Яким має бути укриття в школі?

Найпростіше укриття повинно бути безпечним і комфортним для перебування у ньому мінімум 48 годин. Площа укриття на одну людину залежить від віку присутніх. Але повинна бути мінімум 0,6 м2, якщо місця розташовані одним ярусом, 0,5 м2 — якщо двома.

Що потрібно для найпростішого укриття?

У найпростіших укриттях мають бути:

• первинні засоби пожежогасіння;
• ємності з питною та технічною водою;
• системи внутрішнього протипожежного водопостачання;
• засоби надання медичної допомоги;
• місця для сидіння чи лежання;
• засоби зв'язку та оповіщення;
• шанцевий інструмент (це, наприклад, лопати, сокири);

Хто перевіряє укриття в школі?

Комісія організовує періодичні огляди стану захисних споруд, оцінює стан готовності укриття, перевіряє наявність та працездатність основного обладнання тощо. Оцінка стану готовності захисних споруд має здійснюватися щороку. Зараз комісія має перевірити всі укриття в закладах освіти перед початком навчального року. Кеш

В Україні розробили рекомендації щодо організації укриттів за…

Якими мають бути укриття у школах і садочках — вимоги ДСНС

У Полтаві та області триває підготовка до навчального року, частиною якої є облаштування укриттів у закладах освіти. Не кожна будівля школи, дитсадка чи університету була спроектована так, щоб мати бомбосховище, однак у багатьох такі зони можна підготувати у підвалах. Тож ДСНС розробило рекомендації та вимоги щодо того, чим має бути оснащене укриття та яким характеристикам повинне відповідати.

Детальніше про це ми поговорили із начальником відділу організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС у Полтавській області Олександром Мусійком. Він зазначив, що представники ДСНС лише беруть участь у комісійному обстеженні укриттів, разом із працівниками інших структур: Держпродспоживслужби, Департаменту охорони здоров’я та інших представників ОВА.

— Ми комісійно обстежуємо, беремо участь, складаємо акти і надаємо їх для вирішення питань вищим органам. Намагаємося кожному закладу освіти приділити увагу, надати рекомендації, довести до їх відома вимоги. Можемо звернути увагу на медичні пункти, медичні засоби. Але якщо в складі комісії є представники охорони здоров’я, вони професійніші в цьому питанні і дадуть кращі поради. Кожен член комісії надає свої пропозиції. Держпродспоживслужба, лабораторний центр може надати інформацію з приводу забезпечення санітарно-гігієнічних умов, — зазначив Олександр Мусійко.

Під час обстеження будівель рекомендують враховувати вимоги щодо забезпечення захисту в них населення від дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження, дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб), негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю, зовнішнього іонізуючого випромінювання (у разі радіоактивного забруднення місцевості).

Так, основне правило для всіх укриттів (не тільки у закладах освіти) — це те, що обладнання має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин. Тому, окрім місць для сидіння, там мають бути передбачені і місця для лежання — лавки, стільці, ліжка, спортивні мати, каремати тощо.

Основні вимоги до найпростіших укриттів

1. Відстань.

Укриття мають бути розташовані у складі основної будівлі закладу освіти або на відстані не більше 500 метрів до неї (рекомендується до 100 метрів).

— Дивимося, щоби потенційне укриття було у радіусі доступності. По нормах це 500 метрів, але у зв’язку з тим, що швидкість надходження інформації про повітряну тривогу може по-різному варіюватися, ДСНС рекомендує зменшити цю відстань до укриття в районі 100 метрів, — пояснив Олександр Мусійко.

2. Комунікації.

Укриття повинні бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації, вони повинні мати запас бутильованої води та окремі приміщення для встановлення виносних ємностей для нечистот.

Окрім основного, має бути передбачене резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампами тощо. Ємностями з питною водою розраховуються як 2 літри на добу на одну особу. Також має бути технічна вода, якщо відсутнє централізоване водопостачання. Виносні баки, для нечистот повинні щільно закриватися. Крім того, в укриттях мають бути контейнери для зберігання продуктів харчування.

