незбалансований раціон, що призвів до дефіциту вітамінів та мікроелементів в організмі тварини. Однак існує також низка серйозніших проблем, при виникненні яких випадає шерсть у собаки.

У собаки випадає шерсть — симптоми патології

Якщо у собаки густа, блискуча шерсть, це свідчить про те, що тварина веде здоровий спосіб життя, проживає в комфортних умовах, правильно харчується. У цьому випадку випадання шерсті, її ламкість, а також сухість шкіри може стати незрозумілою несподіванкою, яка потребує консультації ветеринара. Адже такий симптом може бути ознакою розвитку патологічного стану чи хвороби тварини.

Шерсть може випадати клаптиками, локально, лише на певних ділянках або по всьому тілу тварини. Її кількість значно збільшується порівняно з періодом линяння. Нерідко з’являється лупа та інші ознаки патологічного процесу:

  • шкіра тварини лущиться і сильно свербить;
  • у місцях лущення з часом можуть з’являтися рани;
  • вихованець відчуває дискомфорт, відмовляється від їжі, худне;
  • з’являються залисини на різних ділянках тіла тварини — на кінцівках, спині, животі, на морді, грудях.

Зверніть увагу на ці симптоми та повідомте про них ветлікарю під час консультації.

Основні причини випадіння шерсті у собак

Чому у собаки випадає шерсть — найпоширеніші причини:

  • Сезонне випадіння — линяння. У дорослих собак відбувається двічі на рік. Самки можуть линяти після пологів, стерилізації, у період статевого циклу. Важливо не забувати про регулярне вичісування вихованців та дотримання інших правил догляду.
  • До сухості, лущення шкіри, стоншування волосини може призводити часте купання тварини з використанням засобів, які викликають подразнення.
  • Стреси внаслідок хвороби, операції, зміни місця проживання та інших обставин, що викликають сильне почуття тривоги у цуценят.
  • Алергія на корм, засоби догляду, лікарські препарати, сезонна алергія. Це одна з найпоширеніших причин випадіння шерсті у домашніх тварин. У цьому випадку часто утворюються залисини, особливо на животі, хвості, лапах. Внаслідок алергії можливе виникнення чорного акантозу у собаки. Шкіра тварини в області пахв, складках, на вухах темніє. При розвитку патології з’являються чорні плями, які мають неприємний запах і стають на дотик жирними.
  • Свербіж, який викликають паразити, зокрема, кліщі, блохи. Демодекоз часто вражає молодих собак, патологія зазвичай супроводжується свербінням. Випадіння шерсті починається навколо губ, повік, у куточках рота, на вухах, рідше — на тулубі, лапах. Найбільш сприйнятливі до паразитів такі породи, як бультер’єр та шарпей. Ще один вид ураження кліщами — саркоптоз. Для цієї патології характерний сильний свербіж, що супроводжується дискомфортом. Коли тварина активно розчухує уражені ділянки, то з’являються досить великі ділянки облисіння. Для визначення виду кліща, яким заражений пес, ветеринар призначить спеціальне дослідження. Блохи — ще одна поширена причина випадання шерсті у домашніх тварин. Укуси паразитів викликають сильне свербіння, і тварини можуть буквально вигризати цілі клапті шерсті. За бажанням ви можете проконсультуватися щодо ваших дій у таких випадках з ветеринаром по телефону — номери вказані на сайті vet-call24.com.ua, або викликати спеціаліста додому.
  • Дріжджові інфекції — вражають, як правило, ділянки тіла з підвищеною вологістю шкіри — у складках, за вухами, пахвами. Відзначається не тільки випадіння шерсті, але й такі симптоми, як жирність шкіри, поява неприємного запаху. Собаки зі «зморшкуватою» шкірою — шарпей, англійський бульдог — найбільш сприйнятливі до захворювання.
  • Стригучий лишай — ще один поширений вид грибкової інфекції. В результаті ураження утворюються покриті кіркою ділянки округлої форми, на яких лущиться шкіра. У центрі утворень відзначається повне випадіння шерсті із червоним кільцем на периферії.
  • Сонячний дерматит — викликає випадіння шерсті на межі носа та морди. У занедбаному стані на ніжній шкірі можуть утворитися виразки. Однією з причин такого стану є аутоімунний процес. Проблема вимагає консультації фахівця для встановлення точного діагнозу та призначення ефективного лікування.
  • Здавлений мозоль. Характерна зона для його утворення — лікоть, але може виникати і на інших ділянках тіла тварини, у місцях тиску. Шкіра стає потовщеною, набуває сірого кольору, шерсть випадає. Найчастіше страждають собаки великих порід. Основна причина утворень — тривале лежання на твердій поверхні.
  • Випадіння шерсті у тварини може спостерігатися, якщо їй бракує цинку. На шкірі носа, морди, ліктьових суглобів утворюються безволосі, вкриті твердими лусочками ділянки. Найбільш схильні до такої проблеми північні та арктичні породи собак.