У приміщеннях мають бути передбачені засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, мережа інтернет. Рекомендовано встановлення Wi-Fi-роутерів.

3. Відсутність отворів.

Укриття не повинні мати великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, а наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо).

4. Виходи.

Вони повинні бути забезпечені не менше, ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним.

— Якщо нормативна кількість людей в укритті менше 50 осіб, то дозволяється один евакуаційний вихід, але при цьому повинен бути передбачений аварійний лаз, — додав Олександр Мусійко.

5. Проходи.

Висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, має становити не менше 2 м (в окремих випадках не менше 1,8 м). Ширина дверних отворів повинна становити не менше 0,9 м (в окремих випадках не менше 0,8 м). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається.

Отвори при входах (виходах) мають закриватися посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м.

6. Безпека.

Через приміщення, призначені для перебування населення не мають проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).

Укриття має перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил).

— Звичайно, укриття не повинне знаходитися поряд із небезпечними об’єктами — такими, де можуть зберігатися небезпечні речовини. Та й в самому укритті небезпечні речовини не повинні зберігатися, — додав Олександр Мусійко.

Також у приміщеннях мають бути первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення), шанцевий інструмент (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки-ножівки по дереву, по металу тощо), засоби надання медичної допомоги. За змоги, найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

7. Місткість.

Вираховується з розрахунку: 0,6 м 2 площі основних приміщень на одну особу. За можливості розміщення двоярусних настилів площу може бути зменшено до 0,5 м 2 на одну особу, при триярусних — до 0,4 м 2 на одну особу.

8. Товщина стін.

У разі використання приміщень на перших поверхах необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду).

9. Таблички.

Біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття) має вивішуватися табличка розміром 50×60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

Крім того, у приміщеннях та на будівлях мають бути покажчики руху до укриттів — зі стрілками, вказівками та адресами.

Більш детально про вимоги та рекомендації до укриттів, а також пам’ятки керівникам закладів освіти можна ознайомитися у відповідному розділі ДСНС.

Актуальна інформація щодо укриттів у навчальних закладах Полтави

8 серпня перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко повідомив, що у місті готують до відкриття 44 навчальних заклади, 39 з яких мають власні укриття, а ще у 5-ти є сховища неподалік.

За словами Пархоменка, з 33 тисяч дітей, які ходили до школи минулого року, не всі матимуть змогу навчатися офлайн. Кількість дітей, яка навчатиметься у школі, відповідатиме кількості місць в укриттях, що визначатиметься у відповідності до викладених вище вимог ДСНС. Тому, в першу чергу, це будуть першачки, четвертий клас, а також перехідні класи. Остаточне рішення щодо формату навчання влада Полтави визначатиме після рішень центральної влади та обласної військової адміністрації.

Водночас, відповідно до даних системи Prozorro, за три тижні до навчального року щонайменше у половині шкіл міста ремонт укриттів ще навіть не розпочався.

Так у ЗОШ № 5, гімназії № 8, ЗНЗ-ДНЗ № 16, ліцеї № 17, гімназії № 18, ліцеї № 21, ЗОШ № 22, ЗОШ № 26, ЗОШ № 29, ліцеї № 31, ЗОШ № 34, Абазівській ЗОШ та Пальчиківському НВК ще тільки шукають підрядників, які виконають поточний ремонт підвальних приміщень. Очікувана вартість робіт, незалежно від розміру підвалу навчального закладу, визначена на рівні 500 тис. грн.