До поширених причин випадіння шерсті у собак також належать: себорея, аденіт сальних залоз, вітіліго. Методи діагностики та лікування підбирає ветлікар.

Випадіння шерсті у собак

Випадіння шерсті у собак. Причина — гормональні збої

Гормональні порушення та захворювання, що супроводжуються випадінням шерсті у собак:

  • Гіперадренокортицизм — синдром Кушинга. Алопеція, яка симетрично поширюється по всьому тілу — на боках, уздовж спини, на лапах — спричинена надлишком гормону кортизолу. Ця хвороба проявляється також іншими симптомами: часте сечовипускання, надмірна спрага, рецидивні інфекції, збільшення ваги.
  • Гіперестрогенізм — надмірне вироблення естрогенів. Відзначається симетричне випадіння шерсті біля статевих органів, а також у зоні промежини. Можливе збільшення вульви. У самців спостерігається набухання крайньої плоті.
  • Гіпоестрогенізм — недостатнє вироблення естрогенів. Спостерігається у дорослих самок після стерилізації. Характерні симптоми: стоншення шерсті спочатку навколо вульви, після — по всьому тілу, і зниження швидкості росту волосся.
  • Гіпотиреоз — дефіцит гормонів щитовидної залози. Відзначається млявість, збільшення ваги при звичному годуванні, сприйнятливість до інфекцій, сухість і ламкість волосся з його подальшим випадінням.

Це не весь перелік захворювань та патологічних станів, які можуть супроводжуватися випадінням шерсті у собак. Тільки консультація та огляд фахівця дозволять встановити точний діагноз та причину втрати волосся.

Випадіння шерсті у собак — ефективні методи лікування та профілактики

Що робити, якщо у собаки інтенсивно випадає шерсть:

  • У жодному випадку не поспішайте давати їй якісь ліки або обробляти шкіру без попередньої консультації ветеринара.
  • Причиною надлишкового линяння може бути порушення режиму харчування, незбалансований раціон, порушення правил догляду. У даному випадку ефективним профілактичним заходом випадіння шерсті у домашніх тварин є виявлення причини такого стану та її усунення.
  • Не нехтуйте необхідністю стрижки. Регулярно розчісуйте собаку, що дозволить виявити ознаки патологічного стану на ранніх стадіях.

Не займайтеся самолікуванням. Терапія в домашніх умовах, без консультації фахівця, тим паче із застосуванням народних засобів, може не дати ефекту та призвести до погіршення стану тварини. Не експериментуйте! Звертайтесь за допомогою до ветеринара за вказаними на сайті vet-call24.com.ua номерами телефонів.

Випадіння шерсті у собак

Стан шерстяного покриву – один з важливих показників, за якими можна судити про стан здоров'я собаки. У всіх собак шерсть випадає в період сезонної або вікової линьки. Це нормальний процес, при якому вихованця слід забезпечити особливим харчуванням, посилити догляд, але лікування він не потребує. Якщо випадіння шерсті починається не в сезон, шерсть лізе клаптями, на окремих ділянках тіла утворюються залисини, варто насторожитися, з'ясувати причину та вжити заходів для її усунення.

Линяння й облисіння

Випадання шерсті у собак буває природним, фізіологічним (линяння) та патологічним (алопеція, облисіння). Цуценята вперше линяють не раніше 6-7 місяців. Весняне линяння нетривале (зазвичай до 2 тижнів), але інтенсивне, оскільки випадає густа шерсть і підшерстя, які гріли собаку взимку. Восени випадає менше волосся, але процес більш затяжний. У кімнатних собак природний механізм терморегуляції часто порушується, тому линька відбувається цілий рік. З іншого боку, патологічне облисіння може за часом збігтися з сезонним линянням, що заважає господареві відразу запідозрити недобре. Як відрізнити фізіологічний процес від патологічного?

Линяння Облисіння
Носить сезонний характер, в нормі буває двічі на рік, навесні та восени, зазвичай починається в останню декаду березня та вересня, коли світловий день починає прибувати або йде на спад Може початися в будь-який момент
Відбувається зміна старого волосяного покриву на новий, восени на більш густий, навесні на більш рідкий Нова шерсть не виростає (утворюються лисини) або росте повільно, стоншується, стає ламкою, тьмяною
Випадання шерсті відбувається рівномірно, але не по всьому тілу одночасно, а з поступовим просуванням від голови до хвоста або в протилежному напрямку Зазвичай нерівномірне, осередкове, хаотичне або симетричне (при гормональних порушеннях)
Супроводжується свербінням, собака треться об меблі, катається по підлозі, землі Свербіж більш інтенсивний, собака намагається дотягнутися до місця, що свербить, лапою, зубами, може розчісуватися до крові
Стан шкіри нормальний, можливі незначні подряпини, подразнення Супроводжується інтенсивним подразненням шкіри, почервонінням, висипаннями, можлива набряклість, утворення лупи, кірок, гнійників, запальні процеси
Загальний стан здоров'я задовільний, можлива підвищена дратівливість, агресивність Є ознаки нездужання, млявість або дратівливість, розлади стільця, порушення сну, апетиту, підвищена спрага, виснаження або набір ваги

У самок фізіологічна линька може відбуватися в період тічки та незабаром після пологів, це пов'язано з гормональними причинами. У собак старше 8 років починається вікове линяння, пов'язане з природним виснаженням ресурсів організму, шерсть тьмяніє, рідшає, з'являється сивина.

Причини патологічного випадання шерсті

Патологічне випадання шерсті може бути викликане гормональними та негормональними причинами, хворобою або зовнішніми факторами (особливості догляду, харчування). Клінічна картина при облисінні різної природи різниться, й лікування потрібне різне.

Гормональні порушення

Якщо випадання шерсті має гормональну природу, воно носить локальний характер, вогнища облисіння розташовуються симетрично. Облисінням можуть супроводжуватися такі гормональні, ендокринні порушення:

  • гіпотиреоз – дисфункція щитовидної залози, частіше відзначається у літніх собак і при надмірній вазі. Локальне випадання волосся на спині, грудях, шиї поєднується із загальним погіршенням якості шерсті та гіперпігментацією шкіри. Інші симптоми – уповільнений пульс, знижена температура, апатичність і слабкість;
  • гіпофізарна карликовість, недостатнє вироблення гормону росту. До цього рідкісного захворювання в основному схильні німецькі вівчарки, основний симптом – зупинка зростання після 3-4 місяців. Захворювання також проявляється уповільненим ростом зубів, витонченням шкіри з утворенням лупи, розвитком дерматитів і випаданням шерсті на животі та спині;
  • гіперестрогенізм (надмірне вироблення естрогенів). Виявляється припухлостями статевих органів, сосків, огрубінням шкіри, випаданням шерсті на боках і животі;
  • гіпоестрогенізм (дефіцит естрогенів) більш характерний для самок середнього віку, призводить до гінекологічних проблем, серед симптомів витончення шкіри та випадання волосся в паховій області;
  • синдром Кушинга (гіперадренокортицизм) – надлишковий синтез кортизолу (гормону стресу). Виявляється неадекватною поведінкою, посиленою спрагою в поєднанні з втратою апетиту, прискореним сечовипусканням. Собака худне, але живіт у нього роздутий. Шкіра запалюється, розтріскується, шерсть може випадати на різних ділянках;
  • цукровий діабет, нестача інсуліну. Виявляється спрагою та сухістю слизових, виснаженням на тлі підвищеного апетиту, млявістю, занепадом сил, потьмянінням і випаданням шерсті, неприємним запахом з пащі.

Негормональні захворювання

До інтенсивного, осередкового випадання шерсті можуть призводити дерматологічні та загальні захворювання негормональної природи. До зовнішніх захворювань, які супроводжуються алопецією, відносяться:

  • ураження нашкірними та підшкірними паразитами;
  • шкірні інфекції;
  • запальні процеси в епідермісі, сальних залозах неінфекційної природи.

При зараженні кровоссальними комахами (блохи, волосоїди), укусах кліща часто розвиваються паразитарні дерматити. Шерсть може рідшати, випадати по всьому тілу, а на стегнах і в районі хвоста собака часто повністю вигризає шерстяний покрив через сильний свербіж, на шкірі видно місця укусів, розчоси. Ураження підшкірними паразитами (саркоптоз, демодекоз) теж проявляється свербінням, випаданням волосся та погіршенням стану шкіри та шерсті, але самих паразитів неозброєним оком розгледіти неможливо.

При різних видах лишаю, викликаних грибковими та дріжджовими інфекціями, шерсть повністю випадає або обламується біля кореня на невеликих ділянках, зазвичай округлої форми. Шкіра може покриватися лусочками, кіркою, міняти забарвлення. Паразитарні та неінфекційні шкірні захворювання часто ускладнюються бактеріальними шкірними інфекціями. Інфекція заноситься в ранки, розчоси, на тлі ослабленого імунітету шкіра запалюється, утворюються гнійники, папули, абсцеси, а шерсть лізе клаптями.

Аденіт (запалення) сальних залоз характерний для цуценят, юніорів, часто супроводжується атрофією волосяних фолікулів. Шерсть випадає переважно на голові, спині, в інших місцях стає жирною, недоглянутою, шкіра лущиться та покривається сальним нальотом. Ще одна причина алопеції – чорний акантоз, патологічний процес в епідермісі, який супроводжується посиленим виробленням меланіну. Спочатку захворювання локалізується в пахових і пахвових западинах, потім уражені ділянки з'являються по всьому тілу. Шкіра темніє, стає грубою, ороговілою, запалюється, сильно свербить, шерсть випадає. У деяких собак, переважно зі світлою шкірою носа, надлишок ультрафіолету може спровокувати сонячний дерматит, який проявляється випаданням шерсті на морді й утворенням виразок.

Із загальних негормональних захворювань до випадання шерсті можуть призводити:

  • алергія, найчастіше контактна (на побутову хімію, доглядові засоби, синтетику) або харчова, іноді реакція типу алергічної розвивається на лікарські препарати, вакцини, засоби для анестезії;
  • глистяні інвазії, випадання шерсті може бути наслідком загального виснаження та свербіння, подразнення шкіри на тлі інтоксикації продуктами життєдіяльності паразитів;
  • хронічні захворювання органів травлення, особливо печінки та підшлункової залози, інтоксикація організму, погане засвоєння поживних речовин;
  • запальні офтальмологічні захворювання часто ускладнюються випаданням шерсті навколо очей;
  • випадання шерсті може бути одним із симптомів проблем з імунною системою.

Зрідка у собак короткошерстих порід діагностується патерн алопеція (ідіопатичне облисіння), імовірно – захворювання генетичної природи. Зазвичай розвивається у піврічних цуценят, проявляється витонченням волосся, ослабленням волосяних цибулин, порушенням подальшого зростання шерсті, що призводить до формування облисілих ділянок. Залежно від породи облисіння може локалізуватися на вушних раковинах, животі, серединній та задній поверхні стегон. Захворювання характеризується доброякісним перебігом, іноді супроводжується витонченням і лущенням шкіри, але інші тривожні симптоми відсутні й особливого дискомфорту така алопеція собаці не спричиняє.

Інші фактори

Часто шерсть у собак починає випадати на тлі стресу, який може спровокувати тривала відсутність, хвороба, смерть когось із членів сім'ї, радикальна зміна обстановки, переїзд. Механічні травми, термічні та хімічні опіки теж зазвичай супроводжуються випаданням шерсті на пошкоджених ділянках, причому волосяний покрив може не відновитися. До аналогічних наслідків призводять невдало підібрані нашийник, намордник, які натирають шкіру, перешкоджають нормальному живленню волосяних цибулин. Недостатній догляд, при якому шерсть збивається в ковтуни, неякісні або такі, що не підходять для конкретного типу шерсті гребінці, щітки, шампуні також є однією з причин патологічного линяння.

На стані шерсті відбивається незбалансоване харчування. Спровокувати шкірні проблеми, потьмяніння, ламкість і посилене випадання шерсті можуть:

  • авітаміноз, особливо нестача вітамінів групи В, дефіцит цинку, омега-кислот;
  • дешевий корм з хімічними добавками;
  • наявність в їжі алергенів;
  • дефіцит білків в раціоні;
  • занадто жирна їжа, заборонені для собак продукти – соління, копченості, смажене, гостре, солодке, все, що може спровокувати обмінні порушення та захворювання органів травлення.

Позасезонне, цілорічне линяння кімнатних собак зазвичай пов'язане з тим, що в приміщенні занадто жарко, повітря сухе, освітлення штучне, у вікна проникає мінімум сонячного світла. Все це призводить до збою природного механізму сезонної зміни волосяного покриву. Восени у собаки виростає густа шерсть з підшерстям, а взимку вона починає випадати, оскільки в жарко натопленому будинку, квартирі така шуба не потрібна.

Що робити при линянні у собак

У період сезонного линяння собаку потрібно регулярно вичісувати, краще із застосуванням фурмінатора, при наявності ковтунів необхідно спочатку їх зістригти. Також фурмінатор погіршує стан пошкодженої, роздратованої шкіри, в такій ситуації підійде пуходерка. Регулярне вичісування спеціальними пристосуваннями допоможе швидше позбутися мертвих волосків, зменшити кількість шерсті на підлозі, меблях, поліпшити кровопостачання шкіри та стимулювати більш швидке зростання нової шерсті. Крім того, рекомендується:

  • провести позачергове купання, бажано із застосуванням спеціального шампуню, збагаченого протеїнами;
  • збільшити вміст білка в раціоні, якщо собака на натуральному харчуванні, додавати до їжи риб'ячий жир, рослинні масла холодного віджиму, більше овочів і зелені;
  • давати вітамінно-мінеральні добавки для поліпшення стану шкіри та шерсті. Найбільш важливі в цей період вітаміни групи В, С, Е, D. Якщо собака харчується якісним готовим кормом, порадьтеся з ветеринарним фахівцем, чи варто давати вітаміни додатково.

Якщо шерсть лізе сильніше звичайного, тьмяніє, варто здати аналізи, сезонна линька може збігтися за часом з посиленим випаданням волосся через авітаміноз, ослаблення імунітету.

Існує професійна процедура, яка допомагає прискорити процес линяння та знизити ризик подразнень шкіри. Експрес-линяння проводиться в кілька етапів, спочатку собаку ретельно вичісують і купають з використанням спеціальних шампунів. Потім наносять на тіло зігріваючу маску та загортають, щоб посилити її дію. Під дією маски шкіра розпарюється, розширюються пори, волосяні цибулини вивільняють волоски, що відмерли, але ще не випали. Після змивання маски шерсть сушать із застосуванням потужного фена, потік негарячого повітря видуває значну частину шерсті, що випала, а залишки видаляються при розчісуванні.

Допомога при патологічному випаданні шерсті

Якщо випадання шерсті не пов'язане з сезонним линянням, потрібно обстежити собаку у ветеринарній клініці, здати на аналіз кров, сечу, зіскрібки шкіри, зразки шерсті. В ході огляду, опитування господарів, вивчення результатів аналізів ветеринарний фахівець може виявити захворювання або запідозрити, що причина криється в неправильному догляді, раціоні, стресі.

Якщо випадання шерсті спровоковано зовнішніми факторами, потрібно їх усунути – забезпечити більш сприятливий мікроклімат у приміщенні, збалансувати раціон під індивідуальні потреби, змінити шампунь, поміняти режим купання, виключити механічне травмування волосяних цибулин, контакт з алергенами.

При захворюваннях призначається комплексне лікування, відповідне хворобі. При гормональних збоях в більшості випадків призначають синтетичні гормони, при надмірному виробленні естрогенів показане видалення статевих залоз. При паразитарних, інфекційних захворюваннях призначається специфічне лікування, спрямоване на знищення паразитів або патогенних мікроорганізмів. Його доповнюють комплексом заходів з детоксикації організму, зміцнення імунітету, відновлення пошкодженої шкіри, зняття запалення та подразнення. В інших випадках першочерговим завданням також є лікування основного захворювання.

Ідіопатична алопеція лікування не потребує. Якщо вона турбує господарів як косметична проблема, стимулювати зростання шерсті може мелатонін, але таке лікування тривале та дороге.

Профілактика випадання шерсті у собак

Попередити сезонне линяння неможливо, але можна звести до мінімуму пов'язані з нею незручності, якщо проводити в спеціалізованих салонах процедуру експрес-линяння. Для профілактики патологічної линьки, облисіння необхідно:

  • забезпечити собаку повноцінним харчуванням, збалансованим під вікові й індивідуальні потреби, збагаченим вітамінами;
  • здійснювати правильний регулярний догляд, в індивідуальному порядку підбирати вироби для грумінгу, шампуні, бальзами, визначити оптимальну для конкретного вихованця частоту купань;
  • підтримувати в будинку оптимальну температуру та вологість повітря, забезпечити природне освітлення;
  • проводити планову вакцинацію, обробку від зовнішніх і внутрішніх паразитів, не допускати контакту собаки з хворими тваринами;
  • регулярно проходити профілактичні ветеринарні огляди для виявлення на ранній стадії захворювань внутрішніх органів, гормональних порушень;
  • подбати про профілактику алергічних реакцій.

Посилене випадання шерсті – тривожний сигнал

Якщо шерсть собаки втрачає блиск, звалюється в бурульки та ковтуни, виглядає недоглянутою, неживою, випадає клаптями з утворенням залисин – це не просто косметична проблема. Це означає, що собака хворий або догляд за ним здійснюється з грубими порушеннями. Застосування шампунів, бальзамів, мазей при патологічному линянні проблеми не вирішує, такі засоби можуть використовуватися тільки в якості допоміжних і за рекомендацією ветеринарного фахівця. Основне завдання – усунення причини облисіння шляхом зміни раціону, умов життя або виявлення та лікування основного захворювання.

Наскільки корисним був цей пост?


Подібні статті

Останні статті

Категорії