Ще для двох ЗОШ (№№ 2 та 28), трьох початкових шкіл (№№ 41, 44 та 46) та 13-ти дитсадків (№№ 2, 6, 7, 12, 13, 27, 29, 34, 36, 37, 40, 41, 55, 63, 65, 74, 78 та 83) ще тільки розробляється проектна документація з капремонту підвалів під укриття.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Організація захисних укриттів у закладах освіти: що потрібно знати

Головною передумовою початку навчального року в очному форматі є наявність та задовільний стан укриттів у закладах освіти. Ллише 11% закладів освіти мають захисні споруди цивільного захисту, більшість учнів і шкільних працівників під час повітряних тривог ховатимуться в найпростіших укриттях.

Також 21 липня в ДСНС повідомляли, що до початку офлайн-навчання готові лише 23% освітніх закладів. В інших триває робота з їх облаштування. Водночас деякі заклади освіти не розпочнуть очне навчання через близькість бойових дій або відсутність укриттів навіть поблизу.

Нюанси облаштування укриттів, у тому числі й фінансування робіт, пояснювали експерт із питань місцевого самоврядування проєкту DECIDE Сергій Яцковський та начальник відділу організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України в Хмельницькій області й підполковник служби цивільного захисту Андрій Савчук під час вебінару.

Головне з вебінару – у статті “Нової української школи”.

ЧИ Є БОМБОСХОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Остаточне рішення про відновлення навчального процесу офлайн лишається за громадою й залежатиме від безпекової ситуації, що складається в регіоні на кінець серпня-початок вересня. У будь-якому випадку головною передумовою початку навчального року є безпека та збереження життя учасників освітнього процесу. Для організації очного навчання необхідно враховувати спроможність укриття (скільки людей одночасно воно може вмістити). Це означає складання розкладу навчання школи так, щоб у приміщенні закладу перебували стільки дітей, скільки можуть вмістити укритті.

Друге нагальне питання – стан укриття. Адже бачимо неготовність та непристосованість укриттів у частині навчальних закладів. Хоча, тим не менш, їх і далі використовують.

Варто зазначити, що на сьогодні в Україні повноцінних бомбосховищ, ба більше в закладах освіти, немає. Адже поняття бомбосховища передбачає спеціальне проєктування та будівництво об’єкту, здатного витримати ракетно-бомбові удари. Натомість використовується поняття засобів колективного захисту, тобто захисних споруд (сховища, укриття), споруд подвійного призначення (в мирний час використовуються для господарських потреб, але мають і функцію укриття), найпростіших укриттів (підвальні, цокольні приміщення).

Наприклад, у Хмельницькій області лише 12,5% закладів освіти обладнані захисними спорудами. Йдеться про заклади дошкільної та середньої освіти, виші регіону не мають підготовлених укриттів узагалі. Але й наявні укриття далеко не завжди відповідають вимогам до стану й обладнання, які потрібні для організації навчання. І така ситуація подібна на всій території країни.

Адже норми щодо забезпечення навчальних закладів укриттями з’явилися в законодавстві лише 2018 року, до того прямих вказівок у нормативних документах не було. Тому раніше захисні споруди передбачалися лише в закладах, розташованих у потенційно небезпечних регіонах – наприклад, поблизу атомних електростанцій.

ЯКИМ МАЄ БУТИ УКРИТТЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

У вимогах ідеться, що в укритті має бути мінімум 0,6 кв.м на 1 особу, хоча фахівці рекомендують збільшити цей показник хоча б до 1 кв.м на дитину, якщо йдеться про заклади освіти. Варто також зважати й на загальну площу приміщення, наявність там природної чи штучної вентиляції тощо.

Як можливе укриття варто розглядати ще й:

• підвальні, цокольні та перші поверхи об’єктів цивільного та промислового призначення;
• споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні ТРЦ тощо);
• підземні склади;
• підземні переходи між станціями метро;
• тунелі;
• колишні оборонні об’єкти й бази тощо.

Але варто мати на увазі, що всі ці споруди та приміщення не призначені для захисту від прямого попадання, лише від вторинних наслідків (вибухові хвилі, уламки, стрілецька зброя).

Об’єкт до того ж має бути в належному технічному, санітарному та протипожежному стані. Там мають бути щонайменше два виходи (входи). Єдиний виняток – для приміщень місткістю до 20 осіб. Висота стелі не може бути меншою за 1,7 метрів.

В укриття закладів освіти обов’язково мають бути санвузли чи окремі приміщення для зберігання неканалізованих відходів із встановленням там клозетів чи біотуалетів. Освітлення (зокрема й резервне) та вентиляція також обов’язково мають бути. Бажана наявність і водопостачання (можливо у вигляді резервуарів із питною водою). Достатній запас засобів медичної допомоги та пожежогасіння також є обов’язковим.

Рекомендується забезпечення укриття телефонним та радіозв’язком з окремою лінією. Доцільно зберігати в укритті й інструменти на кшталт лому, лопати, сокири, пилки по металу на випадок завалу входів.

До того ж в укритті мають бути:

• місця для сидіння (лежання);
• ємності з питною водою (з розрахунку 2 л на добу на одну особу) та технічною водою;
• контейнери для зберігання продуктів харчування;
• виносні баки для нечистот (за відсутності каналізаційних приміщень);
• резервне штучне освітлення (ліхтарі, свічки);
• первинні засоби пожежогасіння та медичної допомоги;
• засоби зв’язку.

У не пристосованих спеціально під укриття приміщеннях варто використовувати для захисту металеві ставні чи бетонні блоки. Мішки з піском не дають достатнього захисту. Не варто розглядати як укриття приміщення з великою кількістю вікон, адже є загроза ураження дітей уламками скла. Звертати увагу треба на кімнати, що мають капітальні стіни та мінімальні отвори. Навчальні аудиторії використовувати не рекомендується.

Двері до укриттів мають бути оснащені металевими конструкціями, щоб убезпечити від потрапляння сторонніх предметів і, як мінімум, від вибухової хвилі.

Якщо йдеться про використання інших господарських споруд як укриттів, то нормативом передбачено, що вони мають бути на відстані не більше 500 метрів від закладу освіти. Водночас експерти рекомендують (на основі практичного досвіду), що для навчальних закладів ця дистанція не має перевищувати 100 метрів.

Варто також брати до уваги, що більшій небезпеці підлягають заклади освіти, розташовані поряд з об’єктами військової, транспортної, стратегічної інфраструктури, хімічно небезпечними тощо. У цих закладах не рекомендується розпочинати очне навчання.

ХТО ФІНАНСУЄ ОБЛАДНАННЯ УКРИТТІВ

Обладнання укриттів варто розглядати в довгостроковій перспективі: після перемоги тут можна буде влаштувати, наприклад, спортзали чи майстерні. Саме тому експерти рекомендують серйозно підійти до підготовки такого приміщення, не економити аж надто на приведенні їх до придатного до використання стану.

З іншого боку, бюджети громад, які є засновниками закладів освіти й відповідають за ухвалення рішень, в умовах воєнного стану дуже обмежені (а саме від них значною мірою має фінансуватися оснащення укриттів). І майже неможливо за такий короткий термін зробити якісно й повноцінно те, що не робилося роками.

Щодо питання, чи можна використовувати залишок освітньої субвенції на підготовку укриттів, нині є дві контраверсійні позиції. Частина експертів посилаються на постанову Кабміну від 14 січня 2015 р. №6 “Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам”, яка дозволяє використовувати кошти на “… оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану”.

Інші фахівці стверджують, що до переліку можливого оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів не входить поточний ремонт та облаштування бомбосховищ чи укриттів.

Натомість ми нині перебуваємо в ситуації надзвичайного стану і воєнних дій, що регламентується Кодексом цивільної оборони, законом “Про національний супротив” та низкою інших нормативних документів, які передбачають першочергові завдання із забезпечення безпеки та здоров’язбереження громадян. І коли облаштування укриттів у закладах освіти внесені у відповідні програми, то і їхнє фінансування повинно здійснюватися першочергово. Проте в кожному конкретному випадку доведеться вести перемовини з місцевим казначейством.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos